Постанова № 139932761, 21.09.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1940/26

Номер провадження 3/289/674/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , місце служби - військова частина НОМЕР_1 , посада технік 3 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 о 09:30 під час проведення контрольного шикування особового складу підрозділу в АДРЕСА_3 , було виявлено відсутність техніка 3 роти 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_1 , який самовільно покинув місце зосередження особового складу. Зброя та боєприпаси військовослужбовця залишилися у розташуванні підрозділу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.09.2026 №270 головного сержанта ОСОБА_1 з 03.09.2026 визнано таким, що самовільно залишив військову частину та призупинено всі види забезпечення. У подальшому, діючи умисно та всупереч встановленому порядку несення військової служби, головний сержант ОСОБА_1 незаконно перебував поза межами розташування підрозділу і безпосередньо обов`язків військової служби не виконував загальною тривалістю 2 (дві) доби 22 години 55 хвилин. Період протиправної відсутності військовослужбовця на службі тривав з 09:30 03.09.2026 до 08:25 06.09.2026, коли головний сержант ОСОБА_1 самостійно прибув до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_4 . Жодних документів, які б підтверджували поважність причин тривалої відсутності у визначеному місці служби або відповідного дозволу (наказу) від прямого чи безпосереднього командування військової частини НОМЕР_1 на залишення розташування підрозділу військовослужбовець не надав, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом доставки повідомлення у додаток "Viber" (а.с.19) на вказаний ним у заявці номер телефона (а.с.5) ОСОБА_1 не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від останнього не надходило. Окрім того в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , згідно якої він свою вину визнає та просить розглянути протокол про адміністративне правопорушення вчинене ним без його участі (а.с.4).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

При цьому неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки, а положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-11 КУпАП.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема: протоколом про військове адміністративне правопорушення ОДВ №731 від 07.09.2026, у поясненнях до якого ОСОБА_1 зазначив, що вину свою визнає, просить суд суворо не карати; службовою характеристикою, згідно якої останній характеризується посередньо; доповіддю про факт самовільного залишення місця несення служби від 03.09.2026; доповіддю про факт повернення до військової частини; та інш.

Вказані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи зазначене, відсутність відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у мінімальному розмірі.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ____ 202__