Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 465/4853/26
Провадження № 2/465/4316/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21.09.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участі секретаря судового засідання Балаболки В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КІНЕСКОП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Представник позивача - адвокат Ярош Владислав Вікторович звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ, позивач) «Кінескоп» заборгованості в загальному розмірі 25 057,40 грн, що складається із: 20 756,40 грн. заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території; 4 301,00 грн. заборгованості за внесок на закупівлю, встановлення та налаштування лічильника води.
Позов мотивовано тим, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обслуговуванні ОСББ «Кінескоп». Відповідач, як власник нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 51,8 кв.м., користується послугами позивача, однак внесків на утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, що порушує права позивача. Внаслідок несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та внеску на закупівлю, встановлення та налаштування лічильника води, у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 25 057,40 грн., яку позивач просить стягнути за рішенням суду.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони.
Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 10.06.2026 направлена відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, скерованим за місцезнаходженням майна за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням №R06197490052.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, вважається врученою відповідачу.
Позивач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, натомість у прохальній частині позову просив розглянути справу в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника позивача. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, за місцезнаходженням майна за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням №R06197490052 та №R067225455667 та за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що що підтверджується рекомендованим повідомленням №R067269567560, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до п. 4 ч.7 ст.128 ЦПК України, вважаються врученими відповідачу.
Також виклик відповідача в судове засідання здійснювався шляхом оголошення на сайті Судова влада України.
Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Крім цього, неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява № 73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine», https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-208971%22]}), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву на позовну заяву, а також будь-яких інших клопотань чи заяв до суду не подав.
Ураховуючи наведене та за відсутності клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідач є власником нерухомого майна №181 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,8 кв. м., що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» (код ЄДРПОУ: 43337060), відповідно до Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів об`єднання від 28/09/2019 та від 04.06.2025 (нова редакція), створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Джерелами фінансування є кошти Об`єднання, які складаються у тому числі із внесків і платежів співвласників (п. 1. Розділ ІV Статуту) (а.с. 33). Аналогічне положення п.6.9. Розділу 6 Статуту у попередній редакції.
Сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповіло до законодавства та Статуту. Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 2 розділ ІV Статуту) . Обов`язками співвласників, відповідно до п.10.8. Розділу 8 Статуту у попередній редакції, є: виконання рішень статутних органів, прийнятих у межах їх повноважень; сплата платежів своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до п. 5. Розділ ІV Статуту, кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників. Кошторис об`єднання за поданням правління щорічно затверджується загальними зборами не пізніше 1 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років .
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ «Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування» Статуту, органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.
Відповідно до п.4.1. Розділу 4 Статуту у попередній редакції, органами управління Об`єднання є Загальні збори його членів, Правління та Ревізійна комісія Об`єднання. Вищим органом управління є Загальні збори (п.4.2. Розділу 4 Статуту у попередній редакції)
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Статуту, а також п.4.4. Розділу 4 Статуту у попередній редакції, до виключної компетенції загальних зборів належать, у тому числі: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статут, є обов`язковим для всіх співвласників.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Кінескоп» від 02.11.2019, оформленим протоколом, затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території для житлових, нежитлових приміщень, а також місць для паркування ОСББ «Кінескоп», який був введений в дію з 01.12.2019 та становив:
3,95 грн. за 1 кв. м та 1,20 грн. за 1 кв. м (5,15 грн. за 1 кв. м) для житлових приміщень будинку;
3,95 грн. за 1 кв. м та 1,20 грн. за 1 кв. м (5,15 грн. за 1 кв. м) для нежитлових приміщень першого-третього поверхів будинку;
75% тарифу на утримання будинку та прибудинкової території.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Кінескоп» від 04.06.2025, оформленим протоколом загальних зборів від 18.07.2025, затверджено новий тариф на утримання будинку та прибудинкової території:
11,7791 грн. за 1 кв. м для житлових та нежитлових приміщень будинку;
12,00 грн. за 1 кв. м для нежитлових приміщень першого-третього поверхів будинку;
75% тарифу на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень першого - третього поверхів будинку для місць для паркування.
Також, загальними зборами співвласників від 04.06.2025 прийнято рішення доручити Правлінню здійснити закупівлю водяних лічильників (з автоматичною передачею даних), та здійснити їх налаштування та встановити їх у всіх житлових та нежитлових приміщеннях будинку де це ще не зроблено. Здійснити збір коштів з кожного житлового та нежитлового приміщення згідно виставлених рахунків ЛМКП «Львівводоканал» за лічильники та їх налаштування. Здійснити пошук підрядника для здійснення заміни старих лічильників на нові.
Згідно із здійсненого позивачем розрахунку заборгованості:
за особовим рахунком НОМЕР_1 за період квітня 01.04.2020 - 31.03.2026 утворилася заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території в загальній сумі 25 057.40 грн, що складається із: 20 756,40 грн. заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території; 4 301,00 грн. заборгованості із сплати внеску на закупівлю, встановлення та налаштування лічильника води.
Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачами зобов`язання за не надано.
Згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі Закон про ОСББ, Об`єднання), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону «Про ОСББ»). Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (ч. 7 ст. 4 Закону «Про ОСББ»).
Основна діяльність Об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону «Про ОСББ»).
Отже, цей Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для захисту їх прав, сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (п. 18 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 910/1967/24).
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 10 Закону «Про ОСББ»:
Органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч. 1).
Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (ч. 2).
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті (ч. 3).
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ч. 5).
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (ч. 8).
До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; тощо (ч. 9).
Відповідно до ст. 14 Закону «Про ОСББ» співвласник має право:
брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання;
обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;
знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі;
одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;
вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Закону «Про ОСББ» співвласник зобов`язаний:
- виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання;
- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;
- не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;
дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
- виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; тощо.
Відповідач є власником указаного позивачем нерухомого майна (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна: 2131008346101).
Не проживання у квартирі, де виникла заборгованість, та відсутність договору на надання комунальних послуг не є підставою для несплати відповідачем послуг з утримання будинку і опалення, що покладаються на нього як власника нерухомого майна.
Аналогічні висновки щодо того, що відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для не стягнення з відповідача заборгованості з їх оплати, викладені у постановах Верховного Суду у справах за позовами ОСББ: від 03.05.2018 у справі № 520/1520/16-ц, від 07.08.2019 у справі № 462/7822/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 686/14833/15-ц, від 18.11.2020 у справі № 638/19174/17.
Станом на час розгляду справи рішення загальних зборів недійсними судом не визнавалися.
Рішення загальних зборів ОСББ є чинними, а відтак створюють відповідні права і обов`язки для співвласників будинку.
Відповідачем розмір заборгованості не спростовано, тож задоволення позову відповідає встановленим обставинам справи, інтересам усіх співвласників та самого ОСББ, адже суд не може безпідставного втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників, а спори щодо цього судами господарської юрисдикції.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», який підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Звертаючись даним позовом до суду, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №31/03-26 від 31.03.2026; додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 31.03.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від №20/05-26Б-2 від 20.05.2026 на суму 35 000 гривень; довідку №11/06/2026-Д про здійснення позивачем повного розрахунку згідно договору про надання правничої допомоги №31/03-26 від 31.03.2026 та відповідно до акта наданих послуг №20/05-26Б-2 від 20.05.2026 в розмірі 35 000 гривень.
Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Таким чином, суд, зважаючи на положення статей 89 133, 134, 137, 141 ЦПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду та враховуючи складністю справи, доказів у справі, їх необхідність, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також заявленими позовними вимогами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень, оскільки за даних обставин справи таке стягнення буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» 25 057 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят сім) гривень 40 копійок заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Відповідно до (ст. 268 ЦПК України), датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Сторони у справі:
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кінескоп», місце знаходження: м. Львів, бульвар Героїв УПА, буд. 73В, код ЄДРПОУ: 43337060.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 21.09.2026.
Суддя Кушнір Б.Б.
Судове рішення № 139936863, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/4853/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: