Рішення № 139930297, 09.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1422/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА", м. Харків до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА", м. Харків про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА", відповідач, в якому просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Аптека911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965), інформацію, поширену Громадською організацією "Нон-Стоп Україна":

07.04.2026 у месенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 наступного змісту:

Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків?

Аптечна мережа 9-1-1 перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком.

Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи.

Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотереєю.

- Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Аптека911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) інформацію, поширену 07.04.2026 ГО "Нон-Стоп Україна" в месенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 у інформаційному запиті ГО "Нон-Стоп", а саме інформацію в наступних висловлюваннях:

"Разом з тим, у діяльності зазначених суб`єктів господарювання виявляється сукупність порушень, які свідчать про системне невиконання вказаних вимог. Зокрема, внутрішня документація або відсутня у місцях здійснення діяльності, або не відповідає чинному нормативно-правовому регулюванню, не містить визначення організаційної структури та розподілу функціональних обов`язків, що унеможливлює належне забезпечення процесів контролю якості лікарських засобів"

"Крім того, суб`єктами господарювання не забезпечується належний санітарно-протиепідемічний стан аптечних закладів та складських приміщень, що є обов`язковою умовою провадження фармацевтичної діяльності. Відсутність належної організації зон приймання та обробки продукції, а також недотримання встановлених вимог до зберігання лікарських засобів створює ризики втрати їх якості та безпечності."

"Порушення також стосуються забезпечення температурного режиму зберігання лікарських засобів, оскільки не ведеться належний облік результатів температурного моніторингу, не визначено строки зберігання відповідної документації, а також відсутні ефективні системи контролю та сигналізації у разі відхилення температурних показників від встановлених норм".

"Окремо слід зазначити відсутність належного кадрового забезпечення та контролю за кваліфікацією персоналу, оскільки працівники не проходять у повному обсязі обов`язкове навчання, зокрема щодо вимог належної практики дистрибуції (GDP), що негативно впливає на якість виконання функціональних обов`язків та дотримання встановлених процедур".

"Водночас суб`єкти господарювання не забезпечують проведення внутрішнього контролю, зокрема самоінспекцій, не ведуть відповідні протоколи та не впроваджують програми їх проведення, що свідчить про відсутність належного механізму виявлення та усунення порушень у процесі здійснення господарської діяльності".

"Плани термінових дій щодо вилучення лікарських засобів з обігу, їх відкликання або зупинення реалізації не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наказу МОЗ України № 242, та не забезпечують належного реагування у випадку виявлення неякісної або небезпечної продукції"

"Крім того, наявні ознаки порушення порядку формування цін на лікарські засоби, що проявляється у реалізації продукції за економічно необґрунтованими цінами, що у поєднанні з ознаками узгодженої поведінки може свідчити про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку."

"Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про системний характер порушень як з боку суб`єктів господарювання, так і з боку посадових осіб Держлікслужби та її територіальних органів, що призводить до відсутності належного державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, створює умови для реалізації продукції неналежної якості та становить загрозу життю і здоров`ю населення".

- Зобов`язати Громадську організацію "Нон-Стоп Україна" у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації "Нон-Стоп Україна" в мережі Інтернет, а саме: у месенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544.

- Зобов`язати Громадську організацію "Нон-Стоп Україна" у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: опублікувати рішення суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації "Нон-Стоп Україна" в мережі Інтернет, а саме у Telegram.

- Стягнути з ГО "Нон-Стоп Україна" на користь ТОВ "Аптека911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

- Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Також позивач просить суд витребувати докази у Головного управління ДПС у Харківській області, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками; Головного управління Держлікслужби у Харківській області; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, АМКУ. Зазначає, що позивач звернувся із відповідними адвокатськими запитами, у той же час, відповідь на адвокатський запит до цього часу не була надана. У разі надання відповіді на адвокатські запити та долучені їх до суду станом на момент розгляду цього клопотання позивач не буде його підтримувати (повністю чи частково).

Ухвалою суду від 28.04.2026 позовну заяву ТОВ "Аптека911.ЮА" залишено без руху. Позивачу встановлено строк протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

05.05.2023 через систему "Електронний суд" до суду від ТОВ "Аптека911.ЮА" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 10770 від 06.05.2026), в якій позивач також просить суд клопотання про витребування доказів, подане разом із позовною заявою, залишити без розгляду у зв`язку з відсутністю потреби у витребуванні.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

28.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що поширена інформація не була результатом довільних припущень, вигаданих обставин чи свідомого поширення неправдивих відомостей, а ґрунтувалась на сукупності фактичних даних, відкритих джерел інформації, аналітичних матеріалів та обставин, які об`єктивно формували суспільний інтерес до діяльності одного з найбільших учасників фармацевтичного ринку України - ТОВ "Аптека 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965). Предметом поширення стали інформаційні повідомлення та матеріали, опубліковані 07.04.2026 на інформаційних ресурсах ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у месенджерi Telegram, у яких порушувалась проблематика можливих порушень у сфері обігу лікарських засобів, дотримання умов їх зберігання, належного контролю якості, кадрового забезпечення аптечної діяльності, а також необхідності перевірки відповідних обставин уповноваженими державними органами. Зокрема, у спірному інформаційному матеріалі були використані такі висловлювання: "Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків?"; "Аптечна мережа 9-1-1 перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком"; "Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи"; "Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотереєю". Крім того, у межах зазначеного інформаційного матеріалу було оприлюднено фрагмент інформаційного запиту ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" щодо необхідності проведення перевірки компетентними державними органами, у якому зазначалось про наявність ознак системних порушень вимог законодавства у сфері фармацевтичної діяльності, зокрема щодо належного контролю якості лікарських засобів, дотримання санітарно-протиепідемічних вимог, температурного режиму зберігання лікарських засобів, належної практики дистрибуції (GDP), кадрового забезпечення, проведення самоінспекцій та дотримання вимог законодавства у сфері ціноутворення. Також 07.04.2026 у месенджері Telegram було поширено текстове інформаційне повідомлення, у якому порушувались питання можливого неналежного контролю якості лікарських засобів, ризиків для безпечності продукції, а також необхідності здійснення належного державного контролю у сфері обігу лікарських засобів. Вказані матеріали були присвячені висвітленню суспільно значимої проблематики, пов`язаної із забезпеченням належного контролю якості лікарських засобів, дотриманням аптечними мережами вимог законодавства у сфері фармацевтичної діяльності, безпечністю лікарських засобів для населення, а також ефективністю державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, що безпосередньо стосується охорони здоров`я населення та забезпечення конституційного права громадян на безпечну медичну допомогу та лікарські засоби. На момент підготовки та поширення зазначених матеріалів у розпорядженні відповідача перебували публічно доступні відомості, аналітичні матеріали та інформація з відкритих джерел щодо діяльності великих аптечних мереж, питань дотримання ними вимог законодавства у сфері обігу лікарських засобів, а також інформація щодо функціонування системи державного контролю у сфері фармацевтичної діяльності, що й стало підставою для суспільного обговорення відповідної проблематики. Крім того, у професійному, медійному та експертному середовищі тривалий час публічно обговорювались питання дотримання великими аптечними мережами вимог щодо умов зберігання лікарських засобів, забезпечення належного контролю якості продукції, порядку формування асортиментної політики та ефективності державного нагляду у сфері обігу лікарських засобів, що також стало підставою для направлення відповідачем відповідного інформаційного запиту щодо необхідності перевірки компетентними державними органами зазначених обставин. При цьому, зміст поширеного інформаційного запиту свідчить саме про ініціювання питання щодо необхідності проведення перевірки та надання правової оцінки відповідним обставинам, а не про констатацію встановленого факту вчинення позивачем порушення законодавства чи наявності обвинувального вироку суду або рішення компетентного державного органу. Відповідач діяв добросовісно, у межах реалізації права на свободу вираження поглядів, права на поширення інформації та права суспільства на отримання інформації щодо питань, які мають очевидне суспільне значення, а поширена інформація мала достатнє фактичне підґрунтя для її публічного висвітлення, журналістського аналізу та громадського обговорення.

Також відповідач зазначає, що позивач намагається подати усі висловлювання, використані y спірному інформаційному матеріалі та текстових повідомленнях, виключно як офіційні та доведені твердження про вчинення порушень законодавства, хоча зміст, форма подачі та загальний контекст матеріалу свідчать про інше. Так, фрази: "Аптечна мережа 9-1-1 перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком"; Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи"; "Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотересю" були висловлені у контексті суспільної дискусії щодо функціонування аптечного ринку, забезпечення належного контролю якості лікарських засобів, дотримання умов їх зберігання та ролі великих аптечних мереж у сфері реалізації лікарських засобів. При цьому, сам позивач у позовній заяві підтверджує масштабність власної діяльності, значну кількість аптечних закладів мережі та суттєвий економічний вплив на ринок, а, отже, зазначені висловлювання виникли не у відриві від фактичних даних, а у межах суспільного аналізу діяльності великих учасників фармацевтичного ринку України. Аналогічно висловлювання: "Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків?" саме по собі містить очевидні елементи публіцистичного та оціночного характеру, що, на думку відповідача, підтверджується використанням форми риторичного запитання, характерної для журналістських матеріалів, суспільно-політичної публіцистики та критичних інформаційних оглядів. Такі висловлювання не можуть оцінюватись ізольовано від загального змісту інформаційного матеріалу та не є офіційними процесуальними твердженнями про встановлені юридичні факти чи наявність обвинувальних рішень компетентних органів. Крім того, позивач сам підтверджує, що предметом обговорення у спірному матеріалі були питання функціонування аптечного ринку, контролю якості лікарських засобів, дотримання умов їх зберігання та ефективності державного контролю у сфері обігу лікарських засобів. При цьому, на переконання відповідача, значна частина фраз, на які посилається позивач, містить узагальнення, суб`єктивні оцінки, аналітичні припущення, елементи критики та публіцистичні висновки, характерні для суспільної дискусії щодо соціально значимих процесів у сфері охорони здоров`я та фармацевтичного ринку. Так, фрази: "безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком"; "купівля ліків небезпечна лотерея" не містять посилань на конкретне рішення суду, обвинувальний вирок чи офіційне встановлення факту порушення законодавства, а є формою критичної оцінки суспільно значимих процесів та аналітичного бачення ситуації у сфері обігу лікарських засобів. Більше того, у самому інформаційному матеріалі та текстових повідомленнях відсутні твердження про існування обвинувального вироку суду, офіційного встановлення вини позивача або прийняття компетентними органами остаточного рішення щодо вчинення ТОВ «Аптека911.ЮА» порушень законодавства. Таким чином, позивач фактично намагається надати окремим фразам значення офіційної констатації встановленого правопорушення, хоча зміст, форма та загальний характер спірного матеріалу свідчать про наявність елементів публіцистики, критики, журналістського аналізу та суспільного обговорення.

Відповідач вказує на те, що позивачем взагалі не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між поширенням спірного інформаційного матеріалу та будь-якими негативними наслідками для господарської діяльності товариства. Так, у позовній заяві відсутні докази втрати контрагентів; докази розірвання договорів; докази зменшення обсягів реалізації товарів чи послуг; докази погіршення фінансового стану підприємства; докази скорочення штату працівників; докази припинення або обмеження господарської діяльності; докази виникнення будь-яких істотних негативних наслідків у сфері ділової репутації. Крім того, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що саме спірний інформаційний матеріал чи текстові повідомлення стали причиною будь-яких негативних наслідків для підприємства. Замість надання публічних пояснень, спростування окремих фактів у позасудовому порядку або реалізації права на відповідь, позивач обрав шлях подання масштабного судового позову із заявленням значної суми моральної шкоди та вимогами, які за своїм характером виходять далеко за межі пропорційного захисту ділової репутації. Так, позивач просить суд зобов`язати відповідача вилучити інформаційний матеріал з інформаційних ресурсів; зобов`язати здійснити спростування інформації шляхом оприлюднення судового рішення у Telegram; а також стягнути з відповідача 500000,00 грн моральної шкоди. При цьому заявлений розмір моральної шкоди є явно непропорційним та не підтверджений жодними належними доказами реальних негативних наслідків для господарської діяльності позивача. Таким чином, зміст позову свідчить про відсутність будь-яких реальних ознак критичного впливу спірного інформаційного матеріалу на діяльність товариства, а заявлена сума моральної шкоди носить очевидно каральний та демонстративний характер. Окремо слід звернути увагу, що позивач фактично намагається через суд створити механізм примусового публічного спростування та репутаційного впливу на відповідача шляхом обов`язкового поширення судового рішення на інформаційних ресурсах громадської організації. Позивач взагалі не наводить жодного належного обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди у сумі 500000 грн. У позовній заяві відсутні будь-який розрахунок моральної шкоди; критерії визначення саме такого розміру компенсації; пояснення, у чому саме полягають негативні наслідки для ділової репутації юридичної особи; обґрунтування співмірності заявленої суми із нібито заподіяними наслідками; будь-які докази, які б дозволяли суду об`єктивно оцінити заявлений розмір відшкодування. Фактично зазначена сума визначена довільно, не підтверджена жодними доказами та має очевидний каральний характер.

Також, відповідач посилається на обставини, які свідчать про системне та недобросовісне використання пов`язаними між собою позивачами механізму судового захисту шляхом одночасного подання значної кількості аналогічних та фактично тотожних позовів до ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Код ЄДРПОУ 45775786) та ОСОБА_1 та зазначає. що відкритих відомостей судового реєстру та матеріалів справ, представник позивача - Колісниченко Артур Сергійович - одночасно представляє інтереси різних юридичних осіб у низці судових спорів, які мають фактично однакову правову природу, аналогічний предмет спору, ідентичні способи захисту та ґрунтуються на схожих фактичних обставинах.

Відповідач зазначає, що за поданими ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" заявами та скаргами вих. № 29/04/2026-7 від 29.04.2026 судами було встановлено наявність правових підстав для зобов`язання уповноважених органів досудового розслідування та прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що само по собі свідчить про наявність обставин, які потребують офіційної перевірки в межах кримінального провадження та не можуть розцінюватися як очевидно безпідставні або вигадані, зокрема: ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова у справі №643/9672/26 від 14.05.2026 зобов`язано уповноважену особу СВ УСБУ в Харківській області внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова у справі №643/9667/26 від 14.05.2026 зобов`язано уповноважену особу Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова у справі № 639/4216/26 від 14.05.2026 зобов`язано уповноважену особу Харківської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави у справі № 554/7201/26 від 14.05.2026 зобов`язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР. Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова у справі № 643/9680/26 від 15.05.2026 зобов`язано уповноважену особу Салтівської окружної прокуратури міста Харкова внести відомості до ЄРДР. Зазначені судові рішення мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи, оскільки підтверджують наявність об`єктивних підстав для суспільного обговорення діяльності ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (Код ЄДРПОУ 43631965) у контексті дотримання вимог законодавства у сфері обігу лікарських засобів, функціонування фармацевтичного ринку, належного контролю якості продукції та забезпечення прав споживачів у сфері охорони здоров`я. Поширення відповідачем відповідної інформації здійснювалося не з метою безпідставного дискредитування позивача, а в межах реалізації права на свободу вираження поглядів, права на звернення до компетентних органів та права на висвітлення суспільно важливих питань, що становлять значний суспільний інтерес.

09.09.2026 у судове засідання представник позивача не з`яився. Подав до суду клопотання, в якому просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, визначену на розсуд суду. У разі неможливості відкладення судового засідання на думку суду - просить провести його за відсутності позивача та прийняти рішення на розсуд суду, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. В обґрунтування клопотання вказує на та, що представник позивача 09.09.2026 о 10.00 бере участь як Захисник у кримінальній справі № 991/11270/26, участь у якій має взяти фактично.

На підтвердження викладеного представник позивача надав знімок з екрану сайту "Судова влада України", з якого вбачається, що у Вищому антикорупційному суді 09.09.2026 о 10:00 годині призначена до судового розгляду справа №991/11270/26 (на клопотання, скаргу, заяву), проте участь у такому засіданні саме адвоката Колісниченко А.С. не доведена.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає, що відповідно до положень статей 43, 202 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, суд може розглядати справу без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом із тим, необхідно зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, які зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням ненадання представником позивача доказів про неможливість з поважних причин забезпечити участь у судовому засіданні представника ТОВ "АПТЕКА911.ЮА", зважаючи на те, що явка позивача не визнавалася судом обов`язковою, а також ураховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "АПТЕКА911.ЮА", оскільки неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Позивач у позовній заяві вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" (далі - позивач) є активним суб`єктом господарювання, що здійснює свою діяльність на ринку України. Державна реєстрація підприємства була проведена 25 травня 2020 року (номер запису 14801020000084743), що підтверджує легітимність та сталість його функціонування в правовому полі.

Позивач є багатопрофільним підприємством, основною спеціалізацією якого є 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (основний), 74.20 Діяльність у сфері фотографії, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 73.11 Рекламні агентства 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 63.12 Веб-портали, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Позивач є одним із вагомих платників податків у своєму регіоні, демонструючи стабільне зростання та фінансову стійкість.

Окрім цього, ТОВ "Аптека911.ЮА" є соціально відповідальним бізнесом та значним платником податків, що підтверджується позитивною динамікою фінансових показників.

Зокрема, за результатами 2025 року дохід підприємства склав 808124000 грн, що на 44,24% більше порівняно з попереднім періодом. Станом на квітень 2026 року товариство забезпечує робочими місцями 71 працівника.

Високий рівень ділової репутації позивача також підтверджується його активною інвестиційною діяльністю та розвитком партнерських мереж. Додатковим свідченням впізнаваності та авторитету підприємства на ринку є використання та адміністрування прав на відомі торговельні марки, серед яких "АПТЕКА 9-1-1", "apteka911.com.ua".

Діяльність позивача є невід`ємною частиною функціонування однієї з найбільших аптечних мереж України - "Аптека 9-1-1", історія якої розпочалася ще у 1996 році в місті Харкові. Станом на 2026 рік мережа об`єднує понад 1700 аптечних закладів по всій країні, згідно з відкритими даними соціальних досліджень.

Висока ділова репутація та професійне визнання позивача підтверджуються численними галузевими досягненнями та статусом надійного роботодавця: у 2023 році мережа отримала нагороди "RAU Awards" за стійкість та адаптацію до умов воєнного стану; у 2025 році підприємство увійшло до переліку "Найкращі роботодавці України" за версією видання "The Page" та рейтингу "STUD POINT" мережа є постійним номінантом престижних премій, таких як "Вибір року" та "Retail Design Awards".

Позивач відіграє стратегічну роль у забезпеченні цифрової доступності медичної допомоги: вебпортал apteka911.ua входить до топ-3 онлайн-аптек України та є одним із найбільш відвідуваних ресурсів у категорії "Здоров`я"; компанія розробила спеціалізований сервіс для опрацювання електронних рецептів у межах державної програми "Доступні ліки".

Особливу суспільну значущість має гуманітарна та просвітницька діяльність позивача. З 2022 року підприємство активно підтримує Сили оборони України, забезпечує ліками деокуповані та прифронтові території, а також розвиває мережу мобільних аптечних пунктів у віддалених районах. Спільно з Київським медичним університетом було відкрито "Pharmacy Training Center" для практичної підготовки майбутніх фармацевтів, що підкреслює внесок позивача у розвиток освітнього та кадрового потенціалу галузі.

За весь час своєї діяльності позивач зарекомендував себе як надійний партнер та добросовісний учасник господарського обороту, що підтверджується відсутністю записів про перебування в процесі припинення чи банкрутства.

Товариство є зареєстрованим платником ПДВ та сумлінно виконує свої зобов`язання перед бюджетом.

За даними з відкритих реєстрів, товариство не перебуває в процесі банкрутства чи санації, реєстрі боржників чи непогашених виконавчих проваджень.

Всі зміни в структурі власності та керівництва відбуваються у суворій відповідності до закону та відображаються у державному реєстрі.

Позивач вибудував репутацію надійного партнера як для контрагентів і працівників, так і репутацію сумлінного платника податків та зразкової законослухняності суб`єкта господарювання для органів оподаткування та інших уповноважених органів.

Разом з тим, 07.04.2026 відповідачем у месенджері Telegram у його телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" (https://t.me/gononstopukraine) за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544; було поширено інформаційний матеріал під назвою: "Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків", у якому містяться категоричні твердження про нібито протиправну діяльність позивача що є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію позивача, а саме:

"...Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків.

Аптечна мережа 9-1-1 перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком.

Ключовим елементом схеми є монополізація експертизи через підконтрольні структури #Лікілаб #Ісаєнко та ДП Фармокопейний центр, куди суддя #Дяченко працевлаштував свою дружину Лесю. Така внутрішня порука дозволяє легалізувати препарати з невідомим походженням, замінюючи реальну перевірку якості формальними підписами.

Уся діяльність координується Ашотом Данієляном через мережу юридичних осіб, серед яких ТОВ АПТЕКА911.ЮА, ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА та ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ.

Це не просто бізнес, а вибудувана ієрархія, де асортимент формується виключно за критерієм вигідності. Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи.

Безперебійну роботу цієї структури забезпечує так званий бекофіс ГО Київський клуб під керівництвом Ісаєнка, #Короленко та Дяченка. При цьому, очільниця Держлікслужби у Харківській області #Юшко демонструє вибіркову сліпоту, перетворюючи державний нагляд на імітацію.

Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотереєю. Окремої уваги заслуговує діяльність Рафаєляна та компанії Трансфарм-Харків, де під виглядом фармацевтичної діяльності організовано схему фіктивного бронювання чоловіків за десять тисяч доларів.

Ми вже направили офіційні запити до правоохоронців та регуляторів з вимогою перевірити системи управління якістю, дотримання санітарних норм та реальний стан складських приміщень ТОВ АПТЕКА911.ЮА. Суспільство має знати, чи є внутрішні самоінспекції мережі чимось більшим, ніж паперовим щитом для правопорушень. Коли бізнес замикає на собі і контроль, і реалізацію, і державний нагляд, здоров`я нації стає заручником прибутку..."

На думку позивача, вказаний інформаційний матеріал містить низку фактичних тверджень, що є хибною недостовірною інформацією і грубо принижують ділову репутацію позивача, а саме: "Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків?" - що є хибним фактичним твердженням. Твердження про наявність підробок у мережі аптек "9-1-1" є повністю недостовірним, що підтверджується як результатами внутрішньої перевірки, так і офіційною інформацією від уповноважених державних органів. В ході службового розслідування не зафіксовано жодного факту підробок чи фальсифікованих лікарських засобів. Крім того, вказані твердження фактично є звинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 305 (Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів), 306 (Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів), 321 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів), 321-1 (Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів), 321-2 (Порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів) КК України. Позивач чи його посадові особи/засновники/учасники до кримінальної відповідальності не притягались, не знятої чи не погашеної судимості не мають, тому повідомлена інформація про начебто вчинені злочини позивачем є грубою брехнею та наклепом.

Крім того позивач звертає увагу, що висловлювання: "Аптечна мережа 9-1-1 перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком" - є хибним фактичним твердженням. Роздрібна торгівля медикаментами в мережі здійснюється відповідно до ліцензійних умов, де якість кожного препарату підтверджується державними сертифікатами та багаторівневою системою внутрішнього аудиту. Твердження про "закриту вертикаль" є маніпулятивним трактуванням звичайної корпоративної структури. Кожна юридична особа в групі має власну правосуб`єктність, окремі штати працівників, власні ліцензії на фармацевтичну діяльність та самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями. Структура компанії є прозорою, а її діяльність повністю підзвітна державним регуляторним органам. Інформація про підміну безпеки ліків контролем над ринком не відповідає дійсності, бо якість препаратів гарантується належним походженням лікарських засобів, системою контролю та дотриманням умов зберігання. Теза, на переконання позивача, про "тотальний контроль" є безпідставною, адже частка ринку товариства не дозволяє диктувати умови іншим учасникам або обмежувати конкуренцію. Крім того, вказані твердження фактично є звинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 305, 306, 321, 321-1, 321-2 КК України. Позивач чи його посадові особи/засновники/ учасники до кримінальної відповідальності не притягались, не знятої чи не погашеної судимості не мають, тому повідомлена інформація про начебто вчинені злочини позивачем є грубою брехнею та наклепом.

Так, позивач стверджує, що вислів -"Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи." - є хибним фактичним твердженням. Твердження про витіснення корисних ліків задля фінансових інтересів є неправдивим, оскільки формування асортименту базується на принципах доказової медицини та задоволенні широкого попиту пацієнтів. Інформація про пріоритет прибутку над терапевтичною цінністю препаратів не відповідає дійсності, бо мережа забезпечує наявність усіх категорій медикаментів, включаючи соціально значущі та життєво необхідні ліки. Теза про обмеження вибору для споживачів є безпідставною, адже аптечні заклади пропонують як оригінальні препарати, так і доступні генерики різних виробників. Звинувачення у маніпуляції товарними залишками спростовується постійною участю мережі у державній програмі "Доступні ліки", де ціни та перелік препаратів чітко регламентовані. Будь-які закиди щодо ігнорування потреб пацієнтів є наклепом, що суперечить професійним обов`язкам фармацевтів та ліцензійним умовам провадження діяльності.

Так, позивач наполягає, що фраза - "Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотереєю" - є хибним фактичним твердженням. Твердження про сумнівну якість препаратів є недостовірним, оскільки кожен лікарський засіб у мережі має державну реєстрацію та сертифікат якості виробника. Інформація про ігнорування температурних режимів не відповідає дійсності, бо всі аптечні заклади суворо дотримуються усіх ліцензійних умов та вимог до температурного режиму. Теза про порушення стандартів зберігання спростовується регулярними успішними перевірками Держлікслужби на відповідність ліцензійним умовам.

Висновок, на переконання позивача, про "небезпечну лотерею" при купівлі ліків є безпідставним наклепом, що має на меті залякування споживачів та дискредитацію професійної діяльності фармацевтів. Жодних фактів реалізації неякісної чи небезпечної продукції в мережі не встановлено, а умови зберігання суворо відповідають вимогам належної аптечної практики.

Окрім цього, у месенджері Telegram відповідачем у його телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" (https://t.me/gononstopukraine) за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 було розповсюджено фрагменти інформаційного запиту ГО "НОН-СТОП", в якому містяться такі, на думку позивача, хибні фактичні твердження, що принижують ділову репутацію позивача:

"Разом з тим, у діяльності зазначених суб`єктів господарювання виявляється сукупність порушень, які свідчать про системне невиконання вказаних вимог. Зокрема, внутрішня документація або відсутня у місцях здійснення діяльності, або не відповідає чинному нормативно-правовому регулюванню, не містить визначення організаційної структури та розподілу функціональних обов`язків, що унеможливлює належне забезпечення процесів контролю якості лікарських засобів" - що, на переконання позивача, є хибним фактичним твердженням. Твердження про сукупність порушень та системне невиконання вимог, вважає позивач, є недостовірним, оскільки діяльність усіх підприємств мережі базується на суворому дотриманні ліцензійних умов та регулярному проходженні державного нагляду без зауважень. Інформація про відсутність внутрішньої документації в місцях здійснення діяльності не відповідає дійсності, адже кожна аптека забезпечена повним пакетом установчих, дозвільних та операційних документів згідно з чинним законодавством. Позивач вказує, що теза про невідповідність документації нормативно-правовому регулюванню є безпідставним наклепом, оскільки всі внутрішні регламенти розроблені відповідно до наказів МОЗ України та стандартів належної аптечної практики. Заява про відсутність визначення організаційної структури та розподілу обов`язків, вказує позивач, спростовується наявністю затверджених штатних розписів, посадових інструкцій та наказів про призначення відповідальних осіб. Як стверджує позивач, будь-які закиди щодо системних порушень є маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію налагодженої системи управління якістю в мережі.

"Крім того, суб`єктами господарювання не забезпечується належний санітарно-протиепідемічний стан аптечних закладів та складських приміщень, що є обов`язковою умовою провадження фармацевтичної діяльності. Відсутність належної організації зон приймання та обробки продукції, а також недотримання встановлених вимог до зберігання лікарських засобів створює ризики втрати їх якості та безпечності." - що, на переконання позивача, є хибним фактичним твердженням. Позивач вважає, що твердження про незабезпечення належного санітарно-протиепідемічного стану є недостовірним, оскільки всі аптечні та складські приміщення відповідають суворим державним санітарним нормам і правилам. Також, позивач вважає, що твердження про відсутність належної організації зон приймання продукції є недостовірним, оскільки кожна аптека та склад мають чітко розмежовані зони згідно з ліцензійними вимогами та стандартами. Інформація про недотримання вимог до зберігання не відповідає дійсності, стверджує позивач, бо приміщення забезпечені необхідним кліматичним обладнанням, що регулярно проходить технічне обслуговування. Теза про ризики втрати якості та безпечності ліків на переконання позивача є безпідставним наклепом, що спростовується результатами внутрішніх аудитів та відсутністю зауважень з боку контролюючих органів. Позивач вказує, що будь-які закиди щодо небезпечності препаратів є маніпулятивною спробою підірвати довіру споживачів до стабільної та сертифікованої системи логістики такої мережі.

"Порушення також стосуються забезпечення температурного режиму зберігання лікарських засобів, оскільки не ведеться належний облік результатів температурного моніторингу, не визначено строки зберігання відповідної документації, а також відсутні ефективні системи контролю та сигналізації у разі відхилення температурних показників від встановлених норм" - що, як вказує позивач, є хибним фактичним твердженням. Також позивач зазначає, що твердження про сумнівну якість препаратів є недостовірним, оскільки кожен лікарський засіб у мережі має державну реєстрацію та сертифікат якості виробника. Інформація про ігнорування температурних режимів на думку позивача не відповідає дійсності, бо всі аптечні заклади суворо дотримуються усіх ліцензійних умов та вимог до температурного режиму. Так, позивач вказує, що теза про порушення стандартів зберігання спростовується регулярними успішними перевірками Держлікслужби на відповідність ліцензійним умовам. Висновок про "небезпечну лотерею" при купівлі ліків є безпідставним наклепом, що має на меті залякування споживачів та дискредитацію професійної діяльності фармацевтів, підсумовує позивач. Відтак, на думку позивача, жодних фактів реалізації неякісної чи небезпечної продукції в мережі не встановлено, а умови зберігання суворо відповідають вимогам належної аптечної практики.

"Окремо слід зазначити відсутність належного кадрового забезпечення та контролю за кваліфікацією персоналу, оскільки працівники не проходять у повному обсязі обов`язкове навчання, зокрема щодо вимог належної практики дистрибуції (GDP), що негативно впливає на якість виконання функціональних обов`язків та дотримання встановлених процедур" - позивач вважає хибним фактичним твердженням. Твердження про відсутність належного кадрового забезпечення є недостовірним, оскільки штат підприємств повністю укомплектований кваліфікованими фахівцями з відповідною освітою. Інформація про відсутність контролю за кваліфікацією персоналу не відповідає дійсності, оскільки кадрова служба підприємства веде облік відповідності кваліфікації працівників зайняті посаді у суворій відповідності до чинного законодавства. Твердження про недотримання встановлених процедур є вигаданим, вважає позивач, оскільки кожен працівник діє на підставі детальних посадових інструкцій, впроваджених у мережі.

"Водночас суб`єкти господарювання не забезпечують проведення внутрішнього контролю, зокрема самоінспекцій, не ведуть відповідні протоколи та не впроваджують програми їх проведення, що свідчить про відсутність належного механізму виявлення та усунення порушень у процесі здійснення господарської діяльності" - є хибним фактичним твердженням, вказує позивач. Підприємство з нормативною регулярністю забезпечує проведення внутрішнього контролю, зокрема самоінспекцій, веде відповідні протоколи та усю іншу сукупну документацію у відповідності до вимог законодавства та ліцензійних умов. Усі потенційні порушення у процесі здійснення діяльності не допускаються, оперативно контролюються і у разі необхідності усуваються, як вказує позивач.

"Плани термінових дій щодо вилучення лікарських засобів з обігу, їх відкликання або зупинення реалізації не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наказу МОЗ України №242, та не забезпечують належного реагування у випадку виявлення неякісної або небезпечної продукції" - що є хибним фактичним твердженням, на думку позивача. Твердження про невідповідність планів відкликання ліків наказу МОЗ №242 є недостовірним наклепом, на переконання позивача, оскільки на підприємствах діють чітко регламентовані процедури термінового вилучення продукції, що повністю відповідають державним стандартам та гарантують миттєве припинення реалізації будь-яких неякісних засобів у разі отримання розпоряджень Держлікслужби або інших законодавчо-визначених підстав.

"Крім того, наявні ознаки порушення порядку формування цін на лікарські засоби, що проявляється у реалізації продукції за економічно необґрунтованими цінами, що у поєднанні з ознаками узгодженої поведінки може свідчити про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку" - що є хибним фактичним твердженням, як вказує позивач. Позивач не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку. Твердження про порушення порядку формування цін та зловживання монопольним становищем є недостовірним наклепом, на думку позивача, оскільки ціноутворення в мережі здійснюється у суворій відповідності до ринкових умов, державних обмежень на націнки, а наявність широкої конкуренції на ринку та відсутність відповідних рішень АМКУ повністю спростовують будь-які закиди щодо домінуючого становища чи узгодженої антиконкурентної поведінки, як зазначає позивач.

"Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про системний характер порушень як з боку суб`єктів господарювання, так і з боку посадових осіб Держлікслужби та її територіальних органів, що призводить до відсутності належного державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, створює умови для реалізації продукції неналежної якості та становить загрозу життю і здоров`ю населення" - що на переконання позивача є брехнею та наклепом, спростовується тим, що все що відповідач називає "порушенням, що має системний характер", оскільки, на думку позивача, - це є брехнею та наклепом, про що детально зазначено вище.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

На підтвердження обставин, на які посилається позивач, до позовної заяви доданий протокол огляду в порядку п. 7-9 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інформаційних матеріалів, а саме: у месенджері Telegram в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна"/ Telegram @gononstopukraine ( ІНФОРМАЦІЯ_1 інформаційний матеріал за посиланням https://t.me/gononstopukraine/13544 доступний до загального доступу, на момент огляду кількість переглядів становить 1656.

У свою чергу, сторінка ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі Facebook/ @gononstopukraine (https://www.facebook.com/gononstopukraine) містить посилання на:

- YouTube (канал "@NGO-NON-STOP" / YouTube@NGO-NON-STOP: https://www.youtube.com/c/НОНСТОП);

- Instagram (сторінка gononstopukraine ГО "Нон-Stop Україна": https://www.instagram.com/gononstopukraine);

- TikTok (сторінка NGO-NON-STOP / TikTok @nonstopukraine: https://www.tiktok.com/@gononstopukraine);

- Telegram (в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" / Telegram @gononstopukraine: ІНФОРМАЦІЯ_1

- вебсайт ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА": https://gons.org.ua.

Сторінка ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі YouTube (канал "@NGO-NON-STOP" / YouTube @NGO-NON-STOP: https://www.youtube.com/c/НОНСТОП) містить посилання на:

- Facebook / @gononstopukraine (https://www.facebook.com/gononstopukraine);

- TikTok (сторінка NGO-NON-STOP / TikTok @nonstopukraine: https://www.tiktok.com/@gononstopukraine);

- Telegram (в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" / Telegram @gononstopukraine: https://t.me/+X7VqPYxgow5iMGZi).

Сторінка ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі Instagram (сторінка gononstopukraine ГО "Нон-Stop Україна": https://www.instagram.com/gononstopukraine) містить посилання на:

- Facebook / @gononstopukraine (https://www.facebook.com/gononstopukraine);

- TikTok (сторінка NGO-NON-STOP / TikTok @nonstopukraine: https://www.tiktok.com/@gononstopukraine);

- Telegram (в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" / Telegram @gononstopukraine: ІНФОРМАЦІЯ_1

- вебсайт ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА": https://gons.org.ua;

- YouTube (канал "@NGO-NON-STOP" / YouTube @NGO-NON-STOP: https://www.youtube.com/c/НОНСТОП).

Сторінка ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі TikTok (сторінка NGO-NON-STOP / TikTok @nonstopukraine: https://www.tiktok.com/@gononstopukraine) містить посилання на:

- Telegram (в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" / Telegram @gononstopukraine: https://t.me/+X7VqPYxgow5iMGZi).

Сторінка ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" у мережі Telegram в телеграм-каналі "Рух НОН-СТОП Україна" / Telegram @gononstopukraine (https://t.me/+X7VqPYxgow5iMGZi) містить посилання на:

- Facebook / @gononstopukraine (https://www.facebook.com/gononstopukraine);

- TikTok (сторінка NGO-NON-STOP / TikTok @nonstopukraine: https://www.tiktok.com/@gononstopukraine);

- YouTube (канал "@NGO-NON-STOP" / YouTube @NGO-NON-STOP: https://www.youtube.com/c/НОНСТОП).

При цьому на вебсайті ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" (https://gons.org.ua) наявна юридична інформація про ГО "НОН-СТОП Україна" в розділі "Про нас" (https://gons.org.ua/about-us/), що містить скан-копії офіційного листування ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" та посилання на Статут ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА". Разом з тим, вказані інформаційні ресурси взаємопов`язані, оскільки містять посилання один на одного; дублюють інформаційні повідомлення на всіх платформах одночасно; виступають від імені або під символікою (найменуванням) ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА", містять посилання у тому числі на сайт: https://go-ns.org.ua, де зазначена юридична інформація, що його власником є ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА", містить публікацію документації ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" та статуту ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА", що дозволяє встановити з достатнім ступенем вірогідності що вказані інформаційні ресурси належать саме ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА".

З відповіді Слідчого управлення ГУНП в Харківській області № 2009932026 від 24.04.2026 (1253050) на адвокатський запит від 23.04.2026 № 259 вбачається, що перевіркою Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що слідчими підрозділами та підрозділами дізнання ГУНП в Харківській області не здійснюється та не здійснювалось досудове розслідування у кримінальних провадженнях, у яких ТОВ "АПТЕКА911.ЮА", його службові особи мають або мали процесуальний статус підозрюваних або обвинувачених, та за фактами "системної оплати послуг" з боку ТОВ "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" правоохоронних органів.

З відповіді Антимонопольного комітету України № 300-29.4/09-5146е від 29.04.2026 на адвокатський запит від 24.04.2026 б/н (вх. Комітету № 8-01/6299 від 27.04.2026) вбачається, що протягом 2022-2025 років і січня-березня 2026 року Комітет не приймав рішень щодо порушень товариством з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА911.ЮА" законодавства про захист економічної конкуренції, рекомендації відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не надавались, перевірки не здійснювалися та відсутні справи на розгляді щодо порушення цим товариством законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо антиконкурентних узгоджених дій чи зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Крім того, з 2022 року по поточний період 2026 року Комітет не визначав становища товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА911.ЮА" на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі-Держлікслужба) у відповіді №4122-1.1/8.0/17-26 від 29.04.2026 на адвокатський запит від 23.04.2026 повідомляється, що відповідно до даних Ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво лікарських засобів, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, суб`єкт господарювання ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не має ліцензій на виробництво лікарських засобів, оптову та/або роздрібну торгівлю лікарськими засобами. ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не є суб`єктом господарської діяльності, яке віднесено законодавством до сфери державного нагляду (контролю) Держлікслужби. У зв`язку із зазначеним, за період 2022-2026 роки заходів державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) Держлікслужбою не здійснювалось. До Держлікслужби не надходили за вказаний період скарги споживачів, щодо заподіяння шкоди здоров`ю внаслідок придбання лікарських засобів у ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965).

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС області) на адвокатський запит від 23.04.2026 № б/н (вх. до ГУ ДПС області від 23.04.2026 №34396/АДВ/ЕП) та від 24.04.2026 № б/н (вх. до ГУ ДПС області від 24.04.2026 №34620/АДВ/ЕП) щодо надання інформації по ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" (код за ЄДРПОУ 43631965), у відповіді №22748/6/20-40-07-13-11 від 29.04.2026 повідомило, що теперішній час перевірки призначаються та проводяться з урахуванням мораторію, який діє на ряд перевірок, визначених пунктом 69.35 прим. 1 статті 69 підрозділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ. Згідно з інформаційними ресурсами ГУ ДПС області по ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" (код за ЄДРПОУ 43631965), яке знаходяться на обліку в ГУ ДПС області за основним місцем обліку, документальні планові або позапланові перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2022 року по теперішній час не проводилися. Податкова інформація про можливі порушення вимог діючого податкового законодавства ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" (код за ЄДРПОУ 43631965) до ГУ ДПС області не надходила.

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - Головне управління) на адвокатський запит від 23.04.2026 (№Вх-057/01-05/5671-26 від 24.04.2026) щодо надання інформації, у відповіді № 05.3-057/2/5602-26 від 30.06.2026 повідомило, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області перевірки ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) за період 2022-2026 років не проводилися, фактів реалізації продукції, яка є небезпечною, фальсифікованою або такою, що не відповідає вимогам технічних регламентів не зафіксовано. Заходи державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення протягом 2022-2026 років не здійснювалися. Також, за період 2022-2026 років планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) у сфері контролю за регульованими цінами не здійснювались. Скарги від споживачів щодо введення їх в оману стосовно походження, якості або властивостей товарів ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області не надходили.

Згідно з відповіддю Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області (далі - Служба) №261-01.1/02/05.21-26 від 27.04.2026 на адвокатський запит від 23.04.2026 відповідно до даних Ліцензійного реєстру суб`єкт господарювання ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не має ліцензій на виробництво лікарських засобів, оптову та/або роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Таким чином, ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не є суб`єктом господарської діяльності, яка віднесена законодавством до сфери державного нагляду (контролю) Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби) та Служби, як територіального органу Держлікслужби. У зв`язку з цим, за запитуваний період з 01.01.2022 по 27.04.2026 планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта господарювання ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) Службою не проводилось. Скарг споживачів щодо заподіяння шкоди здоров`ю внаслідок придбання підроблених чи неякісних ліків у ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) за запитуваний період до Служби не надходило.

Згідно з довідкою ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" від 30.06.2026 за результатами проведеного службового розслідування (внутрішньої перевiрки), комісія у складі: директора ТОВ "АПТЕКА911.ЮА" Мордика Костянтина Дмитровича, заступника директора з персоналу ОСОБА_2 , юрисконсульта Кулинич Ірини Миколаївни дійшла наступного висновку: розповсюджена інформація у мережі Інтернет Громадською організацією "НОН-СТОП УКРАЇНА" щодо діяльності ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 не підтверджується документально, є повністю недостовірною, не відповідає фактичним обставинам діяльності підприємства та має ознаки цілеспрямованої дискредитації ділової репутації ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Предметом спору в цій справі є наявність/відсутність підстав для (1) визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації позивача інформації.

Відповідно до частин першої і другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Отже, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (Постанова Верховного суду від 17.01.2020 у справі № 343/1867/17).

Відповідно до ч.1 ст.200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Таким чином, інформацією є, зокрема, документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При цьому, метою інформаційної статті є донесення до читача інформації про певний конкретний предмет статті, його складові частини, окремі властивості, характеристики, ознаки тощо з метою формування у читача певного уявлення про цей предмет.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Частинами 1, 2 ст. 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 27 Закону України "Про інформацію" передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно виснувала щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справах про захист, зокрема, ділової репутації юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації.

Наголошувала, що при розгляді справ зазначеної категорії, суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, предметом розгляду якої були вимоги про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди за поширення інформації, що не відповідає дійсності й порочить ділову репутацію).

У пункті 6.13 постанови від 07.12.2021 у справі №905/902/20 Велика Палата Верховного Суду окрім наведеного також зазначила, що обставина поширення спірної інформації входить до предмета доказування у відповідній справі.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі "Інтернет" чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У постановах від 10.07.2018 у справі №910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі №910/5117/17 Верховний Суд виснував, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин, підстав для задоволення позовних вимог у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи немає.

Тобто для розгляду цієї категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 910/14711/24 від 18.02.2026).

Проаналізувавши зазначені вище обставини, які формують склад правопорушення у справах про визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, в аспекті встановлених судом обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Очевидно, що розміщення спірних електронних публікацій у мережі Інтернет, доступ до перегляду яких є у необмеженої кількості користувачів, підтверджує поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі, що власне і не заперечується сторонами спору.

Водночас, позивач стверджує, що у цих публікаціях йдеться саме про порушене право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Аптека 911.ЮА".

Доказування позивачем обґрунтованості свого позову, зокрема, недостовірності, неточності поширеної відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 910/17819/17, від 17 липня 2019 року у справі № 757/49189/16-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/13556/18 та від 06 листопада 2019 року у справі № 165/2559/15-ц, від 14 листопада 2023 року у справі № 910/8562/22.

За загальним правилом, відповідно до положень частини статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, Верховний Суд виснував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірність цієї інформації (постанова від 11 жовтня 2023 року у справі № 758/13555/21). Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності інформації.

При дослідженні змісту поширеної інформації судом встановлено, що у публікаціях, які є предметом розгляду у даній справі повідомляється наступне:

"Мережа "9-1-1" разом із кураторами Держлікслужби заводить підробки на полиці під виглядом ліків.

Аптечна мережа "9-1-1" перетворилася на закриту вертикаль, де безпека ліків підмінена тотальним контролем над ринком.

Корисні для пацієнтів ліки витісняються з полиць, якщо вони не вписуються у фінансові інтереси системи.

Крім сумнівної якості препаратів, мережа ігнорує температурні режими та стандарти зберігання, що робить купівлю ліків небезпечною лотереєю".

"Разом з тим, у діяльності зазначених суб`єктів господарювання виявляється сукупність порушень, які свідчать про системне невиконання вказаних вимог. Зокрема, внутрішня документація або відсутня у місцях здійснення діяльності, або не відповідає чинному нормативно-правовому регулюванню, не містить визначення організаційної структури та розподілу функціональних обов`язків, що унеможливлює належне забезпечення процесів контролю якості лікарських засобів".

"Крім того, суб`єктами господарювання не забезпечується належний санітарно-протиепідемічний стан аптечних закладів та складських приміщень, що є обов`язковою умовою провадження фармацевтичної діяльності. Відсутність належної організації зон приймання та обробки продукції, а також недотримання встановлених вимог до зберігання лікарських засобів створює ризики втрати їх якості та безпечності."

"Порушення також стосуються забезпечення температурного режиму зберігання лікарських засобів, оскільки не ведеться належний облік результатів температурного моніторингу, не визначено строки зберігання відповідної документації, а також відсутні ефективні системи контролю та сигналізації у разі відхилення температурних показників від встановлених норм."

"Окремо слід зазначити відсутність належного кадрового забезпечення та контролю за кваліфікацією персоналу, оскільки працівники не проходять у повному обсязі обов`язкове навчання, зокрема щодо вимог належної практики дистрибуції (GDP), що негативно впливає на якість виконання функціональних обов`язків та дотримання встановлених процедур."

"Водночас суб`єкти господарювання не забезпечують проведення внутрішнього контролю, зокрема самоінспекцій, не ведуть відповідні протоколи та не впроваджують програми їх проведення, що свідчить про відсутність належного механізму виявлення та усунення порушень у процесі здійснення господарської діяльності."

"Плани термінових дій щодо вилучення лікарських засобів з обігу, їх відкликання або зупинення реалізації не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наказу МОЗ України №242, та не забезпечують належного реагування у випадку виявлення неякісної або небезпечної продукції."

"Крім того, наявні ознаки порушення порядку формування цін на лікарські засоби, що проявляється у реалізації продукції за економічно необґрунтованими цінами, що у поєднанні з ознаками узгодженої поведінки може свідчити про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку."

"Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про системний характер порушень як з боку суб`єктів господарювання, так і з боку посадових осіб Держлікслужби та її територіальних органів, що призводить до відсутності належного державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, створює умови для реалізації продукції неналежної якості та становить загрозу життю і здоров`ю населення".

Дослідивши поширену інформацію судом встановлено, що більшість фрагментів сформульовано у формі констатації конкретних фактів - "заводить підробки", "ігнорує температурні режими", "внутрішня документація відсутня", "працівники не проходять навчання", "не ведеться облік", оскільки вони описують конкретні події та обставини.

Твердження та висновки про "підміну безпеки ліків тотальним контролем", "небезпечну лотерею", а також висновки про "системний характер порушень" та "загрозу життю і здоров`ю" не підтверджено належними доказами, що ці фрази є саме фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями та висновками.

Судом встановлено, що при розгляді даного спору, дослідженню підлягає поширення неправдивої інформації стосовно позивача, та суду необхідно встановити, яким чином така інформація наносить шкоду діловій репутації позивача.

Як вбачається з інформації з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є:

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (основний), 74.20 Діяльність у сфері фотографії, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, 73.11 Рекламні агентства, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних, систем, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 63.12 Веб-портали, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В обґрунтування позивачем свого позову щодо недостовірності, неточності поширеної відповідачем інформації, позивачем, надані відповіді на адвокатські запити, зокрема, від Антимонопольного комітету відповідно до якого з 2022 року по поточний період 2026 року Комітет не визначав становища ТОВ "АПТЕКА911. ЮА" на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами; від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками до даних Ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво лікарських засобів, оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, відповідно до якого суб`єкт господарювання ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не має ліцензій на виробництво лікарських засобів, оптову та/або роздрібну торгівлю лікарськими засобами. ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) не є суб`єктом господарської діяльності, яке віднесено законодавством до сфери державного нагляду (контролю) Держлікслужби. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області перевірки ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) за період 2022-2026 років не проводилися, фактів реалізації продукції, яка є небезпечною, фальсифікованою або такою, що не відповідає вимогам технічних регламентів не зафіксовано. Заходи державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення протягом 2022-2026 років не здійснювалися. Також за період 2022-2026 років планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно ТОВ "АПТЕКА 911.ЮА" (код ЄДРПОУ 43631965) у сфері контролю за регульованими цінами не здійснювались.

Проаналізувавши у сукупності поширену Громадською організацією "НОН-СТОП УКРАЇНА" інформацію та надані докази позивачем суд дійшов висновку, що поширена відповідачем інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, його не стосується, з огляду на таке.

Наведені у зверненні/матеріалах відомості щодо діяльності аптечної мережі "9-1-1", а саме: "дотримання ліцензійних умов продажу лікарських засобів; забезпечення температурного режиму зберігання лікарських засобів; відсутність внутрішньої документації, що унеможливлює належне забезпечення процесів контролю якості лікарських засобів, належний санітарно-протиепідемічний стан аптечних закладів та складських приміщень; відсутність належного кадрового забезпечення та контролю за кваліфікацією персоналу, оскільки працівники не проходять у повному обсязі обов`язкове навчання, зокрема щодо вимог належної практики дистрибуції (GDP); відсутність належного механізму виявлення та усунення порушень у процесі здійснення господарської діяльності; плани термінових дій щодо вилучення лікарських засобів з обігу, їх відкликання або зупинення реалізації не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наказу МОЗ України №242; порушення порядку формування цін на лікарські засоби, що проявляється у реалізації продукції за економічно необґрунтованими цінами; обставини про системний характер порушень як з боку суб`єктів господарювання, так і з боку посадових осіб Держлікслужби та її територіальних органів", жодним чином не стосуються підприємства позивача та не пов`язані з його діяльністю.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Аптека 911.ЮА" здійснює виключно специфічні види господарської діяльності, що належать до сфери інформаційних технологій, дизайну та професійних послуг з оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

ТОВ "Аптека 911.ЮА" не є суб`єктом господарювання у сфері роздрібної чи гуртової торгівлі лікарськими засобами, не володіє фармацевтичними ліцензіями, не має в управлінні аптечних закладів, складських приміщень для зберігання медикаментів і не здійснює операцій, пов`язаних саме із фармацевтичним ринком.

Сама лише згадка у публікаціях назви компанії ТОВ "Аптека 911.ЮА" не змінює їх змісту та контексту викладу інформації.

Відтак, позивачем не доведено всього юридичного складу правопорушення, а саме усіх 4 обставин, наявність яких є підставою для задоволення позову у справах про захист, зокрема, ділової репутації, а саме позивач не довів, що така інформація стосується саме юридичної особи - позивача. Так, за відсутності хоча б однієї з 4 обставин (1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; 4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право), - підстав для задоволення позовних вимог немає. Така позиція Верховного Суду зокрема викладена у пункті 6.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

Крім того, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що поширена відповідачем інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам на кшталт письмових відмов контрагентів від підписання договорів або сповіщення про розірвання існуючих контрактів із посиланням на поширену недостовірну інформацію, офіційних запитів або електронних листів від клієнтів/партнерів з вимогами пояснити ситуацію або висловленням недовіри, втрат позицій на ринку та доходу, що підтверджують раптове падіння виручки або розірвання систематичних поставок після публікації, тощо.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію. Позивач не довів, що спірна інформація стосується безпосередньо його ділової репутації, а також що вона порушує його особисті немайнові права, завдає їм шкоди чи перешкоджає їх повноцінній реалізації.

Вимоги позивача про вилучення інформаційного матеріалу, зобов`язання спростувати відомості та стягнення 500000,00 грн моральної шкоди за своєю правовою природою є похідними від вимоги про визнання поширеної інформації недостовірною. Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення основної вимоги, похідні позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду в пункті 6.5 постанови від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 зазначила, що "належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет".

У постанові від 18.12.2019 у справі №742/286/17, предметом розгляду якої були вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей, Верховний Суд також зауважив, що:

"Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Позивач посилається на довідку яка видана Дочірнім підприємством "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", що додається, вбачається, що вказані Інтеренет ресурси ідентифікують себе як інформаційні ресурси ГО "НОН-СТОП УКРАЇНА" та виступають від його імені. Проте, матеріали справи вказаної вище довідки - не містять.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті до уваги як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "21" вересня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко