Ухвала суду № 139941359 від 21.09.2026 , Дарницький районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13779/26

провадження № 4-с/753/84/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретарів судового засідання - Петрової Т.О., Костенка О.С.,

представника скаржника - адвоката Станішевського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Станішевський І.С., звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України Ковтун В.-М.С., заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги зазначив, що 22.03.2023 року Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 753/200/23 видано судовий наказ, яким з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей - малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття починаючи із дня пред`явлення заяви до суду - 09.01.2023 року.

31.05.2023 року постановою державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Карпенко К.В. відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання вищевказаного судового наказу.

У період з 26.06.2023 по 09.02.2025 він здійснив перерахування грошових коштів на загальну суму 154 130,00 грн. на карткові рахунки стягувача ОСОБА_2 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів, про що повідомив державного виконавця.

Разом з тим, 20.04.2026 старший державний виконавець Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Ковтун Владислава-Марія Сергіївна через месенджер «Telegram» надіслала йому розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, з якого вбачається, що сума боргу станом на 01.04.2026 становить 260 200,37 грн. При цьому, йому повідомлено, що надані ним раніше квитанції та знімки з екранів про сплату коштів не можуть бути враховані в погашення заборгованості, оскільки в призначенні платежу не було вказано "аліменти", а також не було вказано отримувача цих коштів.

Державним виконавцем було враховано лише квитанцію від 26.06.2023 №TS207661 на суму 4 000,00 грн.

Окрім викладеного, державним виконавцем у серпні 2025 року безпідставно та з власної ініціативи було визначено розмір його доходу на рівні 39 535,00 грн. та відповідно розмір аліментів у розмірі 13 177,02 грн. Аналогічна ситуація виникла у лютому 2026 року, коли розмір його доходу виконавець визначила як 43 865,00 грн., а розмір аліментів - 14 620,00 грн.

При цьому, він був офіційно працевлаштований та отримував заробітну плату в іншому розмірі.

ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово звертався до виконавця із заявами про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, проте вони залишились без задоволення.

З огляду на вищевикладене, просить суд:

1) визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.04.2026 у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 без урахування фактично сплачених боржником грошових коштів;

2) визнати неправомірним та таким, що не відповідає вимогам закону, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.04.2026 № 93412, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4;

3) зобов`язати головного державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України Ковтун Владиславу-Марію Сергіївну здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, з урахуванням усіх фактично сплачених ОСОБА_1 грошових коштів за період з 08.12.2023 по 09.02.2025, що підтверджується наданими квитанціями та банківськими виписками;

4) зобов`язати головного державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України Ковтун Владиславу-Марію Сергіївну при визначенні заборгованості врахувати фактичний дохід ОСОБА_1 , підтверджений банківською випискою ПАТ «Укргазбанк», без безпідставного застосування середньої заробітної плати за серпень 2025 року та лютий 2026 року (а.с. 1-79 т. 1).

У відзиві на скаргу головний державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун В.-М.С. просила відмовити у задоволенні скарги.

Обґрунтовуючи свої заперечення, державний виконавець зазначила, що не враховувала перекази коштів, здійснені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , як сплату заборгованості за аліментами, оскільки, на її думку, між сторонами могли існувати й інші грошові зобов`язання.

Крім того, державний виконавець послалася на те, що у наданих заявником квитанціях не зазначено отримувача коштів та призначення платежу, у зв`язку з чим, на її думку, неможливо встановити, що відповідні перекази були здійснені саме як сплата аліментів.

Також державний виконавець зазначила, що заборгованість зі сплати аліментів розраховувалася виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, оскільки ОСОБА_1 не надав їй відомостей про свої доходи (а.с. 108-114 т. 1).

05.08.2026 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до суду із письмовими запереченнями на скаргу ОСОБА_1 в яких зазначила, що перераховані боржником кошти у розмірі 150 130,00 грн. не пов`язані зі сплатою аліментів. Крім того зазначила, що у період з 17.08.2024 по 22.02.2025 вони зі ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, а тому перераховані ним кошти використовувались в інтересах всієї родини, зокрема на купівлю їжі, оплату комунальних платежів та ін. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні скарги. (а.с. 23 т. 2).

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Станішевський І.С. підтримав скаргу з підстав викладених у ній та просив суд її задовольнити.

У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У судове засідання представник заінтересованої особи Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України - Ковтун В.-М. С. не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з клопотанням, в якому просила здійснювати розгляд скарги без її участі.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 450 КПК України, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутністю інших учасників справи.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до такого висновку.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).

Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України).

Відповідно до пункту 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) вказано, що «… саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 333/6869/19 (провадження № 61-5678св21) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. […] Із наданих суду копій платіжних доручень можливо встановити тільки суму грошових переказів, валюту, дату здійснення цих фінансових операцій, одержувача та платника за кожним переказом. Інші відомості роздруківки не містять. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю діда у витратах на дитину чи участі в інших витратах. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 545/1241/20 (провадження № 61-11846св24) зазначено, що: «п. 35. У справі, що переглядається, заявник на обґрунтування доводів скарги послався на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дітей, сплачених на банківську картку стягувача та на банківську картку сина. Боржник звертав увагу суду на те, що грошові перекази були здійснені з метою виконання обов`язку з утримання дітей з частковою позначкою «аліменти». п. 36. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій порушили частину третю статті 195 СК та частину восьму статті 71 Закону № 1404-VIII (див. пункт 27). п. 37. В порушення статей 30-35 ЦК та статті 179 СК (див. пункти 31-34) суди не врахували, що з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. п. 38. Поряд із цим встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що заявник здійснив перерахування коштів по сплаті аліментів на рахунок неповнолітньої дитини. п. 39. Зокрема, платіжна інструкція Р24А1308628412С2960 містить інформацію про переказ коштів в сумі 1100 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти; платіжна інструкція Р24А850295162С46516 містить інформацію про переказ коштів в сумі 11200 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти. п. 40. Вказані суми (див. пункт 39) повинен був врахувати державний виконавець при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. п. 41. Інші платіжні інструкції посилання на аліменти у призначенні платежу не містять. п. 42. Таким чином суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права. […] п. 46. Проте скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі платіжні інструкції, на які посилається скаржник, підтверджують перерахування коштів як аліментів (див. пункти 39-41)».

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

При зверненні зі скаргою ОСОБА_1 зазначив, що у період з 26.06.2023 по 09.02.2025 він здійснював перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки на утримання дітей.

01.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України із заявою про зарахування коштів та здійснення перерахунку боргу, додавши до заяви відповідні квитанцій (а.с. 56-60 т. 1).

Відповідно до копій квитанцій, які містяться у матеріалах справи та були додані до заяви, ОСОБА_1 сплачував на рахунок ОСОБА_2 кошти згідно з такими квитанціями:

1)№1/3342959055267624 дата платежу 2023-12-08, сума 25000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку виплата аліментів;

2)№1/3356959237279974 дата платежу 2023-12-22, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

3)№1/3361963707720803 дата платежу 2023-12-28, сума 250 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

4)№1/3364959945883977 дата платежу 2023-12-30, сума 2700 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

5)№1/4001959121707682 дата платежу 2024-01-01, сума 200 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

6)№1/4002959197370669 дата платежу 2024-01-02, сума 1000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

7)№1/4003959299416631 дата платежу 2024-01-03, сума 300 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

8)№1/4004959387318002 дата платежу 2024-01-04, сума 220 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

9)№1/4006959549416049 дата платежу 2024-01-06, сума 500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

10)№1/4010959896784294 дата платежу 2024-01-10, сума 300 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

11)№1/4019959671436596 дата платежу 2024-01-19, сума 6000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

12)№1/4034959994119336 дата платежу 2024-02-03, сума 200 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

13)№1/4036959135746222 дата платежу 2024-02-05, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

14)№1/4042959664778817 дата платежу 2024-02-11, сума 1160 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

15)№1/4054959694080984 дата платежу 2024-02-23, сума 3500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

16)№1/4067959820806100 дата платежу 2024-03-07, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

17)№1/4072963273020638 дата платежу 2024-03-12, сума 2500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

18)№1/4080959946298700 дата платежу 2024-03-20, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

19)№1/4096959334185010 дата платежу 2024-04-05, сума 4000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

20)№1/4113959766979200 дата платежу 2024-04-22, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

21)№1/4124959759624081 дата платежу 2024-05-03, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

22)№1/4143959361413426 дата платежу 2024-05-22, сума 4000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

23)№1/4157959605742388 дата платежу 2024-06-05, сума 4000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

24)№1/4172959896828661 дата платежу 2024-06-20, сума 4000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

25)№1/4189959337282365 дата платежу 2024-07-07, сума 4000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

26)№1/4197963035849761 дата платежу 2024-07-15, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

27)№1/4201959406887714 дата платежу 2024-07-19, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

28)№1/4236959419872698 дата платежу 2024-08-27, сума 7000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

29)№1/4242959934808902 дата платежу 2024-08-28, сума 3000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

30)№1/4242959938707369 дата платежу 2024-08-29, сума 2000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

31)№1/4242959938776037 дата платежу 2024-08-29, сума 1000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

32)№1/4263959761481803 дата платежу 2024-09-19, сума 7000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

33)№1/4279959155457078 дата платежу 2024-10-05, сума 2500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

та номером 4441111042920003, згідно квитанцій:

34)№1/4295959535991742 дата платежу 2024-10-21, сума 6500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

35)№1/4315959216801112 дата платежу 2024-11-10, сума 2000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

36)№1/4327959287534177 дата платежу 2024-11-22, сума 5000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

37)№1/4341959506649528 дата платежу 2024-12-06, сума 7000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

38)№1/4353959504399378 дата платежу 2024-12-18, сума 3500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

39)№1/4357959864055847 дата платежу 2024-12-22, сума 1500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

40)№1/4361959232548429 дата платежу 2024-12-26, сума 500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку;

41)№1/4361959225588590 дата платежу 2024-12-26, сума 1500 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

42)№1/4365959555576688 дата платежу 2024-12-30, сума 300 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

43)№1/5007959247616031 дата платежу 2025-01-07, сума 6000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

44)№1/5040959081115247 дата платежу 2025-02-09, сума 6000 грн., призначення платежу: переказ коштів з рахунку на дітей;

45)квитанція від 26.06.2023 №TS207661 сплачену на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 на суму 4000 грн (а.с. 17-55 т. 1).

У відповідності до листа-відповіді № 121037 від 13.05.2026 року ВДВС у місті Києві КМУ МЮ України, начальник відділу Копитко Б.В. повідомив, що надані ОСОБА_1 квитанції не можуть бути враховані на підставі відсутності в призначенні платежу призначення «Аліменти», а також не вказано отримувача коштів (а.с. 14-15 т. 1).

Водночас чинне законодавство не передбачає права та обов`язку у державного виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім`я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження № 61-26229св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20), від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21).

У постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 127/901/18 (провадження № 61-4529св23) Верховний Суд вказав, що: «незазначення у квитанціях відомостей про призначення платежу як «аліменти» не спростовує того факту, що перерахунок коштів на користь стягувача боржник здійснював саме з метою утримання дітей».

У постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 642/6906/16-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах може свідчити про добровільне виконання боржником своїх обов`язків.

Матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача ОСОБА_2 від отримання грошових переказів, здійснених боржником.

Навпроти, стягувач ОСОБА_2 не заперечувала факту отримання від боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 150 130,00 грн., проте вважала, що перераховані ним грошові кошти не є аліментами, а здійснені з іншою метою, в тому числі на купівлю продуктів, оплату житлово-комунальних послуг та ін. витрат, не пов`язаних з дітьми.

Суд доходить до висновку, що у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.

Так, деякі з наданих квитанцій містять призначення платежу «переказ коштів з рахунку на дітей» або «виплата аліментів», що дозволяє їх ідентифікувати, як такі, що спрямовані на сплату аліментів.

Інші надані квитанції дійсно не містять чіткого зазначення призначення платежу.

Проте ані державним виконавцем Ковтун В.-М. С., ані стягувачем ОСОБА_2 суду не надано доказів на підтвердження існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яких інших невиконаних зобов`язань, у тому числі договірних, на виконання яких боржник міг здійснювати спірні перекази коштів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що державний виконавець направила на адресу стягувача ОСОБА_2 письмову вимогу, у якій просила надати інформацію про отримання або неотримання нею від боржника аліментів у розмірі 150 130,00 грн (а. с. 13, т. 2).

Зазначена обставина може свідчити про те, що державний виконавець мала сумніви щодо призначення та характеру відповідних платежів, однак для їх усунення звернулася за роз`ясненням безпосередньо до стягувача.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що стягувач повідомила державного виконавця про існування інших зобов`язань між нею та боржником, у рахунок яких могли бути здійснені спірні платежі.

Отже, посилання державного виконавця на можливість існування інших зобов`язань ґрунтується лише на припущенні, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи та доказів, поданих учасниками справи, надані скаржником квитанції мають бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами, оскільки доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем у матеріалах справи немає, як і не надано доказів відмови ОСОБА_2 від отримання грошових переказів від боржника, що також у сукупності з іншими доказами доводить, що грошові кошти, сплачені скаржником на користь ОСОБА_2 , є саме аліментами на утримання дітей.

Аналогічний за змістом висновок Верховний Суд зробив у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження 61-26229св18), від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23), від 08 квітня 2024 року у справі №522/19803/15-ц.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи державного виконавця щодо неможливості зарахування сплачених боржником коштів на картковий рахунок стягувачки, як аліментів, є безпідставними, а тому скарга підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо застосування державним виконавцем середньої заробітної плати працівника для міста Києва, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Якщо встановлено джерело та розмір заробітку (доходу) платника аліментів, одержаного ним за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний або приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Як убачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України за формою ОК-7, ОСОБА_1 у серпні 2025 року звільнився з ТОВ «АРІАН-ТРЕЙД», а на нове місце роботи був працевлаштований лише у лютому 2026 року (а. с. 140-141, т. 1).

Таким чином, у період, за який державним виконавцем здійснювався розрахунок заборгованості, відомості про працевлаштування ОСОБА_1 були відсутні.

При цьому матеріалами виконавчого провадження не підтверджується, що ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про зміну місця роботи або надав відомості про отриманий ним у відповідний період заробіток (дохід).

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця, зокрема, про зміну місця роботи, а боржник - фізична особа також зобов`язаний повідомити про відповідні зміни.

Отже, за відсутності відомостей про фактичний заробіток (дохід) ОСОБА_1 та з урахуванням того, що він не повідомив державного виконавця про зміну місця роботи, у державного виконавця були передбачені законом підстави для визначення заборгованості за аліментами виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування державним виконавцем при розрахунку заборгованості за аліментами показника середньої заробітної плати працівника для міста Києва відповідає вимогам статті 195 СК України.

Доводи скарги в цій частині є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення в цій частині суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-260, 353, 450, 447, 452 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владислави-Марії Сергіївни щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 без врахування фактично сплачених боржником ОСОБА_1 грошових коштів на користь стягувача ОСОБА_2 .

Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за № 93412, складений 15.04.2026 року головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владиславою-Марією Сергіївною у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.

Зобов`язати головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун Владиславу-Марію Сергіївну здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, із врахуванням коштів, сплачених боржником ОСОБА_1 за період з 08.12.2023 по 09.02.2025 на користь ОСОБА_2 на карткові рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , згідно наступних платіжних документів: