Ухвала суду № 139939802, 21.09.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/5045/26

1-в/572/762/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника заявника ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання можливості продовження примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6

розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-762/26/572/5045/26 заяву голови комісії лікарів-психіатрів Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сподахи Немирівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови комісії лікарів-психіатрів Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Подана заява обґрунтовується тим, що судовим рішенням щодо ОСОБА_6 застосовані примусові заходи медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, оскільки останній страждає хронічним психічним захворюванням : шизофренія параноїдна, безперервний перебіг, виражений апато-дисоціативний дефект, вчинив суспільно-небезпечне діяння.

В процесі лікування та реабілітаційно-лікувальних заходів у клінічній картині захворювання ОСОБА_6 не спостерігається достатньої стабілізації психічного стану хворого за психічним станом маловиразний, розмовний контакт малослівний, неохоче; судження нецілеспрямовані, недостатньо критичні; в часі орієнтований не точно, в місці та власній особистості достатньо; мислення не послідовне, паралогічне, із зісковзуванням та асоціативними розривами; емоційно сплощений, одноманітний; періодично галюцинує, заявляє про наявність сторонніх голосів; байдужий до скоєного суспільно-небезпечного діяння, свої переживання не розкриває, критика до свого стану, скоєного суспільно-небезпечного діяння відсутня, реальних планів на майбутнє не будує, режиму відділення дотримується формально, до реабілітаційних заходів не включається.

Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із посиленим наглядом до 6 місяців.

В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримала, дала пояснення відповідно до змісту заяви.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву спецзакладу, зазначає, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечує проти продовження лікування.

Захисник в судовому засіданні просить задоволити заяву, з урахуванням позиції самого ОСОБА_6 та висновку комісії лікарів.

Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 27 березня 2025 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.262 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, який продовжений до 6 місяців ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №476 від 15 вересня 2026 року, ОСОБА_6 встановлено діагноз : шизофренія параноїдна, безперервний перебіг, виражений апато-дисоціативний дефект.

В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів в клінічній картині захворювання не спостерігається достатня стабілізація психічного стану хворого.

Отже, враховуючи психічний стан ОСОБА_6 , комісія лікарів вважає, що останній продовжує виявляти суспільну небезпеку, через що потребує продовження примусових заходів медичного характеру зі посиленим наглядом.

Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров`я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність стійкої ремісії у стані ОСОБА_6 , з урахуванням наданого суду висновку комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.

Отже, суд дійшов висновку, що заява голови комісії Рівненської філії лікарів-психіатрів «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -

УХВАЛИВ :

Заяву голови комісії лікарів-психіатрів Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сподахи Немирівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом - задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 6 місяців.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя