Рішення № 139942091, 21.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 вересня 2026 р. Справа № 120/1691/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тому, з метою зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 16.02.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав відзив, у якому заперечує позовні вимоги. По суті спору відповідач вказав, що з 01.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII, відповідно до норм якого, органами Пенсійного фонду України проведено осучаснення усіх раніше призначених пенсій із використанням єдиного показника середньої зарплати за останні 3 роки (2014-2016р.р.) у розмірі 3764,40 грн та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Зазначив, що пенсія по інвалідності позивачу обрахована та виплачується з 05.11.2018 відповідно до норм чинного законодавства.

Окремо відповідач акцентує, що позивач зі встановленою формою заяви про призначення/перерахунок пенсії до Головного управління не звертався. Натомість на його звернення, яке надійшло 28.11.2025, в порядку Закону України "Про звернення громадян" надана відповідь-роз`яснення органу Пенсійного фонду від 24.12.2025 щодо механізму нарахування пенсії.

Свої дії відповідач вважає правомірними, а позов необґрунтованим.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, з 05.11.2018 отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач зазначає, що при виході на пенсію за віком у 1993 році, стаж позивача був обчислений із застосуванням величини оцінки одного року 1,35 %.

Позивач 25.11.2025 звернувся Головного управління з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідач листом від 24.12.2025 відмовив у перерахунку, зазначивши, що пенсія по інвалідності позивачу призначена з 05.11.2018 відповідно до Закону №1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а тому обрахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач дії відповідача вважає протиправними з підстав того, що такий обрахунок погіршує його становище, тому за захистом своїх прав, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон від 09.07.2003 № 1058-IV).

Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 N 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із нарахуванням пенсії позивачу відповідно до норм Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII.

За обставин справи, під час призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV пенсійним органом застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Натомість, позивач вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії за віком - 1,35%.

Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Частиною першою статті 27 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ, яким до ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім цього, п. 4 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.

Відповідно до п. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Отже, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

З огляду на зазначене, пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до наведених норм розмір пенсії по інвалідності призначено позивачу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки внесено відповідні зміни до законодавства.

Вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у Головного управління були відсутні підстави для їх не застосування.

При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", пенсії, призначені до набрання чинності цим Законом, підлягають перерахунку з 1 жовтня 2017 року. Зазначений перерахунок здійснюється із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Також при цьому використовується величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 %.

Зазначені зміни направлені на осучаснення розмірів раніше призначених пенсій з урахуванням економічних змін та зростання середньої заробітної плати в державі. Метою такого нормативного регулювання було забезпечення соціальної справедливості між пенсіонерами, які вийшли на пенсію у різні роки, та підвищення реального розміру пенсійних виплат.

Використання при перерахунку нових, більш високих показників середньої заробітної плати компенсує зменшення величини оцінки страхового стажу. Відтак зміна формули обчислення пенсії не призводить до зменшення розміру вже призначених пенсій, а, навпаки, забезпечує їх перегляд у сторону збільшення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі №822/3781/17, від 27.04.2021 у справі №200/2266/19-а, від 29.12.2021 у справі №620/1492/19, від 18.05.2023 у справі № 640/18075/18.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час призначення позивачу пенсії по інвалідності з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

З приводу доводів позивача щодо погіршення його становища через зменшення спірного показника суд зазначає, що прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення кількісної характеристики його пенсії.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) і "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).

Повне судове рішення складено 21.09.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна