Рішення № 13993197, 25.02.2011, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н ЯСправа № 2-54/11

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі: судді Шумської О.В.

при секретарі Ульшиній І.А.

особи, які беруть участь у розгляді справи

прокурорХарченко К.Ю.

представник відділу освіти Софіївської

районної державної адміністраціїПавлюченкова С.М.

відповідачОСОБА_2

представники третьої особиБучма В.А., Верещак В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом прокурора в інтересах відділу освіти Софіївської райдержадміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2,третя особа контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області про відшкодування коштів, зайво сплачених по вині працівника,-

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2011 року до Софіївського районного суду звернувся прокурор Софіївського району Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, зайво сплачених по вині працівника.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що прокуратурою Софіївського району в ході перевірки було встановленого відповідно до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації від 27.08.2010 р. за період з 01.04.2008 по 31.07.2010 р., контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було виявлено наступне порушення: проведеною ревізією контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області встановлено, що відповідно до подорожніх листів в липні-серпні 2009 року автомобілем «Шкода-Фаворит», державний номер НОМЕР_1, який належить відділу освіти Софіївської райдержадміністрації здійснювалися поїздки до м. Кривий Ріг та м. Дніпропетровськ. Співставленням книги наказів з подорожними листами встановлено, що автомобіль здійснював поїздки до м. Кривого Рогу та до м. Дніпропетровськ без відповідних наказів, внаслідок чого зайво списано бензину марки А - 92 у кількості 123,1 л., на загальну суму 898,63 грн., що є порушенням вимог п.1 п..2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996, в частині відсутності наказів на відрядження. Дане порушення відповідно до висновку Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровські області допущене з вини колишнього начальника відділу освіти ОСОБА_2 Внаслідок допущеного порушення з районного бюджету завдано витрачена сума у розмірі 898.63 грн. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді начальника відділу освіти з 29 травня 2007 року по 06 липня 2010 року , розмір її середнього місячного заробітку складає 2076,70 грн.

ОСОБА_2 працювала начальником відділу освіти, тобто керівником відділу та здійснювала керівництво відділу, відповідно до Положення про відділ освіти Софіївської райдержадміністрації затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 16.07.2008р. №358-р (додається). Відповідно до п.4 ст.ІЗб КЗпП України - стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Тому, прокурор в інтересах держави в особі відділу освіти Софіївської райдержадміністрації звертається до суду, який є виконавчим органом та утримується за рахунок бюджетних коштів.

Прокурор Харченко К.Ю. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відділу освіти Софіївської райдержадміністрації Павлюченкова С.М. позовні вимоги прокурора підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечує, вважає, що її дії як начальника відділу освіти протягом липня-серпня 2009 року відповідали вимогам чинного законодавства та не суперечили функціям відділу, так як управління держказначейства не виділяло кошти на оплату відряджувальних, і тому їм приходилося виїжджати без оформлення необхідних відряджувальних листів, але службовий автомобіль завжди використовувався з метою виконання службових обов»язків.

Представник третьої особи контрольно-ревізійного управління Верещак В.С. проти позовних вимог не заперечує, вважає, що відповідач діяла в порушення вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши наведені доводи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав:

судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини

Прокуратурою Софіївського району в ході перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації, відповідно до акта ревізії від 27.08.2010 р. (а.с.4-6) за період з 01.04.2008 по 31.07.2010 р. контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було виявлено наступне порушення: проведеною ревізією контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області встановлено, що відповідно до подорожніх листів в липні-серпні 2009 року автомобілем «Шкода-Фаворит», державний номер НОМЕР_1, який належить відділу освіти Софіївської райдержадміністрації (а.с.15) здійснювалися поїздки до м. Кривий Ріг та м. Дніпропетровськ. Співставленням книги наказів з подорожними листами встановлено, що автомобіль здійснював поїздки до м.Кривий Ріг та до м. Дніпропетровськ без відповідних наказів, внаслідок чого зайво списано бензину марки А - 92 у кількості 123,1 л., на загальну суму 898,63 грн. (ЗФ,2009,КЕКВ 1131), що є порушенням вимог п.1 ді.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996, в частині відсутності наказів на відрядження. Дане порушення відповідно до висновку Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровські області допущене з вини колишнього начальника відділу освіти ОСОБА_2 до посадових обов»язків якої входить, зокрема, розпорядження коштами, які виділяються на утримання відділу та видача у межах компетенції відділу наказів, організація їх виконання. (а.с.7-9).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працювала на посаді начальника відділу освіти, тобто керівником відділу та здійснювала керівництво відділом, відповідно до Положення про відділ освіти Софіївської райдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 16.07.2008р. №358-р (7-9) з 29 травня 2007 року (а.с.12) по 06 липня 2010 року (а.с.13).

В липні-серпні 2009 року автомобілем «Шкода-Фаворит», державний номер НОМЕР_1, який належить відділу освіти Софіївської райдержадміністрації здійснювалися поїздки до м.Кривий Ріг та м.Дніпропетровськ, що підтверджується копіями подорожніх листів (а.с.40-44). Як вбачається з реєстру подорожніх листів (а.с.34) 9 виїздів автомобілю здійснено без наказів на відрядження внаслідок чого зайво списано бензину марки А - 92 у кількості 123,1 л., на загальну суму 898,63 грн. (ЗФ,2009,КЕКВ 1131), що є порушенням вимог п.1 п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996.

Свідки ОСОБА_5, яка працювала завідуючою методкабінетом та ОСОБА_6 водій відділу освіти у 2009 році пояснили, що вони дійсно виїжджали до м.Кривий Ріг та м.Дніпропетровськ без належних документів - лише з подорожнім листом, але виїзди були необхідні для виконання функцій відділу (а.с.82-83).

Виходячи з вимог ст.15 ЦПК суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Статтею 130 КЗпП України визначено юридичний склад матеріальної відповідальності працівників, а саме: відповідальність настає за умов наявності порушення працівником трудових обов'язків, наявності прямої дійсної шкоди, причинного зв'язку між порушенням і шкодою, наявності вини працівника. Аналогічні приписи містяться в п.3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 1992 року, з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організація їх працівниками" в якому зазначено, що при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності на працівника судам належить зясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р. N 348, а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).

Суд не може прийняти в основу рішення пояснення відповідача, що всі виїзди автомобіля здійснювалися лише для вирішення робочих питань відділу освіти, так як це не знайшло підтвердження в судовому засіданні а ні за матеріалами справи а ні в поясненнях свідків, які не змогли уточнити дати та час виїздів, натомість у подорожніх листах чітко відображено, що 09.07.2009 р., 17.07.2009 р., 13.07.2009 р., 29.07.2009 р., 31.07.2009 р. 04.08.2009 р., 06.07.2009 р., 19.08.2009 р. та 20.08.2009 р. автомобіль надходив у розпорядження начальника відділу освіти, і за ці дні безпідставно списано 123,1 л. бензину на загальну суму 898,63 грн. (даний розрахунок збитків проводився відповідно до вимог постанови КМУ від 22.01.1996 р. №116 «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» п.2 якого визначає, що розмір збитків визначається за балансовою вартістю таких цінностей на момент встановлення такого факту з урахуванням індексації інфляції).

За результатами ревізії дане порушення по бухобліку відображено в м/о № 13 «Накопичувавальна відомість витрачання матеріалів»за липень-серпень 2009 року за дебетом рахунку 802. 1 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи», за кредитом рахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»та призвело до завищення фактичних видатків : КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та тримання транспортних засобів»на суму 898,63 грн у формі Звіт про виконання загального фонду кошторису (ЗФ) за 2009 рік, чим порушено ч. 1 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ та п. 1.2 Порядку складання річних фінансових звітів за 2009 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2010 №8 в частині недостовірності відображення даних у регістрі бухгалтерського обліку та викривлення фінансової звітності. У формі «Баланс»за 2009 рік у рядку 170 «Інші запаси», завищено на суму 898,63 гривень.

Ревізією дотримання порядку оформлення подорожніх листів встановлено, ще порушення п.п.2.1, 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 № 74, відповідальною особою не зазначалось найменування та код режиму роботи, а саме: відрядження, відсутні підписи особи, що користувалася автомобілем.

За письмовим поясненням механіка відділу освіти ОСОБА_7 (а.с.38), що було досліджено в судовому засіданні, з'ясоване порушення допущено внаслідок того, що службовим автомобілем користувався начальник відділу освіти ОСОБА_2, про необхідність проведення відмітки відрядження та наявність підпису особи, що користувалася автомобілем, йому невідомо Ревізією своєчасності та правильності відображення операцій по списанню пального встановлено, що в порушення п.п. 1,5,8 ст.9 р. III Закону України №996 по бухгалтерському обліку встановлено несвоєчасне відображення списання пального по меморіальному ордеру №13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів».

Відповідно до пояснень керівника групи обліку ОСОБА_8, (а.с.39) з'ясовано, що списання бензину здійснюється внаслідок подання до бухгалтерії подорожніх листів відповідальними особами не в тому місяці, в якому фактично було використано паливно-мастильні матеріали.Відповідно до п.2 ст.133 КЗпП України керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях, їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною поставкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиття необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

Аналізуючи вказані матеріали, суд приходить до висновку, що вказані кошти, підлягають стягненню на користь місцевого бюджету з відповідача, так як вона взагалі не змогла довести в судовому засіданні відповідність своїх дій у вказаному періоді щодо використання автомобіля виключно з метою організації роботи відділу освіти.

Частина 4 статті 60 ЦПК України забороняє суду базувати свої висновки на припущеннях, не підтверджених доказами. Стаття 10 ЦПК України чітко вказує, що «цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом». Суд не може робити виключення для однієї сторони, а повинен займати неупереджену позицію, яка б надавала для сторін рівні можливості щодо відстоювання своїх прав та інтересів.

У відповідності до статті 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір 51.00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі вищезазначено та керуючись ст..ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги прокурора в інтересах відділу освіти Софіївської райдержадміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2, третя особа контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області про відшкодування коштів, зайво сплачених з вини працівника задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області збитки в розмірі 898 (Вісімсот дев»яносто вісім) гривень 63 коп. та перерахувати до місцевого бюджету за кодом класифікації 21080500 «Інші надходження КЕКВ-1135 на р/р 35412008011193, МФО 805012 ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 02142554.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120.00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2011 року

Суддя