Ухвала суду № 139946610, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 вересня 2026 року Справа № 520/27655/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Годунов Віталій Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року, залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням адреси проживання/перебування позивача, а також його номер телефону та адресу електронної пошти.

На виконання ухвали суду від 08 вересня 2026 року щодо залишення позовної заяви без руху, представник позивача надіслав клопотання в якому зазначив, що інші засоби зв`язку, ніж вказані в позові, у позивача відсутні, тому не зазначаються.

Щодо вказаного місця проживання та перебування позивача, представник позивача вказав, що КАС України не передбачає надання підтверджуючих документів щодо місця проживання та перебування позивача, а позов подано без порушення правил територіальної юрисдикції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року, з метою запобігання обмеження права позивача на доступ до правосуддя, суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням фактичного місця проживання/перебування позивача, оскільки у позовній заяві в якості місця проживання/перебування позивача зазначено місце проживання/перебування саме його представника, а також необхідно було зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача.

Як слідує з аналізу ДСС Харківського окружного адміністративного суду представником позивача подано більше 400 позовних заяв в інтересах різних позивачів, де зазначена одна адреса місця проживання/перебування майже всіх позивачів - АДРЕСА_1 .

Тобто у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначення представником позивача відомостей щодо місця проживання/перебування позивача у даній справі.

11 вересня 2026 року представник позивача надав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 .

До клопотання, представником позивача додано копію 1, 2, 12 та 13 сторін паспорту Шака Євгенія Владиславовича, а також копію ідентифікаційного коду Шака Євгенія Владиславовича, разом з цим представником позивача не надано суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням місця проживання/перебування позивача та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, про що судом було зазначено в ухвалах суду про залишення позову без руху від 08.09.2016 та в ухвалі про продовження строку для усунення недоліків від 10.09.2026 року.

Отже, представником позивача не усунені недоліки, які були зазначені в ухвалах Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня та від 10 вересня 2026 року, а саме: не подано до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням фактичного місця проживання/перебування позивача та зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача.

Суд підкреслює, що представником позивача позовна заява не приведена у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, оскільки у ній не зазначено повної поштової адреси позивача, відомих номерів засобів зв`язку, а також відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.

Зазначені відомості не є формальними реквізитами позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Встановлюючи такі вимоги до змісту позовної заяви, законодавець переслідує, зокрема, мету забезпечення належної ідентифікації учасників справи та створення належних умов для здійснення судом процесуальної комунікації з ними.

Наведені відомості мають безпосереднє значення для реалізації позивачем його процесуальних прав, оскільки саме за допомогою визначених законом засобів, суд забезпечує інформування учасника справи про рух справи постановлені судові рішення та інші процесуальні дії.

Таким чином, невиконання представником позивача вимог щодо зазначення повної адреси місця проживання/перебування позивача, засобів зв`язку та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету фактично створює перешкоди для належного здійснення судом процесуальної комунікації з позивачем.

Більш того, відсутність зазначених відомостей створює ризик того, щодо позивач не буде належним чином проінформований про рух справи, постановлені судом процесуальні рішення та інші процесуальні дії, що, своєю чергою, може перешкодити йому своєчасно реалізувати передбачені законом процесуальні права, у тому числі право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення, докази, заперечення, а також оскаржувати судові рішення у встановленому законом порядку.

Отже, вимоги ст. 160 КАС України щодо зазначення відповідних відомостей, спрямовані не на створення надмірних формальностей для особи, яка звертається до суду, а на забезпечення належної реалізації права на судовий захист та ефективної участі особи у судовому процесі.

Суд також враховує, що право на доступ до суду не означає звільнення особи від обов`язку дотримуватися встановлених законом процесуальних вимог. Такі вимоги мають легітимну процесуальну мету та забезпечують належну організацію судового розгляду і реалізацію процесуальних прав усіх його учасників.

Крім того, невиконання вимог щодо зазначення належних засобів зв`язку з позивачем та відомостей про його електронний кабінет може створювати передумови для недобросовісної реалізації представником позивача процесуальних прав. Зокрема, за відсутності належної інформації про способи комунікації безпосередньо з позивачем виникає ситуація, за якою останній може бути фактично усунутий від оперативного отримання інформації про перебіг судового розгляду, тоді як представник матиме можливість визначати обсяг і спосіб доведення до нього відповідної процесуальної інформації.

За таких обстави не можна виключати виникнення ситуацій, коли неналежна процесуальна поведінка представника, у тому числі невчинення необхідних процесуальних дій у встановлені строки, може бути надалі обґрунтована нібито неповідомленням або несвоєчасним повідомленням позивача про відповідні процесуальні обставини.

Така ситуація не відповідає засадам добросовісності учасників судового процесу та суперечить завданню адміністративного судочинства щодо своєчасного, ефективного і справедливого вирішення публічно-правового спору.

З огляду на викладене, дотримання вимог ст. 160 КАС України мають значення не лише для технічного забезпечення зв`язку суду з учасником справи, а й для забезпечення добросовісної процесуальної поведінки всіх учасників справи та запобігання можливому зловживанню процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Zubac v. Croatia» (заява № 40160/12, рішення Великої палати від 05 квітня 2018 року) зазначив, щодо право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати певним процесуальним обмеженням. Такі обмеження можуть встановлюватися державою, зокрема, з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.

Водночас, як наголосив Європейський суд з прав людини, застосування процесуальних вимог не повинно здійснюватися таким чином, щоб порушувати саму сутність права на доступ до суду, а оцінюючи дотримання права на доступ до суду, необхідно враховувати, зокрема, чи не призвело застосування відповідного процесуального правила до прояву надмірного формалізму.

У цьому контексті встановлені Кодексом адміністративного судочинства України вимоги до змісту позовної заяви не можуть розглядатися як прояв надмірного процесуального формалізму, оскільки вони мають об`єктивне процесуальне призначення та спрямовані, зокрема, на забезпеченням належної ідентифікації учасників справи, належної процесуальної комунікації між судом та учасниками справи, юридичної визначеності та ефективної організації судового провадження.

Отже, вимога щодо зазначення у позовній заяві повних відомостей про позивача, його засоби зв`язку та наявність або відсутність електронного кабінету не є суто формальною вимогою, а є складовою встановленого законом порядку звернення до суду, дотримання якого забезпечує можливість належної реалізації учасником справи його процесуальних прав.

Водночас, представник позивача будучи особою, яка звертається до суду від імені позивача та реалізує його процесуальні права, після отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, не усунув зазначені судом недоліки та не подав позовну заяву у редакції, яка б відповідала вимогам статті 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишеного без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не усунув недоліки адміністративного позову, суд вважає необхідним повернути її позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 241, 243 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Годуновим Віталієм Сергійовичем, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Тарасенко І.М.