Рішення № 139934593, 16.09.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

16.09.2026 2/394/194/26

394/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

представників позивача, відповідача Кондрат Л.Г., Бурлакова М.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Новоархангельську в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 14.05.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №2998716014-73870 «Проста позика». Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом використання ОСОБА_1 , направленого позивачем на його електронну адресу одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит - 2500,00 грн.; строк кредитування - 20 днів; термін повернення кредиту - 03.06.2021 року, мета - для задоволення особистих потреб; спосіб - шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; розмір процентної ставки - фіксований, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника; плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні за фактичну кількість днів користування кредитом та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Крім того 14.05.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2113377489384 «Стандартний». Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом використання ОСОБА_1 , направленого позивачем на його електронну адресу одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит - 2400,00 грн.; строк кредитування - 16 днів; граничний строк дії кредитного договору - 1 рік; термін повернення кредиту - 03.06.2021 року, мета - для задоволення особистих потреб; спосіб - шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; тип процентної ставки - фіксований, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника; проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку кредитування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% - за кожен день користування кредитом, за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом до орієнтовного строку повернення кредиту; 1,64% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з І дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; 1,38% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; 2,65% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Проте відповідач порушив умови договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання. Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок (відступлення права вимоги).

07.09.2021 року було укладено договір № 07-09/21, відповідно до якого ТОВ "Інкасо фінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2998716014-73870.

10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2998716014-73870. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2998716014-73870.

01.12.2021 року було укладено договір № 01-12, відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113377489384.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113377489384. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2113377489384.

Станом на день формування позовної зави загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2998716014-73870 від 14.05.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 16447,50 грн., з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13947,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Станом на день формування позовної зави загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2113377489384 від 14.05.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 46677,12 грн., з яких: 2400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 44277,12 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Просив стягнути загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, розмір якої становить 63124,62 грн., з яких 4900,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 58224,62 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Також позивач просить стягнути сплачений судовий збір та понесені витрати на правову допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13.02.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2026 року витребувано документи у АТ «Ощадбанку».

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08.05.20026 року, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено для надання йому часу на звернення за професійною правничою допомогою.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що предметом спору в цьому провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні встановлено, що 14.05.2021 року між ТОВ «ФК«Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №2998716014-73870 «Проста позика» ( а.с.14-25)

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом використання ОСОБА_1 , направленого позивачем на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора «U5NPHAZY». Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 2500,00 грн.; строк кредитування - 20 днів; термін повернення кредиту - 03.06.2021 року, мета - для задоволення особистих потреб; спосіб - шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; розмір процентної ставки - фіксований, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника; плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні за фактичну кількість днів користування кредитом та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства. (а.с.14-25)

14.05.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2113377489384 «Стандартний». Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом використання ОСОБА_1 , направленого позивачем на його електронку ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора «Q4». Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 2400,00 грн.; строк кредитування - 16 днів; граничний строк дії кредитного договору - 1 рік; термін повернення кредиту - 03.06.2021 року, мета - для задоволення особистих потреб; спосіб - шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; тип процентної ставки - фіксований, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника; проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку кредитування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% - за кожен день користування кредитом, за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом до орієнтовного строку повернення кредиту; 1,64% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з І дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; 1,38% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту; 2,65% - збільшений розмір процентів, що нараховується починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, відповідно до умов договору. (а.с.162-167)

07.09.2021 року було укладено договір № 07-09/21, відповідно до якого ТОВ "Інкасо фінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2998716014-73870. (а.с.124-131)

10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2998716014-73870 (а.с.87-98)

01.12.2021 року було укладено договір № 01-12, відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договором №2113377489384. (а.с.145-149)

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113377489384. (а.с.55-65)

Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту та Паспорт споживчого кредиту є складовимти частинами кредитних договорів від 14.05.2021 року (а.с. 26-46).

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору № ФК-П-20/08-08 від 20.08.2020 року про надання послуг з переказу грошових коштів було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 14.05.2021 року на суму 2500,00 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 89594046, призначення платежу: зарахування на карту (а.с. 41).

Згідно довідки ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 14.05.2021 року на суму 2400,00 грн., маска картки НОМЕР_3 , згідно договору №2113377489384 призначення платежу: зарахування на карту (а.с. 47).

Відповідно до копії платіжної інструкції №М1 від 14.07.2021 року ТОВ «Вердикт капітал» здійснив транзакції по переказу ТОВ «Інкасо фінанс» грошових коштів на суму 685829,32 грн., призначення платежу «оплата за договором відступлення права вимоги №23-06/20 від 23.06.2020 року, згідно Реєстру боржників (а.с. 144).

Згідно з Реєстром боржників прав вимог до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року у ТОВ «Коллект центр» виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 46677,12 грн.(а.с. 82-85).

Згідно з Реєстром боржників прав вимог до договору факторингу №07-09/21 від 07.09.2021 року у ТОВ «Вердикт капітал» виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 3480 грн.(а.с. 140-143).

Згідно розрахунку заборгованості борг ОСОБА_1 за договором №2998716014-73870 від 14.05.2021 року, становить 16447,50 грн., з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13947,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 121-131).

Згідно з витребуваною інформацією АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , банком було емітовано кредитну картку НОМЕР_5 та надано виписки та меморіальні ордери щодо зарахування коштів на вказаний рахунок в розмірі 2400 гривень та 2500 гривень (а.с. 229-236).

Представник відповідача надіслав до суду відзив, згідно якого не визнає суму боргу, вимоги позивача щодо стягнення з нього нарахованих процентів, обґрунтовуючи це обставинами, наведеними у відзиві на позовну заяву. При цьому, просив відмовити у позові, або ж у разі часткового задоволення позову- істотно зменшити розмір заявленої заборгованості (а.с. 13-18 Т.2).

Згідно відповіді на відзив представник позивача зазначає про обгрунтованість позовних вимог, з посиланням на договірні зобов`язання між сторонами ( а.с. 25-48 Т.2).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 22, 25 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 13 ЗУ «Про електронну комерцію», ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів. Відповідно до п. 1.6 Кредитних договорів кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про встановлення кредитного ліміту.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Мотиви суду.

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Суд зазначає, що ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні може відбуватися внаслідок відступлення права вимоги, правонаступництва чи інших підстав, установлених законом, і не потребує згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. За договором факторингу новий кредитор набуває права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу прав. Отже, позивач правомірно набув право вимоги щодо виконання зобов`язання.

Жодних доказів, які б спростовували отримання кредитних коштів відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідач не спростував докази, надані щодо цього факту.

Разом з тим, щодо заборгованості за процентами, то слід відмітити, наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 виснував, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року по справі № 903/602/24 вказала: «З огляду н азазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Підхід, за якого проценти за користування кредитом могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Щодо нарахування відсотків "по дату повернення", то суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16. Так, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що «сторони можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови). Тобто твердження скаржників про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за "користування кредитом" за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за "користування кредитом" (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору».

При цьому як слідує з наданих розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позивач нараховує саме як проценти за "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих позивачем процентів за "користування кредитом" поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок, їх стягнення.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 зроблено висновок про те, що, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

За договорами про споживчий кредит ОСОБА_1 надавалися кредити ся строком на 20 та 16 днів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позичальником дій, спрямованих на продовження строку кредитування.

Тобто нарахування процентів за договорами від 14.05.2021 року після закінчення строку кредитування є безпідставним.

До того ж відповідно до ч.ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», позичальник, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Заявлений до стягнення розмір процентів не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. З огляду на неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді процентів, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає, що встановлений договором розмір процентів, не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності.

А отже, керуючись принципом справедливості, діючи на збереження розумного балансу інтересів учасників, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи наявність непогашеної заборгованості, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, а саме: стягнути із ОСОБА_1 за договорами №2998716014-73870 та № 2113377489384 від 14.05.2021 року загальну заборгованість в зменшеному розмірі 34012,00 гривень, з яких: 4900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту у розмірі та 29112,00 гривень - за процентами. На переконання суду саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін.

Розподіл судових витрат.

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання правничих послуг до позову долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 16000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що ця справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута в короткий термін у судовому засіданні, за відсутності представника позивача, за його заявою, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 3000,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню (на 54%), тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача в розмірі частково задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами від 14.05.2021 року в розмірі 34012 ( тридцять чотири тисячі дванадцять) гривень 00 коп

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» судовий збір в розмірі 1437 ( одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллектцентр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: