Рішення № 139933319, 21.09.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2422/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що старшим інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві ДПП Радченком В.В. неправомірно винесено відносно нього ( ОСОБА_1 ) постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7599935 від 23 липня 2026 року за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме відсутність діючого вогнегасника та одного противідкотного упору, під час здійснення ним (позивачем) вантажного перевезення не є технічною несправністю транспортного засобу в розумінні ч. 1 ст. 121 КУпАП і не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією нормою. Водночас, відповідальність за невідповідність обладнання транспортного засобу встановленим вимогам передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП виключно щодо перевезення пасажирів, що до спірних правовідносин не застосовується, оскільки позивач здійснював саме вантажне перевезення. Вказав, що він працює водієм вантажних транспортних засобів у ТОВ «Термпек» і здійснював вантажне перевезення у м. Києві та жодних порушень правил дорожнього руху, які б могли стати причиною для зупинки, не вчиняв. Під час руху його було зупинено працівниками поліції, які після перевірки документів, попросили пред`явити вогнегасник і противідкотні упори. Він пред`явив інспектору вогнегасник і противідкотний упор, однак поліцейський повідомив про те, що строк дії вогнегасника закінчився, хоча фактично вогнегасник був у належному функціональному та працездатному стані, а противідкотних упорів має бути два. В подальшому поліцейські вручили йому складену за невідомих обставин і без його присутності постанову. Однак, на місці події інспектор не повідомляв його про розгляд адміністративної справи, не сповіщав про дату і час розгляду, особу, яка розглядає справу, не повідомляв у передбаченому законом порядку про його права, натомість відбулося формальне вручення йому складеної за невідомих обставин постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до оскаржуваної постанови йому (позивачу) інкриміновано те, що під час здійснення вантажного перевезення у транспортному засобі ніби то був відсутній діючий вогнегасник та один противідкотний упор, чим порушено п. 31.1 ПДР. Згідно з п. 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.7.є інші елементи конструкції - на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тони і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 тон противідкотні упори (щонайменше два); - працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі. При цьому, п. 31.4 ПДР розділяє окремо «технічні несправності» та «невідповідності вимогам». Положеннями ч. 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Відповідно до ст. 125 КУпАП інші порушення Правил дорожнього руху, які не передбачені ст. 121-128, ч. 1 і 2 ст. 129, ст. 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою адміністративне стягнення у вигляді попередження. Тобто вогнегасник і противідкотний упор, як додаткове обладнання, мають бути в автомобілі, проте це не є технічною несправністю, яке є адміністративним правопорушенням за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а є лише невідповідністю вимогам, тобто є іншим порушенням, за яке передбачено попередження відповідно до ст. 125 КУпАП. З огляду на вказані обставини, оскаржувана постанова ґрунтується на неправильній правовій кваліфікації його (позивача) дій, є протиправною і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, на місці події не було жодного розгляду справи про адміністративне правопорушення, а фактично було вручено вже складену постанову без забезпечення передбачених законом гарантій захисту його (позивача) прав. Так, його ( ОСОБА_1 ) не було повідомлено про розгляд адміністративної справи, як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не було сповіщено про час і місце розгляду справи та особу, яка розглядає справу, звання, посаду, місце роботи, її прізвище, ім`я і по батькові. Інспектор не повідомив його про права та обов`язки та не надав можливості користуватися юридичною допомогою, що є порушенням основоположного конституційного права, а також позбавлено можливості надати письмові пояснення. Зазначені обставини свідчать про те, що інспектором поліції всупереч положень КУпАП не проведено передбачених процедур і дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний і справедливий розгляд справи. Враховуючи наведене, просив скасувати постанову серії ЕНА № 7599935 від 23 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення, винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Радченком В.В., відносно нього ( ОСОБА_1 ) за ч. 1 ст. 121 КУпАП і закрити провадження у справі. Крім того, просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір.

За ухвалою судді від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.

13 серпня 2026 року до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов за підписом представника Бобошка О.П., у якому зазначено про те, що відповідач вважає заявлені вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації , інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Пунктом 31.4 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, передбачених, зокрема, п. 31.4.7 "є", а саме відсутності елементів конструкції противідкотних упор (щонайменше дві) на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тони і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 тон, а також працездатного вогнегасника на легковому, вантажному автомобілі, автобусі. На відеозаписі з портативного відеореєстратора № 472065 зафіксовано вантажний транспортний засіб «MAN 8.125 LC», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Після зупинки вказаного автомобіля було встановлено, що водій був непристебнутий паском безпеки. Також, під час перевірки було встановлено, що вогнегасник протермінований, а замість двох противідкотних упор наявна лише одна. Позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП і ст. 63 Конституції України, строки оскарження постанови та сплати штрафу, проведено розгляд справи, про що проставлено підписи у відповідних пунктах оскаржуваної постанови. В даному випадку притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося за наявності події, наявної вини особи та підтверджено належними доказами, а тому правомірність рішення суб`єкта владних повноважень є доведеною. З огляду на вказане, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погодився з доводами відзиву, оскільки вони не спростовують головну підставу позову, а саме відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено технічної несправності транспортного засобу. Так, пп. "є" п. 31.4.7 ПДР встановлює вимоги щодо наявності на транспортному засобі відповідного обладнання, однак предметом даного спору є не наявність такої вимоги, а правомірність кваліфікації її порушення саме за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова не містить встановлення жодної конкретної несправності транспортного засобу. Натомість інспектор зазначив про невідповідність транспортного засобу вимогам стандартів. Отже, сама фабула постанови описує невідповідність обладнання встановленим вимогам, а не технічну несправність транспортного засобу. Факт порушення певної вимоги ПДР сам по собі не означає наявності складу будь-якого адміністративного правопорушення, обраного поліцейським, оскільки відповідальність може наставати лише за тією нормою КУпАП, диспозиція якої охоплює встановлені дії. Таким чином, відсутність «діючого вогнегасника» та одного провідкотного упору під час здійснення ним (позивачем) вантажного перевезення не є технічною несправністю транспортного засобу у розумінні ч. 1 ст. 121 КУпАП і не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією нормою. У відзиві не наведено жодного правового аргументу, який пояснював би, чому невідповідність обладнання у дані справі повинна всупереч змісту ч. 1 ст. 121 КУпАП вважатися саме технічною несправністю транспортного засобу, що є визначальним для вирішення спору. Вважав, що навіть у разі прийняття зазначених відповідачем фактичних обставин як доведених, доданий до відзиву відеозапис може підтвердити наявність обставин, але не змінити диспозицію ч. 1 ст. 121 КУпАП. Тобто, доказ того, що був один упор або що вогнегасник не відповідав установленим вимогам, не є доказом того, що транспортний засіб мав технічну несправність, передбачену ч. 1 ст. 121 КУпАП. Також, позивач зазначив про те, що питання фактичного дотримання процедури проведення розгляду справи підлягає оцінці судом за змістом відеозапису та інших матеріалів справи. Разом з цим ця обставина не усуває самостійної і достатньої підстави для скасування постанови, а саме відсутність у його (позивача) діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Навіть бездоганне дотримання процедури розгляду справи не може зробити законним притягнення особи до відповідальності за склад правопорушення, якого немає у її діях. Відповідачем не доведено яка саме технічна несправність транспортного засобу була встановлена та чому стан вогнегасника та кількість противідкотних упорів утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 121 КУпАП, а не є невідповідністю обладнання встановленим вимогам.

Дослідивши наявні в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 липня 2026 року старший інспектор Управління патрульної поліції в місті Києві Радченко В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7599935 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що він 23 липня 2026 року, о 14 годині 43 хвилини, в м. Києві по вул. Центральній Садовій керував вантажним транспортним засобом «MAN 8.185 LC», номерний знак НОМЕР_1 , що використовується для перевезення вантажів, технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, а саме відсутні працездатний вогнегасник та один противідкатний упор, чим порушив п. 31.1 Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 31.4.7 "є" Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, відсутністю таких елементів конструкції як противідкотних упорів (щонайменше два) - на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т, а також працездатного вогнегасника на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

За частиною першою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Положеннями статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідачем надано відеозапис з портативних реєстратора поліцейського, з якого вбачається, що працівники поліції зупиняють вантажний транспортний засіб «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, а саме невиконання вимог п. 2.3 "в", пп. 3.3 п. 33.3 Правил дорожнього руху. Поліцейські представилися і пред`явили на вимогу водія службові посвідчення, а також повідомили причину зупинки. В ході перевірки було встановлено, що в даному транспортному засобі відсутній працездатний вогнегасник, а також наявний лише один противідкотний упор, що також було підтверджено й самим водієм. У подальшому відносно ОСОБА_1 було складено постанову.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 279 КУпАП визначений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, після чого посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Аналогічні вимоги до розгляду справи про адміністративне правопорушення закріплені в пункті 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, відповідно до якого розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Разом з цим, судом встановлено, що працівниками поліції не було дотримано встановленого законодавством порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується наданим відповідачем відеозаписом з портативного реєстратора поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не було роз`яснено його прав, передбачених ст. 268 КУпАП і ст. 63 Конституції України.

Відтак, суд дійшов висновку, що працівниками поліції порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Недотримання поліцейським у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КУпАП України процедури призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КУпАП України, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 690/233/17 та від 31 січня 2019 року в справі № 760/10803/15-а.

Суд констатує, що порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є достатньою і самостійною підставою для скасування прийнятої за результатами її проведення постанови серії ЕНА № 7599935 від 23 липня 2026 року, що унеможливлює перехід до суті покладеного в її основу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд зазначає, що підставою для закриття провадження у справі є факт відсутності в діях особи-порушника складу адміністративного правопорушення, а в даному випадку за наслідками судового розгляду встановлено грубе порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійними та безумовними підставами для її скасування, а тому судом не надавалася правова оцінка правомірності викладених у ній підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, враховуючи, що підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення є порушення процедури розгляду справи, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до компетентного органу, а саме до Управління патрульної поліції в місті Києві.

Що стосується вимог позивача про стягнення понесених ним судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 665 грн 60 копійок.

Водночас, позивач звернувся до суду з вказаним позовом через систему «Електронний суд», а тому мав би сплатити судовий збір із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 у розмірі 532 грн 48 копійок.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 266 грн 24 коп. (50% заявлених позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. 121, 222, 245, 251, 252, 255, 258, 268, 280, 283, 286 КУпАП, ст. 6-10, 72-76, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕНА № 7599935 від 23 липня 2026 року, винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Радченком В.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 направити до Управління патрульної поліції в місті Києві на новий розгляд.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на сплату судового збору в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 копійки.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО