Рішення № 139952692, 22.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"22" вересня 2026 р.Справа № 390/2006/26 Провадження № 2/390/1435/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення 31 082,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки 31 082,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 12.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено договір № 874296254, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши можливість відповідачці користуватися кредитними коштами, однак позичальниця не повернула отримані кошти та не сплатила за користування кредитом.

В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу від 11.11.2025 № МВ-ТП/67, за яким до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на заборгованість за цим кредитом.

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач в судові засідання 31.07.2026 і 21.09.2026 не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судові засідання 31.07.2026 і 21.09.2026 також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності, відзиву не подала.

Справа розглядається відповідно до статей 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 874296254 у формі електронного документа з використанням цифрового підпису «FDJR», відповідно до якого кредитодавець надав відповідачці кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов, зазначених у цьому договорі і додатках до нього.

Кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн та 2 000,00 грн перераховано 12.07.2025 і 13.07.2025, відповідно, ОСОБА_1 на платіжну картку 5168-74ХХ-ХХХХ-5656 у безготівковій формі, що підтверджується інформацією, наданою АТ «ПриватБанк».

Згідно з умовами договору кредиту дисконтний період користування кредитними коштами становить 30 днів (п. 3.1.), базова процентна ставка 0,98 % в день (п. 8.6), комісія за надання кредиту 600,00 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредиту у нього виникла заборгованість.

11.11.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/67, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки за договором № 874296254 від 12.07.2025.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, внаслідок укладення договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 874296254 від 12.07.2025.

Позивачем пред`явлено до стягнення заборгованість ОСОБА_1 у сумі 31 082,00 грн, що складається з:

10 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту;

20 482,00 грн заборгованості за процентами;

600,00 грн комісія за надання кредиту.

У зв`язку з тим, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, суму отриманих кредитних коштів не повернула, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з позичальниці на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та комісією за його видачу.

Разом з тим, зваживши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Таліон Плюс» в частині стягнення заборгованості за процентами у заявленому розмірі, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18).

У постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Умовами кредитного договору передбачено, зокрема, що на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування кредитом становить 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальницею першого траншу.

Отже, погоджений сторонами строк кредитування становить 30 днів.

При цьому, відповідно до пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальницею шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальницею в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Разом з тим докази виконання позичальницею зазначених умов кредитного договору у матеріалах справи відсутні.

Відтак погоджений сторонами кредитного договору строк кредитування залишається незмінним та становить 30 днів.

За змістом пункту 8.6. кредитного договору проценти нараховуються за процентною ставкою 0,98 % від суми кредиту за кожний день користування ним, починаючи з дня отримання першого траншу.

Як встановлено судом, 12.07.2025 відповідачка отримала перший транш кредиту у розмірі 8 000,00 грн, а 13.07.2025 другий транш у розмірі 2 000,00 грн.

Таким чином, встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що у позичальниці виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за погодженою сторонами договору процентною ставкою 0,98 % від суми кредиту за кожний день користування ним протягом 30 днів строку кредитування.

Отже, розмір процентів становить:

8 000,00 грн ? 0,98 % ? 30 днів = 2 352,00 грн;

2 000,00 грн ? 0,98 % ? 29 днів = 568,40 грн.

Загальний розмір процентів за користування кредитом становить 2 920,40 грн (2 352,00 грн + 568,40 грн).

Наведений механізм розрахунку процентів у подібних правовідносинах також застосовано Кропивницьким апеляційним судом у постанові від 27.04.2026 у справі № 383/769/25.

Отже, заявлені позивачем до стягнення проценти у розмірі 20 482,00 грн нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування, а тому підлягають перерахунку.

З огляду на викладене, стягненню з відповідачки підлягають 10 000,00 грн основної заборгованості та 2 920,40 грн процентів за користування кредитом, всього 12 920,40 грн.

При зверненні з позовом у позовній заяві представником позивача було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

За умовами частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» укладено договір про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024, додаткову угоду № 3497 від 09.06.2026 до нього. Також додано свідоцтво адвоката Колінько А. В.., акт прийому-передачі наданих послуг 09.06.2026 на суму 5 000,00 грн.

Оцінивши в сукупності подані документи для обґрунтування надання правничої допомоги у цій справі і її вартості суд вважає, що позивачем надані належні і достатні докази на обґрунтування витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, зважаючи на предмет спору, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Судові витрати за змістом статті 141 ЦПК України присуджуються, у разі часткового задоволення позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов підлягає задоволенню в частині вимог щодо погашення заборгованості за основною сумою боргу, процентами і комісією (10 000,00 грн + 2 920,40 грн + 600,00 грн = 13 520,40 грн), тобто на 43,50 %, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 158,12 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 2 174,96 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, 526, 530, 549, 624, 626, 638, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення 31 082,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 13 520 (тринадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у розмірі 1 158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2 174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн 96 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ЄДРПОУ 39700642; юридична адреса: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, 13;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О. Підгірська