Постанова № 139932989, 21.09.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2-ві/356/1/26

Справа № 382/77/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Дудар Т. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказана вище цивільна справа.

16.09.2026 позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про відвід головуючого судді Дудар Т. В., в якій вказав на своє непогодження з вчиненими суддею в процесі розгляду справи процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями, що носять характер звинувачень судді ОСОБА_4 у вчиненні ряду неправомірних дій та кримінальних правопорушень. З огляду на викладені у заяві обставини, просив замінити суддю Дудар Т. В.

Розпорядженням керівника апарату Березанського міського суду Київської області Семенчука А. від 16.09.2026 № 49 призначено автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 (справа № 382/77/24) про відвід головуючого судді Дудар Т. В. відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, оскільки заява про відвід надійшла до суду 16.09.2026, тобто більше, ніж за три робочі дні до наступного підготовчого засідання, яке призначено на 08.10.2026, і суддя Дудар Т. В. вважає його необґрунтованим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 головуючим суддею визначено суддю Капшученко І. О.

У відповідності до положень ч.ч. 7-8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про відвід та проаналізувавши наведені в ній доводи, матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

За приписами частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Так, у відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді розглядають справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-яких причин.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду з метою запобігти упередженості судді під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» та від 10 грудня 2009 року по справі «Мироненко і Мартенко проти України», наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), рішення від 24.05.1989, заява № 11/1987/134/188, п. 46, "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Мироненко і Мартенко проти України», рішення від 10.12.2009 року, п. 67; «Веттштайн проти Швейцарії"п. 42).

Концепції суб`єктивної та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою, і для підтвердження їх порушення (або можливого порушення) заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, заява про відвід має бути вмотивованою, тобто в ній неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Не може бути підставою для відводу заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд.

Згідно з вимогами ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши подану заяву про відвід, встановлено, що наведені у ній доводи для відводу судді Дудар Т. В. фактично зводяться до непогодження з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду даної справи, що в силу положень частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Суд зауважує, що процесуальні дії суду (судді) протягом розгляду справи підлягають оскарженню в передбаченому законодавством інстанційному порядку, а сама по собі наявність у осіб, які приймають участь у справі, сумнівів щодо правильності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не входять до переліку підстав для відводу згідно зі ст.ст. 36, 39 ЦПК України.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Доказів протилежного заявником не надано і в заяві не зазначено.

Інших обставин, передбачених процесуальним законом, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Дудар Т. В., а також неможливості прийняття суддею об`єктивного рішення по справі, в ході розгляду не встановлено та заявником не вказано.

Враховуючи викладене, подана заява про відвід судді є безпідставною та необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 36-40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Дудар Т. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко