Рішення № 139940784, 22.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11908/26

Провадження 2/712/5776/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 квітня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №1539124, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 500,00 грн строком на 360 днів.

Договором передбачено фіксовану стандартну процентну ставку у розмірі 2,50 % на день, яка застосовується протягом строку кредитування, а також знижену процентну ставку у розмірі 0,250 % на день за умови виконання позичальником визначених договором умов програми лояльності.

Зокрема, умовами договору передбачено, що у разі сплати споживачем до 05 травня 2024 року або протягом трьох календарних днів після цієї дати коштів у сумі не меншій суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту, позичальник набуває право на індивідуальну знижку, внаслідок чого проценти за відповідний період підлягають перерахунку за зниженою процентною ставкою.

У разі невиконання зазначених умов проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,50 % на день.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , натомість відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав, платежів у передбаченому договором розмірі та строки не здійснював, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

22 квітня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2204-25-ПДЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1539124 від 05 квітня 2024 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 67 687,39 грн, з яких: 7 499,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 56 437,40 грн. - заборгованість за процентами; 3 750,00 грн. - штраф.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та перехід до нього права вимоги за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладення договору в електронній формі врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із наданого суду договору №1539124 від 05 квітня 2024 року вбачається, що його укладення здійснено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронної ідентифікації споживача та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, пунктом 1.17 договору передбачено, що ідентифікація та верифікація споживача здійснювалися, зокрема, шляхом отримання його ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 500 грн, а пунктом 2.1 договору визначено спосіб надання кредиту - у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують укладення між сторонами кредитного договору, погодження його істотних умов та виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Доказів повернення отриманого кредиту в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Отже, вимога про стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 7 499,99 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

З наданого первісним кредитором детального розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося протягом строку кредитування відповідно до погодженої сторонами процентної ставки та з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Зокрема, за період користування кредитом первісним кредитором нараховано проценти у загальному розмірі 62 624,89 грн., при цьому в рахунок їх погашення зараховано 6 187,49 грн., у зв`язку з чим непогашена заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги становила 56 437,40 грн.

Із розрахунку також убачається, що із наданої суми кредиту в розмірі 7 500 грн. у рахунок погашення тіла кредиту зараховано 0,01 грн, у зв`язку з чим непогашений залишок основного боргу становить 7 499,99 грн.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок у межах заявлених позовних вимог. Розмір заявлених до стягнення процентів не перевищує погодженого сторонами розміру плати за користування кредитом у межах строку кредитування та враховує здійснені відповідачем платежі.

При цьому встановлена договором стандартна процентна ставка у розмірі 2,50 % на день на момент укладення договору - 05 квітня 2024 року відповідала граничному розміру денної процентної ставки, установленому перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».

Суд також враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, відповідно до якого за відсутності встановленої законом нікчемності умови договору та відповідної вимоги споживача суд не вправі фактично змінювати погоджені сторонами умови договору та самостійно зменшувати розмір процентів лише з огляду на їх значний розмір; водночас нечіткі або неоднозначні умови договору підлягають тлумаченню на користь споживача.

У цій справі умови щодо стандартної процентної ставки, строку її застосування та порядку нарахування процентів сформульовані однозначно, відповідачем вимог щодо недійсності відповідних положень договору не заявлено, а встановлена сторонами денна процентна ставка на момент укладення договору не перевищувала законодавчо встановленого граничного розміру.

За таких обставин підстав для зменшення нарахованих у межах строку кредитування процентів суд не встановив, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у розмірі 56 437,40 грн.

Крім того, наданий розрахунок заборгованості містить відомості про здійснення відповідачем платежів на виконання кредитного договору, які були зараховані кредитором у рахунок погашення заборгованості. Така поведінка позичальника у сукупності з укладеним електронним договором, зазначенням у ньому реквізитів платіжної картки та доказами ініціювання перерахування кредитних коштів додатково підтверджує фактичне виникнення та виконання сторонами кредитних правовідносин.

Позивачем також заявлено до стягнення 3 750 грн штрафу, нарахованого у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки спірний кредитний договір укладений 05 квітня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану, а заявлений позивачем штраф у розмірі 3 750 грн. є саме мірою відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання, правові підстави для його стягнення відсутні.

Отже, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3 750 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що 22 квітня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2204-25-ПДЛ, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1539124 від 05 квітня 2024 року.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати виконання відповідачем зобов`язань у тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 63 937,39 грн., яка складається із 7 499,99 грн. заборгованості за тілом кредиту та 56 437,40 грн. заборгованості за процентами.

У задоволенні вимоги про стягнення 3 750 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 67 687,39 грн., з яких судом задоволено вимоги на суму 63 937,39 грн., що становить приблизно 94,46 % від заявлених вимог.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 514,90 грн.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, відповідно до яких при визначенні розміру витрат на правничу допомогу враховуються їх зв`язок із розглядом справи, обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи, значення справи для сторін, а також критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат.

З наданих позивачем документів убачається, що правнича допомога надавалася на підставі договору №0107 від 01 липня 2025 року, а її вартість визначена у фіксованому розмірі 8 000 грн.

Разом із тим дана справа є спором про стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, не характеризується значною фактичною чи правовою складністю, позовна заява значною мірою складається з викладення стандартних умов кредитного договору та норм законодавства, а представник позивача участі у судових засіданнях не брав та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

З огляду на характер спору, обсяг фактично наданої правничої допомоги, ціну позову, критерії розумності та співмірності суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 8 000 грн. завищеним та доходить висновку про наявність підстав для їх відшкодування у розмірі 4 000 грн., що відповідатиме характеру та обсягу наданої правничої допомоги.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та правил пропорційного розподілу судових витрат із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 778,39 грн. витрат на професійну правничу допомогу (4 000 грн ? 94,46 %).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КредіАгріколь Банк», місце реєстрації: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) за договором про надання споживчого кредиту №1539124 від 05 квітня 2024 року у загальному розмірі 63 937, 39 гривень, витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 514,90 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 3 778,39 гривень, а всього 70 230, 68 гривень (сімдесят тисяч двісті тридцять грн. 68 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 22.0 9.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян