Ухвала суду № 139942259, 22.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

22 вересня 2026 р. Справа № 120/3097/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 28.07.2025 року позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2020, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ63162 від 17.01.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2021, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ63162 від 17.01.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2022, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ63162 від 17.01.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ63162 від 17.01.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

25.08.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання вказаного рішення суду, оскільки, на переконання заявника, воно в добровільному порядку не виконано.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Даною ухвалою також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для подання заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

21.09.2026 року представником відповідача подано письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволені заяви у повному обсязі. Відповідач зазначає, що на виконання рішення суду ним проведено перерахунок пенсії позивача з визначених у рішенні дат, а нараховані за минулий період суми обліковано та частково виплачено в межах бюджетних асигнувань, виділених на відповідну мету.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №120/3097/25 набрало законної сили, а відтак є обов`язковим до виконання.

Цим рішенням на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області покладено обов`язок здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ63162 від 17.01.2025 про розмір його грошового забезпечення станом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, виконання рішення суду передбачає вчинення відповідачем двох взаємопов`язаних, але окремих дій: проведення перерахунку пенсії позивача з визначених судом дат та виплату сум пенсії, нарахованих за результатами такого перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.

З наданих відповідачем пояснень та долучених до них доказів слідує, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 відповідно до довідок від 17.01.2025 №ХЛ63162 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.02.2020 визначено в сумі 12326,41 грн, з 01.02.2021 - 13311,81 грн, з 01.02.2022 - 15411,26 грн, а з 01.02.2023 - 20930,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконав рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії позивача з визначених у ньому дат та на підставі зазначених судом довідок про розмір грошового забезпечення.

Водночас за результатами проведеного перерахунку відповідачем визначено суму коштів, яка підлягає виплаті позивачу за минулий період. На виконання рішення суду позивачу проведено часткові виплати: у жовтні 2025 року - 8806,23 грн, у листопаді 2025 року - 5600,84 грн, у лютому 2026 року - 1000,00 грн, у березні 2026 року - 982,00 грн, у квітні 2026 року - 877,00 грн, у травні 2026 року - 780,00 грн та у червні 2026 року - 936,00 грн, а всього - 18982,07 грн.

Таким чином, рішення суду в частині виплати нарахованих за результатами перерахунку сум виконано частково. Водночас неповна виплата належних позивачу коштів сама собою не свідчить про ухилення відповідача від виконання рішення суду, оскільки матеріали справи підтверджують проведення перерахунку, визначення належної до виплати суми, її облік та здійснення часткових виплат у межах коштів, виділених на відповідну мету.

За змістом пунктів 4-8 вказаного Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Отже, на даний час законодавством передбачено чіткий порядок виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час.

Разом з тим, частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пп. "а" п. 9).

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням №K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.

Таким чином, рішення суду у даній справі в повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень.

Суд враховує, що встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є процесуальним заходом, спрямованим на забезпечення фактичного виконання рішення суду, а не самостійною санкцією за наявність непогашеної заборгованості.

Застосування такого заходу має бути обумовлене наявністю об`єктивних обставин, які свідчать про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання рішення суду, невчинення ним залежних від нього дій або про існування реального ризику того, що без установлення судового контролю рішення залишиться невиконаним.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з визначених судом дат, обчислив належні до виплати за минулий період суми, включив відповідну заборгованість до обліку та здійснював її часткове погашення в межах виділеного фінансування.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що відповідачем вчинено залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №120/3097/25, тоді як затримка остаточної виплати нарахованої суми пов`язана з порядком та обсягом бюджетного фінансування, а не з ухиленням відповідача від виконання судового рішення.

Відтак суд не встановив об`єктивних та підтверджених належними доказами підстав вважати, що без зобов`язання відповідача подати звіт рішення суду залишиться невиконаним, а тому заява представника позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року у справі №120/3097/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна