Рішення № 139942075, 10.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 вересня 2026 р. Справа № 120/9747/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Попатенка С.В.,

представника відповідача: Остачинської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниця (далі - позивач) з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про протиправність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-05-10-000508-а, що затверджений 16.06.2026.

Ухвалою від 30.06.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Цією ж ухвалою залучив до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоекономбуд".

У подальшому представник відповідача подав заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим ухвалою від 06.07.2026 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача у відзиві зазначає, що під час моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Теплоекономбуд» умовам тендерної документації, оскільки учасником не надано передбачену додатком №2 до тендерної документації інформацію про матеріальні ресурси. На думку відповідача, зазначена інформація була обов`язковою для подання у складі тендерної пропозиції, а тому замовник відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 44 Особливостей був зобов`язаний відхилити таку пропозицію, однак безпідставно визначив ТОВ «Теплоекономбуд» переможцем та уклав з ним договір.

Крім того, відповідач вважає правомірним зобов`язання, викладене у висновку про результати моніторингу, щодо вжиття заходів з припинення зобов`язань за укладеним договором, оскільки такий спосіб усунення порушення спрямований на відновлення правовідносин, які не виникли б у разі належного дотримання замовником вимог законодавства про публічні закупівлі. Доводи позивача щодо непропорційності зазначеного заходу відповідач вважає необґрунтованими.

20.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач заперечує доводи відповідача щодо невідповідності електронного підпису та ненадання ТОВ «Теплоекономбуд» інформації про ціни на матеріальні ресурси, зазначаючи, що такі обставини не свідчать про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Також позивач зазначає, що послуги за договором надано в повному обсязі, у зв`язку з чим вважає вимогу про припинення зобов`язань за договором непропорційною.

22.07.2026 від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) у якому останній підтримує позицію викладену у відзиві.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоекономбуд" надіслала пояснення, у яких вказала, що позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця підтримуємо у повному обсязі, вважаємо його повністю обґрунтованим та таким, що узгоджується із нормами діючого законодавства, а висновок Держаудитслужби необгрунтованим та незаконним, прийнятим з формальних підстав в результаті невірного застосування нормативно-правових актів.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

10.05.2026 року квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця було оголошено процедуру закупівлі за предметом «Поточний ремонт покрівлі будівлі №____ м. Вінниця», класифікація за ДК 021:2015 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, унікальний номер закупівлі в електронній системі: UA-2026-05-10-000508-a.

За результатами торгів переможцем було визначено ТОВ «Теплоекономбуд», з яким 29.05.2026 року позивач уклав договір №11644, 22.06.2026 року, як зазначає позивач, послуги за договором надано в повному обсязі.

Відповідач провів моніторинг зазначеної закупівлі. 16.06.2026 року відповідач оприлюднив висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, яким встановив порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, та зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи його протиправним та необґрунтованим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Офіс здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (далі Закон №922).

Згідно з пунктами 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Відповідно до пункту 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Зокрема, відповідно до пункту 43 Особливостей:

- якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель;

- під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо;

- замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Пунктом 1.2 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» та Додатком 2 до Тендерної документації встановлено вимогу для учасників процедури закупівлі: відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі», під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України »Про електронні документи та електронний документообіг» та »Про електронні довірчі послуги».

Згідно із частиною 1 статті 25 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Частина 16 статті 29 Закону № 922-VIII якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:

1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:

1) перелік виявлених невідповідностей;

2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Згідно із ч. 8 ст. 12 Закону № 922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону № 922-VIII замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

На підставі статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»:

- кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

За визначенням, наведеним у п. 23 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікаційний електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікаційного електронного підпису і базується на кваліфікаційному сертифікаті відкритого ключа.

Відповідно до пункту 3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ ЦЗО/ учасником/ постачальником/ органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ ЦЗО/ учасника/ постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

Отже, законодавством України передбачено вимогу щодо накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на тендерну пропозицію учасника.

Електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту.

Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

Відповідно до матеріалів справи, суд встановив, що на тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоекономбуд» дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), що відповідає вимогам, передбаченим пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Таким чином, встановлене контролюючим органом порушення є суто формальним, адже тендерна пропозиція з накладеним електронно-цифровим підписом надавалась учасником процедури закупівлі - товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоекономбуд», а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Крім того, використання удосконаленого електронного підпису передбачено Законом України «Про електронні довірчі послуги», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 року по справі №380/16208/22.

