Ухвала суду № 139946334, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 вересня 2026 року Справа № 200/7238/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панова Миколи Миколайовича від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси про визнання протиправним та скасування Розділу IV рішення Ради приватних виконавців України №74 від 27.09.2024 в частині відкриття дисциплінарного провадження, зобов`язання прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження,

у с т а н о в и в :

14.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розділ IV рішення Ради приватних виконавців України №74 від 27.09.2024 в частині відкриття дисциплінарного провадження за зверненням (скаргою) на дії приватних виконавців та направлення запиту до Комітету з етики АПВУ на надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватного виконавця Матвійчук Н.Є. по скарзі Київського районного суду міста Одеси від 16.09.2024;

- зобов`язати Некомерційну професійну організацію "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження та повернення без розгляду скарги Київського районного суду міста Одеси від 16.09.2024 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н.Є.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси про визнання протиправним про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси, про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції задоволено частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 200/7238/24 змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №200/7238/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та змінену нею ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасовано, справу №200/7238/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 вказана справа передана на розгляд судді Панова М.М.

Ухвалою суду від 02.09.2026 адміністративну справу №200/7238/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси про визнання протиправним та скасування Розділу IV рішення Ради приватних виконавців України №74 від 27.09.2024 в частині відкриття дисциплінарного провадження, зобов`язання прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження - прийнято до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від позивача 21.09.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Панова Миколу Миколайовича від розгляду даної справи.

Заява ґрунтується на сукупності обставин, які, на думку позивача, викликають сумніви в безсторонності судді Панова М.М., зокрема: скасування апеляційним судом його ухвали про повернення позову без розгляду клопотань та доказів; подання позивачем двох дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя через процесуальні порушення; повторне невирішення клопотань у справі № 200/8285/24; розподіл судді Панову справ, де позивач є стороною, після подання скарг; а також повторний розподіл справ, пов`язаних із діяльністю «Асоціації приватних виконавців України». Позивач вважає, що ці обставини у своїй сукупності породжують обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді за об`єктивним критерієм.

21.09.2026 ухвалою суду передано справу №200/7238/24 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Зазначену справу з приводу розгляду заяви про відвід судді відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 передано судді Садовій М.І.

Розгляд заяви про відвід судді здійснюється без повідомлення учасників справи у відповідності до ч. 8 ст. 40 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши подану заяву про відвід судді та доводи, викладені в ній, суд зазначає наступне.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід (самовідвід) судді, передбачений ст. ст. 36, 37 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 КАС України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід та може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, за умовами ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Як на підставу для відводу судді позивачем наведено обставини які, викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності судді Панова Миколи Миколайовича. Зокрема, позивач посилається на: постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі № 520/14988/26, якою скасовано ухвалу судді Панова М.М. від 01.07.2026 про повернення позовної заяви, у якій позивач діяв як представник іншої особи, та встановлено, що суд першої інстанції не розглянув подані клопотання і самоусунувся від оцінки доказів; подання позивачем 02.07.2026 дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо судді Панова М.М. у зв`язку з зазначеними процесуальними порушеннями; повторне невирішення суддею Пановим М.М. двох процесуальних клопотань, поданих позивачем особисто у справі № 200/8285/24, що стало підставою для подання 18.09.2026 другої дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя; розподіл судді Панову М.М. справи № 200/7238/24, у якій позивач є безпосередньо стороною, після подання дисциплінарних скарг; повторний розподіл судді Панову М.М. справ за позовами позивача, пов`язаних із діяльністю Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України». Позивач вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності породжують обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді за об`єктивним критерієм, посилається на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Piersack v. Belgium», «De Cubber v. Belgium», «Micallef v. Malta», «Білуха проти України») та пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносно наведених аргументів сторони позивача, суд прийшов наступного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Згідно з усталеною практикою ЕСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 380/2696/21.

Суд зазначає, що сам факт скасування апеляційним судом ухвали судді у іншій справі, навіть з установленням процесуальних порушень, не є самостійною підставою для відводу судді в іншій справі. Постанова апеляційного суду від 04.09.2026 у справі № 520/14988/26 стосується процесуальних дій судді у справі, у якій позивач діяв як представник іншої особи, і не містить висновків про наявність у судді Панова Миколи Миколайовича упередженості чи особистої заінтересованості саме у справі № 200/7238/24.

Окрмі цього, суд відмічає, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Подання дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя щодо судді, у тому числі повторне, само по собі також не свідчить про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності судді під час розгляду конкретної справи. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюється в окремому порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», і факт його ініціювання учасником справи не створює автоматичної підстави для відводу.

Суд також ураховує, що розподіл справ між суддями здійснюється відповідно до вимог статті 31 КАС України з використанням автоматизованої системи документообігу суду. Сам факт повторного розподілу судді Панову Миколі Миколайовичу справ за позовами позивача, пов`язаних з одним і тим самим відповідачем, за відсутності доказів порушення порядку автоматизованого розподілу не свідчить про наявність упередженості.

Щодо посилань на практику Європейського суду з прав людини суд зазначає, що об`єктивний критерій безсторонності вимагає наявності фактів, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача. У даному випадку позивач фактично ототожнює свою незгоду з процесуальними рішеннями судді в інших справах та факт подання дисциплінарних скарг з наявністю об`єктивних підстав для сумнівів у безсторонності. Такий підхід не відповідає стандартам, виробленим практикою ЄСПЛ, згідно з якими сумніви сторони мають бути об`єктивно виправданими, а не ґрунтуватися лише на суб`єктивному сприйнятті.

Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді, вважаю, що доводи про необ`єктивність та/або упередженість судді є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву суддею прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду цієї справи. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді та викликали б необхідність у її відводі.

Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені у заяві про відвід судді, вважаю, що ця заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".

Враховуючи наведене вище, обставини, які наведені позивачем у заяві про відвід судді не підтверджують наявність підстави передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а тому суд прийшов висновку про безпідставність, необґрунтованість та недоведеність заявленого відводу судді, а відтак у такому необхідно відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панова Миколи Миколайовича від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси про визнання протиправним та скасування Розділу IV рішення Ради приватних виконавців України №74 від 27.09.2024 в частині відкриття дисциплінарного провадження, зобов`язання прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 22.09.2026.

Суддя М. І. Садова