Рішення № 139932329, 21.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4601/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/2983/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача зазначивши, що 16.04.2025 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога " та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 408548201.

30.12.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу МВ-ТП/80, у відповідності до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає (відступає) ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" приймає належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.05.2026 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27/0526-01, у відповідності до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" передає (відступає) ТОВ«ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ "Таліон Плюс" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 року до Договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15504,76 грн., з яких: 4297,18 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 8800,99 грн.-сума заборгованості за відсотками; 258,00 грн.- сума заборгованості по комісії; 2148,59 грн.-неустойка. Просив стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за кредитними договоорами в розмірі 15504,76грн., та судові витрати.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якій вказав, що ОСОБА_1 визнає факт отримання 16 квітня 2025 року 4300,00 грн. позики у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Однак, примірника кредитного договору від 16.04.2025 № 408548201 та паспорта споживчого кредиту з будь-яким яким змістом споживач не отримувала, а також не бачила кредитних умов, які відображені у наданому суду варіанті кредитнго договору. Проте, у подальшому цей договір не було надано позичальнику ні в якій формі. У кредитному договорі підписана тільки остання двадцять четверта сторінка, та у паспорті споживчого кредиту підписана тільки остання четверта сторінка, на яких не викладено жодних договірних умов. Зокрема, не було умов про строк дії кредитного договору: у розділі 3 паспорта споживчого кредиту, графа «Строк кредитування, грн.», не було умови про строк кредитування до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення). Натомість був визначений строк кредитування 30 днів; у п. 7.3 кредитного договору не було визначено кінцевої дати повернення (виплати) Кредиту 16.05.2030. Натомість кінцевою датою повернення Кредиту була дата 16.05.2025. Варто врахувати, що інтернет-сайт, на якому розміщений електронний кредитний договір належить позивачу, який має всі можливості коригувати зміст власних документів. Це створює можливість для позикодавця коригувати умови кредитного договору на свою користь (що він і зробив) та ставить позичальника у нерівне становище. У відповідності до абз. 2, 3 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема, шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один примірник договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця . На стор. 2 позовної заяви зазначено: «Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2026р. до Договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026 (витяг з Реєстру прав вимоги №1 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15 504,76 грн., з яких: - 4 297,18 грн. заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 8 800,99 грн. заборгованість по процентам; - 258,00 грн. заборгованість по комісії. - 2 148,59 грн. неустойка . Окрім того, у п. 3.3 кредитного договору вказано: «Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 600 грн 00 коп.». Зважаючи на те, що денна базова процентна ставка складає 0,98 % (п. 8.3 кредитного договору), а у перший день було отримано два транші кредиту на суму 4300,00 грн., то проценти за 30 днів становлять 1264,20 (4300/100 х 0,98 х 30) грн.. Оскільки згідно розрахунку заборгованості станом на 14.05.2025 ОСОБА_1 сплатила лише 964,00 грн., то підстав для пролонгації кредитного договору не було. Також підстав для пролонгації кредитного договору. Отже, сума заборгованості відповідача не повинна перевищувати 5564,2 (4300/100 х 0,98) х 30 + 4300) гривні . Так як, відповідач ОСОБА_1 сплатила за кредит 7817,00 грн. має заборгованості перед позикодавцем. Враховуючи, що вимоги пред`явлені позивачем до відповідача у сумі 15504,76 грн. заборгованості, з яких безпосередньо по відсоткам сума становить 8800,99 грн., то фактично позивач претендує стягнути з відповідача суму заборгованості за процентами, що у 2,05 (8800,99/4300) рази або на 205 % перевищить прострочену заборгованість за тілом кредиту, що значно більше, аніж 50 %. І це ще не враховуючи ту обставину, що відповідачем було сплачено по кредиту 7817,00 грн.. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив в якому вказав, що договори, які укладені між сторонами в електронній формі мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами. Договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) Кредитодавця з урахуванням особливостей визначених індивідуальною частиною. Окрім цього, Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто Відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами Договору, після чого проявив намір вступити з Кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених Правилами. У відповідності до умов укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону , вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа». Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно п. 4.10.8 Договору, після створення Сторонами електронних підписів Одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з Сторін дій спрямованих на ознайомлення з Паспортом Кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації; 4.10.9. після формування фінального файлу з цим Договором, ІКС створює з цим файлом кваліфікований електронний підпис директора Кредитодавця. Файл Договору зі створеним кваліфікованим електронним підписом, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу (до надання Кредиту) відправлено на електронну пошту Позичальника та стали доступними для скачування в Особистому кабінеті Позичальника. 4.11. Після виконання всього переліченого в п. 4.10. Договору Кредитодавець ініціює надання Кредиту, способом вказаним Позичальником в цьому Договору. Відповідно до п. 14.22 Договору На письмову заяву Позичальника, копія цього Договору на папері з електронного документа виготовляється, шляхом друку візуального подання цього Договору на папері та проставлення відмітки про засвідчення копії документа, яка складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, та надсилається на поштову адресу зазначену Позичальником. Примірник Договору в електронному вигляді завжди доступний для скачування в Особистому кабінеті Позичальника. Внесення грошових коштів на рахунок Первісного кредитора є визнання Позичальником боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору та погодження всіх умов договору. Адже, без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення Позичальника може підтверджуватись як підписанням Кредитного договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).Відповідачем умови Кредитного договору не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 4300 грн. перераховано 16.04.2025 14:52:09 на карту Відповідача НОМЕР_1 емітовану банком OJSC UNIVERSAL BANK, вказану особисто Відповідачем відповідно до умов Договору. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

16.04.2025 року між ТОВ "ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога " та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №408548201, згідно умовами яких було надано кредит на наступних умовах: сума позики 2500,00 грн., строк позики 1826 днів, тобто до 16.05.2030 року, базова процентна ставка становить 0,98 % в день. 16.04.2025 року додатковою угодою до договору №408548201 від 16.04.2025 року сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1800,00 грн.. Відповідно до п.1.2 договору після надання траншу відповідно до цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди, разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї додаткової угоди, буде складати 4300,00 грн..

Згідно платіжних доручень від 16.04.2025 року було здійснено переказ коштів ОСОБА_1 в розмірі 4300, 00 грн. на картку № НОМЕР_2 .

30.12.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу МВ-ТП/80, у відповідності до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає (відступає) ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" приймає належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.05.2026 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27/0526-01, у відповідності до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" передає (відступає) ТОВ«ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ "Таліон Плюс" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно з пунктом 4.1 Договору факторингу наявне право вимоги від Клієнта до Фактора переходить з моменту укладення Реєстру прав вимог. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до розділу 1 цього Договору, право вимоги означає весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за кредитним договором, зокрема прав грошових вимог до Боржника, по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть у майбутньому.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 року до Договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15504,76 грн., з яких: 4297,18 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 8800,99 грн.-сума заборгованості за відсотками; 258,00 грн.- сума заборгованості по комісії; 2148,59 грн.-неустойка.

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 16.04.2025 по 27.05.2026 заборгованість за договором складає: 4297,18 грн заборгованість по тілу кредиту, 8800,99 грн заборгованість за процентами, 258,00 грн. сума заборгованості по комісії; 2148,59 грн. неустойка.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України). В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладення зазначеного договору та додаткової угоди. Крім того, відповідач визнає факт отримання 16.04.2025 року позики у розмірі 4300,00 грн.. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача. Вимог про визнання договорів недійсними відповідачем не заявлено. Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, свідчать про укладеність договору №408548201 та додаткової угоди від 16.04.2025 року між відповдачем та первісним кредитодавцем. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем умови кредитного договору не виконувались, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору є правомірними, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 4300 грн. перераховано 16.04.2025 14:52:09 на карту відповідача НОМЕР_1 емітовану банком OJSC UNIVERSAL BANK, вказану особисто відповідачем відповідно до умов договору.

Щодо посилань відповідача, що примірник кредитного договору та паспорта споживчого крнедиту з будь-яким змістом споживач не отримувала, та не бачила кредитних умов.

Договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному веб-сайті (веб-сторінці). Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначила необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявила намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених правилами. У відповідності до умов укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора DEUF, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону , вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в сумі 258,00 грн., оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів". Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин. Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15, тому в частині стягнення комісії слід відмовити.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 2148,59 грн..

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуваннями того, що договір кредитної лінії укладений 16.04.2025 року, тобто після ведення на території України дії воєнного стану, який наразі триває, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування та стягнення з відповідача розміру неустойки у розмірі 2148,59 грн..

Аналізуючи надані позивачем докази у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 16.04.2025 року у розмірі 13098,17 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (4297,18 грн.) та заборгованості за відсотками (8800,99 грн.).

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 0,84 % та складає 2249,15 грн..

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628,629, 638, 1054, 1055 ЦК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість в розмірі за кредитним договором №408548201 в розмірі 13098 (тринадцять тисяч дев`яносто вісім) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Лісова. буд. 2, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.