Ухвала суду № 139940680, 21.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12959/26

Провадження № 2-з/712/57/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Троян Т.Є.,

за участі секретаря Чумак Д.І.,

розглянувши заяву Приватного підприємства «ТАЙКУН» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ»,

ВСТАНОВИВ:

ПП «ТАЙКУН» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви зазначено, що 11 червня 2025 року між ПП «ТАЙКУН» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8043/2025/5404587, предметом якого був автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2021 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 200 000 грн.

За твердженням заявника, ОСОБА_1 вартості автомобіля не сплатив, а 17 червня 2025 року транспортний засіб було перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору дарування. У подальшому, 15 жовтня 2025 року, транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу було перереєстровано на ОСОБА_3

ПП «ТАЙКУН» зазначає про намір звернутися до суду з позовом до вказаних осіб про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11 червня 2025 року, визнання недійсним договору дарування та витребування транспортного засобу.

Заявник просить до подання такого позову забезпечити докази шляхом витребування у ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» інформації щодо наявності облікового запису у програмі лояльності level, мобільному застосунку SOCAR level, сервісі «Літровий гаманець» та інших системах, прив`язаного до номера мобільного телефону НОМЕР_3 , ідентифікаційних даних особи, на ім`я якої зареєстровано такий обліковий запис, а у разі його наявності - повної інформації про здійснені з його використанням транзакції за період з 11 червня 2025 року по теперішній час із зазначенням дати, часу та адреси відповідного АЗК SOCAR, а також документів, які підтверджують такі відомості.

Необхідність забезпечення доказів заявник обґрунтовує тим, що запитувана інформація містить персональні дані та інформацію з обмеженим доступом, у зв`язку з чим ПП «ТАЙКУН» не може отримати її самостійно. Крім того, заявник посилається на те, що така інформація технічно може зберігатися в інформаційній системі протягом обмеженого строку, що створює ризик її втрати.

У судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Пашинський М.М., який заперечував проти задоволення заяви та просив у її задоволенні відмовити.

Представник зазначив, що, на його думку, заява про забезпечення доказів повинна розглядатися судом за місцем пред`явлення майбутнього позову, у зв`язку з чим вважав її подання до Соснівського районного суду м. Черкаси необґрунтованим.

Також представник пояснив, що між ОСОБА_1 та ПП «ТАЙКУН» існує корпоративний спір, пов`язаний, зокрема, з ненаданням інформації та документів щодо діяльності підприємства, фінансової звітності та виплати дивідендів. На підтвердження зазначених обставин надав копію ухвали Господарського суду міста Києва від 08 червня 2026 року про відкриття провадження у справі № 910/6004/26 за позовом до ПП «ТАЙКУН» про зобов`язання надати інформацію та провести аудит фінансової звітності.

За поясненнями представника, саме у зв`язку з існуванням зазначеного спору ОСОБА_1 притримав виконання зобов`язання щодо оплати транспортного засобу.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною другою статті 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

За змістом наведених норм інститут забезпечення доказів спрямований не на отримання особою доказів, доступ до яких для неї є ускладненим або обмеженим, як таке, а на запобігання втраті відповідного засобу доказування або виникненню у майбутньому об`єктивних перешкод для його збирання чи подання.

Тому, сама по собі неможливість особи самостійно отримати певну інформацію не є достатньою підставою для забезпечення доказів. Особа, яка звертається з відповідною заявою, повинна навести конкретні обставини та надати докази, які дають обґрунтовані підстави припускати, що відповідний засіб доказування може бути втрачений або його отримання в подальшому стане неможливим чи істотно утрудненим.

Натомість із поданої заяви вбачається, що основною причиною звернення ПП «ТАЙКУН» до суду є відсутність у заявника самостійного доступу до персональних даних та інформації щодо операцій користувача систем ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ».

Та обставина, що запитувані відомості є інформацією з обмеженим доступом і не можуть бути надані заявнику на звичайний запит, характеризує порядок доступу до відповідної інформації, однак сама по собі не свідчить про існування ризику її втрати.

Посилання заявника на те, що запитувана інформація «технічно може зберігатися в інформаційній системі обмежений строк», має характер припущення.

До заяви не додано правил, технічних регламентів, політики зберігання інформації ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», відповіді цього товариства або інших доказів, які б свідчили про конкретний строк зберігання запитуваних відомостей, їх автоматичне видалення після закінчення певного періоду чи наближення строку такого видалення.

Не наведено також інших обставин, які б свідчили про намір володільця інформації знищити, видалити або змінити відповідні відомості.

За таких обставин твердження про можливу втрату запитуваної інформації не підтверджене об`єктивними даними та ґрунтується виключно на припущенні.

Суд також враховує характер та доказове значення інформації, яку заявник просить забезпечити.

Заявник просить надати відомості про транзакції, здійснені з використанням облікового запису, прив`язаного до конкретного номера мобільного телефону, зокрема про дату, час та місце придбання пального чи інших товарів на АЗК SOCAR.

Водночас, із заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що здійснення транзакції з використанням відповідного облікового запису фіксується із зазначенням VIN, державного реєстраційного номера транспортного засобу або іншого ідентифікатора автомобіля, для заправлення якого придбавалося чи використовувалося пальне.

Отже, сам по собі факт здійснення певною особою або з використанням певного облікового запису транзакції на АЗК SOCAR у визначений час та у визначеному місці не підтверджує, що відповідне пальне було придбано або використано саме для автомобіля MERCEDES-BENZ GLE 350D, VIN НОМЕР_1 .

Заявником не наведено обставин та не надано доказів, які дозволяли б установити такий безпосередній зв`язок.

Більше того, зі змісту самої заяви вбачається, що в межах кримінального провадження № 12026100030000439, відомості про яке внесені до ЄРДР 27 лютого 2026 року, вже були отримані дані Комплексної системи відеоспостереження міста Києва за період з 01 по 23 березня 2026 року, відповідно до яких зафіксовано рух саме автомобіля MERCEDES-BENZ GLE 350D, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням особи, ідентифікованої як ОСОБА_1 .

Таким чином, як зазначає сам заявник, у межах кримінального провадження вже здійснювалося отримання інформації від третіх осіб щодо пересування конкретного транспортного засобу та його фактичного користувача, а старшим слідчим надано дозвіл на використання відповідних відомостей досудового розслідування.

При цьому заявником не обґрунтовано, з яких причин за наявності кримінального провадження та передбачених кримінальним процесуальним законом механізмів отримання речей, документів та відомостей, що мають значення для кримінального провадження, запитувана інформація, за умови її значення для такого провадження, не може бути отримана органом досудового розслідування у встановленому КПК України порядку та в подальшому використана заявником за наявності передбачених законом підстав.

Наявність кримінального провадження сама по собі не позбавляє заявника права звернутися із заявою про забезпечення доказів у порядку цивільного судочинства та не є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.

Разом із тим, наведені обставини мають значення для оцінки доводів заявника про те, що забезпечення доказів цивільним судом до подання позову є єдиним можливим способом збереження та отримання відповідної інформації. Такий довід матеріалами заяви не підтверджений.

Крім того, заявником не доведено, що отримання запитуваної інформації стане неможливим або істотно утрудненим після звернення з майбутнім позовом, у межах якого він матиме право заявити клопотання про витребування доказів відповідно до статті 84 ЦПК України.

Суд також враховує, що під час розгляду заяви представником ОСОБА_1 повідомлено про існування між ним та ПП «ТАЙКУН» інших правовідносин, у тому числі корпоративного характеру, та надано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 08 червня 2026 року про відкриття провадження у справі № 910/6004/26 за позовом до ПП «ТАЙКУН» про зобов`язання надати інформацію та провести аудит фінансової звітності.

Наведені обставини суд не оцінює з точки зору обґрунтованості вимог чи заперечень учасників відповідного корпоративного спору. Водночас, їх наявність свідчить про те, що правовідносини між ПП «ТАЙКУН» та ОСОБА_1 не обмежуються договором купівлі-продажу транспортного засобу від 11 червня 2025 року, а причини невиконання грошового зобов`язання за цим договором є спірними.

За таких обставин, твердження заявника про те, що наведена ним послідовність відчуження транспортного засобу та подальше користування ним ОСОБА_1 вже на цій стадії беззаперечно свідчать про фіктивність відповідних правочинів, узгодженість дій їх учасників та недобросовісність наступних набувачів, є передчасними.

Встановлення дійсного характеру правовідносин між сторонами, правової та економічної мети укладених ними правочинів, причин невиконання зобов`язань за договором, а також добросовісності наступних набувачів належить до предмета доказування у майбутньому спорі та не може бути здійснене судом наперед під час вирішення процесуального питання про забезпечення доказів.

Фактично зміст поданої заяви свідчить про прагнення заявника одержати до пред`явлення позову інформацію, до якої він не має самостійного доступу, та використати її для формування доказової бази майбутнього спору.

Однак забезпечення доказів та витребування доказів мають різну процесуальну мету. Неможливість самостійного отримання доказу може бути підставою для його витребування судом у порядку статті 84 ЦПК України, тоді як застосування спеціального інституту забезпечення доказів до подання позову потребує доведення додаткової обставини - реальної загрози втрати доказу або того, що його збирання чи подання згодом стане неможливим чи утрудненим.

Такої обставини заявником не доведено.

Окремо, суд враховує обсяг інформації, яку заявник просить витребувати. Вимога охоплює всі транзакції відповідного облікового запису за період з 11 червня 2025 року по теперішній час із зазначенням точного часу та місця їх здійснення, тобто значний масив персональних даних щодо активності та місць перебування фізичної особи.

Водночас заявником не обґрунтовано, яким чином кожна із запитуваних транзакцій пов`язана саме зі спірним транспортним засобом та чому для доведення обставин майбутнього спору необхідне отримання всієї історії операцій відповідного облікового запису за зазначений період.

За таких обставин, суд не встановив належного співвідношення між обсягом запитуваної інформації з обмеженим доступом та обставинами, для підтвердження яких заявник має намір її використати.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що заява про забезпечення доказів до подання позову має розглядатися судом, якому буде територіально підсудний майбутній спір, не ґрунтуються на положеннях цивільного процесуального закону. Частина четверта статті 116 ЦПК України не пов`язує територіальну підсудність заяви про забезпечення доказів, поданої до пред`явлення позову, з територіальною підсудністю майбутньої справи, а встановлює самостійний критерій її визначення - місцезнаходження засобу доказування або місце вчинення відповідної процесуальної дії.

Щодо клопотання заявника про розгляд заяви без повідомлення осіб, які можуть набути статусу учасників справи, суд також не вбачає належного обґрунтування передбачених частиною четвертою статті 118 ЦПК України підстав.

Заявник посилається на те, що повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може призвести до зміни їх подальшої поведінки та унеможливити фіксацію фактичного користування автомобілем.

Разом із тим предметом заявленого заходу забезпечення є передусім уже сформовані відомості про транзакції, здійснені у минулому та збережені в інформаційних системах ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ».

Заявником не наведено обставин, які б свідчили, що особи, яких він визначає майбутніми відповідачами, мають доступ до інформаційних систем ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» або можуть видалити, змінити чи іншим чином вплинути на збереження історичних відомостей про вже здійснені транзакції.

Тому посилання на можливу зміну ними своєї поведінки у майбутньому не свідчить про ризик втрати вже сформованих та таких, що перебувають у володінні третьої особи, даних.

Оцінивши наведені заявником обставини у сукупності, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності передбачених частиною першою статті 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Неможливість самостійного доступу ПП «ТАЙКУН» до конфіденційної інформації не є тотожною ризику втрати відповідного доказу, твердження про обмежений строк зберігання інформації документально не підтверджене, безпосередній зв`язок запитуваних транзакцій із користуванням саме спірним автомобілем не доведений, а обставини справи не свідчать, що одержання відповідних відомостей у подальшому в порядку, передбаченому процесуальним законом, стане неможливим або істотно утрудненим.

Отже, подана заява фактично спрямована на передчасне витребування та формування доказової бази майбутнього позову, що не відповідає меті інституту забезпечення доказів, визначеній статтею 116 ЦПК України.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 76, 77, 84, 116-118, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «ТАЙКУН» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.Є. Троян