Ухвала суду № 139945675, 22.09.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2283/26

Провадження № 1-кс/163/407/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання слідчого слідчого відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 62025050010043421 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шацьк Любомльського району, Волинської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», згідно ст. 89 КК України не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62025050010043421 від 26 листопада 2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він під час проходження військової служби у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилитись від подальшого проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ), 24 вересня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 розташоване на території населеного пункту АДРЕСА_2 , та в період часу з 24.09.2025 по даний час був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов`язки в умовах воєнного стану, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, а службовий час проводив на власний розсуд за місцем свого постійного проживання в урочищі Венське селища Шацьк Ковельського району Волинської області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, солдат ОСОБА_5 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинених повторно, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Разом з тим, солдат ОСОБА_5 , підозрюється в умисному невиконанні постанови суду, які набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

22.09.2026 о 06:20 год. ОСОБА_5 , було затримано в порядку пункту 6 ч. 1 ст. 615 КПК України оскільки виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча останнього з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 КК України.

22.09.2026 ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона обвинувачення посилається на ч. 8 ст. 176 КПК України та зазначає, що в умовах воєнного стану щодо військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, безальтернативним запобіжним заходом є тримання під вартою.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначається, що ОСОБА_5 розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке останньому загрожує; крім того підозрюваний є фізично здоровою людиною, впродовж року переховується після самовільного залишення військової частини, а також після виявлення його 09.09.2026 та доставки для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 , повторно залишив місце несення служби, що свідчить про те, що він з легкістю може його змінити, або повторно самовільно залишити розташування свого військового підрозділу; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни наданих показань на свою користь, відмови від дачі показань взагалі, оскільки особи, яким він незаконно збував психотропні речовини йому відомі і саме вони є свідками у вказаному кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про походження яких на даний час відомо лише ОСОБА_5 та які можуть мати значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки в добровільному порядку для продовження проходження військової служби не повернувся, проходити її не бажає, а також впродовж короткого проміжку часу вчинив декілька кримінальних правопорушень, здійснюючи збут психотропних речовин на постійній основі.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.

Сторона захисту висловила позицію щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження №62025050010043421 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2025.

22.09.2026 ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України.

22.09.2026 о 06:20 год. ОСОБА_5 , було затримано в порядку пункту 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 20.10.2025; матеріали службового розслідування за фактом СЗЧ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2026; протоколами оперативної закупки від 18.05.2026 та 06.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.05.2026; висновками експерта № СЕ-19/103-26/6228-НЗПРАП від 19.05.2026, та № СЕ-19/103-26/8619-НЗПРАП від 09.07.2026, протоколом затримання особи від 22.09.2026; іншими доказами в сукупності.

Оголошена підозра як для стороннього об`єктивного спостерігача не є явно необґрунтованою та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною та обґрунтованою, що в будь-якому випадку наперед не свідчить про винуватість особи.

Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні підтверджено з таких підстав.

ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду оскільки розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке останньому загрожує; крім того підозрюваний є фізично здоровою людиною, впродовж року переховується після самовільного залишення військової частини, а також після виявлення його 09.09.2026 та доставки для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 , повторно залишив місце несення служби.

Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни наданих показань на свою користь, відмови від дачі показань взагалі, оскільки особи, яким він незаконно збував психотропні речовини йому відомі і саме вони є свідками у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про походження яких на даний час відомо лише ОСОБА_5 та які можуть мати значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення;

Оскільки в добровільному порядку для продовження проходження військової служби ОСОБА_5 не повернувся, а також впродовж короткого проміжку часу вчинив декілька кримінальних правопорушень, здійснюючи збут психотропних речовин на постійній основі, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

У статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, аналогічні положення закріплені в статті 5 Конвенції. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є суттєвим обмеженням права на свободу. Проте у тій самій статті Конституції України йдеться про можливість такого обмеження за неухильного дотримання порядку і процедури такого обмеження.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявність обґрунтованої підозри, тяжкість покарання, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, існуючі обґрунтовані та вагомі ризики згідно ст.177 КПК України, вбачаються достатні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запропонованого слідчим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, оскільки на цій стадії досудового розслідування інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

При цьому суд відхиляє посилання слідчого та прокурора на ч.8 ст. 176 КПК України як на підставу для застосування до підозрюваного виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 24 червня 2026 року №4-р(II)/2026 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_10 (справа №3-50/2025(102/25)) ч.8 ст. 176 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України, оскільки встановлений цією нормою імперативний, безальтернативний обов`язок застосування виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою до всіх без винятку військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, без можливості індивідуальної судової оцінки достатності більш м`яких запобіжних заходів для конкретної особи, не узгоджується з конституційними гарантіями права на свободу та особисту недоторканність, закріпленими статтею 29 Конституції України, та порушує принцип індивідуалізації застосування заходів кримінально-процесуального примусу.

З огляду на це, обираючи запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 , суд керується не імперативною вимогою ч.8 ст. 176 КПК України, а самостійною оцінкою наявних у матеріалах провадження доказів, обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та даних про особу підозрюваного, за результатами якої, з наведених вище підстав, дійшов висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як єдиного, що здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Строк запобіжного заходу визначити в межах строку досудового розслідування згідно з положеннями ч.1 ст.219 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.

Відповідна законодавча конструкція передбачає, що остаточне рішення щодо визначення або невизначення розміру застави в кожному конкретному кримінальному провадженні приймається слідчим суддею (судом) з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 і 178 КПК України, тобто на підставі індивідуальної оцінки обставин справи та особи підозрюваного, а не автоматично, з одного лише факту кваліфікації діяння за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Такий підхід повністю узгоджується з наведеною вище правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року №4-р(II)/2026, згідно з якою застосування запобіжного заходу до військовослужбовця має ґрунтуватися на індивідуальній судовій оцінці необхідності й достатності конкретного заходу забезпечення кримінального провадження, а не на формальній, безумовній та однаковій для всіх категорії осіб нормі, що виключає можливість судового розсуду.

Оцінивши обставини цього кримінального провадження, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , суд вважає за можливе визначити розмір застави, оскільки визначення застави як альтернативи суворому заходу забезпечення кримінального провадження додатково гарантує дотримання конституційного права підозрюваного на свободу та особисту недоторканність, передбаченого ст.29 Конституції України.

Керуючись ст.ст.183, 195, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 407 ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 382 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 20 листопада 2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № UA278201720355279002000002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- з`являтись на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із населеного пункту в якому він буде проживати на час досудового розслідування, що має бути невідкладно узгоджено сторонами;

- не спілкуватись із свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі внесення застави строк дії цих обов`язків визначити до 20 листопада 2026 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю Любомльського районного суду Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному і прокурору негайно після проведення судового засідання.

Копію ухвали передати для виконання відділенню поліції № 1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1