Ухвала суду № 139940439, 21.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8353/26

Провадження 2/711/4279/26

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження

17 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі: головуючого -судді Демчика Р.В., при секретарі Кобилки Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При подачі вказаного позову до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662.40 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 8944 від 07.08.2026 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 серпня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду.

17.08.2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про закриття провадження у сппаві у зв`язку з відсутністю предмету спору.

04.09.2026 року від представника позивача ТОВ «ФК «Єврокредит» Журавльова С.Г. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім того, у зв`язку із закриттям провадження по справі просить повернути сплачений судовий збір.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи за заявою позивача, яка подана його представником, про закриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази, суд приходить до наступних висновків.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Таким чином, суд вважає, що подану заяву про закриття провадження слід задовольнити, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).

Суд роз`яснює наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України. Так, ч. 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

При вирішенні заяви про закриття провадження у справі, судом враховані висновки Верховного Суду, що висвітлені у постанові від 20.09.2021 (справа №638/3792/20).

Що стосується вимог позивача про повернення сплаченого судового збору, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону № 3674-VІ.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, яке набрало законної сили, засвідчена належним чином.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що необхідно повернути позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2662 грн.40 коп., відповідно до платіжного доручення № 8944 від 07.08.2026 року, оскільки справа закрита на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - за відсутністю предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 13, 133, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» про закриття провадження у справі, - задовольнити.

Цивільну справу № 711/8353/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити провадженням у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Повернути платнику Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» (реквізити: Код ЄДРПОУ 40932411, адреса м.Дніпро пров.Ушинського, буд.1 офіс 105), за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору 2662 грн. 40 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 8944 від 07.08.2026 року, за подачу до Придніпровського районного суду м. Черкаси цієї позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий Р.В.Демчик