Рішення № 139938420, 22.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/173/26

Провадження № 2/681/416/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року позивач ТОВ «Коллект Центр» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договорами в загальній сумі 49 357,33 грн, судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 16 000 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що 22.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 укладено Договір № 2102120647535, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит в сумі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.

23.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір №2102304242832, за умовами якого Товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит в сумі 1 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.

01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі - ТОВ «Вердикт капітал») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2102120647535 та №2102304242832.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь Товариства права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Таким чином, Товариство наділено правом вимоги до відповідачки за вищевказаними договорами.

Відповідачка не виконала зобов`язання за договорами, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитними договорами: №2102120647535 від 22.01.2021 у загальному розмірі 34 675,21 грн, із яких 2 711,36 грн заборгованість за кредитом, 31 963,85 грн заборгованість за процентами та №2102304242832 від 23.01.2021 у загальному розмірі 14 682,12 грн, яка складається з 1 200 грн заборгованість за кредитом, 13 482,12 грн заборгованість за процентами.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаними договорами та судові витрати.

Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

17.03.2026 представниця відповідачки адвокатка Возна Ж.А. подала до суду відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що між відповідачкою та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» укладено два кредитні договори: № 2102304242832 від 23.01.2021 на суму 1 200,00 грн та № 2102120647535 від 22.01.2021 на суму 3 000,00 грн. Відповідачка зазначає, що договори є строковими та укладені на термін 15 та 16 календарних днів відповідно.

Зазначає, що умови кредитного договору мають бути чіткими та зрозумілими, а нечіткі або двозначні положення договору зі споживачем фінансових послуг підлягають тлумаченню на користь споживача. Тому, на її думку, проценти підлягають нарахуванню лише за визначений договором строк кредитування, а саме за 15 днів у розмірі 360,00 грн, за 16 днів 672,00 грн.

Вважає, що нарахування процентів за 365 днів користування кредитними коштами у розмірі, який майже у десять разів перевищує суму отриманого кредиту, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. Зазначає, що нараховані позивачем проценти у розмірі 45 445,97 грн нараховані поза межами строку кредитування та не відповідають умовам укладених договорів і вимогам законодавства.

Крім того, відповідачка заперечує факт укладення кредитних договорів в електронній формі, зазначаючи про відсутність доказів того, що саме вона застосовувала ідентифікатор електронного підпису, отримувала одноразовий ідентифікатор та була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Також відповідачка вважає, що з огляду на характер спірних правовідносин, малозначність справи та розмір заявленої до стягнення заборгованості, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та підлягає зменшенню.

23.03.2026 представниця позивача подала відповідь на відзив, у якій просила позов задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що кредитні договори укладені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, зокрема шляхом заповнення відповідачкою заявки, введення одноразового ідентифікатора та зазначення реквізитів банківської картки. Ідентифікація відповідачки здійснювалася в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, у тому числі за допомогою BankID НБУ. Вважає, що вчинені відповідачкою дії та часткове погашення заборгованості підтверджують укладення договорів і прийняття їх умов.

Стверджує, що відповідачка не надала доказів ненадходження кредитних коштів, хоча мала можливість отримати та подати відповідні відомості з банківських рахунків.

Щодо розміру заборгованості зазначила, що надані розрахунки містять дані з чого складається заявлена сума заборгованості, підстави та періоди нарахування. Вказала, що за договорами передбачено строки кредитування 1 рік, а проценти нараховані саме за період дії договору.

Також заперечила проти зменшення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що відповідачка не довела їх неспівмірності зі складністю справи та не надала належних доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 22 січня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2102120647535, який підписано відповідачкою шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором R9 (а.с.16-18).

Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.

Згідно з п.1.3. договору, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п.1.4. договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,4 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9. договору).

Згідно з п.1.5., 1.6. договору, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», ще має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до договору про надання фінансових послуг № 2102120647535 від 22 січня 2021 року, сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит у розмірі 3 000 грн та сплатити проценти у розмірі 672 грн (а.с. 23).

По кредитному договору сторони узгодили графік платежів, що є Додатком №2 до кредитного договору (а.с 24). Відповідачка також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, що є Додатком №3 до кредитного договору (а.с. 25), у якому зазначено сума кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, та інші умови, які відповідають тим, що зазначені у договорі про надання фінансових послуг №2102120647535 від 22 січня 2021 року. Вказані документи, підписані ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором R9.

Факт перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 3 000 грн від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором про надання фінансових послуг №2102120647535 від 22 січня 2021 року підтверджується листом ТОВ ФК «Вей фор пей» від 08 грудня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Вей фор пей»» підтвердило, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» було здійснено наступний переказ коштів: номер карти: НОМЕР_1 , власник карти (емітент): банк Commercial Bank Privatbank, категорія карти:Visa, час запиту: 22.01.2021 08:48:59, номер договору згідно з інформацією від кредитора: 2102120647535, сума: 3 000, валюта: UAH (а.с.31).

За розрахунком заборгованості за кредитним договором №2102120647535 від 22.01.2021, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 за період з 22.01.2021 по 30.11.2021 становить 23 861,23 грн (а.с.19-21).

Крім того, 23 січня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2102304242832, який підписано відповідачкою шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором «Z2» (а.с.9-11).

Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 1 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.

Згідно з п.1.3. договору, орієнтовний строк повернення кредиту 15 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п.1.4. договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9. договору).

Згідно з п.1.5., 1.6. договору, у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», ще має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до договору про надання фінансових послуг № 2102304242832 від 23 січня 2021 року, сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит у розмірі 1 200 грн та сплатити проценти у розмірі 360 грн (а.с. 48).

По кредитному договору сторони узгодили графік платежів, що є Додатком №2 до кредитного договору (а.с. 72). Відповідачка також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту (а.с. 84-85), що є Додатком №3 до кредитного договору, у якому зазначено сума кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, та інші умови, які відповідають тим, що зазначені у договорі про надання фінансових послуг №2102304242832 від 23 січня 2021 року. Вказані документи, підписані ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором «Z2».

Відповідно до даних довідки ТОВ «Вей фор пей» від 08.12.2025 було успішно перераховано кредитні кошти у розмірі 1 200 грн на картку № НОМЕР_1 , номер договору згідно з інформацією від кредитора 2102304242832 (а.с.104).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2102304242832 від 23.01.2021, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 за період з 23.01.2021 по 30.11.2021 становить 9 804 грн (а.с. 12-14).

Крім цього, згідно з інформацією АТ КБ «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-260402/116788-БТ від 10 квітня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду від 01 квітня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також АТ КБ «Приват Банк» надало виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 22.01.2021 по 30.01 2021, з якої вбачається, що на вищевказану картку було здійснено зарахування переказу 22.01.2021 в сумі 3 000 грн та 23.01.2021 в розмірі 1 200 грн (а.с. 144-145).

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №2102120647535 від 22 січня 2021 року та №2102304242832 від 23 січня 2021 року (а.с.36-44).

Відповідно до Реєстру боржників від 03.12.2021 до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами: №2102120647535 від 22 січня 2021 року в розмірі 23 861,23 грн, з яких: 2 711,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 146,87 грн. - заборгованість за процентами; №2102304242832 від 23 січня 2021 року в розмірі 9 804 грн, з яких: 1 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 604 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 49-54)

За розрахунками заборгованості, складених ТОВ «Вердикт капітал», за кредитними договорами: №2102120647535 від 22 січня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 34 675,21 грн, з яких: 2 711,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 149,87 грн - заборгованість за відсотками, 10 813,98 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за період з 01 грудня 2021 року по 21 січня 2022 року; №2102304242832 від 23 січня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 14 682,12 грн, з яких: 1 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 604 грн - заборгованість за відсотками, 4 878,12 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за період з 01 грудня 2021 року по 21 січня 2022 року. Заборгованість нараховано у межах річного строку дії кредитної договору (а.с.33).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 55-65).

Відповідно до даних додаткової угоди №6 від 19.11.2024 до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 та витягу із змін в реєстрі боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2102120647535 від 22 січня 2021 року в розмірі 34 675,21 грн, з яких: 2 711,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 31 963,85 грн - заборгованість за процентами. Крім того за даними витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2102304242832 від 23 січня 2021 року в розмірі 14 682,12 грн, з яких: 1 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 482,12 грн - заборгованість за процентами (а.с. 66-68, 74-82).

Відповідачка усунулася від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість за вищевказаними кредитними договорами.

Вирішуючи відповідність заявлених позовних вимог законодавчим нормам суд зазначає про таке.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що договори про надання фінансових послуг від 22.01.2021 №2102120647535 та 23.01.2021 №2102304242832 підписано відповідачкою з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується даними кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачкою на вебсайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачкою та первісним кредитором не було б укладено.

Отримання відповідачкою кредиту за вищевказаними договорами у сумі 3 000 грн та 1 200 грн підтверджено листами ТОВ ФК «Вей Фор Пей» та випискою АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання цих коштів на свій картковий рахунок від позикодавця на підставі кредитних договорів, не обґрунтувала та не довела інші підстави набуття нею цих коштів.

Кредитні договори містять персональні дані відповідачки, зокрема, РНОКПП, серію та номер паспорта громадянина України, зареєстроване місце проживання, електронну адресу, номер телефону, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний самою відповідачкою під час укладення договору.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк його дії.

Крім того відповідачкою не спростовано надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин щодо виникнення між сторонами кредитних відносин, зокрема, не надано доказів, що ОСОБА_1 не є власницею банківської картки, на яку надавались кредитні кошти, або факту їх ненадходження.

Наведене вище спростовує доводи відповідачки про недоведеність факту укладення кредитних договорів.

Твердження відповідачки щодо нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договорів є безпідставними, оскільки відповідно до умов укладеного договору, визначено два окремих строки кредитування, орієнтовний строк повернення кредиту 16 та 15 днів, який передбачає право позичальника користуватися пільговими умовами договору, а саме пільговими відсотками за користування кредитними коштами та граничний строк користування - 1 рік (365 днів).

Тобто, договорами передбачено та погоджено сторонами граничний строк користування кредитними коштами - 1 рік, в межах якого і було здійснено нарахування відсотків, оскільки, позичальниця не скористалася своїм право щодо повернення кредитних коштів у рекомендований (пільговий) строк, тобто у строк найнижчої відсоткової ставки за користування.

Однак відповідачка кредитні кошти протягом 16 та 15 днів не повернула, тому кредитодавець продовжив нараховувати позичальниці проценти за користування кредитними коштами в межах граничного строку кредитування один рік, тобто до 22.01.2022 та 23.01.2022 відповідно.

Відтак, період у який нараховувалися відсотки є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів.

Щодо доводів відповідачки про те, що сума заборгованості за процентами, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності суд зазначає наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; аб о договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (ч.4 ст. 18 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем дотримано вимоги ст.ст. 1048, 1056 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитними коштами та визначено за спільною згодою сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 справа №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) встановлено, що за відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить висновку, що оскільки відповідачкою відповідних позовних вимог не заявлено, суд не вправі зменшувати розмір процентів за користування кредитом з підстав їх невідповідності принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03 липня 2024 року у справі № 760/11927/16 (провадження № 61-3985св24) зазначив, що належним чином дослідити поданий стороною розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні власний розрахунок є процесуальним обов`язком суду.

Встановлено, що у договорі про надання фінансових послуг № 2102120647535 від 22 січня 2021 року сторони, зокрема, передбачили: проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,24% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 1.4; в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «б» пункту 1.4; г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «в» пункту 1.4; д) тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4); граничний строк кредитування (строк дії договору) - 1 рік (пункт 1.9). У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до договору про надання фінансових послуг № 2102120647535 від 22 січня 2021 року, сторони погодили, що ОСОБА_1 строком на 365 днів зобов`язується повернути кредит у розмірі 3 000 грн та сплатити проценти у розмірі 672 грн.

Також у договорі про надання фінансових послуг № 2102304242832 від 23 січня 2021 року сторони, зокрема, передбачили: проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сп лати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 1.4; в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «б» пункту 1.4; г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у підпункті «в» пункту 1.4; д) тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4); граничний строк кредитування (строк дії договору) - 1 рік (пункт 1.9). У заяві-анкеті (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до договору про надання фінансових послуг № 2102304242832 від 23 січня 2021 року, сторони погодили, що ОСОБА_1 строком на 365 днів зобов`язується повернути кредит у розмірі 1 200 грн та сплатити проценти у розмірі 360 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 672 грн за договором № 2102120647535 від 22 січня 2021 року та в сумі 360 грн за договором № 2102304242832 від 23 січня 2021 року.

У зв`язку з вищевикладеним судом встановлено, що за договором № 2102120647535 від 22 січня 2021 року відповідачка була зобов`язана повернути кредит та сплатити проценти в сумі 3 672 грн, а за договором № 2102304242832 від 23 січня 2021 року в розмірі 1 560 грн, що в загальному розмірі становить - 5 232 грн. Натомість з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 сплатила за кредитними договорами заборгованість в розмірі 6 872,68 грн (зокрема за договором від 22.01.2021 в сумі 4 082,6 грн та за договором від 23.01.2021 в сумі 2 790,08 грн).

Тож з врахуванням сплачених відповідачкою коштів на погашення заборгованості за кредитними договорами, зобов`язання за цими договорами відповідачкою повністю виконано, підстави для задоволення позову відсутні.

За наведених обставин позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитними договорами задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» відмовлено, понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідачки не підлягають.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф.306, м. Київ, поштовий індекс 01133;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько