Рішення № 139946332, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 вересня 2026 року №520/15868/26

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу ОСОБА_1 в проведенні перерахунку його пенсії за віком на підставі заяви № 3406 від 10.02.2026 року та скасувати рішення №056350010503 від 17.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 10 лютого 2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року відповідно до архівних довідок від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією з урахуванням раніше проведених виплат;

3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу ОСОБА_1 в проведенні перерахунку його пенсії за віком на підставі заяви № 9080 від 20.05.2026 року та скасувати рішення №056350010503 від 27.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

4) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн;

5) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із рішеннями відповідачів про відмову в зарахуванні довідок про розмір заробітної плати, оскільки довідки, за доводами відповідачів, потребують підтвердження первинними документами. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання за правилами статті 262 КАС України.

Представник відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що рішення від 17.02.2026 №056350010503 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії прийнято а порядку, межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Крім того, заперечував проти відшкодування позивачу судових витрат на правову допомогу, зазначаючи про те, що у відповідача відсутні бюджетні кошти, призначені для відшкодування судових витрат.

Представник відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що оскільки позивач виявив бажання обчислити розмір пенсійного забезпечення із урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000, то підтвердження архівних довідок від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради первинними документами є обов`язковою умовою. Вказує, що позовна вимога позивача в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату не підлягає задоволенню з тих підстав, що судом не може прийматися відповідне рішення, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження управління.

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надала до суду письмові пояснення, в яких підтримала правову позицію відповідачів та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Позивач 10.02.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №3406 щодо перерахунку пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату.

Листом №37074-21862/Б-01/8-0400/26 від 01.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало позивачеві рекомендацію про звернення до пенсійного органу, де обліковується його пенсійна справа.

20.05.2026 позивач повторно звернувся через веб-портал електронних послуг із заявою №9080 щодо перерахунку пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату.

Як вказує позивач у позовній заяві, наприкінці травня 2026 року в електронному кабінеті останнього надійшли 2 рішення пенсійних органів:

1) №056350010503 від 17.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2) №056350010503 від 27.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Вказані рішення про відмову мотивовані тим, що довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради не підтверджено первинними документами та відсутній акт перевірки.

Вважаючи рішення відповідачів про відмову у перерахунку пенсії протиправними та незаконними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV).

Стаття 1 Закону №1058-IV (у редакції від 04.04.2025) передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п. 2.10 Порядку).

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).

Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 (у редакції від 10.03.2025) визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, але не виключно: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону №1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 10.02.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо проведення перерахунку, до якої долучив архівні довідки від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради, та отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, повторно звернувся до пенсійного органу із аналогічною заявою 20.05.2026.

Заяви позивача були розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатом розгляду яких рішеннями №056350010503 від 17.02.2026 та №056350010503 від 27.05.2026 відмовлено позивачу у зарахуванні архівних довідок від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради, оскільки вони не підтверджені первинними документами та відсутній акт перевірки.

Дослідивши надані до матеріалів справи копії архівних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, судом встановлено, що зазначені довідки видані на підставі особових рахунків за 1984-2000 роки, які містять начальника архівного відділу Бахмутської міської ради, містять відомості про заробітну плату позивача.

Отже, суд зазначає, що надані позивачем архівні довідки про заробітну плату оформлена у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1.

Відповідачами вказаного факту не спростовано. Відповідачі, ні в оскаржуваних рішеннях, ні у відзивах на позовну заяву, поданих до суду, не зазначили жодних відомостей щодо будь-яких недоліків (формальних неточностей) у спірних довідках.

Так, єдиною підставою для неврахування таких довідок, за твердженням відповідачів, стало те, що архівні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці законності їх видачі.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-який відомостей щодо ініціювання пенсійними органами відповідної перевірки та, відповідно, її проведення.

Відповідачами в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав, з яких пенсійні органи вважають наведені в довідках відомості недостовірними, відповідачами жодним чином не спростовано відомості, вказані в спірних довідках.

Суд зазначає, що відповідачами ототожнюється неможливість визначити суми заробітної плати та сплати страхових внесків відповідачами з не підтвердженням їх нарахування та сплата первинними документами, що не передбачено законодавством, зазначений висновок відповідачів фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт про наявність відомостей про сплату не спростовується відповідачами.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати у зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за перерахунком пенсії.

Оскільки позивачем було подано до пенсійних органів архівні довідки про заробітну плату для розрахунку його пенсії, пенсійні органи не були позбавлені можливості у визначений законодавством строк здійснити перевірку такої довідки під час обчислення пенсії позивача.

Відповідно до зазначених вище приписів Порядку № 22-1 працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, а тому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, зокрема, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні такої при призначенні (перерахунку) пенсії.

У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати у зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Крім того, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Неврахування пенсійним органом спірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії є порушенням конституційних прав позивача на отримання пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №560/3907/18 (адміністративне провадження № К/9901/20963/19).

Інших підстав для прийняття оскаржуваних рішень №056350010503 від 17.02.2026 та №056350010503 від 27.05.2026 відповідачами не зазначено.

З огляду на викладене вище у сукупності, суд дійшов до висновку про протиправність рішення №056350010503 від 17.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішення №056350010503 від 27.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , тому такі рішення підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що неврахування при обчисленні позивачу пенсії за віком його заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату для обчислення пенсії є протиправним та порушує право останнього на отримання пенсійного забезпечення у розмірі, визначеному чинним законодавством України, тому такі довідки про заробітну плату мають бути враховані при розрахунку пенсії за віком позивача.

При цьому, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перше приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача та вказаним територіальним органом не було вчинено належних дій щодо перевірки спірних архівних довідок про заробітну плату для подальшого їх врахування, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 10 лютого 2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року відповідно до архівних довідок від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради.

Відтак, позовні вимоги зобов`язального характеру, спрямовані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не підлягають задоволенню, оскільки поглинаються позовними вимогами про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату, викладених до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Щодо позовних вимог про зобов`язання виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає таке.

Згідно з п.4.2 Порядку від 25 листопада 2005 року №22-1, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

З огляду на приписи Порядку №22-1 процедура здійснення перерахунку пенсії в даному випадку покладена на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а виплата пенсії буде здійснюватися пенсійним фондом, за місцем проживання/фактичного перебування особи.

Таким чином, позовні вимоги в частині виплати, нарахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області пенсії позивача, не підлягають задоволенню, оскільки обов`язок по виплаті пенсії належить Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, де на обліку перебуває позивач.

Приписами частини першої та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 1000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини 4 статті 143 КАС України, у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Станом на час ухвалення судового рішення заявником не подано належних та достатніх доказів, що підтверджують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу або їх розмір, а також не наведено обставин, які б свідчили про наявність об`єктивної необхідності у призначенні окремого судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Оскільки справа розглянута в порядку статті 262 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику учасників справи, саме ця норма є спеціальною щодо порядку розгляду справи та виключає необхідність призначення окремого судового засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу відсутні.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, буд.10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, с.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №056350010503 від 17.02.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення №056350010503 від 27.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 10 лютого 2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року відповідно до архівних довідок від 07 травня 2025 року за №19-07-08/138, №19-07-08/139, №19-07-08/140, №19-07-08/141, №19-07-08/142, №19-07-08/143, №19-07-08/144, виданих Архівним відділом Бахмутської міської ради та передати пенсійну справу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області для здійснення виплати нарахованої пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, буд.10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО