Рішення № 139934397, 21.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/575/26

Провадження №2/377/518/26

21 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Приліпко К.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 512, 514, 516, 525, 598-599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 0509973417 від 08.07.2019 в розмірі 46663,03 гривень, за договором № 555124492487 від 22.02.2020 в розмірі 2495,30 гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 08.07.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики № 0509973417, відповідно до умов якого кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 гривень, в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. 14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0509973417 від 08.07.2019. 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0509973417 від 08.07.2019. 10.03.2026 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0509973417 від 08.07.2019. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019. Загальний розмір заборгованості за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, становить 56 279,28 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 500 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 52 779,28 гривень. Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019 у розмірі 46 663,03, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 500 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 43 163,03 гривень. 22.02.2020 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 555124492487, на підставі заявки на позику, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 2500 гривень на строк, встановлений договором позики зі сплатою 0,1 % річних за користування позикою. 18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020. Загальний розмір заборгованості за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 становить 2 495,30 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2 495 гривень. Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вищевказаними договорами становить 49 158,33 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 995,30 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 43 163,03 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-9).

Ухвалою судді від 09 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 серпня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази (а. с. 131-134).

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію № 20.1.0.0.0/7-260701/4441-БТ від 02.07.2026, виписки по рахунку НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 19.02.2020 по 03.03.2020, які надійшли 14 липня 2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 09 червня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31 серпня 2026 року (а. с. 150-151).

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року відкладено розгляд справи на 16 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 159-160).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. В позовній заяві позивач просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суд не повідомила (а. с. 164).

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 16 вересня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 168-169).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7n6u2n (а. с. 24-26).

Відповідно до пункту 1.1. договору позики № 0509973417, товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (надалі по тексту «кредит») для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які є невід`ємною частиною договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами.

Як вбачається з пункту 1.2. договору позики № 0509973417, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку № 1 та додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку № 3 і додатку № 4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: додатку № 1 та додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку № 3 і додатку № 4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

Згідно з пунктами 1.3.-1.6. договору позики № 0509973417, мета отримання кредиту для власних потреб. Кредит надається без умови його забезпечення. Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень. В рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме: до умов даного договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом договору та правилами: максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) 30 днів; діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) 20 000 гривень; максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75 %.

Пунктами 1.7.-1.10. договору позики № 0509973417 передбачено, що протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил. У відповідності до вимог чинного законодавства графік платежів не надається. Дія цього договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строку дії договору. Дія цього договору може бути достроково припинена за ініціативою будь-якої із сторін шляхом письмового повідомлення іншої сторони та при умові відсутності зобов`язань між сторонами. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатком до цього договору. Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідного додатку до цього договору, якщо інше не встановлено у самому додатку до цього договору або у чинному законодавстві Україні. Строк останнього траншу не може перевищувати строк, вказаний в п. 1.2. договору.

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ІНФІНАНС» із заявкою-анкетою № 3076990, підписаною нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0w3r0d, паперова копія якої додана до позовної заяви, в якій вона зазначила свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, сімейний стан, та просила надати їй кредит в розмірі 3 500 гривень на 30 днів, для використання в споживчих цілях, шляхом перерахування грошових коштів на її банківську платіжну картку № НОМЕР_2 (а. с. 27).

19 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.pozichka.ua було направлено ОСОБА_1 в її особистий кабінет Пропозицію надання 4 траншу кредиту згідно Заявки анкети № 2628570110 від 19 лютого 2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019 року (оферта), відповідно до умов якої ТОВ «ІНФІНАНС» запропонувало ОСОБА_1 прийняти умови Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019, та отримати 4 транші кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019 року на нижчевикладених умовах: основні умови кредиту (траншу): розмір кредиту (траншу) - 3 500 гривень; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019 року - 3 роки; відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 447,125 %; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 4 гривні; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 447,125% (а. с. 28).

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 акцептувала оферту від 19 лютого 2020 року на отримання 4 траншів кредиту згідно Заявки анкети № 2628570110 від 19 лютого 2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019, шляхом підписання акцепту 08 липня 2019 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0w3r0d, паперова копія якої додана до позовної заяви, в якій вона погодилась отримати 4 транші кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019 року, на умовах, викладених в цьому Акцепті, та дала згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога його власноручного підпису. Основні умови кредиту (траншу): розмір кредиту (траншу) 3 500 гривень; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08 липня 2019 року - 3 роки; відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка - 447,125 %; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 4 гривні; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 447,125% (а. с. 29).

Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 9998-25708142135 від 08.07.2025, відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 19.02.2020 о 10:26 на суму 3 500 гривень, маска картки: НОМЕР_3 , номер транзакції НОМЕР_4 , призначення платежу зарахування 3 500 гривень на карту № НОМЕР_3 (а. с. 39).

Порядок та умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту регламентують Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами програми «MoneyBOOM», затверджені наказом директора ТОВ «ІНФІНАНС» ОСОБА_2 № 11/1 від 11.05.2019 (а. с. 30-38).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14-07/21, копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 51-55).

Відповідно до договору факторингу № 14-07/21, укладеного 14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», платіжного доручення № М1 від 14.07.2021, акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021, підписаного 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021, підписаного 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Реєстру боржників до договору факторингу 14-07/21 від 14.07.2021, підписаного директором ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019 перейшли до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а. с. 51-62).

Питання дійсності договору факторингу № 14-07/21, укладеного 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а. с. 63-68).

Відповідно до умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, Акту зарахування зустрічних однорідних вимог, підписаного 28.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, підписаного 10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, підписаного 10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (том № 3), підписаного між генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики 0509973417 від 08.07.2019 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а. с. 63-76).

Питання дійсності договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного 10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

10 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а. с. 89-93).

Відповідно до умов договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026, акту прийому-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026, підписаного 10.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026, підписаного 10.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, підписаного 10.03.2026 між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики 0509973417 від 08.07.2019 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (а. с. 89-99).

Питання дійсності договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

З розрахунку заборгованості ТОВ «ІНФІНАНС» вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 14.07.2021 становить 34 290,53 гривень та складається із: основної суми заборгованості в розмірі 3 500 гривень; процентів за період з 27.02.2019 по 14.07.2021 в розмірі 30 790,53 гривень. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідачу було видані кредитні кошти: 27.09.2019 в розмірі 1 300 гривень, які були повернуті 23.03.2019; 08.07.2019 в розмірі 1 000 гривень, які були повернуті 12.07.2019; 13.07.2019 в розмірі 2 600 гривень, які були повернуті 01.08.2019 та 03.08.2019; 16.02.2020 в розмірі 2 400 гривень, які були повернуті 18.02.2020; 19.02.2020 в розмірі 3 500 гривень, які повернуті відповідачем не були. Проценти в межах строку кредитування 360 днів, визначеного вказаним договором, нараховувалися в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом. 19 лютого 2020 року відповідача ОСОБА_1 був виданий останній четвертий транш у розмірі 3 500 гривень (а. с. 41-46).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 10.01.2023 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 47).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 10.03.2026 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 48).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальна заборгованість ОСОБА_3 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 19.05.2026 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 48).

22 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір позики № 555124492487, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28502847 (далі - договір № 555124492487 (а. с. 10-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 555124492487 на підставі заявки на позику від 22.02.2020, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 2500 гривень, на строк 30 календарних днів під 0,10 % річних.

Як вбачається з пункту 2.1. договору № 555124492487, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

Додатком № 1 до договору позики № 555124492487 від 22.02.2020 є Графік платежів № 555124492487 (а. с. 12).

Перед укладенням договору позики № 555124492487 від 22.02.2020 відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28502847 було підписано паспорт позики, в якому викладені основні умови надання позики з урахуванням побажань позичальника (а. с. 13-14).

До договору позики № 555124492487 від 22.02.2020 позивачем додано Правила надання грошових коштів у позику (а. с. 15-19).

Відповідно до довідки про ідентифікацію до договору № 555124492487 від 22.02.2020, клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 555124492487, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором) був здійснений: час відправки ідентифікатора позичальнику 22.02.2020; одноразовий ідентифікатор 28502847; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_5 (а. с. 20).

Відповідно до квитанції LIQPAY, 22.02.2020 було перераховано грошові кошти в розмірі 3 500 гривень на банківську картку № НОМЕР_6 (а. с. 21).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020, заборгованість за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 становить 2 495,30 гривень, та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 495,30 гривень. 22.02.2020 відповідачу ОСОБА_1 було видано позику у розмірі 2 500 гривень. 23.03.2020 відповідачем ОСОБА_1 було погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4,70 гривень за рахунок бонусів (а. с. 23).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020, заборгованість за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 станом на 19.05.2026 становить 2 495,30 гривень, та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 495,30 гривень (а. с. 49).

18 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу № 18/12-2023 (а. с. 77-80).

Відповідно до умов договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, додаткового договору № 1 до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, укладеного 21.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», платіжної інструкції № 793 від 27.12.2023, акту приймання-передавання Реєстру боржників в паперовому вигляді за договором факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, підписаного 22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, підписаного 22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, підписаного 22.12.2023 між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (а. с. 77-88).

Питання дійсності договору факторингу № 18/12-2023, укладеного 18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір позики № 555124492487 від 22.02.2020, договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019 були укладені в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору позики № 555124492487 від 22.02.2020, в якій зазначено, що договір позики № 555124492487 від 22.02.2020 підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор 28502847, дата підпису 22.02.2020; паперову копію електронного договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019, в якій зазначено, що договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019 підписаний позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор 7n6u2n. Електронні договори містять особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначених договорах матеріали справи не містять.

Отже, для підписання договору позики № 555124492487 від 22.02.2020, договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019 відповідачем ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.

Таким чином, вказані договори підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Вказані обставини свідчать про належне укладення договору позики № 555124492487 від 22.02.2020, договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019, та погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаних договорів, шляхом їх підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260701/4441-БТ від 02.07.2026, яка надійшла на адресу суду 14 липня 2026 року на виконання ухвали судді від 09 червня 2026 року, вбачається, що на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_1 ). Згідно виписки по картці № НОМЕР_2 за період з 19.02.2020 по 03.03.2020, наявні надходження грошових коштів: 19.02.2020 в сумі 3 500 гривень, 22.02.2020 в сумі 2 500 гривень (а. с. 144-147).

Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020, договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0509973417 від 08.07.2019 є інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260701/4441-БТ від 02.07.2026, виписка по картці № НОМЕР_2 за період з 19.02.2020 по 03.03.2020, інформація ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 9998-25708142135 від 08.07.2025, квитанція LIQPAY.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020, заборгованість за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 станом на 23.03.2020 становить 2 495,30 гривень, та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 495,30 гривень. 22.02.2020 відповідачу ОСОБА_1 було видано позику у розмірі 2 500,00 гривень. 23.03.2020 відповідачем ОСОБА_1 було погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4,70 гривень за рахунок бонусів (а. с. 23).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020, заборгованість за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 станом на 19.05.2026 становить 2 495,30 гривень, та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 495,30 гривень (а. с. 49).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ІНФІНАНС» вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 14.07.2021 становить 34 290,53 гривень та складається із: основної суми заборгованості в розмірі 3 500 гривень; процентів за період з 27.02.2019 по 14.07.2021 в розмірі 30 790,53 гривень. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідачу було видані кредитні кошти: 27.09.2019 в розмірі 1 300 гривень, які були повернуті 23.03.2019; 08.07.2019 в розмірі 1 000 гривень, які були повернуті 12.07.2019; 13.07.2019 в розмірі 2 600 гривень, які були повернуті 01.08.2019 та 03.08.2019; 16.02.2020 в розмірі 2 400 гривень, які були повернуті 18.02.2020; 19.02.2020 в розмірі 3 500 гривень, які повернуті відповідачем не були. Проценти в межах строку кредитування 360 днів, визначеного вказаним договором, нараховувалися в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом. 19 лютого 2020 року відповідачу ОСОБА_1 був виданий останній четвертий транш у розмірі 3 500 гривень (а. с. 41-46).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 10.01.2023 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 47).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 10.03.2026 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 48).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019, станом на 19.05.2026 становить 56 279,28 гривень та складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 52 779,28 гривень (а. с. 48).

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019 у розмірі 46 663,03, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 500 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 43 163,03 гривень, яка є меншою за заборгованість, зазначену в розрахунках заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з частини другої статті 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених договору позики № 0509973417 від 08.07.2019, договору позики № 555124492487 від 22.02.2020, договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, договору № 10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2026, договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019 в розмірі 46 663,03 гривень, що складається із: 3 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 27.02.2019 по 07.07.2022, в розмірі 43 163,03 гривень; за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 в розмірі 2 495,30 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 495,30 гривень, всього на загальну суму 49 158,33 гривень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 гривень (а. с. 3-9).

На підтвердження понесених витрат суду надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги № 2468 від 01.04.2026, витяг з Акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правничу допомогу на загальну суму 16 000 гривень по справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , яка складається з: надання усної консультації з вивченням документів - вартість 4 000 гривень (2 години по 2000 гривень), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12 000 гривень (4 години по 3000 гривень) (а. с. 107-114).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання правової допомоги адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладеним 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно з правовим висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсної вартості та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання зазначених послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має враховувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

У пункті 135 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення витання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суди мають враховувати, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив, що такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має врахувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України ( у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу ( у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористалася своїм правом на подання клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, оцінюючи обсяг робіт, що зазначений у акті, суд вважає, що в даному випадку заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу в сумі 16 000 гривень є завищеним з огляду на складність справи (ціну позову, предмет спору, тривалість розгляду), принципи співмірності та розумності судових витрат та доходить висновку про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності, в сумі 8 000 гривень.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість: за договором позики № 0509973417 від 08.07.2019 в розмірі 46 663,03 гривень; за договором позики № 555124492487 від 22.02.2020 в розмірі 2 495,30 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька