Ухвала суду № 139930688, 11.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/22/26

Номер провадження2-п/205/73/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.07.2026, ухваленого у цивільній справі №205/22/26 за позовною заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2026 року засобами поштового зв`язку відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.07.2026, ухваленого у цивільній справі №205/22/26 за позовною заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Необхідність скасування заочного рішення відповідач обґрунтовує тим, що про розгляд справи і винесення заочного рішення відповідача не було повідомлено належним чином. Відповідач вказує, що не отримував судових повісток, повідомлень чи інших документів, з яких міг би дізнатися про дату, час та місце судового засідання у справі № 205/22/26. До моменту отримання копії заочного рішення через застосунок «Дія» будь-яка інформація про розгляд зазначеної справи Відповідачу відома не була. З рішенням суду відповідач вказує, що ознайомився 10.08.2026 року, отримавши його копію через мобільний застосунок «Дія». Відповідач зазначає, що був позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи, надати суду свої заперечення, подати відзив, докази, заяви та клопотання, а також надати пояснення щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Відповідач заперечує факт належного повідомлення його про дату, час та місце судового засідання. Крім того, на момент розгляду справи та ухвалення заочного рішення 29 липня 2026 року він перебував на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з довідкою вих. № 7756 від 08 серпня 2026 року, ОСОБА_1 02 липня 2026 року було мобілізовано, у зв`язку з чим він проходить військову службу. Зазначена обставина об`єктивно сприяла тому факту, що відповідач був не змозі особисто брати участь у судових засіданнях. Оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, він був позбавлений можливості завчасно повідомити суд про перебування на військовій службі, причини неможливості явки, подати відповідне клопотання, відзив та докази. Таким чином, його неявка не була наслідком свідомого ухилення від участі у судовому розгляді, а була зумовлена, зокрема, відсутністю належного повідомлення про розгляд справи та перебуванням на військовій службі. Також вважає, що позивачем не доведено, яким чином та яке саме його право порушено набуттям Відповідачем права власності на спірний об`єкт. Зазначає, що відповідач не здійснював його будівництво та не брав участі у первинній державній реєстрації, оскільки набув майно 09 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу після первинної реєстрації права власності за ОСОБА_2 . Крім того, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, так як задоволення позову не приведе к поновленню нібито порушених прав позивача. Заявлені вимоги фактично стосуються обставин будівництва та первинної державної реєстрації об`єкта, які мали місце до набуття майна відповідачем. При цьому не обґрунтовано, яким чином обраний спосіб захисту може поновити конкретне порушене право Позивача. Відповідач не здійснював будівництво зазначеного об`єкта та не брав участі в його первинній державній реєстрації. Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідач має намір надати суду пояснення та докази, які виключають можливість задоволення позовних вимог. Крім того, відповідач вважає, що висновки, покладені судом в основу заочного рішення, не відповідають належному застосуванню правових позицій Верховного Суду до фактичних обставин цієї справи. Відповідні посилання на практику Верховного суду будуть надані при розгляді позову за суттю після скасування заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у поданій ним заяві про перегляд заочного рішення просив розгляд справи провести без його участі та задовольнити заяву.

Представник позивача Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Рожко Д.І. подав до суду заяву в якій просив проводити судове засідання без його участі та відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Дніпровська міська рада в судове засідання представника не направила, про розгляд заяви повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про розгляд заяви повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Судом встановлено, що заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.07.2026 задоволено позов керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні Дніпровською міською радою як власником земельної ділянки належних їй прав користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0038 га, шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва будівлі, площею 34,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3111202412020) , та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан; скасовано державну реєстрацію права приватної власності фізичної особи ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна будівлю, площею 34,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3111202412020), проведену 09.04.2025 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В. (номер відомостей про речове право 59397513) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 3111202412020; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 6056,00 грн, що складається із судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 4844,80 грн та заяви про забезпечення позову у розмірі 1211,20 грн.

Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 липня 2026 року у цивільній справі № 205/22/26, матеріали цивільної справи та надані заявником докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення суд має встановити передбачені частиною першою статті 288 ЦПК України умови в їх сукупності, зокрема поважність причин неявки відповідача та/або неповідомлення ним про причини неявки, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву, а також істотне значення доказів, на які відповідач посилається, для правильного вирішення справи.

Судом установлено, що у справі відбувалися засідання 10 лютого 2026 року, 11 березня 2026 року, 06 травня 2026 року, 30 червня 2026 року та 29 липня 2026 року, за результатами якого ухвалено заочне рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що суд вживав передбачених процесуальним законом заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце судових засідань шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у відомостях Єдиного державного демографічного реєстру та такою, що збігається з адресою, вказаною самим відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення.

Відомості про направлення та вручення процесуальних документів, а також результати їх доставки підлягають оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів лише за умови, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд здійснює виклик та повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання шляхом вручення судової повістки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява з додатками направлялася відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання цінним поштовим відправленням за штрихкодовим ідентифікатором 0505531646856 (т.1, а.с.132).

Також ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 10 лютого 2026 року, були направлені поштовим відправленням за штрихкодовим ідентифікатором R067088484700. Згідно з відомостями поштового оператора зазначене відправлення повернуто відправнику з причини «адресат відсутній» (т.1, а.с.171).

Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 11 березня 2026 року, направлялася поштовим відправленням за штрихкодовим ідентифікатором R067112788686, яке також повернуто з причини «адресат відсутній» ( т.1, а.с.193).

Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 30 червня 2026 року, направлялася поштовим відправленням за штрихкодовим ідентифікатором R067205039268. Зазначене поштове відправлення повернуто з причини «закінчення встановленого терміну зберігання» (т.2, а.с.3-4).

Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 29 липня 2026 року, направлялася поштовим відправленням за штрихкодовим ідентифікатором R067215054931. Відповідно до відомостей поштового оператора за результатами відстеження поштового відправлення зазначена повістка вручена одержувачу 17.07.2026 року тобто за 12 календарних днів до призначеного судового засідання (т.2, а.с.5). Матеріалами справи підтверджується, що судова повістка про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 29 липня 2026 року, була направлена за адресою його зареєстрованого місця проживання, зазначеною у відомостях Єдиного державного демографічного реєстру, та такою, що збігається з адресою, вказаною самим відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення.

Отже, відповідач був повідомлений про судове засідання завчасно, що об`єктивно забезпечувало йому можливість підготуватися до розгляду справи, подати відзив, заявити клопотання, повідомити суд про причини неможливості явки або скористатися іншими передбаченими законом процесуальними засобами участі у справі.

Таким чином, щодо судового засідання 29 липня 2026 року матеріали справи містять відомості про вручення відповідачу судової повістки. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення не навів конкретних обставин та не надав доказів, які б спростовували факт вручення йому зазначеної повістки або свідчили про те, що її було вручено після дати та часу проведення судового засідання.

З огляду на зазначене, зазначена повістка була вручена відповідачу з дотриманням передбаченого частиною п`ятою статті 128 ЦПК України строку, що забезпечувало йому достатній час для підготовки до участі в судовому розгляді.

При цьому суд оцінює зазначені відомості у сукупності з іншими матеріалами справи та з урахуванням вимог статей 128131 ЦПК України.

При цьому повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за зареєстрованою адресою саме по собі не свідчить про неналежне повідомлення учасника справи. За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України така відмітка в передбачених законом випадках є днем вручення судової повістки. Верховний Суд неодноразово застосовував зазначений правовий підхід, визнаючи належним повідомлення учасника справи шляхом направлення судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання, якщо іншу адресу суду не повідомлено.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач не зазначив у заяві, що адреса його зареєстрованого місця проживання, є неналежною чи не належить йому. Також він не навів конкретних обставин, які б свідчили про неможливість отримання судової кореспонденції за відповідною адресою.

За таких обставин доводи відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не знаходять підтвердження, якщо інше не встановлено належними та допустимими доказами.

При цьому Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення судом рекомендованої кореспонденції на дійсну адресу учасника справи є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання відповідного поштового відправлення адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Саме по собі твердження відповідача про неотримання судових повісток не спростовує належності здійсненого судом повідомлення, коли матеріали справи містять передбачені законом докази такого повідомлення.

За таких обставин доводи відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не знаходять підтвердження в матеріалах справи, якщо сукупність наявних у ній доказів свідчить про дотримання судом встановленого законом порядку повідомлення.

Щодо посилань відповідача на перебування на військовій службі суд зазначає таке.

З довідки вих. № 7756 від 08 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2 липня 2026 року проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд бере до уваги зазначену обставину, однак сама по собі вона не свідчить про наявність поважних причин неявки відповідача в усі судові засідання у справі.

Так, судові засідання відбувалися 10 лютого, 11 березня, 6 травня та 30 червня 2026 року, тобто до початку проходження відповідачем військової служби, на яку він посилається. Отже, факт мобілізації з 2 липня 2026 року не може пояснювати його неявку в зазначені судові засідання.

Щодо судового засідання 29 липня 2026 року суд зазначає, що перебування відповідача на військовій службі може бути поважною причиною неявки за умови доведення того, що конкретні обставини проходження служби об`єктивно перешкоджали його участі в судовому засіданні або своєчасному повідомленню суду про причини неявки.

Разом із тим відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що характер, режим чи умови проходження ним військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 об`єктивно унеможливлювали його участь у судовому засіданні 29 липня 2026 року, подання відповідного клопотання або реалізацію права на участь у справі в інший передбачений законом спосіб.

За таких обставин доводи про перебування на військовій службі не спростовують висновку про відсутність поважних причин неявки відповідача в попередні судові засідання та не підтверджують поважності причин неподання ним відзиву на позовну заяву.

Крім того, відповідач не навів об`єктивних причин, які перешкоджали йому отримувати судову кореспонденцію, повідомити суд про зміну місця перебування, подати відзив або заявити про неможливість участі у справі.

Посилання відповідача на те, що про заочне рішення він дізнався 10 серпня 2026 року через застосунок «Дія», саме по собі не спростовує належності його повідомлення про судове засідання, призначене на 29 липня 2026 року, оскільки матеріалами справи підтверджується вручення йому відповідної судової повістки 17 липня 2026 року. Відомості про спосіб, у який відповідач надалі дізнався про ухвалене судове рішення, не змінюють встановленого судом факту його попереднього належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Разом із тим, відповідно до пункту 4 частини другої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні міститися посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Згідно з частиною сьомою цієї статті до заяви додаються докази, на які посилається заявник.

У поданій заяві відповідач посилається на те, що він не здійснював будівництво спірного об`єкта нерухомого майна, не брав участі в його первинній державній реєстрації, а право власності набув 09 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу після первинної реєстрації права власності за ОСОБА_2 .

Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено порушення його прав, а обраний спосіб захисту є неналежним. Однак відповідач не конкретизує, які саме докази підтверджують зазначені обставини, не розкриває їх змісту та не пояснює, яким чином кожен із таких доказів може вплинути на встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

Відповідач не зазначив, які саме докази він має намір надати, у чому полягає їхній зміст, які обставини вони підтверджують та яким чином можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному, повністю або частково, чи до його зміни.

При вирішенні питання про скасування заочного рішення суд оцінює ті заперечення проти позову та посилання на докази, які відповідач навів у заяві відповідно до вимог статті 285 ЦПК України, а також докази, додані до заяви.

Сам по собі факт набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна після його первинної державної реєстрації, а також нездійснення ним будівництва не свідчать автоматично про неможливість задоволення заявлених позовних вимог. Правове значення цих обставин має оцінюватися з урахуванням предмета позову, підстав позовних вимог, правового статусу земельної ділянки та спірного об`єкта, а також правових норм, що регулюють відповідні правовідносини.

Отже, відповідач не надав доказів, які в сукупності з доведеними поважними причинами неявки та неподання відзиву могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на зміст заяви про перегляд заочного рішення, заперечення відповідача по суті обмежуються незгодою з наданою судом при ухваленні заочного рішення оцінкою доказів, які були у справі.

Доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та могли б вплинути на ухвалене судом рішення, відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не надав.

Наведені відповідачем доводи щодо неналежності обраного позивачем способу захисту, недоведеності порушення прав позивача, а також щодо того, що відповідач не здійснював будівництво спірного об`єкта, самі по собі не є достатніми для скасування заочного рішення в порядку статті 288 ЦПК України, оскільки відповідач не навів конкретних доказів на підтвердження цих обставин та не додав їх до заяви про перегляд заочного рішення. За відсутності виконання передбачених статтею 288 ЦПК України умов питання про правильність висновків суду щодо застосування норм матеріального права та оцінки доказів може бути предметом перевірки судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги, що відповідачем не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, а тому заяву про перегляд заочного рішення належить залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.260, 261, 287, 288, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.07.2026 у цивільній справі №205/22/2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.В. Дорошенко

.