Рішення № 139937322, 22.09.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5357/26

Провадження № 2/484/3838/26

Рішення

іменем України

22.09.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Максютенко О.А,

за участі секретаря судового засідання Завірюха В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

встановив

ФОП ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в загальному розмірі 20160.37 грн та судових витрат в розмірі 8331.20 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржника за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно нарахування за надані послуги, за період з вересня 2019 по грудень 2023 рік, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок за вказаною адресою № НОМЕР_1 відкритий на ім`я відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного особового рахунку, за період з вересня 2019 по грудень 2023, розмір заборгованості за надані послуги становить 14875.32 грн.

Відомостями про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 підтверджується, що за лічильником кубічний метр води розраховано відповідано до встанровлених тарифів ВК Первомайської міської ради.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є відповідач по справі з 2017 року.

Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , який є правонаступником КП «Первомайськводоканал», в зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості, в сумі 20160.37 грн яка складається з 14875.32 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги в період з вересня 2019 по грудень 2023, інфляційних втрат, в розмірі 4137.00 рн, 3% річних, в розмірі 148.05 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 8331.20 грн, з яких 1331.20 грн судовий збір та 7 тис грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.08.026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

09.09.2026 року представник відповідача до суду надав відзив на позовну заяву, де просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Позов не визнав. У відзиві зазначив, що позивач не довів початкового сальдо та неврахував оплати за вересень 2021 року, лютий 2022 року, необгрутовано нарахував кількість спожитого обсягу послуг. Зазначив, що має окремий лічильник зовнішнього споживання (поливу), позивач припустився помилки в розрахунку заборгованості.

Нарахування за надані послуги за 01.09.2021-09.02.2026 розпочинається з суми 578,40 грн за вересень 2021 року, однак жодного належного первинного документа, який пояснював би походження саме цієї суми, до позову не додано. У самому розрахунку немає послідовного розкриття попередніх нарахувань, показників лічильника, виставлених рахунків та оплат, з яких могло б утворитися таке сальдо. Кожний наступний місяць розрахунку позивача механічно переносить попереднє сальдо. Помилка у вихідному залишку автоматично спотворює всі наступні проміжні та кінцеві показники. Відповідач подає копії двох платіжних документів за лютий 2022 року, які не знайшли відображення у розрахунку позивача. В розрахунку позивача міститься помилка за грудень 2022 року. У ньому одночасно для водовідведення та водопостачання зазначено кількість 317,58 м, що призводить до нарахування 6431,00 грн. за водовідведення та 8669,93 грн. за водопостачання. Саме після цієї операції сальдо, яке до цього було кредитовим/незначним, різко перетворюється на багатотисячну заборгованість.

Облік споживання води здійснювався за допомогою двох засобів обліку, які мають різне функціональне призначення. Основний (загальний) лічильник обліковує весь обсяг води, фактично спожитої за вказаною адресою, у тому числі воду, яка використовується для побутових потреб та для зовнішнього споживання (поливу). Показники цього лічильника не є додатковим обсягом спожитої води та не підлягають додаванню до показників основного лічильника, оскільки відповідний обсяг води вже врахований основним засобом обліку. Функціональне призначення другого лічильника полягає саме у визначенні тієї частини загального обсягу спожитої води, яка була використана для поливу та, відповідно, не надходила до системи централізованого водовідведення. При проведенні розрахунків різниця показників лічильника зовнішнього споживання за відповідний розрахунковий період повинна враховуватися при визначенні обсягу послуги з водовідведення, тобто виключатися із загального обсягу води, за який здійснюється нарахування плати за водовідведення.

11.09.2026 року представник позивача через систем «Електронний суд» надала відповіді на відзив, де повністю заперечив твердження відповідачки. Усі платежі, квитанції та інші документи про оплату, на які посилається відповідач у додатках до відзиву, співставлені позивачем з даними акта нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 . За результатами такого співставлення встановлено, що зазначені відповідачем платежі відображені в акті нарахувань первісного кредитора та враховані при визначенні поточного сальдо за відповідні розрахункові періоди.

Посилання відповідача на нібито неврахування оплат не може ґрунтуватися виключно на наявності у нього повідомлень, навіть не квитанцій про сплату на рахунок Комунального підприемства КП «Первомайськводоканал» . Необхідним є доведення того, що конкретні платежі фактично не були відображені в обліку. Натомість дані акта нарахувань свідчать про протилежне усі платежі, на які посилається відповідач, відображені у відповідних розрахункових періодах та враховані при визначенні залишку заборгованості.

Відповідач повторно намагається використати ті самі оплати як підставу для зменшення заборгованості.

Посилання відповідача на те, що окремі цифри, наведені в акті нарахувань, не відповідають його власному уявленню про послідовність показників одного лічильника, є помилковим, оскільки відповідач порівнює сумарний обсяг нарахованої послуги з індивідуальним накопичувальним показником окремого засобу обліку. При цьому для нарахування вартості послуги централізованого водопостачання застосовувалася однакова вартість послуги 27,30 грн за 1 куб. м. Отже, для визначення вартості фактично наданої послуги вирішальне значення має встановлений обсяг спожитої води та застосування до нього відповідного тарифу, а не припущення відповідача про те, що загальна кількість кубічних метрів повинна відповідати показнику лише одного з двох наявних лічильників.

Відповідач сам у відзиві визнає наявність двох засобів обліку, однак при формуванні власного контррозрахунку фактично надає власне тлумачення їх функціонального призначення та порядку врахування показників. Такий односторонній контррозрахунок не може мати переваги над даними первинного обліку первісного надавача послуг та актом зміни показників засобів обліку.

Акт нарахувань є документом, що відображає рух нарахувань та оплат за особовим рахунком, а не актом фіксації показників одного конкретного засобу обліку. Саме тому сумарна кількість нарахованого обсягу води не може ототожнюватися з показником лічильника №180144 або лічильника №0106474 станом на певну дату. Факт наявності двох засобів обліку прямо підтверджується актом зміни показників лічильника, в якому зазначено лічильник №180144 із пломбою №162589 та лічильник №0106474 із пломбою №183006101.

За таких обставин твердження Відповідача про те, що показник, наведений у документах Позивача, є неможливим через те, що він перевищує або не відповідає показнику одного з лічильників, є наслідком неправильного порівняння різних за змістом облікових показників. При цьому застосування єдиного тарифу на послугу централізованого водопостачання у розмірі 27,30 грн за кубічний метр забезпечує можливість визначення вартості послуги виходячи із загального встановленого обсягу споживання. Сам факт існування двох лічильників не означає, що відповідні нарахування є подвійними або помилковими.

Предметом позовної вимоги щодо основного боргу є саме заборгованість у розмірі 14 875,32 грн, що утворилася за період з грудня 2022року по грудень 2023 року включно.

Конкретизація періоду виникнення вже заявленої до стягнення суми не означає зміни самого предмета спору, оскільки позивач не заявляє нової вимоги та не збільшує розмір основної заборгованості.

Доводи відповідача про неправильність розрахунку заборгованості ґрунтуються переважно на власному трактуванні даних двох засобів обліку та припущенні про неврахування платежів.

15.09.2026 року представник відповідача надав через систему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, де просив в задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов такого висновку.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

02.02.2026 відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради . (код 42700456) станом на 31.03.2025р

Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026, ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.

Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026 підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.

Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.

09.02.2026 на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11205697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2911,636,44 грн.

Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_5 , є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на яку було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Набуття у власність зазначеного житлового будинку відповідачем підтверджено інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що відповідачу на прав власності належить зазначений житловий будинок на підставі договору дарування, серія та номер:4471, виданий 13.00.2017 року приватним нотаріусом первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області.

Фактичне споживання води відповідачем за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року підтверджується матеріалами справи.

Відповідно виписки з нарахування за надані послуги за адресою АДРЕСА_1 за особовим рахунком НОМЕР_1 у період з грудня 2022 року по грудень 2023 року, відбувалось за встановленими нормами.

Надані оплати відповідачем до відзиву враховані в розрахунку заборгованості.

Згідно з наданими позивачем розрахунками за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року відповідач має заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 14 875.32 грн Також позивачем нараховано 4137 грн інфляційних втрат та 148.05 грн 3% річних.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (стаття 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Як встановлено судом ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі вище наведеного.

Таким чином, позивач отримавши право вимоги за результатами електронного аукціону, має право звернення до суду з вказаним позовом до боржника ОСОБА_2 , як власників майна житлового будинку на період нарахування заборгованості.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на зазначене можна зробити висновок, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на водопостачання та водовідведення, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна , а тому несе відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, з послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року.

Відповідно до статті 12 ЦПК України судочинство у судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Відсутність споживання відповідачами послуг з водопостачання та водовідведення може бути засвідчена актом обстеження за період нарахування боргу, таких доказів відповідач не надав.

Не може бути належним доказом на підтвердження відсутності заборгованості наданий відповідачем про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки довідки видані зовсім іншим підприємством, «Первомайське управління водопроведення-каналізаційного господарства», тобі як послуги надавало підприємство КП «Первомайськводоканал», борги якого були викуплені позивачем, як зазначено вище.

Також, суд зазначає, що надані позивачем повідомлення з розрахункової книжки, як доказ оплати не підтверджують оплату послуг з водопостачання.

Пунктом 50 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (Правила) визначений обов`язок Виконавця (Відповідача) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до КП «Первомайськводоканал» із заявою про здійснення звірки, як то передбачено пунктом 50 Правил.

Зважаючи на викладене, правильність нарахування позивачем боргу відповідачем не спростовано.

Отже, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з відповідача підлягають задоволенню.

Згідно із частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року, крім продажу дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма прив`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі, правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, а також процесуальними правами кредитора.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у позивача, як у нового кредитора, до якого перейшло право вимоги, виникло право на стягнення визначених статтею 625 ЦК України нарахувань на прострочену заборгованість за надані послуги, що передбачено ЦК України та договором про відступлення права вимоги, а тому такі вимоги також підлягають задоволенню.

Оскільки, неправомірними діями відповідача, позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Вирішуючи питання судових витрат суд зазначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

За такого, з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позову.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесених ним при розгляді справи.

Позивач просить тягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 тис грн, документальне підтвердження витрат позивач відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому дане стягнення судом не вирішується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 81, 89, 263-265, 268, 274-279,354 ЦПК України, суд

ухвалив

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути в ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14875.32 грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року; 4137.00 грн інфляційних втрат та 148.05 грн трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1331.20 грн судового збору.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.09.2026.

Відомості про учасників справи:

позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

представник позивача - Масюкова Карина Андріївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя: