Рішення № 139936261, 21.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/4889/26

Номер провадження 2/337/3389/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 12.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 гривень. У зв`язку з невиконанням умов договору щодо повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 27 130,59 грн, у тому числі 6 158,00 грн за основною сумою боргу, 4 972,59 грн за нарахованими процентами, 16 000,00 грн за неустойкою.

Позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість у розмірі 27 130,59 грн, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 гривень.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2026 відкрито провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

01.09.2026 від представника відповідача надійшов відзив, у якому сторона заперечила проти задоволення позовних вимог. Зокрема, сторона заперечила проти заявленої суми заборгованості та стягнення пені/штрафу, оскільки штрафні санкції незаконно нараховані за період з 10.02.2026 до 21.03.2026, тобто в період введення воєнного стану. Крім того, сторона не погодилась з нарахуванням комісії за надання кредиту у розмірі 1 380,00 гривень, оскільки в договорі не обгрунтовано, за що стягується така комісія, а відтак, умови договору у відповідній частині є нікчемними. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також сторона відповідача подала клопотання про зменшення витрат на правову допомогу через надмірність суми витрат та їхню необгрунтованість, просила зменшити до 1000,00 гривень, а також заявила клопотання про стягнення витрат відповідача на правову допомогу, докази понесення яких будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

07.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у яких не погодилась з запереченнями відповідача. Зокрема, представник позивача зазначив, що нарахування комісії у розмірі 1 380,00 гривень є правомірним, передбачена відповідними положеннями кредитного договору. Крім того, заперечила проти витрат відповідача на професійну правничу допомогу, оскільки сторона не довела факт їхнього понесення, їхній розмір (6 000,00 грн) є завищеним та необгрунтованим. Щодо власних витрат на професійну правничу допомогу, то сторона наполягла, що їхній розмір є обгрунтованими, просила стягнути в повному обсязі. Сам позов також просила задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за відсутності сторони.

Того ж дня, 07.09.2026 від сторони позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Сторона відмовилась від частини позовних вимог, просила стягнути лише тіло кредиту (6 158,00 грн) та відсотки (4 972,59 грн).

21.09.2026 від сторони відповідача надійшло клопотання, у якому сторона повідомила, що наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог. Просила врахувати, що позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог лише після отримання відзиву. Просила зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу до 1000,00 гривень, у свою чергу також стягнути з позивача на користь відповідача відповідні судові витрати.

В судове засідання, призначене на 21.09.2026 сторони не з`явилися, скористалися своїм правом надання заяв по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, наявність відзиву відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Щодо прийняття клопотання про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки суд розглядає цю справу в порядку спрощеного позовного провадження 21.09.2026, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог з дотриманням розумних строків (07.09.2026), сторона відповідача обізнана про вказану заяву, про що свідчить її клопотання від 21.09.2026, нових заперечень по суті заяви не надала, суд вважає за можливе прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють договір позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що відповідно до умов договору № 6224413 від 12.12.2025, укладеного між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 гривень.

Відповідно до договору факторингу від 25.02.2026 № 25/02/26, реєстру прав вимог № 7 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до довідки про розмір заборгованості (сформовано 25.05.2026) залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 6 158,00 грн за основною сумою боргу, 4 972,59 грн за нарахованими відсотками.

Оцінюючи доводи відповідача, надані у відзиві, суд дійшов висновку, що сторона хоч і заперечує проти задоволення позовних вимог взагалі, водночас, самі предметні заперечення стосувалися виключно окремих елементів заборгованості (комісія та пеня), а також обгрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Сторона відповідача, заперечуючи проти нарахування неустойки (штрафів) та комісії, не висунула жодних заперечень по суті укладення кредитного договору, факту отримання суми кредиту відповідачем або сум заборгованості за тілом кредиту або нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України (Диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд бере до уваги, що позивач у порядку, передбаченому ЦПК України, зменшив розмір своїх позовних вимог, залишивши лише вимоги в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків. У свою чергу сторона відповідача жодних заперечень в частині саме цих вимог не висувала, обставини, наведені позивачем в обгрунтування уточнених позовних вимог, не спростувала.

Відтак, суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись стандартом доказування, що грунтується на балансі ймовірностей, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11 130,59 грн, у тому числі за тілом кредиту у розмірі 6 158,00 грн та відсотками у розмірі 4 972,59 гривень.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Щодо стягнення судового збору судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень. Відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В обгрунтування понесених витрат стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, витягом з акту № 2-ФП від 12.06.2026 прийому-передачі наданих послуг до договору від 11.05.2026 (з додатками) на суму 4 500,00 гривень (що суперечить заявленим вимогам позивача про стягнення 6 000,00 грн відповідних витрат).

Беручи до уваги нескладний характер справи, її типовість, незначний обсяг робіт, виконаних адвокатом (відсутність додаткових процесуальних питань, що підлягають вирішенню, відсутність фактичної участі представника сторони в судових засіданнях), ціну позову (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог), суд частковою погоджується з доводами сторони відповідача в частині того, що розмір витрат на правову допомогу, заявлених стороною позивача, є надмірним, необгрунтованим, та таким, що не відповідає обставинам справи.

Відтак, суд вбачає наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до обґрунтованого рівня 3 000,00 гривень.

У свою чергу, з огляду на задоволення позову, витрати сторони відповідача на професійну правничу допомогу, розподілу не підлягають (незалежно від їхнього розміру).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19, 58, 76-81, 95, 121, 126-127, 133, 137, 141-142, 191, 223, 264-265, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 130,59 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, всього на загальну суму 16 792,99 грн (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто дві гривні 99 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінпром Маркет»» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, б. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346).

Відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