Рішення № 139952683, 21.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа № 390/1709/22Провадження № 2/390/260/23

Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Погрібній А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування міської ради м. Кропивницький, про визначення місця проживання малолітньої дитини, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Аджамська сільська рада, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування міської ради м. Кропивницький, про визначення місця проживання малолітньої дитини залишено без розгляду.

Представником позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 до суду подано зустрічну позовну заяву, в якій вона просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , 2020 р.н., разом з матір`ю - ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву зазначила, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі зі ОСОБА_1 з листопада 2019 по листопад 2022 року. Рішенням суду шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну доньку. Після припинення спільного проживання з відповідачем, дитина мешкає разом зі ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 не згодна із тим, щоб донька проживала з батьком і тому наполягала на визначенні місця проживання дитини разом з матір`ю. Вважає, що в інтересах доньки проживати саме з матір`ю, оскільки дитині не виповнилося навіть трьох років, від народження вона звикла перебувати з матір`ю, та має нею нерозривний зв`язок. Саме тому розлучення з матір`ю у такому віці може викликати стрес у дитини та призвести до негативних наслідків в майбутньому. Шкідливих звичок ОСОБА_2 не має, веде поміркований та здоровий спосіб життя. На обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває. Твердження відповідача за зустрічним позовом про протилежне, не відповідають фактичним обставинам, нічим не обґрунтовані і направлені виключно на те, щоб відібрати дитину. На теперішній час донька проживає з ОСОБА_2 в одному будинку, та вона повністю забезпечує доньку всіма необхідними умовами для проживання, харчування, підтримання її здоров`я, нормального розвитку в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Самотужки займалася питанням влаштування доньки до дитячого садка «Білочка». ОСОБА_2 має можливість фінансово забезпечувати дитину та гарантувати гарні умови проживання. Таким чином, проживання доньки разом з матір`ю відповідає її інтересам та бажанню. Вказує, що відповідачка не чинитиме жодних перешкод для спілкування батька з донькою і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розірвання стосунків між батьками не була позбавлена батьківського піклування.

У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом зазначила, що проживання ОСОБА_5 з мамою відповідає інтересам дитини. ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує значні виплати від держави, оскільки батько другої дитини загинув. Останнім часом саме ОСОБА_5 ініціює зустріч з батьком, але батько маючи вільний від роботи тиждень не забирає дитину на весь тиждень та не займається з дитиною.

Позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні зазначила, що 16 днів дитина була відсутня тому, що перебувала за кордоном. Після приїзду ОСОБА_5 відразу поїхала до батька, так як дуже захотіла його побачити. Потім дитина дуже хворіла та перебувала у лікарні. Також однією з причин відсутності ОСОБА_5 у садочку є погодні умови, так як до садочку дитину вести далеко, а автомобіля у неї немає. Вказала, що спочатку у неї з ОСОБА_1 були суперечки з приводу виховання дитини, однак зараз ці питання вирішуються спокійно.

Представником позивача за зустрічним позовом до суду подано заяву, в якій вона просить задовольнити зустрічну позовну заяву.

Відповідач за зустрічним позовом у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у вставновленом законом порядку, причини неявки суд не повідомив.

Представником третьої особи Аджамської сільської ради до суду подано заяву, в якій вона просить провести розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 19.05.2022 (а.с.9).

Відповідно до довідки начальника відділу з питань інфраструктур Новенського старостинського округу № 483 від 08.12.2022 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає без реєстрації ОСОБА_3 (а.с. 8).

Згідно характеристики, виданої "Управдом будинку 31, АДРЕСА_3 - В.А. Гуйван В. А. ", яка подана до суду разом з позовною заявою, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 2003 року. Працевлаштований. Має на утриманні доньку - ОСОБА_3 , 2020 р.н., яка проживає ним із народження. З сусідами вічливий, приймає участь в житті селища та в прибудинкових заходах, завжди відгукується на прохання про допомогу. У пияцтві, сварках та бійках помічений не був (а.с.12).

Згідно з консультативного висновку лікарів невролога та ЛОРа від 05.09.2022, окуліста від 15.09.2022, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - здорова (а.с. 17-19).

Відповідно до результатів огляду № 585137863 від 05.11.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз Генералізований висип, стан: Середньої тяжкості (а.с. 20).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання (а.с.51-52).

Згідно довідки про склад сім`ї від 23.12.2022 ОСОБА_2 має наступний склад сім`ї: дочка ОСОБА_3 , 2020 р.н, мати - ОСОБА_8 , 1981 р.н., батько - ОСОБА_9 , 1976 р.н., сестри - ОСОБА_10 , 2001 р.н., ОСОБА_10 , 2005 р.н., ОСОБА_11 , 2007 р.н., брати - ОСОБА_11 , 2010 р.н., ОСОБА_12 , 2020 р.н. (а.с.53).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2022 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с. 54).

Відповідно до довідок КПН «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» № 13110 від 01.12.2022 та КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» № 30 від 21.12.2022 ОСОБА_2 на диспансерному обліку не перебуває (а.с. 55-56).

За період з березня 2022 по листопад 2022 ОСОБА_2 нарахована заробітна плата в розмірі 670431,57 грн, що підтверджується довідкою № 1997 від 29.12.2022 (а.с. 57).

Згідно довідки Аджамського закладу дошкільної освіти № 20/01-10 від 16.12.2022 ОСОБА_2 подала до закладу заяву на зарахування ОСОБА_3 , 2020 р .н., до вказаного закладу з 02.11.2022 (а.с. 58).

ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою за підписом голови Аджамської сільської ради (а.с. 59).

Згідно характеристики ОСОБА_3 , наданої 08.02.2023 вихователем групи № 11 ДНЗ № 74, виховання дівчини займається батько - ОСОБА_1 . Приводить та забирає з садочку тільки тато. За час перебування у садочку ОСОБА_5 її мати - не з`являлася. Практичний психолог у характеристиці від 17.02.2023 ОСОБА_3 вказує, що у неї достатньо розвинені психічні процеси, проявляється інтерес до навколишнього світу. Проявів тривожності та пригніченого настрою у садочку не спостерігається (а.с. 67-68).

Керівник ГОТС «Посмішка» - Лейко А.О. у своїй характеристиці від 10.02.2023 щодо ОСОБА_3 вказала, що дівчинка з 08.12.2022 є учасником танцювальної студії «Посмішка». На заняття приходить у супроводі батька та бабусі. Має відповідний одяг, танцювальні балетки та охайну зачіску. З 12.01.2023 ОСОБА_5 відсутня на заняттях, зі слів батька, за сімейними обставинами (а.с.69).

За підсумками зустрічі ОСОБА_14 з практичним психологом ДНЗ - «Золотий півник» остання надала наступну характеристику: зі слів батька конфліктна ситуація у родині негативно вплинула на дівчинку. Це спричинило до підвищення тривожності і дитина почала кусати собі руки. Під час зустрічі з дитиною був помічений слід подібний до укусів і дівчинка сказала, що вона себе укусила. За підсумками зустрічі з дитиною надано батькові рекомендації щодо створення спокійної атмосфери вдома, необхідності забезпечити відсутність стресових ситуацій, відвідувати дитячий садок (а.с. 95).

Як вбачається з висновків про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 , затвердженого рішеннями виконавчого комітету Аджамської сільської ради №4 від 22.02.2024 та № 95 від 30.10.2026, комісія вирішила, що умови проживання малолітньої дитини задовільні, тому місце проживання визначено разом з матір`ю (а.с. 117-119, 214-216).

Висновком психолога № 06/0525 від 19.05.2025, складеного психологом, арттерапевтом, клінічним та аналітичном психологом, магістром у галузях охорони здоров`я і правовохоронної діяльності, президентом Української асоціації арт-терапії, дійсним членом Національної психологічної асоціації (Україна) - Таранеко Р. та психологом, арттерапевтом, клінічним психологом, нейропсихологом, магістром психології, магістром освіти, віце-президент Української асоціації арт-терапії, профейним членом Української асоціації арт-терапії - Титарено Ю. було встановлено, що ОСОБА_3 , 2020 р.н., має високий рівень прихильності до обох батьків. Мріє, щоб вони були знову разом. Ідентифікує батька та його цивільну дружину, як свою сім`ю. Не заперечує можливості бувати з ночівлею у матері, тепло відгукується про неї. Але зазначає, що матір приділяє їй менше часу, ніж бабуся. Під час бесід з`ясовано, що дівчинка їздила до матері коли та (в якості військовослужбовц) перебувала в районі виконання завдань за призначенням. Дитина зі страхом згадує звуки вибухів. Ступінь психологічного впливу на дитину з боку батьків однаковий. На даний час, враховуючи комфортність умов проживання, а саме відсутність власної кімнати для ОСОБА_5 , значну кількість людей, які перебувають в одному помешканні з матір`ю, оптимальним варіантом проживання для дитини є житло батька. Дівчинка потребує можливості зустрічей з матір`ю з метою забезпечення гармонійного розвитку дитини (а.с. 175 - 175а).

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її сином. ОСОБА_2 вона знає з літа 2019 року, син познайомив та сказав, що будуть одружуватись. Після появи онучки все було нормально. 09.05.2020 подзвонив син й каже, що дитині дуже погано. 10.05.2020 дитина в тяжкому стані потрапила до реанімації. Син з дружиною жили добре, дружно, він працював, а дружина з дитиною вдома була. Потім дружина почала шукати роботу, а дитину лишати, то у них, то у своїх батьків. Дитині не було й 3 років, коли ОСОБА_2 пішла в територіальну оборону, у листопаді 2022 року син з дружиною розлучились, дитина лишилась в Аджамці , у мами ОСОБА_19 . Коли дитина була в Аджамці , там проживали разом ще 4 неповнолітні дитини її матері. Восени 2022 року син з дитиною приїхали до неї, почали роздягати дитину, а вона вся в ранах, сипі. повезли до дерматолога, той сказав, що то кліщ коростний. Лікували близько 1,5 місяці. ОСОБА_2 з`явилась тільки 6 грудня, на хвилин 15, дитина не захотіла з нею спілкуватись. 18 грудня знову мати з`явилась, сказала, що хоче забрати дитину хоча б на години дві. Дитина в садочок ходила до 18 січня 2023, потім приїхала мати забрати дитину. ОСОБА_20 не давала бачитись з дитиною та не погоджувалася врегулювати спір. Дитина рідко ходить до садочка, з листопада по лютий дитина була в садочку 14 днів, тому що вони їздили в Іспанію з матір"ю. ОСОБА_2 зараз частіше дає дитину, не заперечує проти того, щоб ОСОБА_21 забирав її до себе. Син їздив з дитиною влітку на річку, а вони брали дитину на море з собою. Коли дитина перебувала у сина, то свідок не бачила, щоб вона спілкувалась з матір`ю. Дівчинка не згадує про мати, коли знаходиться у них. У дитини є проблеми з гігієною, ОСОБА_5 дуже любить свого батька.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її племінником. Вказала, що ОСОБА_20 часто лишає дитину в бабусі ОСОБА_23 - матері ОСОБА_24 і їде гуляти. Два рази на тиждень ОСОБА_20 їздила в кафе зустрічатись зі своєю сестрою. У ОСОБА_5 немає вихованості. У вересні 2025 свідок з ОСОБА_23 і ОСОБА_5 їздили на море, то дитина не згадувала про маму. На даний час ОСОБА_5 проживає з мамою, але ОСОБА_21 часто забирає її до себе. Ще раз бачила дитину взимку, коли ОСОБА_21 її брав до себе. Дитина більше знаходиться з матір`ю. ОСОБА_5 не розвинута на свій вік, не хоче вчитись, сидить постійно в «соцмережах», малювання, танці, й всіляке інше її не цікавить. Раз в місяць ОСОБА_21 забирає дитину на тиждень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла десяти років.

У випадку наявності спору між батьками про місце проживання дитини він вирішується органами опіки та піклування або судом.

Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст.1).

Виховання у колі сім`ї, як раз передбачає у повній сім`ї, тобто при участі усіх членів родини, як молодших, так і старших, і баби з дідом у тому числі.

Принцип 2 Декларації прав дитини 1959 року та Конвенції про права дитини 1989 року визначають, що дитина повинна перебувати під особливим захистом, їй повинні бути надані всі можливості та умови для фізичного, психічного та соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Зазначене узгоджується із правовою висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Відповідно до положень частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд враховує, що орган опіки та піклування, який відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України є спеціально уповноваженим органом, надав висновок про доцільність визначення місця проживання дитини разом із матір`ю. Такий висновок не є обов`язковим для суду, однак підлягає оцінці нарівні з іншими доказами та має враховуватися як результат комплексного дослідження умов життя дитини, її взаємовідносин із батьками та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінюючи висновок психолога № 06/0525, суд зазначає, що наведені у ньому висновки ґрунтуються переважно на оцінці житлово-побутових умов сторін, зокрема наявності у батька окремої кімнати для дитини та проживанні матері разом з іншими членами сім`ї, при цьому зазначено, що ступінь психологічного впливу з боку батьків однаковий. Разом із тим забезпеченість дитини окремою кімнатою чи кращими житловими умовами не є самостійним та вирішальним критерієм для визначення місця її проживання. Законодавство не встановлює переваги того з батьків, хто має кращі матеріально-побутові умови, якщо інший з батьків здатний забезпечити належний догляд, виховання, безпечне середовище та задоволення основних потреб дитини.

Сам факт проживання матері разом з іншими членами сім`ї не свідчить про неналежність умов проживання дитини чи про неможливість забезпечення її фізичного, психологічного та морального розвитку. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що такі житлові умови створюють загрозу життю, здоров`ю або розвитку дитини чи негативно впливають на її виховання.

При цьому суд враховує, що висновок психолога має консультативний характер і не підміняє собою повноваження суду щодо оцінки всіх доказів у їх сукупності. Висновок психолога є одним із доказів у справі, який не має наперед встановленої сили та підлягає оцінці відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України у взаємозв`язку з іншими доказами.

Зібрані у справі докази свідчать, що мати належним чином виконує свої батьківські обов`язки, забезпечує дитині належний догляд, піклується про її здоров`я, розвиток та виховання, а також підтримує для дитини звичне соціальне середовище. Доказів, які б свідчили про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків, наявність обставин, що можуть негативно вплинути на розвиток дитини або перешкоджають її проживанню разом із матір`ю, судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявність у батька більш комфортних житлово-побутових умов, зокрема окремої кімнати для дитини, хоча й підлягає врахуванню, однак не переважає інших істотних обставин, які свідчать про відповідність проживання дитини разом із матір`ю її найкращим інтересам. Висновок органу опіки та піклування узгоджується з установленими судом фактичними обставинами справи, а тому підстав для відступу від нього суд не вбачає.

Суд приймає до уваги, що допитані свідки є близькими родичами позивача, а тому можуть бути заінтересованими у результаті розгляду справи. Разом із тим зазначена обставина сама по собі не свідчить про недостовірність їхніх показань та не є підставою для їх відхилення.

Свідки у своїх показаннях зазначали, що перебуваючи у мами, дитина не отримує належного догляду та виховання. Однак наведені твердження мають переважно оціночний характер та ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті свідками сімейних відносин сторін. При цьому свідками не наведено конкретних обставин, які б свідчили про систематичне невиконання матір`ю батьківських обов`язків, залишення дитини без нагляду, неналежне забезпечення її харчування, лікування, навчання чи створення загрози її життю, здоров`ю або нормальному розвитку.

Матеріали справи не містять відомостей про притягнення матері до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, звернення компетентних органів щодо неналежного догляду за дитиною, висновків органів опіки та піклування про існування загрози правам чи інтересам дитини або інших об`єктивних даних, які б підтверджували обставини, повідомлені свідками.

Навпаки, висновок органу опіки та піклування, складений за результатами обстеження умов проживання, спілкування з батьками та з`ясування обставин життя дитини, свідчить про доцільність визначення місця проживання дитини саме разом із матір`ю. Суд не встановив підстав вважати цей висновок необґрунтованим або таким, що суперечить іншим об`єктивним доказам у справі.

За таких обставин суд критично оцінює показання зазначених свідків у частині тверджень про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами, мають оціночний характер та походять від осіб, які перебувають у близьких родинних відносинах із позивачем. Самі по собі такі показання не можуть бути покладені в основу рішення щодо визначення місця проживання дитини.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що відповідачка позитивно характеризується, належним чином виконує батьківські обов`язки, не обліках у лікарів не перебуває, інших обставин, які б перешкоджали виконанню нею батьківських обов`язків, судом не встановлено.

Зважаючи на вік дитини - шість років (станом на час ухвалення рішення), та за переконанням суду вік дитини не дозволяє їй усвідомлено висловити свою думку стосовно питання визначення місця проживання, а тому судом не була вислухана думка дитини при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання, у відповідності до ст. 171 СК України.

Окрім того, суд зазначає, що що докази, на які посилається мати на підтвердження заявлених нею вимог, відображають більш актуальний стан обставин, що склався на час розгляду справи. Зокрема, матір`ю надано висновки про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 , затверджений рішеннями виконавчого комітету Аджамської сільської ради №4 від 22.02.2024 та № 95 від 30.10.2026, які характеризують фактичні умови проживання, навчання, виховання та розвитку дитини саме на ближче до моменту розгляду справи, а не до подання позовної заяви.

Натомість докази, надані батьком на підтвердження первісного позову, оцінюються судом з урахуванням їх часової актуальності. Сам по собі факт подання певних доказів раніше не може означати, що відображені в них обставини автоматично збереглися на момент ухвалення рішення. У справах щодо місця проживання дитини особливого значення набуває саме актуальний стан її життя, оскільки дитина росте, змінюються її потреби, місце навчання, соціальне оточення, психологічний стан та інші обставини.

При цьому суд не покладає в основу рішення лише факт неявки батька. Така обставина сама по собі не є доказом неналежного виконання ним батьківських обов`язків та не може автоматично свідчити на користь матері.

Разом із тим суд бере до уваги, що після залишення первісного позову без розгляду батько фактично не підтримував заявлені ним вимоги в подальшому розгляді справи, не брав участі у судових засіданнях, не цікавився справою, не надав суду актуальних пояснень щодо обставин життя дитини, не подав нових доказів на спростування доказів, наданих матір`ю.

За таких обставин суд оцінює наявні у справі докази станом на час ухвалення рішення, а не виходить із припущення, що обставини, які існували на момент звернення батька до суду, залишаються незмінними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані матір`ю докази у своїй сукупності є більш актуальними, взаємопов`язаними та достатніми для встановлення обставин, які мають істотне значення для визначення місця проживання дитини. Вони підтверджують фактичне, на даний час, проживання дитини з матір`ю, наявність належних житлових умов, належне матеріальне забезпечення, участь матері у навчанні, лікуванні, вихованні та повсякденному житті дитини.

Суд також бере до уваги, що визначення місця проживання дитини з одним із батьків не припиняє та не обмежує саме по собі батьківських прав іншого з батьків. Верховний Суд окремо наголошує, що таке визначення місця проживання не позбавляє другого з батьків права спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні та розвитку. Крім того, мати у судовому засідання вказувала, що батько бере ОСОБА_5 до себе.

Таким чином, вирішуючи спір, суд не надає переваги матері лише через її статус матері та не виходить із будь-якої презумпції проживання малолітньої дитини саме з матір`ю. Висновок суду ґрунтується на оцінці конкретних обставин цієї справи, актуальних доказів та необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини.

За результатами оцінки доказів у їх сукупності суд вважає доведеним, що визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю на час розгляду справи найбільшою мірою відповідає її найкращим інтересам, забезпечує сталість її життєвого середовища, належні умови для виховання, навчання та розвитку, а також відповідає фактичним обставинам життя дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 12, 13, 76-79, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 29 ЦК України, ст. 19, 141, 150, 160, 161 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Аджамська сільська рада, про визначення місця проживання малолітньої дитини,- задовольнити.

Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2

Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 третя особа: Аджамська сільська рада, вул. Центральна, 65, с. Аджамка, Кропивницький район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ: 04365135.

Суддя І.А. Бойко