Ухвала суду № 139950245, 21.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/2736/26

Номер провадження 1-кп/348/326/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

та продовження запобіжного заходу

21 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12026090000000385, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.07.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 16.09.2026 призначене підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 28.07.2026 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 23.09.2026 включно.

Прокурор в підготовчому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, зазначаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК України), перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні.

Окрім того, до закінчення двомісячного строку з дня продовження запобіжного заходу прокурор подав суду клопотання про продовження строку застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо, підстав для зміни чи скасування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України що були раніше заявлені та дослідженні слідчим суддею, не відпали та продовжують існувати, а саме: п. 1 - переховуватися від суду, оскільки обвинувачений, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може вчинити такі дії. ОСОБА_5 обвинувачується вчиненні злочину в стані алкогольного сп`яніння, за скоєння якого не допускається застосування ст. 75 КК України; п. 3 - незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки обвинувачений до події проживав в одній місцевості з потерпілою та свідками, частина свідків його знайомими, він знає їхні анкетні відомості, місця проживання. Зокрема потерпіла ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проживають в селищі Делятин, де народився та до події кримінального правопорушення проживав обвинувачений ОСОБА_5 . Окрім цього, для з`ясування обставин справи до кримінального провадження як свідок залучена дружина обвинуваченого ОСОБА_11 . Тому будучи на волі обвинувачений може впливати на указаних осіб з метою зміни ними показань або надання свідчень на його користь для зменшення ступеня свої вини; п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений до події зловживав алкогольними напоями, офіційно ніде не був працевлаштований, та зважаючи на віддаленість суду від місця його проживання, перебуваючи на волі може не з`являтися на виклики до суду, ігнорувати їх під приводом різних обставин особистого характеру і таким чином затягувати судовий розгляд справи.

Вважає, що зважаючи на наведені у клопотанні обставини вчинення злочину, тяжкість звинувачення та відомості про особу обвинуваченого, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 (домашній арешт, застава, не взяття на поруки, особисте зобов`язання) не зможе запобігти указаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому засіданні не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду, перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні. Щодо клопотання про продовження строку застосованого відносно нього запобіжного заходу, то просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки він щиро кається, хоче працювати, щоб утримувати трьох дітей загиблої та свою одну дитину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Щодо поданого прокурором клопотання про продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу вказав, що досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду, обвинувачений щиро кається, визнає вину, на цей час відсутні ризики впливу на свідків, а також не надано доказів, що він може переховуватися від суду. Обвинувачений раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину з необережності, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, робить для людей ремонти, тому наявні підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт або визначення йому застави.

Потерпіла ОСОБА_7 в підготовчому засіданні не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду, вважала за можливе застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зважаючи на те, як відгукувалася про нього її загибла донька.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Кримінальне провадження відповідно до ст. 32-34 КПК України підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області, підстави для закриття або зупинення провадження відсутні.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілої, які підтримали прокурора про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

З метою підготовки до розгляду судом з`ясовані думки учасників судового провадження і визначено наступне.

Судовий розгляд справи необхідно проводити в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області і призначити не пізніше десяти днів після постановлення зазначеної ухвали відповідно до вимог ч. 2 ст. 316 КПК України.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Крім того, суд, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, вважає за необхідне з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь в порядку визначеному законодавством.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, а такожза наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2026 року, яка ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.08.2026 залишена без змін, застосовано щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком терміном до 23.09.2026 включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, визначені цією нормою закону.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховування від суду. Останній обвинувачується у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При оцінці наявності ризику переховування, суд також враховує вік обвинуваченого, те, що має середню освіту, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працює не офіційно, раніше не судимий. Однак, такі дані про особу не є достатніми та не були стримуючим фактором, враховуючи обставини саме інкримінованого кримінального правопорушення.

Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений ОСОБА_5 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні.

Ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд бере до уваги, що під час судового розгляду суду потрібно буде допитати потерпілу та ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Анкетні дані допитаних під час досудового розслідування свідків обвинуваченому відомі, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь обвинуваченого. При оцінці існування цього ризику, суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та потерпілих і дослідження їх судом.

Суд вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, офіційних джерел доходу не має, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, інкримінованого йому, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню та не з`являтись на виклики до суду тим самим затягуючи судовий розгляд.

При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_5 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність офіційного працевлаштування, що ставить під сумнів можливість належного виконання обов`язків обвинуваченого; його освіту, сімейний стан, що має на утриманні одну малолітню дитину, судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Таким чином, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінуються, та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню фактичних даних у справі, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 строком на 60 діб (до 19 листопада2026 року) без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 128, 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 242, 314, 315, 331, 332, 369, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12026090000000385 від 27.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 30 вересня 2026 року о 11:10 год.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювати суддею одноособово.

Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора для підтримання державного обвинувачення.

В судове засідання викликати потерпілу, обвинуваченого, його захисника.

Доручити представнику Надвірнянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна м-н Шевченка 30) в порядку визначеному законодавством в семиденний строк з дня отримання ухвали суду скласти досудову доповідь, яку направити на адресу суду, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів до «19» листопада2026 року включно без визначення розміру застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошено 22.09.2026.