Ухвала суду № 139946242, 21.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 вересня 2026 року Справа № 520/27966/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не здійсненні пенсійних виплат у повному розмірі;

2. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), починаючи з 01.04.2026 визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не здійсненні пенсійних виплат у повному розмірі та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), починаючи з 01.04.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Вказаною ухвалою судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, за кожну з яких відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті судовий збір.

З урахуванням встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, судом визначено розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1064,96 грн.

Відтак, за дві заявлені позовні вимоги немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн.

Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви два дні з моменту отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 11 вересня 2026 року представником позивача подано заяву, в якій зазначено, що визначення судом двох позовних вимог немайнового характеру є безпідставним.

На обґрунтування своїх доводів представник позивача посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, відповідно до якої вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права є однією вимогою.

Разом з тим, наведені доводи не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі від 11 вересня 2026 року.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, згідно з якою вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування іншого способу захисту порушеного права, зокрема зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення, є однією вимогою.

Водночас зазначений правовий висновок стосується випадку, коли вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності та вимога про застосування наслідків такої протиправності утворюють єдиний комплекс способів захисту одного порушеного права.

У поданій позивачем позовній заяві має місце інша ситуація.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично двічі заявлено комплекс вимог: (1) щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні пенсійних виплат у повному розмірі та (2) зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.04.2026, а також щодо (3) зобов`язання відповідача здійснення перерахунку і виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2026.

Таким чином, у даному випадку йдеться не про окрему сплату судового збору за вимогу про визнання бездіяльності протиправною та окрему сплату за похідну від неї вимогу про зобов`язання вчинити певні дії.

Навпаки, кожен із двох заявлених позивачем комплексів вимог включає в себе взаємопов`язані вимогу про визнання протиправною бездіяльності та похідну від неї вимогу про зобов`язання відповідача здійснити відповідні дії.

Кожен такий комплекс становить окрему вимогу немайнового характеру, оскільки позивачем фактично двічі сформульовано один і той самий спосіб захисту щодо спірних пенсійних виплат.

Отже, посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду у справі № 640/21330/18 не спростовує висновку суду про наявність у поданій позовній заяві двох самостійних вимог немайнового характеру. Наведена правова позиція Верховного Суду не означає, що кілька самостійно сформульованих у позовній заяві однакових комплексів способів захисту повинні розглядатися як одна вимога для цілей справляння судового збору.

При цьому Верховний Суд у подальшій практиці також виходить із того, що похідність вимоги про зобов`язання вчинити певні дії від вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності не означає відсутності самостійних вимог у випадку, коли предмети спору є різними. Зокрема, у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 580/1802/23 Верховний Суд зазначив, що похідні вимоги не є окремим об`єктом справляння судового збору, однак самостійні за своїм предметом вимоги підлягають оплаті судовим збором окремо.

Таким чином, доводи представника позивача фактично зводяться до незгоди з висновками суду, викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, однак доказів усунення встановленого судом недоліку сплати судового збору у визначеному судом розмірі до суду не подано.

Станом на 21.09.2026 документ про сплату судового збору в сумі 2129,92 грн, визначеній ухвалою суду від 11 вересня 2026 року, матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною шостою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року, а саме не надано документа про сплату судового збору у визначеному судом розмірі, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 21.09.2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.