Рішення № 139930875, 16.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

16 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/483/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали заяви від 06.05.26 Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності, у справі

За заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ",

код ЄДРПОУ 41449359, вул. Мандриківська, 47, офіс 503, м. Дніпро, 49000,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ",

код ЄДРПОУ 43297180, проспект Перемоги, буд. 87, офіс 101, м. Чернігів, 14000,

За участю:

Ліквідатора, арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, свідоцтво №531 від 15.03.13, ід. код НОМЕР_1 , вул. Шевченка, 42, офіс 105, м. Чернігів, 14027, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

кредитора: Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", код ЄДРПОУ 00152307, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - учасник у справі про банкрутство під час розгляду судом Заяви про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності,

за участю преставників учасників справи: Ушач Ю.В. - ліквідатор, Маміч Я.С.- представник ОСОБА_1 , Гуйванюк Й.Є. - представник АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредитором.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.24 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" та повноваження розпорядника майна боржника Поди В.В.; визнано боржника банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Поду В.В.

Ухвалою суду від 06.05.26 судом постановлено, зокрема, відсторонити арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича (свідоцтво №886 від 23.04.2013, вул. Шевченка, буд. 97а, кв. 58, м. Чернігів, 14000, ід. код НОМЕР_4 ) від виконання повноважень ліквідатора у справі №927/154/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180, проспект Перемоги, буд. 87, офіс 101, м. Чернігів, 14000).

Ухвалою суду від 25.05.26 ліквідатором ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) призначено арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича (свідоцтво №531 від 15.03.13, ід. код 2266408896, вул. Шевченка, 42, офіс 105, м. Чернігів, 14027).

Ухвалою суду від 15.07.26 постановлено продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Ушача Юрія Володимировича до 15 січня 2027 року.

06.05.2026 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності, за змістом якої кредитор просить суд:

прийняти дану заяву АТ "Укртатнафта" до свого провадження;

притягнути керівника банкрута - ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у справі №927/483/24 про банкрутство ТОВ "Максімус Ойл" (код 43297180) в порядку та з підстав, передбачених частиною 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код 43297180) 53 666 171,18 грн. (п`ятдесят три мільйони шістсот шістдесят шість тисяч сто сімдесят одна гривня вісімнадцять копійок);

судові витрати покласти на керівника банкрута.

В обґрунтування заяви посилається на те, що посадова особа боржника допустила порушення приписів ч.6 ст. 34 КУзПБ, не звернулися до господарського суду в місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство при наявності ознак неплатоспроможності.

Також у поданій Заяві кредитором викладено клопотання, у якому просив суд витребувати у Виконавчого комітету Чернігівської міської ради відомості про керівника (керівників) ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" (код 43297180), а саме: прізвище ім`я по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за їх наявності); номер і серію паспорта; місце проживання чи перебування, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти за період з 2019 року по теперішній час.

Ухвалою суду від 07.05.26 постановлено:

-клопотання Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задовольнити;

-виконавчому комітету Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000) надати суду протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали відомості про керівника (керівників) ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ", код ЄДРПОУ 43297180, проспект Перемоги, буд. 87, офіс 101, м. Чернігів, 14000, (прізвище ім`я по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за їх наявності) або номер і серію паспорта; місце проживання чи перебування, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти) за період з 2019 року по теперішній час;

-вирішення питання щодо прийняття до розгляду Заяви від 06.05.26 Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності до надходження витребуваної інформації на адресу Господарського суду Чернігівської області.

На адресу суду 19.05.26 від Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради на виконання ухвали суду від 07.05.26 надійшов лист (від 13.05.26 №09-04/2024) за змістом якого, згідно даних ЄДР керівником ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) з моменту його створення 18.10.2019 р. і по даний час є громадянка України ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.05.26 постановлено:

-заяву (від 06.05.26) Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності прийняти та приєднати до матеріалів справи.

-визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) учасником у справі про банкрутство під час розгляду судом Заяви про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності.

-розгляд заяви здійснювати в межах справи № 927/483/24 Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

-призначити судове засідання на 18 червня 2026 р. на 10:30.

-встановити процесуальний строк для подання ОСОБА_1 відзиву на заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У разі подання відзиву на заяву його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

-встановити процесуальні строки: для подання Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відповіді на відзив - протягом десяти днів з дня отримання відзиву; для подання ОСОБА_1 заперечення - протягом десяти днів з дня отримання відповіді на відзив. У разі подання відповіді на відзив та заперечення їх зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України.

-роз`яснити Акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ОСОБА_1 , що подання відзиву на заяву, відповіді на відзив та заперечення є їх правом.

У межах розгляду заяви (від 06.05.26) АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності до суду надійшли:

-08.06.26, від ОСОБА_1 відзив (від 07.06.26) на заяву про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності з додатком;

-15.09.26, від ОСОБА_1 додаткові пояснення з додатком;

-15.09.26, від ліквідатора, арбітражного керуючого пояснення щодо наявності ліквідаційної маси банкрута (від 14.09.26 вих.№02-01/927/483/24/112) з додатком;

-16.09.26, від АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" пояснення з додатком;

Судом зазначені докази залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до змісту відзиву на заяву про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності, ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні заяви повністю. Одночасно, у відзиві ОСОБА_1 заявлено клопотання про виділення заяви АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності в окреме провадження з присвоєнням заяві окремого номера провадження в межах справи №927/150/24 про банкрутство ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ» та здійснити розгляд справи в окремому провадженні.

Суд протокольною ухвалою від 18.06.26 постановив про відмову у задоволенні клопотання в цій частині.

Щодо суті заперечень, викладених у відзиві, представник ОСОБА_2 зазначено, зокрема, про наступне:

-сам по собі факт накладення арештів на майно та кошти боржника не свідчить про наявність у товариства стану критичної неплатоспроможності, такі обставини не є тотожними встановленню неплатоспроможності у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства та сформованої практики Верховного Суду, для доведення такого стану необхідним є встановлення двох юридичних фактів, а саме: наявність у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань (безспірних),строк виконанняяких наставі цей строк визначається за правилами закону, що регулюе відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), та розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмірзобов`язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких вже настав), які у даному випадку заявником не наведені та доведені.

-аналізуючи фінансову звітність TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» станом на 31.12.2023 року, яка охоплює результати IV кварталу 2023 року, тобто періоду, в межах якого знаходиться дата 20.11.2023 року, вбачається, що активи товариства перевищували його поточну кредиторську заборгованість, а саме: аналізуючи баланс станом на 31.12.2023 року, вбачається, що загальна сума активів підприємства становить 44 149 тис. грн, тоді як загальна сума поточної кредиторської заборгованості складає 44 144, 6 тис.(код рядка: 1615+1690) грн., що є на 5 тис. грн менше за активи. Отже в межах аналізу співвідношення активів до поточних кредиторських вимог, строк виконання яких настав, із балансу малого підприємства вбачаєтьсявідсутність стану неплатоспроможності, активи підприємства перевищують обсяг поточних вимог кредиторів, строк виконання яких настав, вартість активів є більшою за відповідні поточні зобов`язання.

-станом на 20.11.2023 року, а також у період до 21.12.2023 року, на який посилається заявник, були відсутні будь-які ознаки загрози неплатоспроможності TOB «МАКСІМУС ОЙЛ», зокрема, не підтверджено наявності двох кредиторів, строк виконання зобов`язань перед якими настав; не підтверджено меншого показника активів боржника над поточними кредиторськими вимогами, строк виконання, яких настав.

-доводи на підтвердження заборгованості боржника перед сімома контрагентами, строк виконання зобов`язань перед частиною з яких настав, не підтверджуються доказами.

-загроза неплатоспроможності TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» виникла лише з 11.05.2024 року, тобто з моменту настання строку виконання зибив`язань перед TOB «Лівайн Торг», саме з цієї дати у боржника виникла сукупність двох кредиторів із простроченими вимогами, а також було встановлено недостатність активів для одночасного задоволення всіх прострочених зобов`язань. Відтак саме з 11.05.2024 року розпочався перебіг строку, передбаченого частиною 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, для звернення керівника боржника до суду із відповідною заявою.

Відповідно до поданих пояснень на відзив ОСОБА_3 , АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зазначило, зокрема:

- у матеріалах справи відсутні докази (у розумінні ГПК України) на підтвердження наявності у боржника TOB «Максімус Ойл» такого активу, як право на кошти в сумі 44 134 150 грн. доказів (договорів, актів, розрахункових - банківських документів) у підтвердження власних доводів - ОСОБА_1 не надано. У свою чергу, судове рішення не може гуртуватись на припущеннях.

-у межах справи №927/483/24 відсутні підстави стверджувати, що питання про солідарну відповідальність керівника боржника TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» поставлено перед судом передчасно, оскільки належними та допустимими доказами ОСОБА_1 не доведено реальність такого активу, як право вимоги за дебіторською заборгованістю у сумі 44 134 150 грн. і перспективи задоволення таких вимог. Окрім ненадання до справи копій всіх підтверджуючих таку дебіторську заборгованість документів та не підтвердження копій таких документів оригіналами, керівником боржника TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» не надано жодних доказів по вчиненню ним дій щодо повернення цих коштів у розпорядження боржника (ні за період до відкриття провадження у справі про банкрутство TOB «МАКСІМУС ОЙЛ», ні в період розгляду судом цієї справи). Тобто, «заяви» про нібито наявну у TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» дебіторську заборгованість, не спростовують доводів AT «Укртатнафта» щодо порушення керівником TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» строку на подання заяви про неплатоспроможність цього підприємтства.

-розмір заявлених до стягнення з ОСОБА_1 на користь TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» збитків (у сумі 53 666 171, 18грн.) не спростовано жодним з учасників справи та жодним доказом, що наявний у цій справі.

Відповідно до поданих додаткових пояснень ОСОБА_1 , остання зазначила про передачу на виконання вимог ухвали суду ліквідатору, арбітражному керуючому Ушачу Ю.В. документи на підтвердження дебіторської заборгованості боржника на загальну суму 44 134 150 грн.

Представник АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" підтримав Заяву, надав пояснення та просив її задовольнити. Арбітражний керуючий Ушач Ю.В. надав пояснення, зазначивши, що вважає передчасним звернення з заявою про покладення солідарної відповідальності, оскільки в межах справи про банкрутство ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" не встановлено остаточний розмір збитків кредиторів, який може бути визначений з урахуванням наявних активів та результатів їх реалізації. Представник ОСОБА_1 виклав зміст заперечень, у задоволенні заяви просив відмовити.

Додаткових заяв та клопотань не надійшло.

У судовому засіданні 16.09.26, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:

ст.1. Для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:

загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями;

неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

ч.2 ст.4. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства;

ч.6 ст.34. Боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 дійшов таких висновків: підставою для застосування солідарної відповідальності є необхідність доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів:

порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 КУзПБ місячного строку;

наявність у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника. Умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 дійшов таких висновків: притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 09.06.2022 у справі №904/76/21, від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 та від 06.10.2022 у справі №903/988/20:

солідарна відповідальність керівника боржника це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення в ухвалі господарського суду про виявлення такого порушення. Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які були необізнані з його вини про стан неплатоспроможності боржника. Тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились;

умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав. Наявність у справі про банкрутство єдиного кредитора унеможливлює встановлення обставин (юридичного факту) загрози неплатоспроможності боржника;

до предмета доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство належить встановлення таких обставин:

виникнення обставин, щодо загрози неплатоспроможності боржника;

моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

обсягу грошових зобов`язань боржника на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Згідно з правовими висновками, викладеними Верховним судом у постановах від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 "(...) обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (...)".

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків:

1. Для притягнення до солідарної відповідальності мають бути доведені такі обставини (факти) і висновки:

- Самим вирішальним юридичним фактом є момент (тобто конкретна дата) виникнення неплатоспроможності;

- Саме момент (дата) виникнення, а не будь-яка інша наступна дата у проміжку від не встановленої дати виникнення і до дати подання заяви до суду. Це не може бути якась проміжна дата, на яку ліквідатору банкрута вдалося встановити ознаки неплатоспроможності. Це є дата настання строку виконання зобов`язання (а не дата прийняття судового рішення чи набрання ним законної сили, крім випадку, якщо саме судове рішення є первинною підставою виникнення зобов`язання);

- Наступною обставиною доказування є існування неплатоспроможності увесь період безперервно від цієї дати (моменту) і до дня виникнення провадження у справі, і цей період має бути не менший ніж один місяць;

Так неплатоспроможність у боржника могла виникати й у інші дати, але з дня їх настання боржник міг усувати ці обставини і знову відновити платоспроможність (наприклад, через внесок засновників, реорганізацію, тощо). Тому доведена має бути саме остання дата, яка й призвела до відкриття провадження у справі про банкрутство.

- Саме на цей (а не на інший) момент (дату, факт) і існує потреба доказувати інші факти сукупно. На даний час закон передбачає такі три групи додаткових фактів (які не є вичерпними):

Перша ("у разі виникнення неплатоспроможності", "неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур банкрутства"):

розмір вимог одного або кількох кредиторів, строк (момент) виконання яких настав і які необхідно погашати;

неможливість їх погашення інакше як через застосування процедур банкрутства.

Друга ("якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами"):

розмір вимог одного або кількох кредиторів, строк (момент) виконання яких настав і які необхідно погашати (перші вимоги);

розмір вимог інших кредиторів, які необхідно буде погашати у майбутньому згідно з наявними зобов`язаннями (другі вимоги), після погашення перших вимог

наявність такого розміру перших вимог задоволення яких за рахунок коштів і майна боржника призведе до неможливості задоволення других вимог у майбутньому за рахунок залишку майна (коштів) боржника.

Третя ("якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника"):

розмір вимог одного або кількох кредиторів, строк (момент) виконання яких настав і які необхідно погашати (перші вимоги);

перевищення цього розміру вимог кредиторів над вартістю активів боржника.

При цьому суд звертає увагу, що доказуванню підлягає "неплатоспроможність" а не "загроза неплатоспроможності".

- Доказуванню підлягає коло осіб, які є відповідальними за неподання заяви до суду;

- Доказуванню підлягає вина кожної конкретної особи у неподанні такої заяви.

Обставини, визначені абз.1 ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства щодо загрози неплатоспроможності боржника, у цій справі не виникли.

Так, за доводами АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" станом 20.11.2023 року у боржника були грошові зобов`язання щонайменше перед двома кредиторами (АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ"), а спроба примусити боржника виконати частину з них черех виконавчу службу не дала результату. При цьому, зобов`язання боржника перед кредитором АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" не містили в своїй суті спору про право між цим кредитором та боржником, розгляд вимог ініціюючого кредитора - TOB "ЛІВАЙН ТОРГ" у цій справі теж засвідчив відсутність спору між цим кредитором та боржником TOB «Максімус Ойл».

Зміст ухвали суду від 06.06.2024 та відзиву TOB «Максімус Ойл» на заяву TOB «Лівайн Торг» про банкрутство свідчить, що боржник самостійно визнав заборгованість не лише перед АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та TOB "ЛІВАЙН ТОРГ", а ще й перед 7 контрагентами. Строк виконання зобов`язань перед частиною з цих контрагентів настав ще в 2021 році. Перед частиною з них - в 2022 році. Далі, у 2023 виникли додаткові зобов`язання перед TOB "ЛІВАЙН ТОРГ" і, зрештою, листопад 2023 - відкриття виконавчих проваджень по частині боргів перед АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Як видно з хронології подій, вказує заявник, керівник боржника роками допускав накопичення великих зобов`язань.

За результатом інвентаризації, що проведена арбітражним керуючим у справі 927/483/24 нерухомого майна та незавершеного будівництва, основних засобів, нематеріальних та біологічних активів товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів у боржника не виявлено, кругом « 0», звіт наявний у справі, боржник звіт не оспорював.

Як вказує заявник, показовою є операція з укладання керівником боржника договору фінансової допомоги ЛТ22-010 з TOB "ЛІВАЙН ТОРГ". Ця угода про «позичання» значної суми коштів, датована 22.08.2022. На той час, як зазначалось вище, і підтверджується самим боржником, у TOB «Максімус Ойл» вже були зобов`язання перед іншими юридичними особами, зокрема АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", строк виконання яких настав і які добровільно не виконувались, тобто керівник боржника в серпні 2022 року додатково збільшив зобов`язання підприємства, взявши позику, але не здійснюючи при цьому реальної господарської діяльності. Позичені у TOB «Лівайн Торг» кошти керівник боржника не спрямував на погашення вже існуючих зобов`язань перед кредиторами.

Таким чином, TOB «Максімус Ойл» тривалий час мало ознаки неплатоспроможності, а з 20.11.2023 фактично перебувало в умовах неплатоспроможності. Неспроможність боржника розрахуватися за приписами обов`язкових до виконання рішень судів є показовою подією, яка мала спонукати керівника такої юридичної особи заявити про цю обставину публічно. Однак, ОСОБА_1 не вжито заходів щодо усунення такої неплатоспроможності боржника, покращення його фінансового становища чи інших заходів, спрямованих на оздоровлення діяльності боржника.

Неможливість розрахуватись з АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" свідчить і про неможливість розрахуватись з іншими 8 кредиторами, вимоги яких були актуальними станом на 20.11.2023.

Також заявник зазначає, що звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство TOB «Максімус Ойл» в кінці травня 2024 року та вже після звернення з відповідною заявою одного з кредиторів - не може вважатися належним та своєчасним, а також вичерпним заходом, що виправдовує керівника цього підприємства, така заява боржника (про самобанкрутство) залишена без розгляду (п.2 ухвали суду від 06.06.2024), однак сам факт такого звернення та доводи такої заяви унеможливлюють заперечення керівника боржника по суті питання самої неплатоспроможності зараз. Спірним питанням залишається лише момент в часі, з якого ознаки неплатоспроможності були настільки явними та очевидними, що свідомий керівник підприємства мав заявити про це сам.

Можливі доводи про те, що загроза неплатоспроможності TOB «Максімус Ойл» виникла лише в травні 2024 року - АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відхиляє з підстав того, що вже з 20.11.2023 боржник не міг виконати свої зобов`язання в належний та законний спосіб.

Як вказує АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", у даному випадку момент неплатоспроможності має пов`язуватись з офіційними та законними заходами по стягненню боргу за судовими рішеннями, а не з формальним виставленням претензії про сплату коштів за зобов`язанням іншого кредитора, яке відбулось через 6 місяців після фактичного блокування виконавцем всіх банківських рахунків та всіх можливих активів боржника.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 , як керівник TOB «Максімус Ойл», враховуючи наявну кількість зобов`язань цього підприємства та з огляду на неможливість виконання навіть одного з них, мала звернутись до суду із заявою про банкрутство до 21.12.2023. АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" вважає, що оскільки загальний розмір заявлених та визнаних судом вимог кредиторів у справі становить 53 666 171,18 грн, відтак у межах вказаної суми керівник Косік Юлія Сергіївна несе солідарну відповідальність за порушення вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Так, для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Строк, протягом якого керівник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство, підлягає як зазначенню, так і є предметом доказування.

АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" констатує, що станом на 20.11.2023 рік у ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" були невиконані грошові зобов`язання перед: АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», тобто щонайменше перед двома кредиторами.

Так, Заявник зазначає, що 20.11.2023 року постановами приватного виконавця було накладено арешт на кошти та майно ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ». На думку заявника, саме з цієї дати звичайна господарська діяльність боржника була припинена у зв`язку з втручанням приватного виконавця шляхом накладення обмежень та обтяжень на боржника.

При цьому при визначенні зобов`язань посилається на заяву боржника та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 06.06.24 у справі №927/483/24.

Так, ухвалою суду від 06.06.2024 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ", визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41449359) у сумі 27 790 139,80 грн, з якої: 27 687 859,80 грн основного боргу, 30 280,00 грн судового збору, 72 000 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

Даною ухвалою встановлено, що: «між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (далі-як Підприємство, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (далі як - Користувач, Позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-010 від 22.08.22, за умовами якого, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу в сумі, яка не перевищує 15 000 000 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін (п.1.1. Договору). Користування фінансовою допомогою є безоплатним (п. 1.2. Договору). Підприємство надає користувачу фінансову допомогу частинами (траншами) протягом терміну користування фінансовою допомогою, визначеного в п.3.1. даного договору (п. 2.1.). Фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Користувача (п. 2.2.). Термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування Підприємством грошових коштів до моменту пред`явлення в порядку ст. 1049 Цивільного кодексу України письмової вимоги Користувачу (п.3.1. Договору). Термін, визначений у п.3.1. Договору, може бути змінено за погодженням сторін (п.3.2. Договору). Цей Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами Договору і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 6.1).

27.09.2022 року сторонами до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-010 від 22.08.22 було укладено Додаткову угоду №1, якою пункт 1.1. розділу " 1.Предмет договору" виклали в наступній редакції: "В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підприємство надає Користувачеві фінансову допомогу у сумі, яка не перевищує 100 000 000,00 (сто мільйонів грн 00 коп), а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором термін", та Додаткову угоду №2 від 29.12.23, якою пункт 3.1. розділу " 3. Термін користування" виклали в наступній редакції: "Термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування Підприємством грошових коштів до моменту спливу семиденного строку з дня пред`явлення Підприємством письмової вимоги Користувачу про повернення фінансової допомоги".

Так, на виконання умов Договору №ЛТ22-010 від 22.08.22, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" кошти на загальну суму 88 308 118,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 39-83) на загальну суму 88 291 118,00 грн та випискою по банківському рахунку з АТ АКБ "Конкорд" з 26.06.23 по 26.06.23 на суму 17000 грн (а.с.38).

Як вказує кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" здійснив лише частковий розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на суму 60 620 258,20 грн, шляхом направлення заяви про залік зустрічних однорідних вимог вих.№30/12-2023 від 30.12.23, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

У відповідності до п.3.1. Договору, 02.05.24 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" з вимогою №02-05-24-В (а.с.13-15) протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити заборгованість у вигляді неповернутої фінансової допомоги у розмірі 27 687859,80 грн по Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-101 від 22.08.22.

Протягом зазначеного зазначеного у Вимозі строку Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" не здійснило жолного погашення заборгованості, натомість надало відповідь на претензію вих. №11/05-2024-1 від 11.05.24, якою повідомило про визнання заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на суму 27 687 859,80 грн, що виникла за договором №ЛТ22-010 від 22.08.22 та про недостатність коштів на даний час для повного погашення заборгованості, та про те, що питання погашення заборгованості буде вирішено відразу після погашення його обігових коштів за рахунок його активів. Відтак, боржник свої зобов`язання за договором не виконав, грошові кошти в обумовлений строк не повернув, в зв`язку з чим заборгував заявнику 27 687 859,80 грн.

Обставини викладені у заяві підтверджуються наданими доказами.

