Рішення № 139943421, 21.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Справа № 280/6400/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (69098, м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, буд.18, код ЄДРПОУ 02006722)

про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), до Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 при відповідачі 1, оформлену довідкою №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 19.06.2026 про призов на військову службу під час мобілізації позивача, оформлене у вигляді поіменних списків та мобілізаційного розпорядження;

зобов`язати відповідача 1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) відомості про категорію обліку позивача, як військовозобов`язаного;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 2 від 19.06.2026 № 176 в частині зарахування до списків особового складу цієї військової частини позивача;

зобов`язати відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу цієї військової частини та внести зміни до Єдиного державного реєстру військовослужбовців шляхом виключення даних про категорію обліку позивача, як військовослужбовця.

Ухвалою суду від 26.06.2026 вирішено заяву представника позивача, адвоката Кацюби М.В. про забезпечення позову задовольнити частково. Суд заборонив командуванню Військової частин НОМЕР_3 вчиняти дії щодо направлення/переведення військовослужбовця (на теперішній час курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки) позивача до іншої військової частини, направлення до зони бойових дій, до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/6400/26

Ухвалою судді від 06.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.07.2026 за клопотанням представника позивача витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові письмові докази.

Ухвалою суду від 20.08.2026 залучено до участі у справі як співвідповідача Військово-лікарську комісію Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач 3, ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО) та розпочато спочатку розгляд справи. Крім того, вказаною ухвалою витребувано від Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких складено довідку військово-лікарської комісії від 19.06.2026 №2026-0619-1012-4068-3 стосовно ОСОБА_1 та від Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких складено довідку військово-лікарської комісії від 19.06.2026 №2026-0619-1200-3005-7 стосовно ОСОБА_1 .

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№35640 від 25.06.2026). Зокрема зазначено, що 19.06.2026 позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 та того ж дня, Військово-лікарською комісією Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_5 йому проведено поверховий медичний огляд у прискореному режимі та прийнято постанову, оформлену довідкою від №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026, згідно з якої позивача визнано повністю здоровим та придатним до військової служби. При цьому, членами військово-лікарської комісії не прийнято до уваги наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання - біполярного афективного розладу, не надано можливості надати медичну документацію, яка підтверджує наявність цього захворювання, а саме, медичних виписок про багаторічне лікування у Запорізькій обласній психіатричній лікарні, яке він проходив протягом 2014-2024 років, а також рішень судів на підставі яких проводилась примусова госпіталізація. Зауважено, що Отже, діагноз позивача, який неодноразово підтверджувався профільною медичною установою на протязі останніх 12 років, є підставою не тільки для визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, а і для виключення його з військового обліку. Натомість 19.06.2026 відповідачем-1 було прийнято рішення про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом включення ОСОБА_1 до поіменних списків та мобілізаційного розпорядження. Водночас, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України від 19.06.2026 №176 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. Зауважено, що неврахування членами ВЛК всіх обставин, пов`язаних із станом здоров`я ОСОБА_1 , призвело до його протиправного призову на військову службу. Отже, неврахування членами ВЛК всіх обставин, пов`язаних із станом здоров`я ОСОБА_1 , внаслідок чого він наразі перебуває у лавах ЗСУ та має доступ до зброї, створює умови реальної небезпеки як для його життя і здоров`я, так і осіб, з якими він наразі контактує у військовій частині. Вважаючи протиправними і такими, що підлягають скасуванню постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 при відповідачі 1, оформлену довідкою №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026, рішення відповідача 1 від 19.06.2026 про призов на військову службу під час мобілізації позивача, та наказ відповідача 2 від 19.06.2026 № 176 в частині зарахування позивача до списків особового складу цієї військової частини, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача 1 проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№45256 від 10.08.2026). Зокрема вказано, що згідно з даними Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» позивач з 27.03.2023 перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19.06.2026 ОСОБА_1 , як особа яка є порушником військового обліку, був доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою складання протоколу. Крім того, 19.06.2026 позивач з метою визначення ступеня придатності до військової служби, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримав направлення для проходження медичного огляду і пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої, на підставі наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) був визнаний придатним до військової служби. Таким чином, позивач будучи визнаним придатним, підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а тому ознайомившись із висновком ВЛК, оформленим довідкою № 2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 було прийнято рішення про можливість призову позивача на військову службу за мобілізацією, на особливий період до Збройних Сил України з залученням до виконання службових обов`язків у підрозділах військової частини НОМЕР_3 , після цього останнього було віднесено до переліку осіб, які відправляються 19.06.2026 для подальшого проходження служби, до військової частини НОМЕР_3 . Водночас відзначено, що рішення про призов військовозобов`язаного ОСОБА_1 та направлення його для подальшого виконання службових обов`язків у складі Військової частини НОМЕР_3 визначено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.06.2026 року № 3282, який є реалізованим з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , що є початком проходження військової служби. З цієї дати припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини між позивачем та Державою Україна щодо проходження військової служби. Додатково зазначено, що скасування довідки військово лікарської комісії № 2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026, не скасовує самого рішення ВЛК, на підставі якого видавалась така довідка, що також не тягне за собою зміну правових підстав призову позивача на військову службу. На підставі вищенаведеного представник відповідача 1 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Позиція відповідача 2 відображена у відзиві на позовну заяву (вх.№43556 від 31.07.2026). Окрім іншого вказано, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 19.06.2026 №176 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 19.06.2026 №176 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. Наведені обставини свідчать про відсутність протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_3 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , а тому такий наказ не підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного у сукупності представник відповідача 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_3 .

Відповідач 3 наданим ухвалою суду від 20.08.2026 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та витребувані документи суду не надав, матеріали справи місять докази належного повідомлення ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО про розгляду в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/6400/26.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 , виданим 13.08.2006 Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області.

Згідно з Довідкою про доставлення (супроводження) громадянина(ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 19.06.1990 о 08:15.

За результатами проведення ВЛК та СП Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради на підставі направлення №153 від 19.06.2026 медичного огляду ОСОБА_1 складено довідку військово-лікарської комісії №2026-0619-1200-3005-7 від 19.06.2026, згідно з якою позивача на підставі статті 16б, 30в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В подальшому за результатами проведення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 при ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі направлення №7940044 від 19.06.2026 медичного огляду ОСОБА_1 складено довідку військово-лікарської комісії №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 згідно з якою позивача на підставі статті графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до військової служби.

За змістом витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.06.2026 № 3282 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) вирішено призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 19.06.2026 №176 солдата ОСОБА_1 курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_8 з 19.06.2026 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та з 20.06.2026 на котлове забезпечення.

22.06.2026 позивач звернувся до 20 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.06.2026 за результатами розгляду якої 20 Регіональною військово-лікарською комісією надано лист №1854/5229 від 25.06.2026, у якому, зокрема, повідомлено, що згідно наданих копій медичних документів вбачається наявність захворювань, не врахованих при огляді ВЛК від 19.06.2026, від 19.06.2026 № 2026-0619-1012-4068-3 ВЛК Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_5 за направленням №7940044 від 19.06.2026 та частково враховані в довідці ВЛК від 19.06.2026 № 2026- 0619-1200-3005-7 ВЛК ТЦК та СП Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 7 Запорізької міської ради» за направленням № 153 від 19.06.2026. Відповідно до пункту 2.4.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, рішенням штатної ВЛК призначено проведення контрольного медичного огляду ВЛК. Водночас, враховуючи можливі корупційні ризики та неправомірні дії з боку службових осіб ТЦК та СП / ВЛК (протягом одного дня сформовано два направлення на ВЛК в різні заклади, ВЛК проведено з різницею в 1 годину 50 хвилин у різних закладах з різними рішеннями, командиру військової частини НОМЕР_7 запропоновано ініціювати проведення перевірки встановлених фактів.

Позивач вважаючи протиправним висновок військово-лікарської комісії від 19.06.2026 № 2026-0619-1012-4068-3 через його невідповідність фактичному стану здоров`я та не погоджуючись із призовом його на військову службу під час загальної мобілізації та зарахуванням до особового складу військової частини НОМЕР_3 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У силу положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Також відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За змістом частини 12 статті 2 Закону №2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов`язки військової служби.

Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон №2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2 статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відтак, на виконання частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

За приписами пункту 1.1 розділу І Положення №402 визначено, що це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд військовослужбовців та військовозобов`язаних, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Пунктом 1.1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3) (пункт 1 Розділу ІІ Положення №402).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Главою 3 Розділу ІІ Положення №402 визначено порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

У відповідності до пункту 3.4 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану: ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями. ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Згідно з пунктом 3.8 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що Постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

За приписами п. 20.3 розділу ІІ Положення №402 передбачена, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Придатний" (зокрема, до військової служби, до військової служби за контрактом та до служби у військовому резерві;), "Непридатний", "Потребує", "Тимчасово непридатний" тощо.

У силу пункту 22.7 глави 22 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Як встановлено судом, спірною у даній справі, зокрема, є постанова ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО відносно ОСОБА_1 , прийнята у формі довідки ВЛК №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026, та саме у зв`язку із неналежним проведенням медичного огляду позивач стверджує про протиправність його призову відповідачем 1 на військову службу та зарахування його до особового складу Військової частина НОМЕР_3 .

Суд вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Отже, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, який враховується судом у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України.

Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК КНП «Клініка Сімейний лікар» ШСР ЗР ЗО, позивач наполягає на неврахуванні військово-лікарською комісією наявності у нього захворювань, підтверджених медичними виписками про неодноразове лікування у Запорізькій обласній психіатричній лікарні, яке він проходив протягом 2014-2024 років.

На підтвердження зазначених доводів представником позивача до матеріалів справи надано лист Комунального Некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради №42-дпв від 07.01.2026, у якому зазначено, що з 2014 по 2024 позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, востаннє з 07.08.2026 по 08.11.2024 з діагнозом: біполярний афективний розлад, поточний епізод гнівливої манії з агресивними тенденціями.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи надано копії епікризів стаціонарного лікування з 08.12.2014 по 25.12.2014, з 16.02.2017 по 14.03.2017, з 29.03.2017 по 27.04.2017, з 02.01.2018 по 09.02.2018, з 29.03.2018 по 08.06.2018, з 03.06.2019 по 16.08.2019, з 12.09.2019 по 09.10.2019, з 30.09.2020 по 23.10.2020, з 29.10.2020 по 26.11.2020, з 01.01.2021 по 25.01.2021, з 15.03.2021 по 09.04.2021, з 03.08.2022 по 15.09.2022, з 25.07.2023 по 15.09.2023, з 07.08.2024 по 08.11.2024.

Більш того, у зв`язку з тяжким психічним розладом у формі біполярного афективного розладу, поточними епізодами тяжкої манії з агресивними діями по відношенню до оточуючих, за рішеннями Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2022 у справі № 333/3175/22 та від 09.08.2024 у справі № 333/6922/24, ОСОБА_1 було госпіталізовано у примусовому порядку до психіатричного закладу КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» ЗОР для проходження примусового лікування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 20.08.2026, окрім іншого було витребувано від Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких складено довідку військово-лікарської комісії від 19.06.2026 №2026-0619-1012-4068-3 стосовно ОСОБА_1 .

Однак, на момент розгляду даної справи витребувані ухвалою суду від 20.08.2026 докази відповідачем-3 до суду не надані.

За приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Дослідивши всі наявні матеріли справи, суд встановив, що відповідачем-3 не було надано картки обстеження та медичного огляду з відповідними відмітками лікарів, огляд яких є обов`язковим, та результатів загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові (на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW)), рентгенологічного обстеження органів грудної клітки та ЕКГ.

Отже, суду не доведено, що позивачу перед оглядом проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначалася група крові та резус-належність, проводилося рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ тощо.

Так само, відповідачем 3 не доведено і врахування при складанні оскаржуваної довідки ВЛК №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 наданої позивачем медичної документації щодо наявних у нього захворювань.

Додатковим доказом на підтвердження неврахування відповідачем-3 наявних у позивача захворювань, свідчить і наданий у відповідь на скаргу позивача та долучений до матеріалів справи лист 20 Регіональної військово-лікарської комісії №1854/5229 від 25.06.2026.

При цьому, відповідно до вказаного листа протягом одного дня (19.06.2026) сформовано два направлення на ВЛК в різні заклади, ВЛК проведено з різницею в 1 годину 50 хвилин у різних закладах з різними рішеннями.

Суд вважає наведені обставини істотними для вирішення цього спору, оскільки вони безпосередньо стосуються дотримання встановленої процедури медичного огляду позивача та обґрунтованості висновку ВЛК, який є предметом оскарження.

Зокрема, проведення протягом одного дня двох військово-лікарських оглядів у різних закладах охорони здоров`я за різними направленнями, причому з часовим інтервалом лише 1 годину 50 хвилин, за результатами яких сформовано різні висновки щодо стану здоров`я та придатності позивача до військової служби, об`єктивно свідчить про наявність істотної суперечності між результатами таких оглядів.

При цьому відповідачем-1 не наведено належного та достатнього обґрунтування причин формування двох направлень на ВЛК в один і той самий день, необхідності проведення двох оглядів у різних закладах охорони здоров`я, а також причин, з яких за практично нетривалий проміжок часу було отримано різні результати медичного огляду позивача.

Сам по собі факт існування двох висновків ВЛК не може автоматично свідчити про незаконність одного з них. Водночас у випадку, коли такі висновки прийняті в один день, стосуються однієї і тієї самої особи та фактично одного й того самого стану її здоров`я, суд має встановити, чи була процедура медичного огляду проведена належним чином, чи ґрунтувався оскаржуваний висновок на повних, достовірних та актуальних медичних даних і чи отримав відповідач належне обґрунтування розбіжностей між результатами двох оглядів.

Відповідач-3 також не надав суду переконливих доказів того, що при прийнятті оскаржуваного рішення було належним чином враховано результати іншого медичного огляду, проведеного того самого дня.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суперечність між результатами військово-лікарських оглядів, проведених в один день у різних закладах охорони здоров`я з мінімальним часовим інтервалом, не була належним чином усунута та оцінена відповідачами 1,3. Відсутність належного обґрунтування таких розбіжностей позбавляє суд можливості вважати оскаржуваний висновок таким, що ґрунтується на достатніх, послідовних та належним чином перевірених медичних даних.

Отже, за встановлених судом обставин оскаржуваний висновок ВЛК не відповідає вимогам обґрунтованості та не може вважатися таким, що прийнятий за результатами належної та повної оцінки стану здоров`я позивача. Наявність у той самий день іншого висновку ВЛК із протилежним результатом, який відповідачі 1,3 не спростували та не пояснили, створює обґрунтовані сумніви щодо достовірності та достатності покладених в основу оскаржуваної постанови, оформленої довідкою ВЛК №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 медичних даних.

Враховуюче викладені правові норми у сукупності із матеріалами справи суд вважає, що відповідачами 1, 3, як суб`єктами владних повноважень, на яких законом покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій та рішень не доведено правомірності постанови, оформленої довідкою ВЛК №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 Військово-лікарської комісії Клініки «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в особі ВЛК Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 , а тому така є протиправною та підлягає скасуванню.

Встановивши протиправність оскаржуваної висновку військово-лікарської комісії, суд переходить до оцінки правомірності наказу про призов позивача на військову службу.

Суд зазначає, що наказ про призов позивача на військову службу не може розглядатися відокремлено від передумов, на підставі яких такий наказ було прийнято. Однією з юридично значущих обставин, яка передує призову особи на військову службу, є встановлення її придатності до військової служби за результатами належного медичного огляду.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ про призов позивача прийнято за наявності висновку ВЛК, правомірність якого викликає обґрунтовані сумніви та який за результатами судового розгляду підлягає скасуванню. При цьому відповідачем не доведено існування іншої належної та чинної правової підстави, яка б підтверджувала придатність позивача до військової служби та могла бути покладена в основу рішення про його призов.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного наказу відсутня належним чином підтверджена юридична підстава для висновку про можливість призову позивача на військову службу. Висновок ВЛК, який був покладений в основу наказу, прийнятий із порушенням установленої процедури та не забезпечує достовірного встановлення стану здоров`я позивача.

Суд звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень про призов особи на військову службу повинно ґрунтуватися на належно встановлених фактичних обставинах та прийматися у спосіб і на підставі, передбачених законом. Відповідно, якщо обставина, яка має визначальне значення для прийняття такого рішення, встановлена неналежним чином або підтверджена рішенням, яке саме є протиправним, це впливає і на правомірність похідного від нього рішення про призов.

У цьому випадку протиправність висновку ВЛК має безпосереднє значення для оцінки законності наказу про призов, оскільки саме на підставі такого висновку було зроблено висновок про наявність у позивача необхідної для призову придатності до військової служби.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про призов позивача на військову службу прийнято без належного встановлення однієї з істотних передумов такого призову, а саме без наявності належного та законного висновку щодо придатності позивача до військової служби.

При цьому посилання відповідача на сам факт існування оскаржуваного висновку ВЛК не може бути достатньою підставою для визнання наказу про призов правомірним, оскільки законність адміністративного акта оцінюється з урахуванням фактичних і правових підстав, які існували на момент його прийняття. Скасування судом висновку ВЛК, покладеного в основу наказу, свідчить про відсутність належної правової підстави для відповідного рішення про призов.

Отже, суд дійшов висновку, що наказ про призов позивача на військову службу є протиправним, оскільки прийнятий за відсутності належно підтвердженої передумови для призову, а саме законного та обґрунтованого висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи взаємопов`язаність оскаржуваного висновку ВЛК і наказу про призов, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.06.2026 № 3282 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, до складу Військової частини НОМЕР_3 .

Як наслідок, наказ командира в Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 19.06.2026 №176 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_8 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, також підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.06.2026 № 3282.

Пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд враховує, що чинним законодавством не передбачена підстава для звільнення військовослужбовця та подальшого виключення зі списків частини на підставі рішення суду (якщо це не відповідний вирок), або ж через незаконний призов територіальним центром комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язаних громадян України для проходження військової служби.

Разом з тим, суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, інший підхід суперечив би завданням та основним засадам адміністративного судочинства. Отже, юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточно рішенням в судовому провадженні (рішення від 09.12.2010 у справі Буланов та Купчик проти України, від 13.02.2011 у справі Чуйкіна проти України).

Суд акцентує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У контексті обставин справи суд вказує, що наказ командира в Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 19.06.2026 №176 вже реалізовано, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

За таких обставин, зважаючи на необхідність належного захисту та відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку, що необхідно зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити позивача зі списків особового складу частини та вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо актуалізації та приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до правового статусу позивача, який існував до початку проходження ним військової служби.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду із даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3195,00грн, що підтверджується квитанцією №7981-3761-2864-7598 від 27.06.2026.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 3195,00грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Клініка «Сімейний Лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (69098, м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, буд.18, код ЄДРПОУ 02006722) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою №2026-0619-1012-4068-3 від 19.06.2026 Військово-лікарської комісії Клініки «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в особі ВЛК Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.06.2026 № 3282 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, до складу Військової частини НОМЕР_3 .

Скасувати наказ командира в Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 19.06.2026 №176 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо актуалізації та приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до правового статусу позивача, який існував до початку проходження ним військової служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 3195,00грн (три тисячі сто дев`яносто п`ять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.09.2026.

Суддя І.В. Батрак