Рішення № 139937283, 15.09.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/436/26

Провадження № 2/483/514/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

15 квітня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.cоm.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1524-5070, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з яким відповідач був попередньо ознайомлений. На виконання вимог договору, відповідачу ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А7158 для підписання кредитного договору та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 10000 грн., строком кредитування 365 днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладеним, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Також додатковими угодами № 1 від 20 березня 2025 року, № 2 від 19 квітня 2025 року, № 3 від 26 квітня 2025 року, № 4 від 27 квітня 2025 року, № 5 від 11 травня 2025 року, № 6 від 01 червня 2025 року, № 7 від 02 червня 2025 року, № 8 від 05 червня 2025 року, № 9 від 26 червня 2025 року, № 10 від 11 липня 2025 року, № 11 від 13 липня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1524-5070 від 11 березня 2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 2000 грн., 6000 грн., 2200 грн., 2300 грн., 4200 грн., 2000 грн., 3500 грн., 1500 грн., 3400 грн., 5000 грн., 3600 грн. відповідно до вказаних дат. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та відсотків, в зв`язку з чим, станом на 24 лютого 2026 року за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 71696 грн. 70 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 19995 грн. 45 коп., заборгованості за нарахованими процентами 31352 грн. 45 коп., заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України 19058 грн. 80 коп. та заборгованість по комісії 1290 грн., позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 71696 грн. 70 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

01 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шелудько О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження підписання кредитного договору та додатків до нього з боку позичальника, а також до позовної заяви не додано жодного документу, який би підтверджував додержанням позивачем процедури верифікації відповідача за допомогою технології BankID або іншим способом, до підписання договору або під час його підписання, передбаченої як чинним законодавством, так і положенням Правил відкриття кредитної лінії, договору № 1524-5070 від 11 березня 2025 року. Таким чином, позивачем не було доведено належними доказами підписання кредитного договору, що є предметом спору в даній справі, та відсутні будь які документи, які б підтверджували проведення процедури верифікації клієнта, що свідчить про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а тому, надані позивачем докази мають бути визнані судом як неналежні докази. На обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем надані копія кредитного договору, складений ним розрахунок заборгованості за цим договором, які, за умови відсутності інших доказів у справі, а саме, первинних документів, оформлених відповідно до вимог ст. 9 Закону України «'Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (виписки з особового рахунку клієнта та ін.), не можуть бути оцінені судом як належні і достатні докази в підтвердження факту наявності заборгованості у відповідача та її розміру. Умови договору №1524-5070 від 11.03.2025 р., яким передбачено сплату комісійної винагороди за видачу кредиту є нікчемними. Також представником відповідача зазначено, що розрахунок штрафу проведений позивачем в період дії в Україні воєнного стану, а тому враховуючи наведені приписи чинного законодавства, позовна вимога Позивача про стягнення відсотків, тобто штрафних санкцій, за кредитним договором № 1524-5070 від 11 березня 2025 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором в розмірі 59776 грн. 75 коп. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки сума заборгованості за відсотками перевищує 50% суми заборгованості за кредитом. Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів процентів у розмірі 59 776 грн. 75 коп. не є співрозмірною сумі заявленої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000 грн. за договором №1524-5070 від 11.03.2025 р., оскільки суперечить ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦПК України, принципам розумності та добросовісності, а відтак є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів за користування кредитними коштами. Відповідач є військовослужбовцем, який перебуває з 21 червня 2024 року по теперішній час на військовій службі за контрактом під час дії особливого періоду. Пунктом 15. ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються , крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Посилаючись на викладене представник відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

11 червня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких представник зазначила, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» погоджено та направлено 09 червня 2026 року індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості відповідачу ОСОБА_1 та йому запропоновано сплатити частину суми заборгованості за кредитним договором №1524-5070 у розмірі 22657 грн. 85 коп. до 09 липня 2026 року, після сплати вказаної суми, товариством буде припинено дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.

05 серпня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі від 04 серпня 2026 року, в яких представник просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору №1524-5070 від 11 березня 2025 року та додаткових угод до нього відповідачу було надано кредитні кошти у загальному розмірі 45700 грн. Відповідачем протягом строку користування кредитом було здійснено оплату за кредитним договором у розмірі 63485 грн. 05 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Отже, відповідачем було погашено тіло кредиту в повному обсязі. Щодо інших нарахувань по кредитному договору то представником відповідача зазначено, що в позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість: 31352 грн. 45 коп. за процентами; 19058 грн. 80 коп. за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1290 грн. заборгованість по комісії. Відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено докази про проходження ним військової служби з 21 червня 2024 року по теперішній час за контрактом під час дії особливого періоду, а саме, було надано посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 та довідку про проходження служби від 02 серпня 2024 року № 627/4501. В такому випадку відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач звільняється від сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за весь період користування кредитом. Щодо нарахувань комісії за надання кредиту, відповідачем було надано у відзиві свої заперечення, а саме, оскільки в кредитному договорі не надано детального переліку послуг, за які кредитором стягується комісія, тому положення договору про стягнення комісії за надання кредиту є нікчемним. Отже, враховуючи дані пояснення та надані у відзиві заперечення проти позовних вимог, представник відповідача посилається на те, що відповідачем погашена заборгованість за тілом кредиту у повному обсязі, а заборгованість за іншими зобов`язаннями не підлягає стягненню, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача до позовної заяви до дав клопотання в якому просив розглянути справу без його участі та крім того, в ньому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Котелевський К.В., до суду надав клопотання в якому просив розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, за наявними у справі матеріалами, а також в ньому зазначив, що позицію викладену у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях від 04 серпня 2026 року підтримує в повному обсязі та у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 просив відмовити в повному обсязі.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1524-5070 на суму 10000 грн., строком кредитування 365 днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (а.с. 11-29).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.cоm.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Додатковими угодами № 1 від 20 березня 2025 року, № 2 від 19 квітня 2025 року, № 3 від 26 квітня 2025 року, № 4 від 27 квітня 2025 року, № 5 від 11 травня 2025 року, № 6 від 01 червня 2025 року, № 7 від 02 червня 2025 року, № 8 від 05 червня 2025 року, № 9 від 26 червня 2025 року, № 10 від 11 липня 2025 року, № 11 від 13 липня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1524-5070 від 11 березня 2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 2000 грн., 6000 грн., 2200 грн., 2300 грн., 4200 грн., 2000 грн., 3500 грн., 1500 грн., 3400 грн., 5000 грн., 3600 грн. (зв. бік а.с. 66-109).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено договором про відкриття кредитної лінії № 1524-5070, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7159 (а.с. 30), довідкою про перерахування суми кредиту від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів EasyPay по ID платежу № 1571894312 від 11 березня 2025 року на суму 10000 грн., ID платежу № 1576929173 від 20 березня 2025 року на суму 2000 грн., ID платежу № 1638492779 від 11 липня 2025 року на суму 5000 грн., ID платежу № 1639172283 від 13 липня 2025 року на суму 3600 грн., ID платежу № 1593178559 від 19 квітня 2025 року на суму 6000 грн., ID платежу № 1596881636 від 26 квітня 2025 року на суму 2200 грн., ID платежу № 1597326161 від 27 квітня 2025 року на суму 2300 грн., ID платежу № 1604993652 від 11 травня 2025 року на суму 4200 грн., ID платежу № 1616373910 від 01 червня 2025 року на суму 2000 грн., ID платежу № 1617019540 від 02 червня 2025 року на суму 3500 грн., ID платежу № 1618626199 від 05 червня 2025 року на суму 1500 грн., ID платежу № 1630082019 від 26 червня 2025 року на суму 3400 грн., на номер картки НОМЕР_2 (а.с. 60-65, 110).

Разом з тим, відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1524-5070 від 11 березня 2025 року, згідно з яким станом на 24 лютого 2026 року загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 71696 грн. 70 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 19995 грн. 45 коп., заборгованості за нарахованими процентами 31352 грн. 45 коп., заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України 19058 грн. 80 коп. та заборгованості по комісії 1290 грн. (а.с. 111-115).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.cоm.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1524-5070 від 11 березня 2025 року та додаткові угоди, укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитом, суд зазначає наступне.

З наданої до суду представником відповідача, копії посвідчення офіцера НОМЕР_1 від 21 червня 2024 року та довідки про проходження служби вих. № 627/4501 від 02 серпня 2024 року військової частини НОМЕР_3 вбачається, що лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 21 червня 2024 року по теперішній час (а.с. 170-171).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 травня 2014 року № 1275-VII (зі змінами) передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З аналізу змісту вказаної вище норми законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 21 червня 2024 року по теперішній час, з моменту укладення контракту звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, зокрема, по сплаті відсотків та неустойки за користування кредитними коштами. Відтак, нарахування до стягнення з відповідача відсотків по кредиту, є таким, що суперечитиме приписам ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилання представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо нікчемності договору в частині нарахування комісії не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Отже, дії кредитодавця щодо встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту є правомірними.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 19058 грн. 80 коп., суд дійшов наступного.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, якщо на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу проценти на підставі ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи викладенні обставини, а також, що відповідачем грошові кошти було отримано, проте в порядку та на умовах передбачених кредитним договором в повному обсязі не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 21285 грн. 45 коп., з яких 19995 грн. 45 коп. заборгованість за кредитом та 1290 грн. заборгованість по комісії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 790 грн. 41 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, в рахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1524-5070 від 11 березня 2025 року 21285 (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) гривень 45 копійок, з яких: 19995 грн. 45 коп. заборгованість за кредитом, 1290 грн. заборгованість по комісії, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 790 (сімсот дев`яносто) гривень 42 копійки.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: