Рішення № 139931298, 15.09.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5139/26

2/214/4730/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Ковтун Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Бордунова І.О. просить суд встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) у період з червня 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 з червня 1992 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати залишити за позивачами.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі ордеру № 189 на право зайняття службової жилої площі від 25.12.2001 року ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 набула право на проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

Родинні відносини позивачів та зміна прізвища доньки з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами, а саме:Свідоцтвом про народження, виданим Дзержинським відділом РАГСу м. Кривого Рогу від 16.02.1977 року, серія НОМЕР_3 , Свідоцтвом про укладення шлюбу , виданим Довгинцівським відділом РАГСу м. Кривого Рогу від 14.01.1983року, серія НОМЕР_4 ,Свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського районного управління юстиції м.Кривого Рогу, від 20.11.2004 року серія НОМЕР_5 .

Відповідно до архівного витягу додатку до рішення виконкому районної ради від 20.08.2003 № 264 - Протоколу № 7 засідання громадської комісії виконкому з житлових питань від 12.08.2003 року вирішено: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 вивести зі складу службового, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відпрацювала у комунальному підприємстві 1 Ороків, за клопотанням комунального житлового підприємства №19.

Даний факт не спростований та не оспорюється виконавчим комітетом Саксаганської районної в місті ради, до повноважень якого згідно рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016 № 381 "Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів", зі змінами, відповідач веде облік службового житла в межах району, що перебуває на балансі територіальної громади міста.

З дати отримання права на користування вищевказаним житловим приміщенням, позивачі проживавали та були зареєстрована за вищезгаданою адресою, зокрема:

ОСОБА_1 зареєструвалася 29.12.2001року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2026/006467008 від 23.04.2026 року,

ОСОБА_2 зареєструвалася 02.03.2004 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/017025731 від 16.11.2025 року.

До отримання права на заселення у квартиру АДРЕСА_1 позивачки мешкали у гуртожитках, зокрема:

З червня 1987 року по 26.05.1994 року у гуртожитку 4 за адресою: АДРЕСА_3 .

З червня 1994 року до 29.12.2001року ( ОСОБА_1 ), з червня 1994 року до 02.03.2004 року ( ОСОБА_2 ) у гуртожитку АДРЕСА_4 .

25.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради із заявою щодо передачі у приватну власність квартири, що належить до комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .

18.03.2026 року отримала відповідь «Про залишення без руху заяви щодо передачі в приватну власність квартири» за №6/02.2.01-07-1463 від 18.03.2026 року, за змістом якої повідомлено, що відповідно до пунктів 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 зі змінами, громадянином до органу приватизації подається документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Таким документом є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

У поданому пакеті документів відсутні довідки з попередніх місць проживання, видані органом приватизації, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду стосовно: ОСОБА_1 за період з червня 1992 року до травня 1994 року, ОСОБА_2 з червня 1992 року до грудня 2001 року та з березня 2002 року до березня 2004 року.

16.04.2026 року позивачами отримано лист виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради за №19/02.2.01-13-2065 від 15.04.2026 року разом з рішенням відповідача «Про відмову у здійснені приватизації державного житлового фонду» від 09.04.2026 року № 306 за змістом якого окрім посилання на норми застосованого законодавства вказано наступне.

Відмовити гр. ОСОБА_1 у передачі в приватну власність квартири, що належить до комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до п.п. 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 зі змінами, а саме: у зв`язку з відсутню довідок виданих органом приватизації за попередніми місцями проживання, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду за період з червня 1992 року до травня 1994 року, оформлені на ім`я заявниці та за періоди з червня 1992 року до грудня 2001 року, з березня 2002 року до березня 2004 року, оформлені на ім`я гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі департаменту адміністративних послуг управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Криворізької міськради «Щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання» №02-01-47/2-601 від 17.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_6 , з 15.06.1987 до 26.05.1994.

Будинкова книга, картки реєстрації за адресою: АДРЕСА_7 , від Металургійного відділу в місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області до виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, а в подальшому до департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, не передавалися.

Інформація щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_7 , відсутня.

Аналогічні дані міститься в інформації відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі департаменту адміністративних послуг управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Криворізької міськради «Щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання» №02-01-47/2-999 від 23.04.2026 року стосовно ОСОБА_2 .

Маючи намір довести обставини щодо неможливості прийняти участь у приватизації позивачками за зареєстрованим місцем їх проживання з червня 1992 року (час набуття чинності закону України «Про приватизацію державного житлового фонду») до 26.05.1994 року у гуртожитку 4 за адресою: АДРЕСА_3 , та у періоди червня 1992 року по травень 1994 року ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), з червня 1994 року по грудень 2001 року ОСОБА_1 ) і з червня 1994 року до березня 2004 року ( ОСОБА_2 ) у гуртожитку АДРЕСА_4 . через відсутність передбаченого на той час вимогами законодавства права на приватизацію житла в гуртожитках, 23.04.2026 року представник позивачів звернулася до КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР з адвокатським запитом щодо підтвердження (спростування) згідно архівних даних статусу належності категорії нерухомості власне до гуртожитків у період з 1992 по березень 2004 роки будівель, що були розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3

Станом на час звернення до суду КП «КРБТІ» ДОР відповіді не надало.

23.04.2026 року представник позивача звернулася з адвокатським запитом про надання довідки про невикористання до АТ «Державний ощадний банк України» - розпорядника інформації про залишки житлових чеків на відповідному позабалансовому рахунку з адвокатським запитом про надання довідки про невикористання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації житла або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період: червня 1992 по березень 2004 років.

Станом на час звернення до суду АТ «Державний ощадний банк України» відповіді не надало.

За змістом довідки КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР № 223504 від 11.02.2026 року вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 не зареєстроване.

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані окрім позивачів члени їх родини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мають намір прийняти участь в приватизації згаданого житла і щодо них у відповідача не виникло підстав для відмови у надання у приватну власність.

За вищевказаних обставин, зокрема відсутності будинкової книги та карток реєстрації гуртожитку 8, обмеження законом права на приватизацію житла у гуртожитках у позивачок виникла необхідність встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації житла, а саме: у ОСОБА_1 за період з червня 1992 року до грудня 2001 року, у ОСОБА_2 з червня 1992 року до березня 2004 року.

Враховуючи неможливість доведення факту невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду, що в свою чергу унеможливлює для позивачок реалізацію гарантованого державою права на приватизацію житла, де зареєстровані та мешкають позивачки - громадянки України, які не приймали участі у приватизації іншого житла, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимушені звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, оскільки позивачі позбавлені можливості встановити цей факт в інший спосіб.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні присутні не були, однак, поза межами судового засідання представник позивача адвокат Бордунова І.О. звернулася до суду з заявою про розгляд вказаної справи без її участі та без участі позивача. Крім того, у вказаній заяві зазначила, що заявлені позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради 15 червня 2026 року надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ордеру № 189 на право зайняття службової жилої площі від 25.12.2001 року ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 набула право на проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про одруження, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського районного управління юстиції м.Кривого Рогу, від 20.11.2004 року серія НОМЕР_5 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , після одруження прізвище ОСОБА_4 змінено на ОСОБА_5 .

Відповідно до архівного витягу додатку до рішення виконкому районної ради від 20.08.2003 № 264 - Протоколу № 7 засідання громадської комісії виконкому з житлових питань від 12.08.2003 року вирішено: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 вивести зі складу службового, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відпрацювала у комунальному підприємстві 1 Ороків, за клопотанням комунального житлового підприємства №19.

Даний факт не спростований та не оспорюється виконавчим комітетом Саксаганської районної в місті ради, до повноважень якого згідно рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016 № 381 "Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів", зі змінами, відповідач веде облік службового житла в межах району, що перебуває на балансі територіальної громади міста.

З дати отримання права на користування вищевказаним житловим приміщенням, позивачі проживавали та були зареєстрована за вищезгаданою адресою, зокрема:

ОСОБА_1 зареєструвалася 29.12.2001року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2026/006467008 від 23.04.2026 року,

ОСОБА_2 зареєструвалася 02.03.2004 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/017025731 від 16.11.2025 року.

До отримання права на заселення у квартиру АДРЕСА_1 позивачки мешкали у гуртожитках, зокрема:

З червня 1987 року по 26.05.1994 року у гуртожитку 4 за адресою: АДРЕСА_3 .

З червня 1994 року до 29.12.2001року ( ОСОБА_1 ), з червня 1994 року до 02.03.2004 року ( ОСОБА_2 ) у гуртожитку АДРЕСА_4 .

25.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради із заявою щодо передачі у приватну власність квартири, що належить до комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .

18.03.2026 року отримала відповідь «Про залишення без руху заяви щодо передачі в приватну власність квартири» за №6/02.2.01-07-1463 від 18.03.2026 року, за змістом якої повідомлено, що відповідно до пунктів 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 зі змінами, громадянином до органу приватизації подається документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Таким документом є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

У поданому пакеті документів відсутні довідки з попередніх місць проживання, видані органом приватизації, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду стосовно:

ОСОБА_1 за період з червня 1992 року до травня 1994 року,

ОСОБА_2 з червня 1992 року до грудня 2001 року та з березня 2002 року до березня 2004 року.

16.04.2026 року позивачами отримано лист виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради за №19/02.2.01-13-2065 від 15.04.2026 року разом з рішенням відповідача «Про відмову у здійснені приватизації державного житлового фонду» від 09.04.2026 року № 306 за змістом якого окрім посилання на норми застосованого законодавства вказано наступне.

Відмовити гр. ОСОБА_1 у передачі в приватну власність квартири, що належить до комунальної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до п.п. 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 зі змінами, а саме: у зв`язку з відсутню довідок виданих органом приватизації за попередніми місцями проживання, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду за період з червня 1992 року до травня 1994 року, оформлені на ім`я заявниці та за періоди з червня 1992 року до грудня 2001 року, з березня 2002 року до березня 2004 року, оформлені на ім`я гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Металургійному районі департаменту адміністративних послуг управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Криворізької міськради «Щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання» №02-01-47/2-601 від 17.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_6 , з 15.06.1987 до 26.05.1994.

Будинкова книга, картки реєстрації за адресою: АДРЕСА_7 , від Металургійного відділу в місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області до виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, а в подальшому до департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, не передавалися.

Інформація щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_7 , відсутня.

За змістом довідки КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР № 223504 від 11.02.2026 року вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 не зареєстроване.

В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані окрім позивачів члени їх родини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мають намір прийняти участь в приватизації згаданого житла і щодо них у відповідача не виникло підстав для відмови у надання у приватну власність.

За вищевказаних обставин, зокрема відсутності будинкової книги та карток реєстрації гуртожитку 8, обмеження законом права на приватизацію житла у гуртожитках у позивачок виникла необхідність встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації житла, а саме:

у ОСОБА_1 за період з червня 1992 року до грудня 2001 року, у ОСОБА_2 з червня 1992 року до березня 2004 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами третьою, четвертою статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 345 ЦК України, передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням № 396.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Статтями 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі наймачу та членам його сім`ї квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у межах визначеної норми. При цьому, до членів сім`ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з частинами другою, третьою, п`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 було затверджено Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (далі Положення № 396), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням, в тому числі й рішенням органу приватизації.

Положення № 396 визначає порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

Відповідно до пункту 4 Положення № 396 передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Відповідно до пункту 14 Положення № 396, передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади). При цьому орган місцевого самоврядування відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» має прийняти рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу (будівлі, будинку) у статусі «гуртожиток» та дозволити приватизацію його жилих та нежилих приміщень.

Громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках на правових підставах і тривалий час (не менше п`яти років).

Абзацом першим пункту 23 Положення № 396 визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Отже, передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.

Між тим, пунктом 18 Положення визначено порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, № 396 від 16.12.2009 року, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

При цьому, згідно з пунктом 20 Положення, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.93 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» останні підлягають випуску у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, порядок відкриття яких та здійснення з них платежів регулювалось Положенням «Про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів», затвердженим наказом Національного банку України від 15 березня 1993 року № 30, яке втратило чинність з моменту введення в дію постанови Правління Національного банку України від 27 квітня 2000 року № 179 «Про затвердження Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів».

Відповідно до вказаної постанови житлові чеки - це приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду. З метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян.

У процесі приватизації громадянами займаного житла відбувається списання коштів з їх приватизаційних депозитних рахунків на підставі приватизаційного платіжного доручення, яке підтверджує, що громадяни України або особа, яка має на це повноваження, доручає установі банку здійснити переказ належної суми зі свого депозитного рахунку на позабалансовий рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації.

В п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10 червня 2010 року зазначено, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком. Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію».

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1993 року № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27 серпня 2000 року № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами).

Отже, єдиним розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію, атому довідка Ощадбанку сама по собі є достатнім документом на підтвердження невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Реєстрація проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та постановою Кабінету міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою затверджено порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Таким чином, для приватизації квартири необхідне дотримання двох умов: постійне проживання у приміщенні, яке підлягає приватизації, та особисте звернення до органів приватизації.

Згідно зі статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до статті 61 ЖК (у відповідній редакції) користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 750/2176/17.

Згідно із частиною 11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках, вирішуються судом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 .

За змістом довідки КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР № 223504 від 11.02.2026 року вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 не зареєстроване.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт невикористання житлових чеків на приватизацію державного житлового фонду, зокрема, наявність відомостей звернення до виконавчого комітету Криворізької міської ради, яким підтверджено відсутність використання ОСОБА_9 , ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації житла.

За таких обставин позовні вимоги адвоката Бордунової Ірини Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 2, ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Підстав для розподілу судових витрат зі сплати судового збору, а саме з відповідача не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 43, 76-82, 211, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду - задовольнити.

Встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) у період з червня 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 з червня 1992 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

- відповідач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради . ЄДРПОУ 05410872, адреса м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Ковтун Н.Г.