Рішення № 139939053, 22.09.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 570/1757/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

22.09.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5529763 від 17 жовтня 2021 року в загальному розмірі 23 652 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 17 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" укладений Договір №5529763, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн, а позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту. Зазначає, що Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

29 листопада 2021 року між ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №29/11-1 від 29 листопада 2021 року, відповідно до якого ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у тому числі, за Договором про надання споживчого кредиту №5529763 від 17 жовтня 2021 року. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №5529763 від 17 жовтня 2021 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості становить 23 652 грн. 19 коп., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 10 000 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 13 470 грн., 160 грн. - інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. - нараховані 3% річних, а також судові витрати по справі: 13 000 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Представник позивача, згідно поданої заяви, просить провести розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи. Відзив на позову заяву не подала, будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 17 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" укладений Договір про надання споживчого кредиту №5529763, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн, а позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту. Зазначає, що Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

29 листопада 2021 року між ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №29/11-1 від 29 листопада 2021 року, відповідно до якого ТзОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у тому числі, за Договором про надання споживчого кредиту №5529763 від 17 жовтня 2021 року. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №5529763 від 17 жовтня 2021 року.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості становить 23 652 грн. 19 коп., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 10 000 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 13 470 грн., 160 грн. - інфляційних втрат, 22 грн. 19 коп. - нараховані 3% річних, а також судові витрати по справі: 13 000 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В результаті не виконання умов кредитного договору, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що суд вважає доведеним та документально підтвердженим. Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до правової позиції ВС, що міститься у постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22, касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у зв`язку з введенням в дію в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 року неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних), за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Довідки-розрахунку, за невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за Договором, позивачем нараховано 3% відсотки річних та інфляційні втрати, що є безпідставним.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 23 470 грн., без нарахованих 3% відсотків річних та інфляційні втрат.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та є справедливим по відношенню до обох сторін.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справ № 755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, понесені ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

На підставі викладеного, суд, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин позов, в частині стягнення судових витрат, підлягає задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №5529763 від 17 жовтня 2021 року у розмірі 23 470 ( двадцяти три тисячі чотириста сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, а саме: 4 000 (чотири тисячі) грн. - витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одна дві) грн. 89 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Корецьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, зареєстроване місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.А. Загородько