Вирок № 139934336, 21.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/619/26

Номер провадження 1-кп/373/190/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватостіц у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111100002197 від 04.12.2025, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарожани Хотинського району Чернівецької обл., громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , з середньою освітою, проходить військову службу по мобілізації на посаді оператора безпілотних літальних апаратів у військовій частині НОМЕР_2 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03.10.2025 за ч.2 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки та з позбавленням права займатися певними видами діяльності на 3 роки (вирок не набрав законної сили), -

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України,

встановив:

За змістом обвинувального акта, що надійшов до суду 04.03.2026 разом з угодою про визнання винуватості, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень за наступних обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.04.2025 у ОСОБА_4 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 в кінці березня 2025 року на початку квітня 2025 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 02.04.2025, перебуваючи у місті Переяславі Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, у особистій розмові з ОСОБА_7 висловив останньому протиправну вимогу про надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 6000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 02.04.2025 становить 248220 грн), за вплив на посадових осіб КНП «Переяславської БЛІЛ» щодо виготовлення фіктивних документів про проходження лікування та за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо прийняття ними рішення про встановлення ОСОБА_7 статусу непридатного до проходження військової служби та зняття його з обліку як військовозобов`язаного.

В подальшому, 25.07.2025 приблизно о 09 год. 10 хв. ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи поблизу магазина «Колосок», розташованого за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Героїв Дніпра, 35, висунув протиправну вимогу ОСОБА_7 про надання йому неправомірної вигоди у збільшеному розмірі - в сумі 27000 ЄВРО (що згідно курсу НБУ станом на 25.07.2025 становить 1325700 грн), за вплив на посадових осіб КНП «Переяславської БЛІЛ» щодо виготовлення фіктивних документів про проходження лікування та на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо прийняття ними рішення про встановлення ОСОБА_7 статусу непридатного до проходження військової служби та зняття його з обліку як військовозобов`язаного.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 09.09.2025, приблизно о 11 год. 10 хв., ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи поблизу магазину «Левада Буд», що розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Михайла Грушевського, 57, висунув змінену протиправну вимогу ОСОБА_7 про надання йому неправомірної грошової вигоди в сумі 22000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 09.09.2025 становить 907280 грн.), за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо встановлення ОСОБА_7 статусу непридатного до військової служби в ЗСУ та зняття його з військового обліку.

В подальшому, 18.09.2025, близько 05 год. 10 хв., перебуваючи в автомобілі марки «AUDI» моделі «Q7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , на території АЗС «КЛО» за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Шкільна, 51, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в сумі 22000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 18.09.2025 становить 906108 грн.), за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо встановлення ОСОБА_7 статусу непридатного до військової служби та зняття з військового обліку, після чого ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 , обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.07.2025 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пособництво в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

Так, 25.07.2025 в період часу з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 під час телефонної розмови з Особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомив останнього про те, що познайомився з громадянином ОСОБА_7 , який попросив його допомогти у знятті з розшуку в ІКС «Оберіг», на що Особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомила що дізнається про деталі і перетелефонує.

Того ж дня, 25.07.2025, в період часу з 10 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, за допомогою мобільного додатку «Telegram» зателефонував ОСОБА_4 , та висловив прохання надати йому 4000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 25.07.2025 становить 100296 грн), за зняття ОСОБА_7 з розшуку в ІКС «Оберіг».

На вказану пропозицію зі здійснення пособництва в проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди ОСОБА_4 погодився та, діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної ролі пособника, не пізніше 30.07.2025 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) під час телефонної розмови висловив ОСОБА_7 прохання надати через нього службовій Особі, яка займає відповідальне становище: начальнику відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 неправомірну вигоду в сумі 4400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 25.07.2025 становить 181632 грн), за зняття ОСОБА_7 з розшуку в ІКС «Оберіг». При цьому ОСОБА_4 завищив розмір неправомірної вигоди на 400 доларів США, в якості винагороди для себе за незаконні посередницькі послуги в одержанні неправомірної вигоди службовою Особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 30.07.2025, приблизно о 09 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі марки «AUDI» моделі «Q7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , поблизу магазину «Левада Буд», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Михайла Грушевського, 57, діючи умисно, як пособник, отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 84 000 гривень та 2400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 30.07.2025 становить 100296 грн) з метою їх подальшої передачі службовій особі, яка займає відповідальне становище, ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, для забезпечення прийняття рішення щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку в ІКС «Оберіг».

Частину із отриманих коштів купюрами номіналом п`ятсот та тисяча гривень, що еквівалентно сумі 400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 30.07.2025 становить 16504 грн), ОСОБА_4 залишив собі в якості винагороди за незаконні посередницькі послуги з прохання та одержання неправомірної вигоди Особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження.

Цього ж дня, 30.07.2025, приблизно о 11 год. 30 хв., перебуваючи в автомобілі марки «AUDI» моделі «Q7», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , поблизу магазину «Левада Буд», розташованого за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Михайла Грушевського, 57, ОСОБА_4 передав невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка не була обізнана про злочинні дії Особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, раніше отриманні від ОСОБА_7 кошти (неправомірну вигоду) в сумі 67 500 гривень та 2400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 30.07.2025 становить 100296 грн.) для послідуючого надання цих коштів Особі, яка займає відповідальне службове становище у ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

У подальшому, не пізніше 04.09.2025 (більш точний час не встановлено), у невстановленому місці Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, одержала через невстановлену в ході досудового розслідування особу, яка не була обізнана про злочинні дії відповідної службової особи та ОСОБА_4 , для себе від ОСОБА_7 раніше обумовлену неправомірну вигоду, а саме: грошові кошти в сумі 67500 гривень та 2400 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 04.09.2025 становить 99288 рн) за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, а саме: для забезпечення прийняття рішення щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку в ІКС «Оберіг».

Після цього, 04.09.2025, о 17 год. 14 хв., внаслідок використання службових повноважень Особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, військовозобов`язаного ОСОБА_7 було знято з розшуку в ІКС «Оберіг».

На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 обвинувачується у пособництві в проханні та одержанні службовою особою яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

02.03.2026 у м. Борисполі в приміщенні Бориспільської окружної прокуратури Київської області між прокурором ОСОБА_3 , якому у порядку ст. 37 КПК України надані повноваження у кримінальному провадженні № 12025111100002197 від 04.12.2025, та на той час підозрюваним ОСОБА_4 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

У тексті угоди викладено формулювання та обсяг підозри, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають (є тотожними) тим, що зазначені в обвинувальному акті.

Угода містить інформацію про те, що ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кожного з кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а також визнав усі фактичні обставини їх вчинення в обсязі оголошеної йому підозри.

Також в угоді викладено обов`язки підозрюваного (обвинуваченого) щодо його співпраці в рамках кримінального провадження. Так, ОСОБА_4 зобов`язується:

- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень під час судового провадження в обсязі підозри;

- співпрацювати з прокурором у викритті службової особи, яка займає відповідальне становище, по факту одержання такою особою неправомірної вигоди за його сприяння (ч.3 ст. 368 КК України), у кримінальному провадженні № 42025112100000045 від 03.04.2025 або в інших провадженнях, виділених чи об`єднаних за цим же фактом, шляхом надання під час досудового розслідування та судового розгляду правдивих та викривальних показань.

- протягом 15 днів після набрання вироком законної сили забезпечити перерахування за згодою зі заставодавцем частини застави в розмірі 100 000 гривень на потреби Збройних Сил України для цілей оборони України за реквізитами: МФО 305299, рахунок: UA883052990000026004021033613, ЄДРПОУ 45480057, отримувач: БО БФ «КОД НАЦІЇ 47».

Зі змісту угоди також слідує, що при її укладанні прокурором на виконання ч.1 ст. 470 КПК України враховано такі істотні обставини:

- характер і тяжкість підозри (обвинувачення), за змістом яких ОСОБА_4 інкримінується вчинення двох корупційних кримінальних правопорушень (злочинів) з корисливих мотивів, одне з яких є нетяжким, а інше - тяжким злочином;

- ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 досудовому розслідуванню шляхом надання викривальних показань відносно себе та щодо іншої - службової особи та викриття такої особи у проханні та одержанні неправомірної вигоди за його пособництва, у результаті чого відповідній особі у кримінальному провадженні № 42025112100000045 від 03.04.2025 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України;

- активне сприяння ОСОБА_4 у розкритті кримінальних правопорушень відносно себе, його щире каяття у вчиненому та добровільний вступ 27.10.2026 до Збройних Сил України при наявності у нього на утриманні трьох малолітніх дітей;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні дієвого та швидкого досудового розслідування та судового розгляду, невідворотності покарання за вчинене;

- наявність підвищеного інтересу в суспільстві щодо запобігання, виявлення та припинення якомога більшої кількості корупційних кримінальних правопорушень, або інших більш тяжких злочинів, у тому числі шляхом викриття осіб, причетних до їх вчинення, як от службової особи, матеріали відносно якої за тим же фактом виділені в окреме кримінальне провадження за ч.3 ст. 368 КК України.

В угоді зазначено, що окрім вищенаведених обставин при погодженні виду та міри покарання ОСОБА_4 , з можливістю звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, сторони угоди, окрім значених вище обставин, врахували дані про особу обвинуваченого, а саме:

- ОСОБА_4 одружений та має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- 27.10.2025 ОСОБА_4 добровільно вступив до лав Збройних Сил України та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону у ВЧ НОМЕР_2 ;

- за місцем служби командуванням військової частини ОСОБА_4 характеризується включно позитивно, сумлінно ставиться до виконання службових обов`язків, до дисциплінарної відповідальності не притягувався;

- наявність вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03.10.2025, що не набрав законної сили, яким ОСОБА_4 визнано винуватими за ч.2 ст. 332 КК України та призначено покарання: 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг з перевезення пасажирів у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Із врахуванням усіх цих обставин та фактів принаявності двох обставин, які згідно ч.1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання винного: шире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, сторони погодили ОСОБА_4 таке покарання:

-за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 років, з позбавлення права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП на строк 2 роки;

-на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавлення права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП на строк 2 роки.

Також сторони погодились на врахування судом у порядку ч.4 ст. 70 КК України вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03.10.2025 та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткового покарання за попереднім вироком визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавлення права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП на строк 2 роки та з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаної із наданням логістичних послуг з перевезення пасажирів у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 роки.

Водночас, сторони угоди узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ч.2 ст.75 КК України, з визначенням засудженому іспитового строку судом та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Також в угоді про визнання винуватості сторони погодились на застосування судом при ухваленні вироку спеціальної конфіскації на підставі положень ч. 1 ст. 961 та ч. 1 ст. 96-2 КК України до грошових коштів в сумі 1420 гривень (згідно наведеного переліку купюр), що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (набуті незаконним шляхом), а отже не підлягають поверненню власнику.

Додатково в угоді зазначено про роз`яснення підозрюваному ОСОБА_4 його прав, передбачених ч. 4 ст. 474 КПК України на розгляд кримінального провадження в загальному порядку. Окремим розділом викладена інформація про наслідки укладення та затвердження угоди згідно ч.2 ст. 473 КПК України та про наслідки її невиконання.

Розгляд кримінального провадження на підставі угоди здійснено у підготовчому судовому засіданні, без з`ясування обставин справи, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 02.03.2026, запевнив, що укладання угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи будь-якого іншого тиску зі сторони обвинувачення на ОСОБА_4 або навпаки та підтвердив добровільність укладання угоди стороною обвинувачення, обізнаність з наслідками затвердження угоди.

Прокурор наголосив, що умови угоди повністю відповідають вимогам закону та інтересам суспільства щодо швидкого та результативного судового розгляду, невідворотності покарання ОСОБА_4 , вид та міру якого сторони визначили на підставі закону про кримінальну відповідальність, з урахуванням усіх обставин, що викладені в угоді. Запевнив, що умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, жодній фізичній чи юридичній особі діями ОСОБА_4 не було заподіяно шкоду. Звернув увагу суду, що ОСОБА_4 викрито особу, яка займає відповідальне службове становище та якій він сприяв шляхом пособництва в проханні та одержанні неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням свого службового становища. За його сприяння ОСОБА_4 відповідній службовій особі в окремому кримінальному провадженні повідомлено про підозру та на теперішній час пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст. 368 КК України і справа скерована до суду.

Також прокурор просив суд вирішити питання про перерахунок частини застави (100000,00 грн) на потреби Збройних Сил України згідно умов угоди та за письмової згоди (дозволу) заставодавця ОСОБА_10 , який є братом дружини обвинуваченого.

Прокурор заначив, що в угоді сторони не погоджували додаткове покарання у виді конфіскації майна та дійшли згоди про застосування спеціальної конфіскації в дохід держави грошових коштів у розмірі 1420,00 грн, що, як визнав ОСОБА_4 , набуті ним незаконним шляхом (є частиною неправомірної вигоди), вилучені у нього під час обшуку автомобіля та визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що розуміє характер та суть обвинувачення за кожним кримінальним правопорушенням, в яких він обвинувачується. На пропозицію суду надав пояснення щодо обставин справи та своєї участі у вчиненні кожного з кримінальних правопорушень, а також ролі інших осіб. Його пояснення узгоджуються з обставинами, що викладені в обвинувальному акті.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 в суді повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Повідомив, що ініціатором угоди про визнання винуватості був він та, що укладання та підписання цієї угоди носить добровільний характер, без застосування примусу, погроз та без будь-якого іншого впливу на нього. Наслідки укладення та затвердження угоди, що визначені статтею 473 КПК України, йому зрозумілі та є прийнятними.

Обвинувачений також повідомив суду, що розуміє своє право, передбачене у ч.4 ст. 474 КПК України на судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку, однак не бажає скористатися відповідним правом.

Також ОСОБА_4 зазначив, що розуміє вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, обізнаний з наслідками її невиконання, передбаченими у ст. 476 КПК України. Запевнив, що обов`язки взяті на себе за угодою є посильними для нього і він готовий їх виконати у повному обсязі. Просив затвердити угоду та призначити узгоджене з прокурором покарання з випробувальним терміном. При цьому запевнив, що щиро кається у вчиненому, усвідомив усі негативні наслідки своїх дій та став на шлях виправлення.

Захисник ОСОБА_5 пояснив, що був присутній при укладанні угоди, умови якої та її наслідки він особисто роз`яснив ОСОБА_4 перед підписанням угоди. Підтвердив, що угоду з прокурором укладено з ініціативи підозрюваного усвідомлено та добровільно, тиск на нього не здійснювався. Будь-яких скарг на дії слідчого та/або прокурорапід час досудового розслідування у сторони захисту немає. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання та звільнити від його відбування, встановивши мінімальний іспитовий строк.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та захисника, дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов таких висновків.

Щодо відповідності угоди вимогам закону

За змістом угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 оголошено підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, що кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також у пособництві в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою собою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням свого службового становища, що кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Вказані кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є злочинами та згідно примітки до ст. 45 цього Кодексу віднесені до корупційних кримінальних правопорушень. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2 КК України, належить то категорії нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України, є тяжким злочином.

За правилами ч. 2 та ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Вищенаведені положення закону при укладанні угоди дотримані. Так, угода про визнання винуватості від 02.03.2026 була укладена на стадії досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру за ініціативи підозрюваного та за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , який засвідчив свою присутність під час укладання угоди власноручним підписом у ній.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Отже, укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та на той час підозрюваним ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні двох корупційних кримінальних правопорушень, не суперечить положенням ст. 469 КПК України, якими визначено можливість укладання угоди у кримінальному провадженні щодо корупційного злочину з дотриманням певних умов.

Сторонами кримінального провадження при укладанні відповідної угоди дотримано, такої обов`язкової умови, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК, як викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення та підтвердження такої інформації доказами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні надав викривальні показання у кримінальному провадженні щодо себе та Особи, яка займає відповідальне службове становище у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та якій він сприяв шляхом пособництва в проханні та одержанні неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням свого службового становища. При цьому, показання ОСОБА_4 (копії протоколів допиту як підозрюваного та як свідка додаються) мають суттєве значення та підтверджуються іншими доказами, наявними у розпорядженні органу досудового розслідування. За сприяння ОСОБА_4 відповідній Особі в окремому кримінальному провадженні № 42025112100000045 від 03.04.2025 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 368 КК України та на теперішній час висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного корупційного злочину, за яким розпочато судовий розгляд (справа №373//1130/26).

Кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , жодній фізичній чи юридичній особі не заподіяно шкоди. Тому відсутність факту повного або часткового відшкодування обвинуваченим збитків або заподіяної шкоди не суперечить положенням п.2 ч.4 ст.469 КПК України, а отже не перешкоджає укладанню угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Також при укладанні угоди про визнання винуватості прокурором дотримано вимоги ч. 2 ст. 470 КПК України, яка регламентує, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень нетяжкого та/або тяжкого злочинів укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником. На першому аркуші угоди про визнання винуватості, яка укладена між прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , міститься інформація, що угода погоджена 02.03.2026 заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 , що засвідчено підписом цієї посадової особи.

Окрім вищезазначеного, змістугоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 повністю відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

На виконання вищевказаної норми закону в угоді зазначено: дата та місце її укладання та повне найменування сторін; формулювання підозри з посиланням на фактичні обставини вчинення кожного кримінального правопорушення; правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; істотні для відповідного кримінального провадження обставини, які розкривають характер і тяжкість підозри, а також обставини та факти, що визначають ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого, які враховані в угоді при визначенні покарання; зазначено про беззастережне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кожного злочину, а також чітко та зрозуміло визначені обов`язки підозрюваного (обвинуваченого), у тому числі щодо його співпраці у викритті іншої особи, яка вчинила корупційний злочин за його пособництва. В угоді викладено узгоджене сторонами покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо та остаточне покарання за сукупністю злочинів зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням. Окремо зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, а також наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін. Крім цього, угода про визнання винуватості містить інформацію про істотні для даного кримінального провадження обставини та факти, які розкривають характер і тяжкість підозри, а також дані про особу обвинуваченого, що враховано при погодженні виду та міри покарання. В угоді зазначено та розкрито усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при її укладанні.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Кримінальний процесуальний закон (п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України) зобов`язує прокурора при вирішенні питання укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу, який полягає в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, а також у запобіганні, виявленні (викритті) чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, або інших більш тяжких злочинів. Вказане також є однією із умов для затвердження судом угоди про визнання винуватості (п.2 ч.7 ст. 474 КПК України)

В узагальненому понятті суспільний інтерес в кримінальному провадженні являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

У цьому кримінальному провадженні інтерес суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості на викладених у ній умовах полягає:

-у забезпечити швидкого досудового розслідування та здійснення судового розгляду в розумні строки при мінімальних витратах державних ресурсів, а також у зменшенні навантаження на органи слідства, прокуратури та суди;

-у невідворотності покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинене з метою його реального виправлення та припинення ганебної протиправної діяльності;

-у викритті з допомогою підозрюваного та притягненні до кримінальної відповідальності іншого учасника злочину Особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження за ч.3 ст. 368 КК України;

-у забезпеченні дієвого механізму щодо запобігання, виявлення чи припинення більшої кількості кримінальних правопорушень шляхом стимулювання підозрюваних, обвинувачених через можливість отримати узгоджену з прокурором міру покарання до співпраці зі слідством та викриття ними тих, хто вчинив (вчиняє) такі чи інші кримінальні правопорушення, у тому числі корупційні злочини, пов`язані з організацією та проведенням загальної мобілізації, як у даному випадку, або інші більш тяжкі злочини, що має особливо важливе значення в умовах воєнного стану в Україні;

-у демонстрації суспільству та формуванні правосвідомості громадян, що той хто вчинив кримінальне правопорушення буде викритий та не уникне кримінальної відповідальності, що у свою чергу слугує стримуючим фактором для інших, особливо службових осіб, від вчинення суспільно небезпечних діянь корупційного характеру.

В контексті дотримання суспільного інтересу при укладенні угоди, суд враховує, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також взяв на себе зобов`язання співпрацювати зі слідством, прокурором та судом шляхом надання викривальних показань не лише відносно себе, а й відносно іншої особи у окремому кримінальному провадженні, що, безумовно, посилює доказову базу обставин вчинення кримінального правопорушення службовою особою та сприяє досягненню завдань кримінального провадження.

При оцінці відповідності умов угоди інтересам суспільства суд також враховує той факт, що за умовами цієї угоди обвинувачений зобов`язався забезпечити перерахування частини, внесеної за нього застави - 100000 грн. на потреби Збройних Сил України, що в умовах повномасштабної військової агресії рф проти України є важливим внеском для зміцнення обороноздатності держави.

Укладена угода відповідає інтересам суспільства також і у частині узгодженого сторонами покарання за вчинені злочини. Так, відповідний вид та міра покарання за угодою враховують характер та тяжкість кожного з кримінальних правопорушень, відповідають загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинені злочини, виходячи з меж, встановлених санкцією статей, що передбачає відповідальність за них. Передбачене в угоді звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з огляду на проходження ОСОБА_4 військової служби та його безпосередню участь у захисті незалежності та територіальної цілісності Батьківщини також відповідає інтересам суспільства.

Щодо дотримання прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

При вирішенні питання чи не порушено умовами угоди прав, свобод чи інтереси сторін судом з`ясовано: по-перше, факт добровільності її укладення як обвинуваченим, так і прокурором, що підтверджено ними в судовому засіданні; по-друге, відповідність укладеної угоди вимогам закону; по-третє, дотримання вимог щодо обов`язкової участі захисника при укладанні угоди про визнання винуватості, що забезпечило реалізацію прав обвинуваченого на захист та отримання належної правової допомоги, по-четверте, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, підтверджена ним в судовому засіданні.

Досліджуючи питання дотримання у даному кримінальному провадженні прав, свобод та інтересів інших осіб, судом взято до уваги наступне.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження.

У цьому кримінальному провадженні потерпілий відсутній, кримінальними правопорушеннями, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_4 , не завдано шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб, цивільний позов ніким не заявлено. Отже, укладена угода не порушує та не може порушити право третіх осіб на відшкодування шкоди, завданої злочином.

Умовами угоди також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Обставини пред`явленого обвинувачення, викладені таким чином, що відповідно до статті 17 КПК України, не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім самого ОСОБА_4 обвинуваченого у цьому провадженні.

Угода про визнання винуватості та вирок за угодою не мають преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб. Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь-якого злочину осіб, які не є учасниками даного кримінального провадження, у тому числі за виділеними матеріалами відносно особи, яка не названа по імені ні в обвинувальному акті, ні в угоді про визнання винуватості та не називається судом у вироку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин чи фактів, які могли б свідчити, що умови угоди порушують або можуть порушити в майбутньому права, свободи чи інтереси сторін угоди або інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність примусу, погроз, насильства, обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді зі сторони прокурора чи будь-яких інших осіб. ОСОБА_4 повідомив, що ініціатором угоди був він, попередньо проконсультувавшись із захисником щодо її умов та наслідків, запевнив, що це його усвідомлене та добровільне рішення, без будь-якого стороннього впливу. Жодних скарг на дії органу досудового розслідування чи на дії прокурора під час укладання угоди у сторони захисту немає.

Прокурор ОСОБА_3 також вказав на спільну узгодженість з підозрюваним усіх викладених в угоді умов, підтвердив добровільність її укладення.

З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких даних в матеріалах справи, які б свідчили про укладання угоди під будь-яким впливом, суд дійшов висновку, що її укладення носить добровільний характер, тобто не суперечить бажанню та волі сторін.

Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався повністю та беззастережно визнати свою винуватість в обсязі підозри під час судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені у формулюванні підозри згідно угоди та в обвинувальному акті, які є однаковими, надав зізнавальні показання щодо себе, визнав свою винуватість та щиро розкаявся. Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 виконав взяті на себе зобов`язання у цій частині.

Також згідно угоди обвинувачений взяв на себе зобов`язання співпрацювати з прокурором у викритті службової особи, яка займає відповідальне службове становище, за фактом вчинення такою особою за сприяння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, пов`язаного з одержанням неправомірної вигоди для себе (ч.3 ст. 368 КК України), у кримінальному провадженні № 42025112100000045 від 03.04.2025 або в інших провадженнях, виділених чи об`єднаних за відповідним фактом.

З огляду на пояснення, надані обвинуваченим ОСОБА_4 в судовому засіданні по обставинам вчинення ним кримінальних правопорушень, суд вважає, що останній здатний та може надати правдиві викривальні показання у кримінальному провадженні № 42025112100000045 від 03.04.2025 за тим же фактом відносно іншої - службової особи. Такий висновок узгоджується також із відомостями, які повідомив прокурор у судовому засіданні щодо сприяння ОСОБА_4 у викритті іншої особи у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, на підтвердження чого прокурором надані: копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.09.2025; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 04.12.2025; повідомлення про підозру службовій особі від 03.11.2025 за ч.3 ст. 368 КК України; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025112100000045; ухвала суду від 26.08.2026 про призначення до розгляду кримінального провадження № 42025112100000045. Крім того, обвинувачений запевнив суд, що буде співпрацювати з прокурором і під час судового розгляду у відповідному кримінальному провадженні та готовий надати правдиві показання в суді як свідок, перешкод для цього у нього немає.

Окрім вищезазначеного обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався протягом 15 днів після набрання вироком законної сили забезпечити перерахування за згодою із заставодавцем на потреби ЗСУ для цілей оборони України частину застави в розмірі 100 000 грн за реквізитами Благодійної організації БФ «КОД НАЦІЇ 47».

Таке своє зобов`язання обвинувачений ОСОБА_4 практично виконав, оскільки від заставодавця ОСОБА_10 до суду надійшла заява, в якій він надав дозвіл на перерахунок частини, внесеної ним застави за ОСОБА_4 , в сумі 100000 грн як благодійний внесок на забезпечення потреб ЗСУ за відповідними реквізитами.

Таким чином, судом не встановлено жодних фактів, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою

Щодо наявності підстав для визнання винуватості.

Як зазначено вище ОСОБА_4 обвинувачується у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також у пособництві в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою собою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тобто - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Викладені в угоді обставини вчинення кожного кримінального правопорушення є такими як в обвинувальному акті та визнаються обвинуваченим у повному обсязі, не суперечать показанням обвинуваченого, які він надав суду. Формулювання обвинувачення здійснено на підставі та у відповідності до таких фактичних обставин. Кваліфікація дій ОСОБА_4 за Кримінальним кодексом України у змісті угоди та в обвинувальному акті однакова та відповідає сформульованому обвинуваченню .

Судом роз`яснено обвинуваченому його права, передбачені ч.4 ст. 474 КПК України на загальний судовий розгляд кримінального провадження, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кожного кримінального правопорушення, у вчиненні яких його обвинувачують, а він при цьому має право мовчати. Однак, скористатися відповідними правами ОСОБА_4 не забажав.

Таким чином, встановивши, що зазначене в угоді формулювання підозри є тотожним формуванню обвинувачення та відповідає описаним в обвинувальному акті фактичним обставинам, які встановленні в ході досудового розслідування в тому числі і за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, що підтверджується реєстром матеріалів кримінального провадження, беручи до уваги підтвердження обвинуваченим цих обставин безпосередньо в суді в присутності захисника, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані вірно та, що існують фактичні підстави для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2 та ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України.

Щодо узгодженого сторонами покарання

Відповідно до положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації кримінальне покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братись до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

У випадку затвердження вироком суду угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами цієї угоди (ч.5 ст. 65 ККУ).

Водночас, положення ст. 472, п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язують суд перевірити узгоджене в угоді покарання, на предмет його відповідності вимогам закону України про кримінальну відповідальністьта з`ясувати наявність законних підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення за своїм характером є корисливими корупційними злочинами, один з яких - нетяжкий, а інший - тяжкий злочин, суспільна небезпечність яких в умовах воєнного стану є підвищеною.

Узгоджене покарання за кожен злочин окремо у виді та розмірах відповідає санкціям статей Особливої частини КК України: за ч.2 ст. 369-2 КК України три роки позбавлення волі; за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України шість років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП строком на 2 роки;

При визначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень сторони керувались положеннями Загальної частини КК України та з урахуванням ч.1, ч.3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні визначили основне покарання за правилом поглинення менш суворого покарання більш суворим шість років позбавлення волі, з приєднанням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади строком на два роки, що у свою чергу відповідає вимогам ст. 55 КК України.

Сторони угоди також врахували: характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного; його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, зокрема добровільний вступ до лав ЗСУ; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання винного.

Суд погоджується з тим, що обставинами, які згідно п. 1 ч.1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є: 1) щире каяття обвинуваченого у вчинених кримінальних правопорушеннях під час досудового розслідування, а також судового провадження, що виразилось у належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини; 2) активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень шляхом визнання своєї винуватості та наданні послідовних викривальних показань по обставинам їх вчинення.

Також, додатковою пом`якшуючою обставиною у порядку ч.2 ст. 66 КК України судом визнається той факт, що ОСОБА_4 27.10.2025 добровільно (при наявності у нього трьох малолітніх дітей) вступив до лав Збройних Сил України та наразі проходить військову службу по мобілізації у званні «старший солдат» на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується рекомендаційним листом та приписом начальника 1 центру рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ, а також службовою характеристикою за підписом начальника штабу - заступника командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.12.2025.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, відсутні.

Обвинувачений перебуває в зареєстрованому шлюбі та має на утриманні трьох малодітних дітей, яким на день розгляду справи виповнилось 12, 9 та 5 років, що підтверджується витягами з актових записів та копіями свідоцтв про народження.

ОСОБА_4 є учасником бойових, про що свідчить копія посвідчення НОМЕР_4 від 31.03.2016; за теперішнім місцем проходження військової служби характеризується виключно позитивно: до дисциплінарної відповідальності не притягувався, службові обов`язки виконує сумлінно, постійно вдосконалює свої фахові здібності тощо; на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває; до кримінальної відповідальності притягується вдруге: 03.10.2025 відносно ОСОБА_4 ухвалено вирок Глибоцьким районним судом Чернівецької області (справа № 715/4162/24) за ч.2 ст. 332 КК України з призначенням йому основного покарання у виді п`яти років позбавлення волі з випробуванням, який не набрав законної сили у зв`язку з апеляційним оскарженням вироку та зупиненням апеляційного розгляду у кримінальному провадженні ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10.02.2026.

Вирішуючи, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд взяв до уваги характер та ступінь сприяння обвинуваченого у проведенні даного кримінального провадження, усвідомлення негативних наслідків вчиненого, його щире бажання стати на шлях виправлення, а також взяття на себе зобов`язання надати викривальні показання про відомі йому обставини вчинення корупційного кримінального правопорушення особою, яка займає відповідальне службове становище, під час судового розгляду у іншому кримінальному провадженні.

Суд також позитивно оцінює проявлену громадянську позицію обвинуваченого, яка проявилася у досягненні домовленостей із заставодавцем ОСОБА_10 , який надав письмову згоду на перерахування частини грошових коштів в розмірі 100000,00 грн, із суми внесеної за ОСОБА_4 застави на потреби Збройних Сил України.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за кожен злочин окремо та за сукупністю кримінальних правопорушень: за ч.2 ст. 369-2, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України із застосуванням ч.ч.1 ,3 ст. 70 КК України - у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах та підрозділах ТЦК та СП строком на 2 роки за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам та правилам призначення покарань, встановленим законом України про кримінальну відповідальність.

Водночас, суд вважає помилковим посилання в угоді на правила ч.4 ст. 70 КК України при погодженні остаточного покарання з урахуванням вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03.10.2025, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 332 КК України, оскільки покарання призначене згаданим вироком суду, від відбування якого засуджений звільнений на підставі ст. 75 КК України, не може бути враховане судом при ухваленні цього вироку, так як попередній вирок не набрав законної сили, оскаржується прокурором в апеляційному порядку в частині кваліфікації дій та м`якості призначеного покарання. Отже, судовий розгляд кримінального провадження, в якому суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.332 КК України не завершено та перебуває на стадії апеляційного провадження, а тому оскаржуваний вирок не може бути врахований.

У цьому контексті суд зазначає, що у будь-якому разі застосування правила, передбаченого ч.4 ст. 70 КК України при визначенні (призначенні) остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням покарання, призначеного попереднім вироком, належить до дискреційних повноважень суду.

В угоді про визнання винуватості сторони погодили звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ч.2 ст. 75 КК України, що передбачено ч. 1 ст. 472 КПК України та не суперечить закону.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 75 КК України обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим частини першої цієї статті, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

За правилами абз. 2 ч. 2 ст. 75 КК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи відповідні положення закону, зважаючи, що сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено ОСОБА_4 основне покарання за сукупністю двох корупційних кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років (а саме: 6 років позбавлення волі), та одночасно з цим погоджено звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а також враховуючи факт проходження обвинуваченим військової служби в особливий період та взяті ним зобов`язання за угодою, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням йому іспитового строку та покладення обов`язків на період випробувального терміну.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються виключно судом. Іспитовий строк встановлюється судом від одного до трьох років.

Ураховуючи особу винного, тяжкість вчинених злочинів, вид та міру узгодженого покарання, наявність кількох обставин, що пом`якшують відповідальність винного, беручи до уваги умови та мотиви вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на добровільний вступ обвинуваченого до лав Збройних Сил України по мобілізації, суд дійшов висновку про необхідність встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю два роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.

Також суд констатує, що сторонами угоди при визначенні покарання враховано правила частини 1 та 2 ст. 77 КК України щодо застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Так, у відповідності до вказаної норми закону сторони погодили застосування до ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 368 КК України, у виді позбавлення права обіймами певні посади строком на два роки та при цьому не погоджували таке додаткове покарання як конфіскація майна.

Таким чином, суд встановив, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 , як основне: за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2 та ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України - 6 років позбавлення волі, з одночасним звільненням від його відбування з випробуванням, так і додаткове: позбавлення права обіймати посади в органах та підрозділах ТЦК та СП, на строк 2 роки, - за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам та правилам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети покарання, а отже може бути призначене судом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов узагальненого висновку про те, що угода про визнання винуватості, укладена 02.03.2026 між прокурором та на той час підозрюваним ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального закону, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність, Підстав, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, для відмови в затвердженні цієї угоди немає. Отже, є необхідність затвердити угоду про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку з призначенням ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання за вчинені корупційні кримінальні правопорушення.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Вирішуючи питання зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання, суд встановив, що ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України 18.09.2025 о 05 год 15 хв., про що свідчить протокол затримання.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2025 (справа №359/11320/25) підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який обраховується з 18.09.2025 по 16.11.2025, з можливістю внесення застави в розмірі 242240,00 грн та з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, на випадок внесення застави.

Згідно листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» 23.09.2025 № 08/22981 та довідки про звільнення серії КИВ №31249 ОСОБА_4 утримувався під вартою з 19.09.2025 по 23.09.2025 та звільнений з-під варти 23.09.2025 під заставу у розмірі 242240,00 грн згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 19.09.2025.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі день за день.

З урахуванням вищенаведеного суд зараховує ОСОБА_4 у строк основного покарання у виді позбавлення волі увесь період попереднього ув`язнення з моменту його затримання - з 18.09.2025 по 23.09.2023 (день звільнення з-під варти) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Щодо запобіжного заходу у виді застави, то згідно ухвали суду від 19.09.2025 застава в розмірі 242240,00 грн внесена за ОСОБА_4 22.09.2025 платником (заставодевцем) ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_5 ) на рахунок ТУ ДСА України в Київській області: UA768201720355259001000018661, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 22.09.2025 № 0.0.4554551705.1 (код квитанції 9391-7411-9782-8701) та випискою ДКС з відповідного рахунку.

У зв`язку із внесенням застави, згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2025 у справі №359/11320/25 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти 23.09.2025 та з цього часу перебуває під запобіжним заходом у виді застави в розмірі 242240,00 грн, який суд вважає за необхідне залишити незмінним до вступу вироку в законно силу.

При цьому суд зауважує, що визначений ч.7 ст. 194 КПК України граничний двомісячний строк дії обов`язків, що були покладені на підозрюваного разом із заставою, закінчився на досудовому розслідуванні, а тому продовженню не підлягає.

Після набрання вироком законної сили частина внесеної за ОСОБА_4 застави в сумі 142 240,00 грн підлягає поверненню платнику ОСОБА_10 .

Решта застави в сумі 100 000 грн на виконання умов угоди про визнання винуватості та на підставі наданої суду письмової заяви-дозволу заставодавця ОСОБА_10 від 22.05.2026 упродовж 15 днів після набрання вироком законної сили підлягає перерахуванню з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Київській області за реквізитами: МФО 305299, рахунок: UA883052990000026004021033613, код ЄДРПОУ: 45480057, отримувач: БО БФ «КОД НАЦІЇ 47» - Благодійний внесок на потреби ЗСУ.

Процесуальні витрати у виді витрат на залучення експерта для проведення судово-технічної експертизи документів № СЕ-19/111-25/65232-ДД від 23.10.2025 згідно довідки експерта становить 3565,60 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Частиною 4 статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно наданих суду матеріалів на досудовому розслідуванні ухвалами слідчого судді накладено арешт на майно: гроші, імітаційні грошові знаки, речі та документи, які були виявлені та вилучені під час обшуків 18.09.2025. У всіх випадках арешт накладено з метою збереження речових доказів.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не призначається додаткове покарання у виді конфіскації майна та не ставиться питання цивільної відповідальності, водночас згідно умов угоди про визнання винуватості сторонами узгоджено застосування спеціальної конфіскації грошових коштів в сумі 1420,00 грн, як таких, що набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.96-2 КК України), суд приймає рішення про скасування арешту майна, що накладений ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 359/11347/25 та від 19.09.2025 у справі № 359/11295/25, - у повному обсязі. Водночас, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 359/11344/25 підлягає скасуванню частково, за винятком грошових коштів в сумі 1420,00 грн.

Отже, суд залишає в силі арешт, накладений на грошові кошти у сумі 1420,00 грн, з огляду на положення ч.4 ст. 174 КПК України та необхідність забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна.

Застосування спеціальної конфіскації, суд вирішує, виходячи з того, що в угоді про визнання винуватості сторони погодили безоплатне вилучення за вироком суду у власність держави на підставі ч. 1 ст. 961 та п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України грошових коштів в сумі 1420,00 гривень, як таких, що набуті (є доходом) від вчинення кримінального правопорушення. Незаконність набуття відповідних грошових коштів підтвердив обвинувачений в судовому засіданні та висловив згоду на їх конфіскацію.

За загальним правилом ч. ч.1,2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

При ухваленні вироку на підставі угоди є підстави для застосування спеціальної конфіскації грошових коштів в сумі 1420,00 грн, оскільки згідно поданих документів ці кошти були вилучені у ОСОБА_4 18.09.2025 під час його затримання та ошуку автомобіля, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та, як визнав сам обвинувачений, є незаконним доходом від кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України.

Отже, грошові кошти в розмірі 1420 грн, які після додаткового огляду слідчим перепаковані до спеціального пакету WAR1871482 та по квитанції №448 передані уповноваженій особі СУ ГУНП в Київській області для подальшого поміщення до індивідуального сейфу в ПАТ АБ «Укргазбанк». необхідно звернути в дохід держави в порядку застосування спеціальної конфіскації.

Речові докази суду не надавались. На підставі пояснень прокурора та постанов слідчого від 19.09.2025, 26.09.2025, 17.10.2025 та 03.12.2025 про визнання речовими доказами, огляд та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, а також згідно квитанцій посадових осіб про прийняття речей на зберігання, розписок ОСОБА_4 від 17.10.2025 та 02.03.2026 про отримання частини вилученого майна, судом встановлено обсяг та перелік речових доказів, а також їх місце знаходження.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні на підставі поданих суду документів суд вирішує після скасування арешту майна, з урахуванням думки учасників справи та у відповідності до ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 368-371, 373-376, 468-470, 473-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025111100002197, укладену 02.03.2026 між прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

- за ч.2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП строком на два роки.

На підставі ч.ч.1, 3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначили ОСОБА_4 остаточне покарання 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в підрозділах ТЦК та СП строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі період попереднього ув`язнення з моменту його затримання - з 18.09.2025 по 23.09.2025 (день звільнення з-під варти) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, який обчислювати з моменту ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у виді застави в розмірі 242240,00 грн, - залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили суму застави в розмірі 142240,00 грн (сто сорок дві тисячі двісті сорок гривень), внесену за ОСОБА_4 на підставі ухвали суду від 19.09.2025 на рахунок ТУ ДСА України в Київській області згідно квитанції АТ «КБ ПриватБанк» від 22.09.2025 № 0.0.4554551705.1 (код квитанції 9391-7411-9782-8701) - повернути платнику ОСОБА_10 (ІПН: НОМЕР_5 ).

Частину застави в сумі 100000,00 грн (сто тисяч гривень) упродовж 15 днів після набрання вироком законної сили перерахувати зі спеціального рахунку ТУ ДСА України в Київській області на рахунок благодійної організації за реквізитами: МФО 305299, р//р: UA883052990000026004021033613, ЄДРПОУ 45480057, отримувач: БО БФ «КОД НАЦІЇ 47», призначення: Благодійний внесок для потреб Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень).

Скасувати арешт майна, вилученого 18.09.2025 під час затримання ОСОБА_4 , та обшуку за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ), накладений ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 359/11347/25 та від 19.09.2025 у справі № 359/11295/25.

Скасувати майна, вилученого 18.09.2025 під час обшуку автомобіля «AUDI-Q7», р/н НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 359/11344/25, - за винятком грошових коштів в сумі 1420,00 грн, що підлягають спеціальній конфіскації.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію - примусове безоплатне вилучення в дохід держави грошових коштів в сумі 1420,00 грн (одна тисяча чотириста двадцять гривень) купюрами: дві купюри номіналом 500 гривень серії та номер: МА 7262196, МА 7262195; одна купюра номіналом 200 гривень серія та номер: ЄД 1162048; одна купюра номіналом 100 гривень серія номер ЗА 1053895; дві купюри номіналом 50 гривень серія та номер AM 3093203, AJI 3411571; одна купюра номіналом 20 гривень серія та номер ВС 6195485, які визнані речовими доказами, упаковані до спеціального пакету WAR1871482 та по квитанції №448 передані уповноваженій особі СУ ГУНП в Київській області для подальшого поміщення до індивідуального сейфу в ПАТ АБ «Укргазбанк».

Речові докази і документи:

-імітаційні грошові знаки в кількості 20 шт. у виді купюр по 100 доларів США, що мають одну серію та номер LF94934593 А, які використані під час НСРД, що були вилучені у ОСОБА_4 18.09.2025 під час його затримання, та поміщені до спеціального пакету PSP 2212885, який передано до камери зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

-імітаційні грошові знаки в кількості 36 шт. у виді купюр по 100 доларів США, що мають одну серію та номер MB 07247983 С, а також 164 шт. у виді купюр по 100 доларів США, що мають одну серію та номер LF 94934593 А, які використані під час НСРД, що були вилучені у ОСОБА_4 18.09.2025 під час обшуку його автомобіля та поміщені до спеціального пакету WAR1871428, який передано до камери зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області - знищити;

-документи та їх копії: медична довідка від 04.07.2025 на ім`я ОСОБА_12 ; загальний аналіз від 04.07.2025 ОСОБА_12 ; електронне направлення № 3640-7441-8324-0350 на ім`я ОСОБА_13 ; консультаційний висновок за формою 028/0 на ім`я ОСОБА_14 від 07.07.2025; картка обстеження та медичного огляду № 600 на ім`я ОСОБА_14 ; епікриз - історія хвороби № 3718/531 ОСОБА_14 ; ультразвукове дослідження від 07.07.2025 на ОСОБА_14 ; копія ID картки гр. ОСОБА_15 № НОМЕР_6 .; електронне направлення № 5904-4532-7988-9401 на ім`я ОСОБА_15 ; картка обстеження та медичного огляду № 705 на ім`я ОСОБА_16 ; копія виписки із медичної картки на ім`я ОСОБА_17 ; копія ультразвукового дослідження від 12.08.2007 на ім`я ОСОБА_17 ; копія консультаційного заключення № 4333 на ім`я ОСОБА_17 ; копія експертного висновку № 158 на ім`я ОСОБА_17 ; копія посвідчення НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_17 ; електронне направлення № 7712-6628-8884-7401 на ім`я ОСОБА_7 ; експертний висновок № 158 ОСОБА_17 ; копія акту огляду МСЕК № 305541 на ім`я ОСОБА_17 ; копії посвідчень ОСОБА_17 ; копія виписки акту огляду МСЕК № 289862 на ім`я ОСОБА_17 ; анкета ОСОБА_18 ; анкета вивчення службових та безпекових ризиків; анкета блок 2 на 3 арк.; анкета бланк 3; бланк блоку 2; копії посвідчень ОСОБА_17 , - що були вилучені 18.09.2025 під час обшуку автомобіля «AUDI-Q7», р/н НОМЕР_3 , та які після огляду поміщені слідчим до спеціального пакету QHY 0080625, який передано до камери зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, - знищити;

-грошові кошти в сумі 6000,00 грн у видіідентифікованих грошових знаків купюрами по 1000 грн кожна з номерами: ЗН1314403, ЗК5598558, АК7254616, ЗТ2311206, ЗН9889924, АК2865995, що є коштами спеціального призначення, наданими ГУНП в Київській області для викоритстання під час НСРД, вилучені в ході обшуку 18.09.2025 та упаковані слідчим до спеціального пакету ICR 0236730, який по квитанції №451 передано уповноваженій особі СУ ГУНП в Київській області для подальшого поміщення до індивідуального сейфу в ПАТ АБ «Укргазбанк», - повернути ГУНП в Київській області.

-грошові кошти в сумі 200 доларів США (2 банкноти по 100 доларів США з номерами РК44945551І, РК44945548І), що були вилучені 18.09.2025 в ході обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 таупаковані до спеціального пакету ICR 0236730, який по квитанції №451 передано на зберігання уповноваженій особі СУ ГУНП в Київській області для подальшого поміщення до індивідуального сейфу в ПАТ АБ «Укргазбанк», - повернути власнику ОСОБА_19 ;

-документи та їх копії: конверт «Нова Пошта» на адресу ОСОБА_19 , в якому знаходиться: копія паспорту гр. ОСОБА_20 серія № НОМЕР_8 на, копія РНОКПП НОМЕР_9 ОСОБА_20 , витяг з реєстру територіальної громади на ім`я ОСОБА_20 ; платіжна інструкція АТ КП «Приват Банк» № 0.3897971299.1, щодо сплати застави за ОСОБА_21 на суму 242 000 грн.;| довідка за реквізитами АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_20 ; контракт добровольця територіальної оборони ОСОБА_18 ; довідка добровольчого формування Переяславської міської територіальної громади № 2 від 11.06.2025 № 456 на ім`я ОСОБА_18 , - що були вилучені 18.09.2025 під час обшуку автомобіля «AUDI-Q7», р/н НОМЕР_3 , та разом з іншими документами поміщені до спеціального пакету QHY 0080625, який передано до камери зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, - повернути ОСОБА_19 ;

-мобільний телефон марки «Iphone» модель «14Рго»; паспорт громадянина України на імя ОСОБА_18 серія НОМЕР_10 ; військовий квиток серія № НОМЕР_11 ; посвідчення № НОМЕР_12 на ім`я гр. ОСОБА_18 , перепустка серія ВГО HP № 138; повістку про виклик до суду від 03.10.2025; повістку на 26.05.2025; флеш накопичувач «DataTraveler» об`ємом 4 Gb; три фотокартки 3x4 см; медичну довідку серія ВВВ № 979896 на ім`я ОСОБА_18 ; бланк з написами на іноземній мові щодо транспортного засобу Ауді; довіреність від 18.12.2024 на користування автомобілем марки «Ауді» модель «Q7», номерний знак « НОМЕР_13 »; витяг про реєстрацію довіреності № 54383813; страховий поліс № ЕР 226479233, що під розписку від 17.10.2025 та від 02.03.2026 передані ОСОБА_4 , - вважати повернутими йому у вільне володіння.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, обвинуваченим, його захисником та прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1