Рішення № 139941305, 03.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/19660/24

Провадження № 2/752/6133/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.07.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С»

про стягнення заборгованості по заробітній платі

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» (надалі за текстом також - відповідач або ТОВ «Сакура-С»), у якому просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період грудень 2021 року - липень 2022 року в сумі 45 500,12 гривень;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» на свою користь заборгованість із заробітної плати за період липень 2022 року - вересень 2025 року в сумі 276 100,00 гривень.

1.1. Стислий виклад обґрунтування позивача

Позов мотивував тим, що з липня 2014 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Сакура-С». Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за формою ОК-5 відповідачем нараховувалася заробітна плата до липня 2022 року, проте, заробітну плату за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 6 500,00 гривень позивач не отримував.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, позивач вступив до лав Збройних Сил України, оскільки, ТОВ «Сакура-С» на здійснювало своєї господарської діяльності. Інформація проте, що позивач був звільнений з роботи у ОСОБА_1 відсутня. Оригінал трудової книжки зберігається у відповідача.

Водночас, починаючи з липня 2022 року заробітна плата позивачу взагалі не виплачувалася.

При визначені розміру заборгованості з виплати заробітної плати відповідач використовує встановлений розмір мінімальної заробітної плати, який становить: з липня 2022 року по 01.10.2022 - 6 500,00 гривень; з 01.10.2022 по 01.04.2024 - 6 700,00 гривень; з 01.04.2024 по день подання позовної заяви - 8 000,00 гривень.

За період з грудня 2021 року по липень 2022 року - (6 500,00 х 7) = 45 500,00 гривень.

З липня 2022 року по 01.10.2022 (по 6 500,00 грн, щомісячно) розмір заборгованості становить (6500,00 х 3) = 19 500,00 гривень.

З 01.10.2022 по 01.04.2024 (по 6 700,00 грн, щомісячно) розмір заборгованості становить (6 700,00 х 18) = 120 600,00 гривень.

З 01.04.2024 по вересень 2025 року (по 8 000,00 грн, щомісячно) розмір заборгованості становить (8 000,00 х 17) = 136 000,00 гривень.

Таким чином, загальний розмір заборгованості із заробітної плати ТОВ «Сакура-С» перед ОСОБА_1 , на переконання позивача, становить (45 500,00 + 19 500,00 + 120 600,00 + 136 000) = 321 600,00 гривень.

1.2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позов в якому висловлює свої заперечення проти задоволення позову.

У поданому до суду відзиві на позов, відповідач вказує, що наказом директора ТОВ «Сакура С» від 04.04.2016 № 172-к ОСОБА_1 було прийнято на посаду охоронника з 11.04.2016 на підставі його заяви від 20.03.2016.

Водночас, наказом директора ТОВ «Сакура С» від 06.01.2022 № 241-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з 06.01.2022 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення ОСОБА_1 стали наступні обставини: 1) докладна записка охоронника ОСОБА_2 від 21.10.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 не був присутній на робочому місці 21.10.2021; 2) доповідна записка охоронника ОСОБА_2 від 03.01.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 не був присутній на робочому місці 03.01.2022; 3) акт про відсутність на роботі без поважних причин 03.01.2022; 4) доповідна записка охоронника ОСОБА_2 від 04.01.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 не був присутній на робочому місці 04.01.2022; 5) акт про відсутність на роботі без поважних причин 04.01.2022; 6) доповідна записка охоронника ОСОБА_2 від 05.01.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 не був присутній на робочому місці 05.01.2022 року; 7) акт про відсутність на роботі без поважних причин 05.01.2022.

Відповідач стверджує, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам правовідносин його та ТОВ «Сакура С».

Фактично позивач з початку 2022 року не з`являвся на робочому місці та на контакт з працівниками та керівництвом ТОВ «Сакура С» не виходив. Відомості про звільнення позивача внесено в його трудову книжку.

Наказом директора ТОВ «Сакура С» від 06.01.2022 № 241-к «Про звільнення ОСОБА_1 », наказано головному бухгалтеру ОСОБА_3 провести повний розрахунок з позивачем та віддати належним чином оформлену трудову книжку. Сума до сплати ОСОБА_1 заробітної плати за грудень 2021 року та за невикористану відпустку становить 10 663,73 гривень.

З 07.01.2022 по 07.02.2022 головний бухгалтер ОСОБА_3 перебував у відпустці і під час цього часу ОСОБА_1 за трудової книжкою та виплатами не звертався, на дзвінки не відповідав.

У зв`язку з вищезазначеним, відповідач, ТОВ «Сакура С», погоджується сплатити позивачу заборгованість із заробітної плати за грудень 2021 року у розмірі 10 663,73 гривень.

1.4.Процесуальні дії у справі

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.01.2025 було задоволено заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Погорілої Яни Вікторівни про забезпечення доказів до подачі позовної заяви шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура С» інформації щодо перебування чи неперебування ОСОБА_1 в трудових відносинах та інформації про нараховану та виплачену заробітну плату за період грудень 2021 року по липень 2022 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.09.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом

11.04.2016 ОСОБА_1 був прийнятий з на посаду охоронника ТОВ «Сакура С» згідно наказу директора від 04.04.2016 № 172-к.

Наказом директора ТОВ «Сакура С» від 06.01.2022 № 241-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади охоронника з 06.01.2022 за прогул без поважних причин (03.01.2022 з 08:00 до 18:00; 04.01.2022 з 08:00 до 18:00, 05.01.2022 з 08:00 до 18:00) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Головному бухгалтеру ОСОБА_3 наказано провести повний розрахунок з ОСОБА_1 та віддати належним чином оформлену трудову книжку.

Згідно довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5, суд встановив, що починаючи з 2016 року і по червень 2022 позивачу нараховувалася заробітна плата Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» (код страхувальника 23712387).

Зокрема, за 2022 рік відповідачем позивачу було нараховані такі грошові кошти: за січень 2022 року - 6 500,00 гривень; за лютий 2022 року - 6 500,00 гривень; за березень 2022 року - 6 500,00 гривень; за квітень 2022 року - 6 500,00 гривень; за травень 2022 року - 6 500,00 гривень; за червень 2022 року - 13 247,00 гривень.

З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 , підпис якого 16.06.2026 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу В.В.Пікаловою, вбачається, що ОСОБА_3 стверджує про внесення ним запису про звільнення ОСОБА_1 у день його звільнення, а саме 06.01.2022, але трудова книжка на руки видана не була, оскільки останній за нею не з`явився. Також, вказаною заявою ОСОБА_3 стверджує, що він мав надати відповідну інформацію щодо звільнення ОСОБА_1 до органів державної податкової служби України у відповідному звіті ЄСВ у квітні 2022 року за 1 квартал 2022 року, але в силу об`єктивних причин, ця інформація надана не була.

2.2. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України заробітна плата працівникам повинна виплачуватися регулярно в робочі дні у строки, встановлені відповідними нормативними актами, але не рідше двох разів на місяць.

При цьому відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Судом установлено, що наказом директора ТОВ «Сакура-С» від 06.01.2022 № 241-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади охоронника з 06.01.2022 за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Зазначений наказ у встановленому законом порядку позивачем не оскаржувався, вимог про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним чи зміну дати звільнення у межах цієї справи не заявлено.

Отже, з 06.01.2022 трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Сакура-С» припинені.

Посилання позивача на те, що оригінал його трудової книжки залишався у відповідача та не був виданий йому після звільнення, не свідчить про продовження трудових відносин після 06 січня 2022 року.

Невидача трудової книжки при звільненні є порушенням роботодавцем установленого законодавством обов`язку та за наявності передбачених законом умов може мати наслідком застосування відповідальності, зокрема щодо зміни дати звільнення та виплати середнього заробітку за відповідний період. Разом із тим сама по собі невидача трудової книжки не свідчить про те, що трудові відносини між сторонами продовжувалися після дати, визначеної наказом про звільнення.

Такий підхід узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, відповідно до яких право працівника отримати трудову книжку у день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця її видати, а й з обов`язком працівника її забрати за умови створення роботодавцем можливості для її отримання.

При цьому, суд звертає увагу, що доказів того, що наказ від 06.01.2022 № 241-к скасований, визнаний незаконним або що позивача поновлено на роботі, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд виходить із того, що після 06.01.2022 позивач не перебував у трудових відносинах із ТОВ «Сакура-С», а тому підстави для нарахування та стягнення на його користь заробітної плати за період після звільнення відсутні.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду України за формою ОК-5, у 2022 році відповідачем подавалися відомості про нарахування позивачу грошових коштів, зокрема за січень-червень 2022 року.

Разом із тим сам факт відображення певних сум у відомостях персоніфікованого обліку не підтверджує фактичного перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем після 06.01.2022 та не спростовує змісту наказу про звільнення. Зазначені відомості мають оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, відповідачем у відзиві визнано наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 10 663,73 грн, яка складається із заробітної плати за грудень 2021 року та належних при звільненні виплат за невикористану відпустку.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності перед відповідачем заборгованості із заробітної плати у заявленому ним розмірі 45 500,12 грн за період грудень 2021 року - липень 2022 року.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що наказом про звільнення від 06.01.2022 трудові відносини припинені саме з цієї дати, а тому вимоги про стягнення заробітної плати за період після 06.01.2022 є необґрунтованими.

Разом із тим визнання відповідачем заборгованості перед позивачем із заробітної плати за грудень 2021 року не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому відповідно до статті 206 ЦПК України суд приймає таке визнання в цій частині.

Враховуючи, що згідно довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5, розмір заробітної плати позивача становить 6 500,00 гривень, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за грудень 2021 року у розмірі 6 500,00 гривень.

Оскільки, згідно наказу від 06.01.2022 № 241-к позивача було звільнено за прогул з 03-05.01.2022, ці дні документально оформлені як прогули без поважних причин, а тому за них заробітна плата не нараховується.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з липня 2022 року по вересень 2025 року в розмірі 276 100,00 грн, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на зазначений період трудові відносини між сторонами вже були припинені.

Саме по собі перебування позивача на військовій службі та обставини, пов`язані з початком повномасштабної збройної агресії рф проти України, не спростовують факту його звільнення 06.01.2022. При цьому питання законності такого звільнення не є предметом розгляду у цій справі, оскільки відповідних позовних вимог позивачем не заявлено.

Суд також враховує, що після 06.01.2022 позивач не виконував трудових обов`язків у ТОВ «Сакура-С», а доказів поновлення його на роботі або визнання наказу про звільнення незаконним матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення визнаної відповідачем заборгованості за грудень 2021 року у розмірі 6 500,00 гривень. В іншій частині позовних вимог належить відмовити у зв`язку з їх недоведеністю та відсутністю правових підстав для стягнення заробітної плати після припинення трудових відносин.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач при зверненні до суду з вимогою про стягнення заробітної плати звільнений від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме в розмірі 65,00 гривень, що становить 2,02 % від розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 263-265 ЦПК України, статтями 21, 40, 47, 94, 115, 116 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» (м. Київ, проспект Науки, буд.50; ЄДРПОУ: 23712387) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати за грудень 2021 року у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-С» (м. Київ, проспект Науки, буд.50; ЄДРПОУ: 23712387) на користь держави судовий збір у розмірі 65 (шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. О. Чекулаєв