Ухвала суду № 139947695, 21.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/4039/26

Провадження № 2/204/5346/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Дн-ський нотаріальний округ Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Дн-ський нотаріальний округ Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 31.07.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та того ж дня отримано відповідь №3111123 із відсутністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

Також, 31.07.2026 року судом був зроблений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про отримання інформації про внутрішньо переміщену особу та отримано відповідь №3111139 із наявністю інформації про зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) фізичної особи як внутрішньо переміщеної особи.

Окрім того, з метою визначення підсудності, судом зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та того ж дня судом отримано інформаційну довідку №488283816.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Дн-ський нотаріальний округ Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18 серпня 2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви в якій ОСОБА_1 зазначила, що об`єктивно не має можливості виконати ухвалу суду від 06.08.2026 року та надати звіт про оцінку спірного майна. Позивач вказує, що спірним майном є земельна ділянка, що розташована на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, як стало відомо позивачу, суб`єкт оціночної діяльності не проводить оцінку об`єктів розташованих на тимчасово окупованих територіях, письмової відмови оцінювач не надає. У зв`язку із цим, позивач просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду без надання звіту про оцінку земельної ділянки; вирішити питання про встановлення дійсної вартості земельної ділянки у процесі судового розгляду, у тому числі шляхом призначення відповідної судової експертизи; судовий збір визначити попередньо відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України з остаточним розрахунком відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У зв`язку із знаходженням судді у відпустці з 17.08.2026 по 18.09.2026 року включно, згідно наказів №275-В від 20.07.2026 року, №334-В від 12.08.2026 року, №352-В від 21.08.2026 року, питання про можливість прийняття позовної заяви вирішується судом 21.09.2026.

Ознайомившись із позовною заявою, враховуючи подану 18.08.2026 року ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:

- повне найменування третьої особи.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, про що зазначено в ч.2 ст.95 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, долучені копії документів не засвідчені належним чином, а отже, подані з порушенням ч.5 ст.95 ЦПК України.

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду №462/1722/16 від 10.12.2024 року.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, проте визначена позивачем ціна позову у розмірі 10912 грн, вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна.

Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Звертаючись до суду 02.03.2026 року із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, позивачем було заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме позивач просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2119 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без визначення кадастрового номера, з правом його присвоєння та подальшої реєстрації після деокупації території та відновлення функціонування органів державної влади України, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, так, позивачем не додано до позовної заяви звіту про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об`єктом позову, а саме на земельну ділянку площею 0,2119 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого визначається дійсна вартість майна.

У своїй заяві, поданій до суду 18.08.2026 року, ОСОБА_1 вказала, що об`єктивно позбавлена можливості виконати ухвалу суду від 06.08.2026 року у зв`язку із тим, що суб`єкт оціночної діяльності не проводить оцінку об`єктів нерухомого майна, що розташовані на тимчасово окупованій території.

З цього приводу суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. При цьому суддя звертає увагу на те, що тягар доказування вартості майна несе заявник.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року №1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).

09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.

Для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база).

Таким чином, позивач не позбавлена можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті.

Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об`єкта. Суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.

За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Одночасно із цим, суд враховує наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

Згідно ч.2 ст.176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Таким чином, нормами ЦПК України передбачена можливість попереднього визначення розміру судового збору самим судом у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо.

Отже, процесуальним законом урегульовано правовий алгоритм дій суду для визначення розміру судового збору у випадку незгоди з визначеною позивачем ціною позову.

Враховуючи те, що у позивача відсутня можливість встановити дійсну ціну позову на день подачі уточненої позовної заяви, до заяви також не надано відомостей про дійсну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову (звіт про оцінку майна), суд вважає за можливе попередньо визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру самостійно, а саме у розмірі 3 500 грн., що відповідає 1% від вартості спірного майна: земельну ділянку площею 0,2119 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що в загальному розмірі складає ціну позову 350 000,00 грн.

Відповідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3328 грн. 00 коп.

У зв`язку з тим, що позивачем не надано документів щодо дійсної вартості спірного майна, суд попередньо визначає розмір судового збору за одну вимогу майнового характеру, враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду 02.03.2026 року з позовною заявою було сплачено 1 331,20 грн., судовий збір, який належить доплатити позивачу складає суму в розмірі 2 168,80 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, яка має відповідати вимогам п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, зазначити актуальну ціну позову, надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та долучити до матеріалів позовної заяви документи, що посвідчені належним чином відповідно до вимог ст.95 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Дн-ський нотаріальний округ Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар