Постанова № 139939032, 22.09.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2886/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Чорний І.А., розглянувши матеріали, які надійшли які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

14 серпня 2026 року о 01 годині 05 хвилин по Алеї Випускників в м. Здолбунів неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, визнав.

Законний представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, не заперечила.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов`язані з керуванням транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно п.п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім власного визнання вини неповнолітнім ОСОБА_1 , його вина у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №745151 від 14 серпня 2026 року, де викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення; відеозаписом з камер працівників поліції, а також іншими матеріалами справи.

Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

За таких обставин, вважаю, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Тобто, вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Оцінюючи докази в сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, приймаючи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 126, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на рахунок (IBAN): UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст.308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.308 КУпАП).

Постанова суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Чорний