Рішення № 139946830, 16.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5957/26

Провадження № 2/201/4349/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 вересня 2025 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Мурадовою С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Соборного районного суду міста Дніпра 27 квітня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії, в якій позивач просила суд:

-Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії в розмірі 48 613,19 грн. (сорок вісім тисяч шістсот тринадцять гривень дев?ятнадцять копійок), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/16868/23, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

-Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №160/3283/24, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

-Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію в розмірі 48613,19 грн. (сорок вісім тисяч шістсот тринадцять гривень дев?ятнадцять копійок), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/16868/23, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

-Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №160/3283/24, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

-Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/16868/23, яке набрало законної сили 19 жовтня 2023 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 17 травня 2021 року було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпро петровській області» № 33/24/С-10212 від 17 травня 2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 160/3283/24 , яке набрало законної сили 14 травня 2024 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 17 травня 2021 року було зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 30 жовтня1955 року народження, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. на підставі постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з місяця припинення виплати такої доплати та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зі змісту відповідей ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20 січня 2026 року, вих. №6018-62893/B-01/8-0400/26 та від 19.03.2026 вих. №31331-11622/B-01/8-0400/26, на її звернення повідомлено що на виконання рішень були проведені перерахунки пенсії ОСОБА_2 та розраховані відповідні суми, які не виплачені по сьогоднішній день.

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_3 , за її заявою, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Черник О.П., була заведена спадкова справа №126/2025 щодо майна померлої ОСОБА_2

27 листопада 2025 року, з метою визначення спадкового майна та оформлення спадкових прав, в порядку ст.4 Закону України «Про нотаріат», приватним нотаріусом, ОСОБА_4 , був здійснений запит до відповідача про надання інформації стосовно сум нарахованої, але не отриманої ОСОБА_2 з причини смерті пенсії, а також розміру заборгованості грошових коштів, стягнутих з ПФУ на її користь за рішенням суду до дня її смерті, з проханням вказати повну загальну суму неотриманих грошових коштів.

26 грудня 2025 року приватним нотаріусом, ОСОБА_4 , була отримана відповідь від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про те, що по пенсійній справі ОСОБА_2 не залишилось недоотриманої пенсії.

11 березня 2026 року приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Черник О.П., видала свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі №126/2025 на спадкове майно, що складається з: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; частки у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4822784600:01:000:0401; частки у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4822784600:02:000:0616; автомобіля марки Peugeot.

21 квітня 2026 року нотаріус своєю постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму пенсії, стягнутої на користь спадкодавця, ОСОБА_5 , на підставі судових рішень, у зв?язку із відсутністю довідки ПФУ щодо розміру суми пенсії, стягнутої на користь спадкодавця,

В березні 2026 року на її запити ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надали відповідь в якій зазначили «... На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 у справі №160/16868/23, яке набрало законної сили 18 жовтня 2023, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.05.2021 по 30.11.2023 у сумі 48613,19 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 у справі №160/3283/24, яке набрало законної сили 14 травня 2024, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 у сумі 14000,00грн.

Отже, загальна заборгованість з недоотриманої пенсії на день смерті ОСОБА_2 становить 62613,19 грн. на яку позивач просить суд визнати право власності в порядку спадкування та стягнути на її користь з відповідача.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 квітня 2026 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 38).

11 травня 2026 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення виявлених недоліків (а.с. 39-40).

Ухвалою судді від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії (а.с. 46-47).

30 червня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 54-55).

08 липня 2026 року позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань суду не надавали, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чинмо.

Фактичні обставини встановленні судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 (а.с. 13), та свідоцтвом про одруження Серія № НОМЕР_4 відповідно до якого ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с .14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 (а.с. 16).

Відповідно до акту від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 фактично мешкала з 16 квітня 2024 року по 02 вересня 2025 рік в АДРЕСА_1 зі ОСОБА_2 (а.с. 18).

27 листопада 2025 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Черник О.П. у зв`язку з заведеною спадковою справою № 126/2025 до майна померлої ОСОБА_2 звернулася з запитом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо надання інформації стосовно заборгованості грошових коштів ОСОБА_2 стягнутих з Пенсійного фонду України на її користь за рішенням суду до дня її смерті (а.с. 19).

26 грудня 2025 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Черник О.П. отримано відповідь з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області , в тім що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та одержувала пенсію за віком по 31 травня 2021 рік. у зв`язку з переходом на пенсію у разі втрати годувальника по лінії МВС виплату пенсії за віком припинено з 01 червня 2021 року та пенсійну справу закрито (а.с. 20).

11 березня 2026 року приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Черник О.П., видала свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі №126/2025 на спадкове майно, що складається з: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; частки у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4822784600:01:000:0401; частки у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4822784600:02:000:0616; автомобіля марки Peugeot. (а.с. 22-34).

21 квітня 2026 року постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму пенсії, стягнутої на користь спадкодавця, ОСОБА_5 , на підставі судових рішень № 160/16868/23 від 18 вересня 2023 року та № 160/3284/24 від 09 квітня 2024 року , оскільки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не підтверджено наявності заборгованості з недоотриманої спадкодавцем пенсії (а.с. 21)

В березні 2026 року на запит позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/16868/23, яке набрало законної сили 18 жовтня 2023, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.05.2021 по 30.11.2023 у сумі 48613,19 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 у справі № 160/3283/24, яке набрало законної сили 14 травня 2024, ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 у сумі 14000,00 грн. Відповідно до статті 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім?ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім?ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. (а.с. 35-37).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23))

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За нормою ч.1ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідност.1261ЦКУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається зокрема із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії, розмір якої становить 62 613,19 грн.

Позивач є спадкоємицею першої черги, яка у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, прийняли спадщину після померлої матері.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приходить до висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування у розмірі 62 613,19 грн. повинна бути виплачена в повному обсязі. Тому права позивача підлягають захисту шляхом стягнення за даними судовими рішеннями недоотриманих коштів.

Враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши, що після смерті ОСОБА_2 залишилася недоодержана у зв`язку з її смертю пенсія, суд прийшов до висновку, що її донька успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227ЦКУкраїни у розмірі 62 613,19 грн

У зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення із відповідача нарахованої, але неотриманої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії в сумі 62 613,19 грн на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 280-284, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії в розмірі 48 613,19 грн. (сорок вісім тисяч шістсот тринадцять гривень дев?ятнадцять копійок), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/16868/23, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №160/3283/24, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію в розмірі 48613,19 грн. (сорок вісім тисяч шістсот тринадцять гривень дев?ятнадцять копійок), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/16868/23, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень), яка була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №160/3283/24, та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), однак не була одержана нею за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 993,60 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року

Суддя С.О. Демидова