Рішення № 139946602, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 вересня 2026 року Справа № 520/21654/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь позивача військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 (до запитання), ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , засоби зв`язку к.т.: НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) на загальну суму 6 528 грн. 71 коп. (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 71 коп.) майнової шкоди.

- Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Військової частини НОМЕР_1 судові витрати судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження.

Згідно довідки відділення поштового зв`язку, яка долучена до судової кореспонденції, що повернулася до суду вбачається, що ухвалу суду про відкриття провадження не вручено відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, з урахуванням пунктів 94-109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 вбачається, що відповідач, повідомлений відділенням поштового зв`язку про надходження на його ім`я поштового відправлення, яке містило ухвалу суду, та необхідність особисто отримати поштове відправлення у відділенні зв`язку, не прибув для його отримання протягом визначеного Правилами терміну.

Іншої адреси, на яку має бути направлена судова кореспонденція, суду не надано.

Таким чином суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про розгляд справи, та суд може розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Наказом начальника НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 19 травня 2023 року №236- ОС, зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_2 , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 18 травня 2023 року.

Відповідно до рапорту коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки полковника ОСОБА_3 від 25.03.2026 №22.5/40526/26-Вн, о 18:30 24.03.2026 під час вечірньої перевірки особового складу в ППД виявлений факт відсутності солдата ОСОБА_2 .

За даним фактом наказом начальника НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону від 26.03.2026 №1008-АГ, з метою з`ясування причин та обставин викладених в рапорті коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки полковника ОСОБА_3 від 25.03.2026 №22.5/40526/26-Ви щодо факту самовільного залишення частини старшим солдатом ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону «Про результати службового розслідування» від 06.04.2026 №1139-АГ та висновку службового розслідування від 06.04.2026 №08.1/150/26-СР за фактом самовільного залишення місця постійної дислокації підрозділу ( АДРЕСА_4 ) старшим солдатом ОСОБА_4 являється підтвердженим.

Разом з тим, старшому солдату ОСОБА_5 продовжувалось нарахування і виплата грошового забезпечення, хоча він був відсутній на військовій службі без поважних причин, так як нарахування та виплата грошового забезпечення в Державній прикордонній службі України здійснюється в поточному місяці за поточний місяць.

Згідно довідки від 24.03.2026 року №370 фінансово-економічного відділу НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 за час його відсутності на військовій службі, здійснювалась виплата грошового забезпечення у сумі 6 528 грн 71 коп.

Станом на квітень 2026 року залишок коштів, які отримані старшим солдатом ОСОБА_4 без належної на те правової підстави, за час відсутності на військовій службі з 24.03.2026 31.03.2026 складає 6 528 грн. 71 коп.

Відтак, старший солдат ОСОБА_6 у період з 24.03.2026 по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин, документи які підтверджували б правомірність відсутності його на військовій службі до НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону не надходили, отже останній є недобросовісним набувачем, а тому виплата грошового забезпечення у сумі 6 528 грн. 71 коп., повинна бути стягнена у судовому порядку.

У зв`язку з не сплатою заборгованості, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).

Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

На підставі ч. 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що питання повернення зайво виплачених коштів не врегульовані нормами спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Цивільним кодексом України.

Згідно з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

При цьому, суд встановив, що Відповідач самовільно залишив військову частину.

Суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно, проте отримував грошове забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення та компенсацію вартості майна військової частини.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення майнової шкоди,- задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь позивача військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 (до запитання), ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , засоби зв`язку к.т.: НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) на загальну суму 6 528 грн. 71 коп. (шість тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 71 коп.) майнової шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.