Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду
22 вересня 2026 р. № 400/3571/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 400/3571/24 позов ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 задоволено, зокрема зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення:
з 08.09.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
з 01.01.2022 по 18.07.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Вищенаведене судове рішення набрало законної сили 10.09.2024, на виконання якого 27.09.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.
18.09.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 18.09.2026 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 400/3571/24 шляхом зобов`язання відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у вказаній справі.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 400/3571/24 внаслідок протиправної бездіяльності відповідача до цього часу не виконано. Він наголосив на тому, що на виконання вказаного судового рішення ним було направлено виконавчі листи до виконавчої служби. Однак, станом на дату звернення до суду судове рішення не виконано в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та ухвалі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 380/25987/21.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень є виконавче провадження.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частинами другою та третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, доки триває виконавче провадження, державний чи приватний виконавець має достатньо повноважень для завершення відповідної процедури, і додаткове втручання суду є передчасним.
Суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази пред`явлення позивачем виконавчого листа по справі № 400/3571/24, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 27.09.2024, та відкриття виконавчого провадження на його підставі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про невичерпання позивачем можливості виконання відповідного судового рішення в загальному порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382, 3821 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.09.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 400/3571/24.
2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Г.Ярощук
Судове рішення № 139944546, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/3571/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: