Ухвала суду № 139947299, 17.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7781/24

Провадження № 1-кс/202/6537/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 підозрюваного за ч.2 ст.366-2, 368-5 КК України про скасування постанови про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024040000000286, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2026 року до суду надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , підозрюваного за ч.2 ст.366-2, 368-5 КК України про скасування постанови про оголошення в міжнародний розшук та постанови про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42024040000000286.

01.09.2026 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра було відкрите провадження в частині розгляду скарги про скасування постанови про зупинення досудового розслідування. В іншій частині відмовлено.

Розгляд скарги було призначено на 03.09.2026 на 10:30 і всі учасники належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, але перед судовим засіданням захисником підозрюваного подано клопотання про відкладення провадження за скаргою на іншу дату.

Частиною 3 статті 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.

З метою дотримання процесуальних прав заявника, судове засідання з розгляду вказаної скарги було відкладене на 07.09.2026 року і сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.

07.09.2026 року заявник знову не з`явився, надіслав клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату.

Також , за клопотаннями заявника, участь якого є обов`язковою, в яких він заявляв про неможливість прийняти участь в судовому розгляді та про відкладення , розгляд скарги відкладався на 11.09.2026, 15.09.2026, 17.09.2026 року .

Про кожне судове засідання прокурор та заявник повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку.

Проте кожного разу заявник у призначені дати судового розгляду не з`являвся, щоразу подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду скарги.

17.09.2026 року до початку судового засідання від заявника надійшла заява про витребування в Офісі Генерального прокурора інформації по справі щодо ОСОБА_6 та про відкладення розгляд скарги до надходження відповіді.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів, тому що витребування доказів під час розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України не передбачено нормами КПК України , вважає, що немає підстав для відкладення судового розгляду знову, тому що КПК України передбачені строки розгляду і сторона зловживає своїми процесуальними правами. Вважає що в задоволенні скарги необхідно відмовити, тому що заявник ввів суд в оману щодо необізнаності про процесуальне рішення.

Слідчий суддя протокольно відмовила в задоволенні клопотання про витребування доказів, так як нормами, що регулюють порядок оскарження рішень, дій під час досудового розслідування встановлений скорочений порядок розгляду скарги та не передбачено можливість витребування слідчим суддею доказів .

Вирішуючи в судовому засіданні клопотання про відкладення судового розгляду скарги, слідчий суддя вважає, що клопотання про відкладення розгляду скарги в шосте не підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження.

Частиною 3 статті 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.

Заявник, подавши скаргу ще 31.08.2026 року, в призначені судові засідання не з`являється вже п`ять разів, надаючи перед кожним засіданням клопотання про його відкладення. Будь-яких заяв про розгляд справи в режимі відеоконференції чи без участі заявника ним не подано, що унеможливлює розгляд скарги по суті у встановлені нормами КПК України строки.

Згідно зі ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні прийматися в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Забезпечення розумних строків покладається, в тому числі, і на слідчого суддю.

На думку слідчого судді, така поведінка заявника, участь якого в розгляді скарги є обов`язковою, яка полягає у систематичній неявці в судове засідання та систематичному поданні клопотань про відкладення розгляду скарги, свідчить про явне та очевидне зловживання заявником своїми процесуальними правами, що призводить до штучного порушення та затягування строків розгляду скарги, порушує принцип розумності строків судового розгляду та дезорганізує роботу суду.

Хоча положення КПК України не містять визначення поняття «зловживання процесуальним правом», разом з тим, Верховний Суд у своїх рішеннях сформував відповідну правову позицію. Зокрема, зазначив, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала ККС ВС від 30.05.2018 р. у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 р. у справі № 306/1602/16-к).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Такими засадами є верховенство права (ст. 8 КПК України) та розумність строків (ст. 28 КПК України).

Оскільки закон покладає на слідчого суддю обов`язок розглянути скаргу у стислі строки, а обов`язкова участь заявника блокується його ж діями, єдиним процесуальним інструментом для припинення зловживання правом є залишення скарги без розгляду.

Залишення скарги без розгляду у зв`язку із процесуальним зловживанням не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки державою було створено всі умови для розгляду скарги, проте заявник розпорядився своїми правами недобросовісно.

Крім того, таке рішення не позбавляє заявника права повторного звернення до суду з аналогічною скаргою в загальному порядку після усунення обставин, що стали підставою для її залишення без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 28, 303, 306, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366-2,368-5 КК України, про скасування постанови слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.06.2025 року про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024040000000286 залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді з додержанням порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1