Рішення № 139931827, 21.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5087/26

Категорія 65

2/295/3457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовної заяви зазначила, що відповідач, який є її чоловіком, без поважних причин не проживає у вказаній квартирі, не сплачує комунальні платежі, участі в утриманні житла не приймає, особистих речей відповідача в квартирі немає, його місце фактичного проживання невідоме.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву залишено без руху (а.с. 14).

Ухвалою суду від 01.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с. 21).

Ухвалою суду від 07.07.2026 витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин відповідачем державного кордону України (в`їзд, виїзд) (а.с. 35).

В судовому засіданні 15.09.2026 позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

12.05.2026 представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 23).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та матеріалів позову на поштову адресу за місцем реєстрації останнього.

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, на підставі положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовні заяві

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач та відповідач є чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

У 2002 році сторони подружжя отримало ордер на квартиру в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ОСББ «Надія 59» №312 від 23.12.2025, а також акту про непроживання особи за місце реєстрації, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані позивач та відповідач, ОСОБА_2 фактично не проживає у такій квартирі з 2020 року по даний час (а.с. 8-9).

15.07.2026 судом отримано відповідь з головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, з якої встановлено, що відповідач 01.06.2021 перетнув державний кордон України в напрямку «Виїзд» та більше не повертався до України (а.с. 38).

У судовому засіданні 15.09.2026 були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_3 зазначила, що є сусідкою позивача, відповідач їздив працювати за кордон, протягом останніх 10 років свідок його не бачила за адресою АДРЕСА_1 , перешкод у користуванні квартирою йому не створювалось, місце проживання відповідача їй невідоме.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що є сусідкою позивача, раніше разом працювали на підприємстві, робітники якого, втративши робочі місця, масово виїжджали на заробітки. Серед таких робітників був і відповідач, який поїхав працювати до росії, залишивши сім`ю та зайшовши там іншу жінку. ОСОБА_2 приїздив перед початком повномасштабної війни у 2021 році, однак особисто не бачила його понад 15 років, він дуже давно не проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не створював.

Факт реєстрації відповідача у квартирі створює позивачу перешкоди у користуванні квартирою, а саме позивач самостійно здійснює плату за комунальні послуги з урахуванням реєстрації відповідача, не може при цьому повноцінно скористатись субсидією, прийняти участь у приватизації житла.

Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як роз`яснено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року, вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. Право на реєстрацію у житловому приміщенні є похідним від наявності права на користування житлом.

З урахуванням викладеного вище, оскільки відповідач ОСОБА_5 з 2021 року, тобто більше шести місяців не проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 ,перешкод у проживання в квартирі відповідачу не чиниться, поважних причин відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання судом не встановлено, інтересу до вказаного житла не проявляє, факт реєстрації місця проживання відповідача у квартирі порушує права позивача, а тому у відповідності до вимог статей 71, 72 ЖК України відповідача слід визнати такими, що втратили право користування спірним житлом.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 142, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК УРСР, суд, - УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 . Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ за релігійними переконаннями відсутній, паспорт НОМЕР_2 виданий 31.07.1996 Богунським РВ УМВС України вЖитомирській обл. ; Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 40392354.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Л.М. Чішман