Рішення № 139949830, 21.09.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1221/26

Провадження № 2/935/1151/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м.Коростишів

Коростишівського районного суду Житомирської області у складі судді Рибнікової М. М., за участі секретаря судового засідання Бондаренко Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

установив:

29.04.2026 представник ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначила, що 10.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №3920935, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами.

29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/М, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 3920935.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 3920935 у розмірі 66000,68 гривень, судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 05.05.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином у передбачений законом спосіб, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Коростишівського районного суду Житомирської області, відзиву на позовну заяву не надала.

Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

10.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3920935, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 15000 грн строком на 30 днів, із встановленою відсотковою ставкою 1% у межах строку користування кредитом та 5% денною ставкою у разі продовження строку дії договору, а позичальник зобов`язався повернути використану суму до 10.07.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Затверджено графік платежів та підписано паспорт споживчого кредиту, анкету заяву на кредит №3920935.

ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №3920935 від 10.06.2021 виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 15000 гривень відповідачу, що підтверджується квитанцією від 10.06.2021 №c50c03e6-1fd8-b56f-4272299d72d2¬637589201771274296 .

Однак , відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість , яка, відповідно до розрахунку, здійсненому ТОВ «Мілоан» на час відступлення права вимоги та ТОВ «Факторинг партнерс» станом на 06.04.2026, становить 66000 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту 15000 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 49500 грн , заборгованості за комісією (10% відповідно до договору) 1500 грн.

29.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір № 29-12/2025/М, з додатковою угодою до нього №1 від 30.12.2025, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 3920935.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору №3920935 від 10.06.2021 та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовних вимогах. Копії договору відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошових вимог за кредитними договорами, до позивача по справі.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення на 21.09.2026 о 08 год 30 хв.

Керуючись ст.ст.2,7,10,81,141,263,265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса вул.Гедройця Єжи,6 офіс 521 м.Київ) заборгованість за кредитними договорами №3920935 від 10.06.2021 у розмірі 66000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 15000 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 49500 грн , заборгованості за комісією (10% відповідно до договору) 1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса вул.Гедройця Єжи,6 офіс 521 м.Київ) судові витрати: 2662,40 грн судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя М. М. Рибнікова