Ухвала суду № 139941828, 10.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22707/26 2/760/18514/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відкриття провадження у справі

10 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_4 .

Позивач посилається на те, що кожному зі спадкодавців належало по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1 . Заяв про прийняття спадщини у визначений законом строк він не подавав, оскільки, за його твердженням, постійно проживав зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, у зв`язку із чим вважає себе таким, що прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Позивач зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган О.В. постановою від 18 травня 2026 року № 20/02-31 відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 з підстав неподання заяви про прийняття спадщини та відсутності документального підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем. Після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , на підставі заяви якої 22 квітня 2026 року було відкрито спадкову справу, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 75514696.

У поданому позові ОСОБА_1 просить установити юридичні факти, пов`язані з проживанням однією сім`єю та постійним проживанням зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, а також визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

До позовної заяви додано документ про сплату судового збору та докази направлення позову з доданими до нього документами відповідачам.

11 серпня 2026 року до суду надійшов відзив Київської міської ради, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неналежність Київської міської ради як відповідача, відсутність матеріально-правового спору між позивачем та територіальною громадою міста Києва, недоведеність постійного проживання позивача зі спадкодавцями та передчасність вимоги про визнання права власності на спадкове майно.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предметом позову є встановлення юридичних фактів, пов`язаних із прийняттям спадщини, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Отже, заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Спірне нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 - розташоване в межах територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва, тому справа підсудна цьому суду.

Позовна заява подана особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність, за формою та змістом є достатньою для з`ясування характеру спірних правовідносин, складу учасників справи, предмета та підстав позову.

Передбачених статтями 185 та 186 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.

Щодо викладених у відзиві доводів Київської міської ради суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів та обґрунтованості заявлених вимог є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Крім того, позов пред`явлено не лише до Київської міської ради, а й до ОСОБА_2 , яка, за твердженням позивача, подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Тому доводи Київської міської ради про відсутність спору саме між нею та позивачем не свідчать про відсутність спору щодо спадкового майна загалом.

Наведені у відзиві заперечення щодо достатності доказів постійного проживання позивача зі спадкодавцями, способу прийняття ним спадщини, кола спадкоємців та наявності підстав для визнання права власності стосуються обґрунтованості позовних вимог і підлягають перевірці під час розгляду справи на підставі дослідження та оцінки доказів у їх сукупності.

Водночас зі змісту позовної заяви вбачається необхідність уточнення позивачем суб`єктного складу вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, конкретного розміру частки квартири, право на яку він просить визнати після смерті кожного зі спадкодавців, а також змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Такі питання можуть бути з`ясовані у підготовчому провадженні, завданнями якого відповідно до статті 189 ЦПК України є, зокрема, остаточне визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог, складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог та визначення обставин, які підлягають установленню.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог і заперечень проти них, розглядає відповідні заяви, а також вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача та залучення співвідповідача.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України справи у спорах щодо спадкування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, склад учасників справи, обсяг обставин, які підлягають встановленню, та необхідність вирішення питань щодо складу учасників справи й уточнення позовних вимог, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 196 ЦПК України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Керуючись статтями 19, 30, 49, 51, 83, 175-178, 187, 189-193, 196, 197, 260, 261, 274, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування.

Відкрити провадження у цивільній справі № 760/22071/26.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 20 жовтня 2026 року о 10 год 30 хв у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, 1.

Повідомити учасників справи про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Запропонувати позивачу до початку підготовчого судового засідання подати письмові пояснення, а за необхідності - відповідну письмову заяву в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України, у якій:

- уточнити, між якими саме особами він просить установити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки прохальна частина позовної заяви містить вимогу про встановлення такого факту між позивачем та його матір`ю, тоді як обставини позову стосуються відносин між батьками позивача;

- зазначити конкретний розмір частки квартири, право власності на яку він просить визнати за ним після смерті ОСОБА_3 , та конкретний розмір частки, право власності на яку він просить визнати після смерті ОСОБА_4 , а також пояснити порядок формування заявленої до визнання 2/3 частки квартири;

- конкретизувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- висловити позицію щодо подальшої участі Київської міської ради у справі як відповідача з огляду на наявність особи, яка подала заяву про прийняття спадщини.

Копію письмових пояснень або відповідної заяви та доданих до неї документів позивачу необхідно одночасно з поданням до суду надіслати іншим учасникам справи, а докази такого надсилання надати суду.

Долучити до матеріалів справи відзив Київської міської ради, зареєстрований судом 11 серпня 2026 року.

Встановити відповідачу ОСОБА_2 п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, та всіх письмових й електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач повинен одночасно з поданням відзиву до суду надіслати іншим учасникам справи. До відзиву мають бути додані докази такого надсилання.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк із дня отримання відзиву ОСОБА_2 для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали та відзиву Київської міської ради для подання відповіді на цей відзив.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк із дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, оформлених відповідно до вимог частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити відповідачам право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України.

Клопотання позивача про витребування доказів та виклик свідків розглянути у підготовчому судовому засіданні.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, а відповідачу ОСОБА_2 - також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Сердюк