Такий самий підхід, який полягає у можливості підписання учасником торгів документів, що подаються для участі в закупівлі, удосконаленим електронним підписом, був застосований Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 року по справі №200/14064/21.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки використання удосконалених електронних підписів (у тому числі для участі у публічних закупівлях) передбачено Законом України «Про електронні довірчі послуги», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів», то надана тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі, що підписана удосконаленим електронним підписом представника товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоекономбуд», була правомірно прийнята позивачем, з огляду на що, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниця було дотримано вимоги пункту 1 розділу 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації.

Щодо встановленого відповідачем порушення в частині ненадання ТОВ «Теплоекономбуд» у складі тендерної пропозиції форми «Інформація про ціни на матеріальні ресурси», суд зазначає наступне.

Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі дійшов висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Теплоекономбуд» вимогам тендерної документації у зв`язку з ненаданням учасником форми «Інформація про ціни на матеріальні ресурси», яка містилась у Додатку №2 до тендерної документації.

Відповідач виходив з того, що ненадання зазначеної інформації є невідповідністю тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, а тому замовник був зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника відповідно до положень пункту 44 Особливостей.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 43 Особливостей відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією, за загальним правилом належить до невідповідностей, які можуть бути усунуті учасником процедури закупівлі у встановленому порядку.

Водночас виключення із зазначеного правила стосується, зокрема, відсутності інформації та/або документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури закупівлі.

Отже, для застосування наслідків, передбачених пунктом 44 Особливостей, у зв`язку із ненаданням відповідної інформації визначальним є встановлення характеру такої інформації та її змісту, а не лише місце її розташування у структурі тендерної документації.

Суд звертає увагу, що сама по собі обставина розміщення форми «Інформація про ціни на матеріальні ресурси» у Додатку №2 до тендерної документації, який містить технічне завдання, не свідчить про те, що така інформація за своїм змістом є інформацією про технічні або якісні характеристики предмета закупівлі.

Як вбачається зі змісту зазначеної форми, вона стосується формування вартості матеріальних ресурсів, зокрема відпускної ціни матеріалів, витрат на їх транспортування та інших складових ціни.

Таким чином, зазначена інформація має вартісний характер та стосується формування ціни тендерної пропозиції, а не визначення технічних чи якісних характеристик матеріалів, які підлягають застосуванню під час виконання робіт.

При цьому технічні та якісні вимоги до матеріалів, визначені тендерною документацією, полягають у необхідності забезпечення відповідності матеріалів державним стандартам, технічним умовам, державним будівельним нормам та правилам, що діють в Україні.

Отже, відповідачем не доведено, яким чином відсутність саме інформації про вартість матеріальних ресурсів свідчить про невідповідність запропонованого учасником предмета закупівлі встановленим технічним або якісним характеристикам.

Незалежно від наведеного, суд також вважає за необхідне зазначити відповідність визначеного відповідачем способу усунення порушень критеріям обґрунтованості, конкретності та пропорційності.

З матеріалів справи встановлено, що у пункті 3 констатуючої частини Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Північно-східний офіс Держаудитслужби визначив спосіб усунення виявлених порушень, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку розмістити в електронній системі закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття таких заходів.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №160/5890/22 висловлений висновок, що у контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).

Визначений відповідачем спосіб усунення виявлених порушень (припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору) не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акта індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, у частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Системний аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

Згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак у вимірі з`ясованих обставин цієї справи суд констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні ст. 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту, які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

У свою чергу, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів переможця торгів - ТОВ "Теплоекономбуд", що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а, від 10.10.2024 №120/7773/22 наголошувалося, що орган фінансового контролю повинен виходити із принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про припинення зобов`язань за договором за результатами публічної закупівлі договору.

Згідно з пунктом 3 констатуючої частини висновку за результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону із урахуванням вимог Постанови №1178, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та його оприлюднення - порушень не установлено.

Враховуючи зазначене вище суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 16 червня 2026 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2026-05-10-000508-a.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, розсудливо, пропорційно та чи є такими, що забезпечують досягнення мети, з якою це повноваження надано.

Враховуючи виявлену неправомірність зобов`язальної частини висновку, а також факт усунення одного з порушень до моменту складання висновку, суд висновує, що оскаржуваний висновок не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 16 червня 2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-05-10-000508-a, на закупівлю за назвою: «Поточний ремонт покрівлі будівлі №____ м. Вінниця» (Класифікація за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи).

Стягнути на користь квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниця за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Квартирно- експлуатаційний відділ м.Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21015, код ЄДРПОУ 08320218)

Відповідач: Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, ЄДРПОУ 40479560)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна