Ухвала суду № 139946176, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

22 вересня 2026 року Справа № 520/29912/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 31 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 31 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Разом з адміністративним позовом було подано заяву, в якій представник позивача просив:

- поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що до спірних правовідносин, на думку представника позивача, підлягають застосуванню положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до 19.07.2022, якими передбачалося право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Представник позивача послався на висновки Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України до спорів про оплату праці осіб, які перебувають або перебували на публічній службі, та непоширення змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. При цьому представник вважає, що зазначені висновки є підставою для поновлення строку звернення до суду з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 31.08.2022 по 19.05.2023.

Також у заяві наведено висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, стосовно обчислення строку звернення до суду у спорах щодо виплати належних при звільненні сум із моменту отримання особою достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених їй сум, зокрема шляхом вручення грошового атестата.

Крім того, представник позивача послався на пункт 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, яким передбачалося продовження строків, визначених статтею 233 цього Кодексу, на строк дії карантину, та на припинення карантину з 30.06.2023. Оскільки заявлені вимоги стосуються виплат за період дії карантину, представник позивача вважає, що строки звернення до суду до спірних правовідносин не застосовуються.

Окремо представник позивача послався на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 щодо неконституційності припису частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. З огляду на наведені правові положення та висновки судів представник позивача просить поновити строк звернення до суду.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви перевіряє дотримання строку звернення до суду, а в разі його пропуску наявність достатніх підстав для визнання причин такого пропуску поважними.

За змістом частин першої та третьої статті 122 КАС України строки звернення до адміністративного суду можуть визначатися як цим Кодексом, так і іншими законами. Отже, застосуванню загальних строків, установлених КАС України, передує з`ясування наявності спеціального правового регулювання строку судового захисту у відповідних правовідносинах.

Предметом цього спору є належність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення і похідних від його розміру виплат, зокрема одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки. Тому питання строку звернення до суду належить вирішувати з урахуванням спеціальних положень статті 233 Кодексу законів про працю України, які регулюють строки судового захисту прав у спорах щодо оплати праці.

До набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частина друга статті 233 КЗпП України передбачала можливість звернення працівника до суду щодо стягнення належної заробітної плати без обмеження строком. Зазначений Закон набрав чинності 19.07.2022 та змінив правове регулювання строків звернення до суду.

Водночас у цій справі позовні вимоги стосуються періоду з 31.08.2022 по 19.05.2023, тобто повністю охоплюють правовідносини, які виникли після набрання чинності Законом №2352-IX.

За таких обставин посилання представника позивача на редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну до 19.07.2022, як на підставу необмеженості звернення до суду будь-яким строком є помилковим.

Частина друга статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX установлює для спорів щодо виплати належних при звільненні сум тримісячний строк, початок якого пов`язується з одержанням працівником письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми.

Стаття 116 КЗпП України покладає на роботодавця обов`язок письмово повідомити працівника про відповідні нарахування та виплати із зазначенням їх видів.

Таким чином, для обчислення цього строку необхідно встановити не лише обставини звільнення та проведення розрахунку, а й факт та дату одержання особою відповідного письмового повідомлення.

У постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 Верховний Суд, ураховуючи висновки судової палати, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, наголосив на необхідності пов`язувати початок перебігу цього строку з одержанням письмового повідомлення про розрахунок при звільненні, яким може бути грошовий атестат.

Водночас подальше отримання відповіді на запит щодо уточнення складових грошового забезпечення не розпочинає строк заново, якщо належне повідомлення особа вже отримала. Відсутність у такому документі детального механізму обчислення окремих виплат сама собою не відтерміновує початку строку.

Суд також відхиляє довід представника позивача про незастосування строків звернення до суду лише з тієї підстави, що спірний період припадає на час дії карантину.

Пункт 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України передбачав продовження строків на період карантину, а не їх скасування.

Припинення карантину з 30.06.2023 не означає, що вимоги щодо виплат за час його дії можуть бути заявлені безстроково.

Разом із тим сама дата припинення карантину не замінює встановлення юридичного факту, з яким відповідна норма пов`язує початок перебігу строку.

Посилання представника позивача на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 також не є достатньою підставою для висновку про відсутність будь-яких часових обмежень у цьому спорі.

Зазначене Рішення стосується припису частини першої статті 233 КЗпП України щодо тримісячного строку звернення з вимогами про заробітну плату та інші належні працівникові виплати.

Положення частини другої цієї статті щодо строку звернення у спорах про виплати при звільненні цим Рішенням неконституційними не визнано.

Водночас помилковість наведеного представником позивача тлумачення законодавства не свідчить про пропуск строку звернення до суду в даному випадку. Для такого висновку необхідно встановити обставини, що визначають початок перебігу строку, та його сплив до подання позову.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження не встановлено дати одержання позивачем грошового атестата або іншого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, від якої можна було б обчислити тримісячний строк та констатувати його сплив до звернення до суду.

Саме закінчення заявленого періоду перерахунку грошового забезпечення не є достатньою підставою для такого обчислення. Подання представником заяви про поновлення строку також не звільняє суд від обов`язку самостійно перевірити, чи був цей строк фактично пропущений.

За змістом статті 123 КАС України застосування процесуальних наслідків недотримання строку звернення до суду передбачає попереднє встановлення факту його пропуску.

Отже, на стадії відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не встановлено.

За відсутності встановленого пропуску оцінка поважності його причин та вирішення питання про поновлення строку є передчасними, у зв`язку з чим подана представником позивача заява на цій стадії не потребує вирішення по суті.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставна.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях