Рішення № 139951968, 21.09.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5931/25

провадження № 2/362/1012/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Калинівської селищної ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування.

Суд установив:

Предмет і підстави позову

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частини земельної ділянки площею 0,060 га з кадастровим номером 3221486900:03:001:0098, цільове призначення: для колективного садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, Калинівська територіальна громада, СТ «Озерний», яка була придбана її батьком ОСОБА_5 .

В обґрунтування позову зазначає, що після смерті батька залишилась неуспадкованою земельна ділянка площею 0,060 га, розташована за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, Калинівська територіальна громада (Порадівська сільська рада), СТ «Озерний». Постановою від 11 квітня 2025 року приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки право власності батька на вказану земельну ділянку не було зареєстроване за життя, Державний акт на право власності на земельну ділянку не отримувався. Наведені обставини перешкоджають позивачу реалізувати свої спадкові права, у результаті чого вона вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Процедура

Ухвалою від 13 листопада 2025 року суд відкрив провадження у справі. Цією ж ухвалою суд витребував у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оберемчук Лесі Анатоліївни належним чином засвідчену копію спадкової справи №17/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Ухвалою від 10 березня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У чергове судове засідання, призначене на 05 серпня 2026 року, сторони не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу без участі позивача та її представника, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви, в яких вони повідомили, що не можуть бути присутніми на слуханні справи та просили проводити судові засідання без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Інші відповідачі не скористалися своїм правом подати відзив на позовну заяву, заяв з процесуальних питань до суду не подавали, про відкриття провадження та дату й час судового засідання неодноразово повідомлялись належним чином.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_2 , доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

14 липня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оберемчук Л.А. заведена спадкова справа №17/2023 до майна померлого ОСОБА_5 .

11 квітня 2025 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема на належну їй частку спадщини на земельну ділянку площею 0,060 га, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, Калинівська територіальна громада, СТ «Озерний», цільове призначення - для колективного садівництва, кадастровий номер 3221486900:03:001:0098.

Для вчинення відповідної нотаріальної дії позивач надала нотаріусу Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 15 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Кізім С.О., за реєстровим №3389, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), а також Витяг №НВ-6800278542024 від 17 квітня 2024 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3221486900:03:001:0098.

Із зазначеного Витягу вбачається, що право власності на земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_6 .

Враховуючи, що право власності на земельну ділянку не було зареєстроване за померлим ОСОБА_5 за його життя, приватний нотаріус постановою від 11 квітня 2025 року №39/02-31 відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії.

Судом у ході розгляду справи встановлено, що за Договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим 15 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Кізім С.О., за реєстровим №3389, укладеним між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), останній набув у власність земельну ділянку площею 0,060 га, що знаходиться на території Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області, СТ «Озерний».

Зі змісту вказаного Договору вбачається, що цей Договір є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі державного акту на право приватної власності.

Згідно з відомостями, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київської області, примірник державного акту на право власності на земельну ділянку в СТ «Озерний» на ім?я ОСОБА_5 на території Порадівської сільської ради Фастівського району Київської області відсутній.

З метою захисту своїх прав на володіння спадковим майном позивач звернулася із даним позовом до суду.

Нормативно-правове регулювання та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті висновується, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 набув спірну земельну ділянку, посвідчений нотаріально 15 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Кізім С.О. за реєстровим №3389, недійсним у встановленому законом порядку не визнавався та жодною з осіб, які беруть участь у справі, не оспорювався. Відповідно до частини третьої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. За таких обставин з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ОСОБА_5 набув речове право на спірну земельну ділянку.

Та обставина, що за життя ОСОБА_5 не отримав державного акта на право власності на земельну ділянку та не здійснив державної реєстрації цього права, сама собою не спростовує факту набуття ним права власності на підставі оплатного, нотаріально посвідченого договору, а свідчить про незавершеність адміністративної процедури оформлення (посвідчення) вже набутого права, яка є похідною від юридичного факту набуття права власності і не підміняє його. Ненастання таких формальних наслідків з причин, що не залежали від волі спадкодавця та не оспорюються учасниками справи, не може бути підставою для позбавлення спадкоємців права на успадкування майна, яке фактично належало спадкодавцю.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Матеріалами спадкової справи №17/2023, заведеної 14 липня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оберемчук Л.А., підтверджується, що позивач у встановленому статтями 1268, 1270 ЦК України порядку та строк звернулася із заявою про прийняття спадщини, а відмова нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину зумовлена виключно відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на земельну ділянку.

Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а тому частка позивача у праві власності на спірну земельну ділянку становить 1/4.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов.

2. Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частини земельної ділянки площею 0,060 га з кадастровим номером 3221486900:03:001:0098, цільове призначення: для колективного садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, Калинівська територіальна громада, СТ «Озерний», яка була придбана її батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15 жовтня 2003 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення: 21 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Попович