Постанова № 139932701, 21.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1391/26

провадження 3/287/2056/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ID-картка НОМЕР_1 виданий 29.03.2023 органом 1828, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли справи №287/1391/26, №287/1393/26, №287/1394/26, №287/1395/26 та №287/1396/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Вказані матеріали відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями передані на розгляд судді Нижнику Г.П.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне об`єднати зазначені вище справи.

Відповідно до розділу ІІІ п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Таким чином, об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП необхідно присвоїти № 287/1391/26, номер провадження 3/287/2056/26.

Встановлено, що 10.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 664576, відповідно до якого 10.08.2026 о 16 год 00 хв на а/д сполучення с. Миролюбів Рудня-Озерянська водій ОСОБА_1 керуючи т/з мотоциклом Viper, без д.н.з. керував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат 1,52% проміле. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, вживав спиртні напої після вчинення ДТП, чим порушив п.2.9.«а» ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

13.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 664578, відповідно до якого 10.08.2026 о 16 год 00 хв на а/д сполучення с. Миролюбів Рудня-Озерянська водій ОСОБА_1 керував т/з мотоциклом Viper 250 без д.н.з., який не зареєстрований в сервісному центрі МВС у встановленому порядку, чим порушив п.2.9.«в» ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

13.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 664577, відповідно до якого 10.08.2026 о 16 год 00 хв на а/д сполучення с. Миролюбів Рудня-Озерянська водій ОСОБА_1 керував т/з мотоциклом Viper 250 без д.н.з. з порушенням правил користування мотошоломом, а саме керував т/з без мотошолома, чим порушив п.2.3.«г» ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

13.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 664579, відповідно до якого 10.08.2026 о 16 год 00 хв на а/д сполучення с. Миролюбів Рудня-Озерянська водій ОСОБА_1 керував т/з мотоциклом Viper 250 без д.н.з. не маючи права керування даним т/з, а саме відсутнє посвідчення водія відповідної категорії «А», чим порушив п.2.1.«а» ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

10.08.2026 уповноваженою посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001310, відповідно до якого 10.08.2026 о 16 год 00 хв на а/д сполучення с. Миролюбів Рудня-Озерянська водій ОСОБА_1 керуючи т/з мотоциклом Viper 250 не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості здійснив падіння на дорожнє покриття, в результаті падіння мотоцикл отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1.ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вину визнає.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 121, 124, 126, 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та не заявляючи клопотання про відкладення її розгляду.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.3.г) Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Відповідно ч.5 ст.121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2.9.в) Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком.

Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні ПДР, що потягло механічні пошкодження майна. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до п. 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ст. 124 КУпАП, та вина у скоєному, підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 664576 від 10.08.2026, серії ААД №664578 від 13.08.2026, серії ААД №664577 від 13.08.2026, серії ААД № 664579 від 13.08.2026 та серії ААБ № 001310 від 10.08.2026, які складені у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, які підписані ОСОБА_1 ;

- чеком тестування на алкоголь, з якого вбачається, що результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 1,52 % проміле;

- рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 2 Коростенського району Житомирської області від 11.08.2026;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук) та його огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» проводився результат позитивний;

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціально технічного засобу, в якій ОСОБА_1 розписався;

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом, в якій ОСОБА_1 розписався;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - чинне до 15.10.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.08.2026;

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в якій ОСОБА_1 розписався;

- схемою місця ДТП від 10.08.2026;

- дисками з відеозаписом події.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, пов`язаний, зокрема, з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

Натомість відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП настає, зокрема, за вживання водієм після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю до проведення медичного огляду на стан сп`яніння, що відповідає порушенню вимог підпункту «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху. Зазначеним підпунктом прямо встановлено обов`язок водія до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків та відповідних лікарських препаратів.

Водночас суд враховує, що відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за нього. Саме протокол визначає межі фактичних обставин та правової кваліфікації діяння, яке ставиться особі у вину та підлягає судовому розгляду.

Суд не вправі самостійно змінювати правову кваліфікацію дій особи на таку, яка виходить за межі пред`явленого їй адміністративного правопорушення та погіршує її становище.

У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі зазначено, що 10.08.2026 о 16 год 00 хв він, керуючи мотоциклом Viper, перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» 1,52 проміле. При цьому в протоколі прямо зазначено про порушення ОСОБА_1 підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП.

Таким чином, хоча у протоколі зазначено про вживання ОСОБА_1 спиртного після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у ньому не зазначено про порушення підпункту «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, а також не конкретизовано, що алкоголь було вжито саме до проведення медичного огляду на стан сп`яніння.

Встановлення судом самостійно порушення ОСОБА_1 підпункту «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху та кваліфікація його дій за частиною 4 статті 130 КУпАП на підставі цієї обставини фактично означали б зміну правової кваліфікації діяння за межами того, що зазначено в протоколі, та погіршення становища особи, оскільки санкція частини 4 статті 130 КУпАП є суворішою порівняно із санкцією частини 1 цієї статті.

Натомість зазначена у протоколі обставина щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння повністю охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а зазначений у протоколі підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху безпосередньо стосується саме такої заборони.

Матеріали справи та досліджений судом відеозапис підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а результат огляду становить 1,52 проміле. Тому в межах фактичних обставин, викладених у протоколі, та зазначеної в ньому правової кваліфікації суд розглядає питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд не вправі виходити за межі фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та повинен надати правову оцінку саме тому діянню, яке зазначено в протоколі та підтверджується дослідженими доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 помилково кваліфіковано уповноваженою посадовою особою за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки наведений у протоколі опис основного діяння, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що огляд на стан сп`яніння та пропозиція його пройти на місці або в закладі охорони здоров`я вчинені з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень та кваліфікує його дії за:

- ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування мотошоломом, а саме керування без нього

- ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку;

- ст. 124 КУпАП порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна;

- ч. 2 ст. 126 КУпАП керування механічним транспортним засобом не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З огляду на характер вчинених правопорушень та особу порушника, застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, є недоцільним, і він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

Враховуючи викладене, особу правопорушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, в силу вимог ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, які одночасно розглядаються одним і тим же органом, то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 40-1, 24-1, 33, 35, 36, ч. 5 ст. 121, ч.6 ст. 121, 124, ч. 2 ст. 126? ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 4 п. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи: №287/1391/26, №287/1393/26, №287/1394/26, №287/1395/26 та №287/1396/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 4 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 присвоїти номер 287/1391/26, номер провадження 3/287/2056/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г. П. Нижник