Рішення № 139940788, 22.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11811/26

Провадження 2/712/5730/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 вересня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 102148720, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 665,00 грн строком на 360 днів.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 693444.

Відповідно до умов договору кредит надано з 09.09.2025, а остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом за умови дотримання графіка платежів визначено 04.09.2026.

Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом становлять 22 380,37 грн, денна процентна ставка - 0,93 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1753,61 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту - 29 045,37 грн.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 599,85 грн, що становить 9 % від суми кредиту.

Згідно з пунктом 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування визначена в розмірі 10 850,62 грн та нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього.

Пунктами 1.5.3, 1.5.4 договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 36 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, а протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 180 % річних від фактичного залишку кредиту. Загальний розмір процентів за весь строк кредитування визначено у сумі 10 929,90 грн.

Кредитні кошти в сумі 6 665,00 грн. 09.09.2025 були перераховані на рахунок із використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені відповідачем при укладенні договору, що підтверджується наданим позивачем платіжним документом.

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до Реєстру боржників.

Згідно з витягом із Реєстру боржників до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102148720 від 09.09.2025. Виконання фактором обов`язку щодо оплати за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією.

29.06.2026 на номер мобільного телефону відповідача позивачем направлено SMS-повідомлення про відступлення права вимоги та заміну кредитора.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач зазначив, що станом на 11.08.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 089,42 грн., яка складається із: 6 611,72 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 4 545,60 грн. простроченої заборгованості за процентами, 4 932,10 грн. простроченої заборгованості за комісією та 9 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі, призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. У свою чергу, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5544369.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що кредитний договір № 102148720 від 09.09.2025 укладений сторонами в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції укласти договір та її прийняття іншою стороною, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують факт укладення договору відповідачем та перерахування на визначений нею рахунок кредитних коштів у сумі 6 665,00 грн.

Отже, первісний кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредиту.

Матеріалами справи також підтверджується перехід до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за кредитним договором № 102148720 на підставі договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 та Реєстру боржників.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд виходить із такого.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором утворилася прострочена заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 6 611,72 грн. та за процентами за користування кредитом у розмірі 4 545,60 грн.

Договором встановлена фіксована процентна ставка: протягом першого розрахункового періоду - 36 % річних, а протягом наступних розрахункових періодів - 180 % річних від фактичного залишку кредиту.

При цьому визначена договором денна процентна ставка з урахуванням усіх загальних витрат за споживчим кредитом становить 0,93 %.

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 було встановлено поетапне зниження максимально допустимого розміру денної процентної ставки, а після завершення передбачених законом перехідних періодів її максимальний розмір становить 1 %.

Оскільки спірний договір укладений 09.09.2025, а визначена ним денна процентна ставка становить 0,93 %, вона не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Доказів неправильності здійсненого кредитором розрахунку процентів, їх нарахування поза межами погодженого сторонами строку кредитування або застосування іншої процентної ставки матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги про стягнення 6 611,72 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 545,60 грн процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінюючи доводи позивача про стягнення 4 932,10 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 11 цього Закону після укладення договору кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, платежі, які сплачені та які належить сплатити, дати їх сплати та іншу передбачену законом інформацію.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 звернула увагу, що закон розмежовує оплатність і безоплатність надання інформації про стан кредитної заборгованості залежно від періодичності звернення споживача та що умова договору про оплатність інформації, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемною.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 також зазначено, що встановлення комісії за обслуговування кредиту саме по собі не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», однак кредитодавець має визначити додаткові та супутні послуги, за які така комісія встановлена.

Як вбачається зі змісту спірного договору, до послуг, за які передбачено нарахування комісії за обслуговування кредиту, кредитодавцем віднесено цілодобове розміщення в особистому кабінеті інформації про стан заборгованості, її складові, поточний платіж, суму повного погашення та графік платежів, оновлення такої інформації, забезпечення можливості здійснення платежів через особистий кабінет, надсилання повідомлень про строки платежів та їх зарахування, а також консультування з питань виконання договору.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що відповідач замовляла та фактично отримувала окремі додаткові чи супутні послуги кредитодавця, які виходили б за межі звичайного супроводження укладеного кредитного договору та передбаченого законом безоплатного інформування споживача, зокрема зверталася за отриманням інформації про стан кредитної заборгованості частіше одного разу на місяць.

Саме по собі зазначення в договорі переліку функціональних можливостей особистого кабінету, автоматичних повідомлень та способів здійснення платежу не підтверджує фактичного надання відповідачу окремої оплатної послуги у кожному розрахунковому періоді.

За таких обставин позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача 4 932,10 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи правомірність його нарахування, посилається на те, що кредитний договір укладено після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, яким виключено пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим, на думку позивача, законодавча заборона на стягнення неустойки під час воєнного стану до спірних правовідносин не застосовується.

Суд не погоджується з такими доводами.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цією ж нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені договором та нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання відповідних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 686/34448/24, аналізуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, виходив із того, що передбачене цією нормою звільнення позичальника від відповідальності поширюється на відносини щодо прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло в період дії воєнного стану, а сторони не вправі договором відступити від установленого законодавцем обмеження.

Виключення Законом № 3498-IX пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не припинило дії та не змінило змісту пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Спірний кредитний договір укладено 09.09.2025, а штраф у розмірі 9 000,00 грн нарахований за порушення відповідачем грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Отже, відповідно до імперативних положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнена від обов`язку сплати такого штрафу, а тому вимога про його стягнення задоволенню не підлягає.

Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості у загальному розмірі 25 089,42 грн. доведеними та такими, що підлягають стягненню, є 6 611,72 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 4 545,60 грн. процентів за користування кредитом, а всього - 11 157,32 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 4 932,10 грн. комісії за обслуговування кредиту та 9 000,00 грн. штрафу слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено в розмірі 11 157,32 грн. із заявлених 25 089,42 грн., що становить 44,47 % від ціни позову.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 183,98 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 525, 526, 549, 610, 612, 625, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала 13 оф. 601 м. Київ, код ЄДРПОУ: 43170298, заборгованість за договором про споживчий кредит № 102148720 від 09 вересня 2025 року у загальному розмірі 11 157, 32 гривень та судовий збір у розмірі 1 183, 98 гривень, а всього стягнути 12 341,30 гривень (дванадцять тисяч триста сорок одну грн. 30 коп).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 22.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю НОВИЙ КОЛЕКТОР, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала 13 оф. 601 м. Київ; код ЄДРПОУ:43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .