Ухвала суду № 139940634, 21.09.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4971/26

2-о/703/166/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Волосовського В.В.

секретаря судового засідання Похітон Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Сміла цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перша Покровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме договору дарування житлового будинку, посвідченого 24 вересня 2004 року державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори Щиленком С.В., зареєстрованого в реєстрі за №2-886, на підставі якого заявнику належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що на підставі вказаного договору дарування житлового будинку, посвідченого 24 вересня 2004 року державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори Щиленком С.В., зареєстрованого в реєстрі за №2-886, вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вказує, що у вказаному договорі дарування житлового будинку, посвідченому 24 вересня 2004 року державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори Щиленком С.В., зареєстрованому в реєстрі за №2-886, міститься помилка, а саме неправильно зазначено її ім`я, вказано « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 ».

Внаслідок такої помилки виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім`я.

Наявність означеної помилки у правовстановлюючому документі є перешкодою у здійсненні розпорядження належним заявнику нерухомим майном та реалізації права на отримання компенсації за зруйноване майно.

Зокрема, заявник зазначила, що метою встановлення указаного факту є проведення реєстраційних дій, а саме державної реєстрації права власності на належний заявнику будинок у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, для отримання у подальшому компенсації за зруйноване майно, а саме будинок АДРЕСА_1 .

Таким чином заявник обґрунтовує необхідність встановлення даного юридичного факту. Посилаючись на ці обставини ОСОБА_1 звернулася до суду з означеною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвалою судді від 31 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

В судове засідання, призначене на 21 вересня 2026 року сторони не з`явились.

Заявник в судове засідання не з`явилася, однак звернулась до суду із заявою, в якій заявлені вимоги підтримує і просить їх задовольнити, а справу розглянути у її відсутність.

Представник заінтересованої особи Першої Покровської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Після відкриття провадження у справі встановлено, що заявник ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщених осіб та її фактичне місце перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25 вересня 2024 року № 7122-7002130453. Таким чином, встановлено, що вказана адреса є офіційно зареєстрованим місцем проживання заявника (а.с. 8).

Ознайомившись зі змістом поданої заяви та доданими до неї документами, суд приходить висновку про те, що заява не підсудна Смілянському міськрайонному суду Черкаської області, виходячи з такого.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як вбачається із матеріалів поданої заяви, місцем проживання та реєстрації заявника є: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної підсудності Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Так, за змістом п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Верховний Суд в постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 зазначив, що реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

З огляду на вказану позицію Верховного Суду, заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа не підсудна Смілянському міськрайонному суду Черкаської області. Відтак справу необхідно надіслати за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.

Суд зобов`язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Європейський суд з прав людини в рішеннях «Лавентс проти Латвії», «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» прийшов до правової позиції, що у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, враховуючи те, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, яке знаходиться поза межами територіальної юрисдикції (підсудності) Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, відтак, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного, керуючись положенням ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо розгляду справ належним і повноважним судом та п. 1 ч. 1 ст. 31, 258, 260, 316 ЦПК України, суддя,

постановив:

Передати цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перша Покровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 316, м. Черкаси, Черкаська область,18015).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.В. Волосовський