Боржник у поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнав заявлені до нього вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" у розмірі 27 687 859,80 грн. Окрім того, у поданому відзиві Боржник зазначив наступне:

-загальна сума заборгованості ТОВ "Максімус Ойл" перед кредиторами складає 44 137 401,60 грн, в тому числі:

1. перед ініціюючим - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" у розмірі 27 687 859,80 грн;

2. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРЕКЕТ ПЛЮС" (61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 3а, кімната 3, код ЄДРПОУ 41924045) у розмірі 10 000 000 грн (строк виконання 07.12.21);

3. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНТА ПЛЮС" (61002, м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 43357092) у розмірі 10 000 000 грн (строк виконання 07.07.21);

4. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КОУЛ ІНВЕСТ ТОРГ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 7/6, офіс 80, код ЄДРПОУ 43393172) у розмірі 9 000 000 грн (строк виконання 07.07.21);

5. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСППАЄР" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд.35, код ЄДРПОУ 42551109) у розмірі 7 300 000 грн (строк виконання 07.04.21);

6. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДІЕНД" (01000, м. Київ, проспект Бажана Миколи, 10, код ЄДРПОУ 44200841) у розмірі 4 487 237,87 грн (строк виконання 07.05.22);

7. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНАДА КАПІТАЛ" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2А, код ЄДРПОУ 39246161) у розмірі 3 256 000 грн (строк виконання 31.12.2018);

8. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ТК" (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кімната 214, код ЄДРПОУ 41656726) у розмірі 90 912,29 грн (строк виконання 09.05.24);

9. перед ПАТ "УКРТАТНАФТА" (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) у розмірі 5 020 908,17 грн - зі строком виконання 07.02.23, у розмірі 2 448 090,72 грн - зі строком виконання 29.06.21, у розмірі 4 199 588,89 грн зі строком виконання 29.06.21, 4 407 095, 54 грн зі строком виконання 30.05.21, 261 822,86 грн зі строком виконання 29.04.21).

Боржник також зазначив, що: заборгованість перед працівниками - відсутня, працівників на підприємстві, окрім директора, немає; товариство здійснює свою діяльність на підставі статуту; у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" відсутнє рухоме та нерухоме майно; у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" обліоквується дебіторська заборгованість на загальну суму 44 134 150,00 грн; у Товариства відкрито в АТ "Державний ощадний банк" та АБ "Південний" рахунки, на яких відсутні грошові кошти та на які накладено арешт відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 20.11.23; станом на дату подання відзиву у Товариства наявні прострочені кредиторські зобов`язання перед ПАТ "УКРТАТНАФТА" на суму 16 449 541,80 грн та перед ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" на суму 27 687 859,80 грн; загроза неплатоспроможності виникла у Товариства з моменту прострочення зобов`язання перед кредитором ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" з 11.05.24, оскільки з цього моменту розмір всіх активів ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" стало недостатньо для покриття всіх прострочених зобов`язань перед кредиторами.».

Ухвалою суду від 13.08.2024 постановлено:

визнати кредиторські вимоги до боржника Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) у розмірі 25 871 186,58 грн.

включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) грошові вимоги:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41449359) у розмірі 27 790 139,80 грн, з яких: 27687859,80 грн (4 черга задоволення), 102280 грн (1 черга задоволення вимог кредиторів);

- Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307) у розмірі 25876031,38 грн, з яких: 4844,80 грн (1 черга задоволення), 24507 371,67 грн (4 черга задоволення), 1363814,91 грн (6 черга задоволення вимог кредиторів).

Даною ухвалою встановлено наступне.

«Із заяви вбачається, що:

1 - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.23 у справі №904/2282/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус Ойл" про стягнення заборгованості в сумі 2 448 090,72 грн позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" 951938, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 81, код ЄДРПОУ 43297180) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 2 448 090,72 грн. основного боргу, 36 722,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Судовим рішенням встановлено неналежне виконання ТОВ "Максімус Ойл" умов Договору поставки нафтопродуктів №325/2/2118 від 31.03.20 в частині оплати вартості поставлених ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" нафтопродуктів, на підставі доказів: Договору поставки нафтопродуктів №325/2/2118 від 31.03.20; специфікацією від 02.04.21 на поставку товару, а саме газу нафтового скрапленого марки А ДСТУ EN 589:2017 в кількості 4,059 тон, а також, газу нафтового скрапленого марки В ДСТУ EN 589:2017 та в кількості 78,510 тон, загальною вартістю 2 219 454,72 грн., в тому числі ПДВ 369 909, 12 грн; специфікацією від 25.04.21 на поставку товару, а саме газу нафтового скрапленого марки С ДСТУ EN 589:2017 в кількості 8,700 тон, загальною вартістю 228 636, 00 грн., в тому числі ПДВ 38 106,00 грн; актом приймання-передачі нафтопродуктів № 1/04 від 30.04.2022 року на загальну суму 2 448 090,72грн тощо.

31.10.2023 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України, видано наказ;

Як вказує заявник, станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максімус Ойл", судове рішення у справі №904/2282/23 не виконано, заборгованість по Договору поставки нафтопродуктів №325/2/2118 від 31.03.20 не погашена. У зв`язку з викладеним, кредитором заявлено до стягнення по Договору поставки нафтопродуктів №325/2/2118 від 31.03.20:

- 2 448 090,72 грн основного боргу та 36722,00 грн витрат зі сплати судового збору (рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.23 по справі №904/2282/23);

- 988 828,69 грн інфляційних втрат за період з 30.06.21 по 05.06.24 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України;

- 215613,95 грн трьох відсотків річних за період з 30.06.21 по 05.06.24 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України;

- 204 834,77 грн пені згідно п.5.2. Договору;

2 - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.23 у справі №904/2620/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максімус Ойл" про стягнення заборгованості в сумі 5 020 908,17 грн позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" 951938, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 81, код ЄДРПОУ 43297180) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 5 020 908,17 грн основного боргу, 75 313,62 грн. витрат зі сплати судового збору.

Судовим рішенням встановлено неналежне виконання ТОВ "Максімус Ойл" умов Договору поставки нафтопродуктів №321/2/2118 від 31.03.20 в частині оплати вартості поставлених ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" нафтопродуктів, на підставі доказів: Договору поставки нафтопродуктів №321/2/2118 від 31.03.20; Додаткової угоди до нього від 18.12.20, специфікацією від 01.04.21 на поставку товару, актом № 1/04 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2021, претензією за № 14/05-276 від 31.01.23 тощо.

21.12.23 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України, видано наказ;

Як вказує заявник, станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максімус Ойл", судове рішення у справі №904/2620/23 не виконано, заборгованість не погашена.

У зв`язку з викладеним, кредитором заявлено до стягнення по Договору поставки нафтопродуктів №321/2/2118 від 31.03.20:

- 5 020 908,17 грн основного боргу та 75313,62 грн витрат зі сплати судового збору (рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.23 по справі №904/2620/23);

- 2028 036,78 грн інфляційних втрат за період з 30.06.21 по 05.06.24 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України;

- 442213,13 грн трьох відсотків річних за період з 30.06.21 по 05.06.24 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України;

- 420 105,58 грн пені згідно п.5.2. Договору.».

Проаналізувавши вказані вище зобов`язання, можна зробити висновок, що у 2023 році боржник мав грошові зобов`язання тільки перед АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Разом з тим, обставини заборгованості перед кредиторами мають доводитися на підставі доказів про розмір заборгованості перед кожним конкретним кредитором саме на дату "виникнення" факту загрози неплатоспроможності.

Щодо визначеної АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" дати настання ознак неплатоспроможності боржника - 20.11.2023 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (том 3, а.с. 228-229), боржником подано до контролюючого органу Фінансову звітність малого підприємства за підсумками 2023 року, що підтверджується квитанцією №2, від 29.02.2024р., реєстраційний номер 9003806757, згідно якої судом встановлено, що оборотні активи ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ» на початок року - 36 620,7 тис. грн., на кінець звітного періоду складали 44149,0 тис. грн.; поточні зобов`язання на початок року - 46 932,3 тис. грн., на кінець звітного періоду складали 44 152,9 тис. грн.; доходи майбутніх періодів на початок року складали - 3284,2 тис. грн., на кінець періоду - 1119,2 тис. грн. Розрахований коефіцієнт покриття за підсумками 2023 року, складає 1 при нормативному значенні 1-1,5, тобто відповідає нормативному значенню, що свідчить про відсутність ознак загрози неплатоспроможності ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ» за підсумками 2023 року.

З огляду на викладене, суд зазначає, що факт існування у боржника стану неплатоспроможності на 20.11.2023 р. не доведений належними та допустимим доказами.

З огляду на викладене, суд зазначає, що заявником не доведено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ» загрози неплатоспроможності станом на 20.11.2023 та, як наслідок, не обгрунтовано виникнення у ОСОБА_1 обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства згідно з положеннями ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо визначеної позивачем суми солідарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ» у розмірі 53 666 171,18 грн., як загальною сумою грошових вимог кредиторів, визнаних господарським судом у справі № 927/483/24, суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21) звертав увагу на те, що звернення до суду з вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні частини 6 статті 34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності, виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів.

З огляду на таке неправильним є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто в разі, якщо керівник (орган управління) боржника припустився порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси (зокрема внаслідок вчинення арбітражним керуючим передбачених КУзПБ дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, визнання недійсними певних правочинів та спростування майнових дій боржника тощо) виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже, достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).

Водночас у разі недостатності майна/активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.

Суд виходить з того, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів є передчасним.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) при вирішенні спору щодо притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності на підставі частини 2 статті 61 КУзПБ.

При цьому, звертаючись з вказаною заявою у даній справі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" не доведено обставин здійснення ліквідатором усіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства дій, необхідних для виявлення та повернення майна банкрута, завершення реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси, та проведення розрахунків з кредиторами за рахунок виручених від такої реалізації коштів.

Суд дійшов відповідного висновку з огляду на наступне.

Так, ухвалою суду від 12.08.26 суд зобов`язав ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Ушача Ю.В. (призначений ліквідатором боржника згідно ухвали суду від 25.05.26) надати господарському суду відомості про ліквідаційну масу банкрута. Згідно змісту наданих 15.09.26 ліквідатором пояснень, судом встановлено наступне:

-ліквідатором були вжиті заходи по розшуку майна боржника, у зв`язку з чим направлено запити до: попереднього ліквідатора, ГУ ДПС у Чернігівській області, Територіального сервісного центру №7441 регіонального сервісного центру МВС у Чернігівській області; Чернігівської міської ради; Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області; Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області; Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області ЦМ Управління Державної служби з питань праці; ПАТ «Укрзалізниця» Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр; Державної служби України з безпеки на транспорті; Державна служба морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України; Державне космічне агентство України; Український державний Центр радіочастот; Державне агентство рибного господарства; Державна авіаційна служба України; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Чернігівська митниця ДФС; ГУ ДСНС України.

- згідно отриманої інформації, за TOB «МАКСІМУС ОЙЛ» жодного рухомого чи нерухомого майна не виявлено;

-ГУ ДПС у Чернігівській області підтвердило інформацію попереднього ліквідатора про відкриті рахунки підприємства, відповідно до даних, отриманих від попереднього ліквідатора, залишки коштів на рахунках відсутні;

- від колишнього директора боржника, відповідно до акту приймання-передачі документів по ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ» отримано документи та печатку підприємства;

-за наслідками проведеного аналізу отриманих документів ліквідатором зазначено про підтвердження наявності дебіторської заборгованості у хагальному розмірі 44 134 150,00 грн. щодо семи дебіторів: ТОВ «БЕРЕКЕТ ПЛЮС», 61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 3а, кімната 3, код ЄДРПОУ 41924045, в розмірі 10 000 000,00 грн; ТОВ «БЕНТА ПЛЮС», 61002, м. Харків, вул. Свободи, 7/9, код ЄДРПОУ 43357092, в розмірі 10 000 000,00 грн.; ТОВ «КОУЛ ІНВЕСТ ТОРГ», 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 7/6, офіс 80, код ЄДРПОУ 43393172, в розмірі 9 000 000,00 грн.; ТОВ «ПРОСППАЄР», 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 42551109, в розмірі 7 300 000,00 грн; ТОВ «ГРАНДІЕНД», 01000, м. Київ, пр. Бажана Миколи, 10, код ЄДРПОУ 44200841, в розмірі 4 487 237,87 грн; ТОВ «ГРАНАДА КАПІТАЛ», 03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2А, код ЄДРПОУ 39246161, в розмірі 3 256 000,00 грн; ТОВ «ЛІБРА ТАК», 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 84, кім. 214, код ЄДРПОУ 41656726, в розмірі 90 912, 29грн.;

-зазначена дебіторська заборгованість підтверджена як у вигляді сканованих копій, так і в оригіналах або засвідчених копіях, посвідчених печаткою та підписом колишнього директора боржника;

-як вказує ліквідатор, зазначена дебіторська заборгованість ліквідатором може бути відпрацьована шляхом проведення претензійно-позовної роботи та стягнення відповідних сум або шляхом реалізації права вимоги на аукціоні в порядку, передбаченому законодавству.

З урахуванням викладених обставин, ліквідатор зазначив також про передчасність звернення з заявою про покладення солідарної відповідальності на колишнього директора боржника, оскільки в межах справи про банкрутство ТОВ «МАКСІМУС ОЙЛ» на цей час не встановлено остаточний розмір збитків кредиторів, який може бути визначений з урахуванням наявних активів та результатів їх реалізації.

При цьому, станом на 16.09.26 матеріали справи №927/483/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ», ані матеріали даної Заяви не містять доказів включення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ» щонайменше вказаних активів до ліквідаційної маси банкрута, її реалізації та задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, станом на 16.09.26 арбітражними керуючими не було вжито усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ», у зв`язку з чим суд дійшов висновку про передчасність наведених заявником у поданій заяві вимог через неможливість встановлення дійсного розміру солідарної відповідальності як розміру заподіяних кредиторам Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ» збитків у вигляді незадоволених грошових вимог до боржника до вчинення ліквідатором усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ», що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви через недоведеність Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" виникнення у ОСОБА_1 станом на 20.11.23 обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМУС ОЙЛ» у порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а також у зв`язку з передчасністю подання позовної заяви, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у задоволенню позову судові витрати покладаються на позивача.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про покладення на посадову особу боржника солідарної відповідальності в межах справи №927/483/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 21.09.26.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.